Паравоз Палмера – нє..?)) (LR)

Паравоз Палмера – нє..?)) (LR)
(толерантності пост…)
Long Read. 18+.

Березень 2021

Ой – да какая разніца
какой фільм?
– Главноє, что дождалісь…

Я бачив дивний сон..
Гарненький липовий гай неподалік від Козячого болота. На галявинці, пофарбований в яскраво зелене – дерев’яний клозет «тіпа сортір».
Біля нього розбиває табір кочова община кабалістів-аматорів…

– А чого ми тут стали..?
– Соболя собі на капелюхи наполюєм… Диви які навколо сосни корабельні…
…………………………

Десять століть по тому..
Виноградники від Лаври. Гарненька яскраво зелена собача будка. Це власність Бобіка – він
вірний друг сторожа на виноградниках. Навіщо там сторож? Щоб посполиті виноград не
крали.

– Бобік, а кусь вон тего хама за сраку.
– Бля – як ти схарив. Ладно, зараз встану – сходжу вкушу..
…………………………

Ще пару століть..
Задній двір усадьби гєнєрала трєпова. П’яний сторож замолоджує Мар’яну – струнку, як корабельна сосна, покоївку.

– Мар’янка, а ідьом чьо покажу..
– Ну шо ти мнє можєшь показать, ніщєброд галімий…
– Та іді сюда, дура…
– Сча пойду баріну всьо расскажу…

Мар’янка виривається і йде. Мабуть – геть.. Сторож дивиться їй в корму і прицмокує:

– Да баба… да…
…………………………

Ще декілька століть..
Будівля цк кпу…

– Моісєй Марковіч, а Лєнін всєгда молодой?
– Да.
– А юний октябрь?
– Впереді…

Через годину Моісєй присунув до себе каламаря, взяв ручку і почав виводити, водячи язиком вслід за пером: Довожу до Вашиво сведения что…
…………………………

Два десятиліття later..
Generalkommissariat in der Bismarckstraße 11.

– Мольтке…
– Яволь, майн группенфюрер!!!
– Шо від тебе смердит, як від русішен швайн? Ґоріляки вчора напився?
– Яволь, майн групенфюрер!!!
– І шо файна була ґоріляка?
– Oh – es war fantastisch…
– Йди морде вмий…
– Яволь…
– Бери Сару, я візьму Мар’янку – організуєм ввечір группен..
…………………………

Ще п’ять століть..

– Флот китайцам продал..?
– Та то я випадково..
– Ґдє мої доля…?
– Я тобі, як тезка тезці скажу…
– Ти мнє – как комуніст комуністу… ілі можєт хочєшь…
– Ой – та хрєн би з тобою. Завтра принесу..
…………………………

Ще якась кількість років відійшла у минуле без сліду..

– Юлька, а иди чьо покажу..
– Бабє своєй иди покажи корабельной…
– Юль, ти чєго?
– Сказала – нєт, ніщєброд галімий…
***

Але в тій локації енергетика я вам скажу… Там би свяченою водою покропити, але попи присіли на «Лєксуси» і пішли по тьолкам… Свяченої води не стало. Нема кому святити…
***

Але той Bellingcat монстри – нє?
От шо вони наробили? Було тихо мирно все. Зрідка булькало, але не так щоб дуже сильно. А тепер по кабінетах шо?
В одних народ рєпу сушить – яку б ще димову завісу придумати до холєри. В інших тихе злорадство розповзається – всьо мінтам про вас расскажу… пусть только спросят…
***

Дійсно якесь прокляте місце. Не можу зрозуміти в який момент воно таким стало.. Але кропити треба однозначно. Виписувати свячену воду десь з-за кордону і кропити..
***

Вова, може внатурє треба було переїхати? Але нє – то не з твоїм циганським щастям. Тільки й лишається – відволікати увагу.
Знаєш як то збоку виглядає? Окружили пацана зі всіх сторін. Залишилось з ним лише пару сподвіжників і одна соратниця. Але пацан відчуває – і ті здадуть… Попереду він бачить зелений клозет. «Тіпа сортір». Забігає в нього, закриває двері і провалюється. Воно й не дивно – тій підлозі півтори тисячі років. Чувак плаває і кричить соратникам: Робітє вброси в інтернєт. Об’являйтє всє зони красньімі. Создавайтє димовую завєсу, а я пока что-то прідумаю… я обьязатєльно что-то прідумаю… я приду..

Може потрібен лайфхак для завіси? Випусти Стерненка і посади вінідіктову. Уявляєш який Фурор буде? А головне ніхто не домахається. Навіть ті, що щиро хочуть аби Стерненко сидів довічно, розуміють – посадили ні за що. Чому розуміють? Бо це видно. Можна до Мікроскопа не ходити..
За що її посадити? Ой – а то ти не знаєш. Співстав видатки з офіційними доходами. Так можна 98 відсотків держчиновників посадити – я ж тобі вже казав..
Хоча я тобі не тільки це казав…

До речі. Байден так і не подзвонив..?
***

До чого тут Палмер? Я в курсі, що ти знаєш хто це – просто нагадаю:

A. Mitchell Palmer – Генеральний прокурор США. Започаткував – “Рейди Палмера”.. Рейди Палмера — серія силових акцій, вжитих міністерством юстиції США проти комуністів. Пароплав “The Buford” – на якому відбувалася депортація коммі в срср, західна преса охрестила «радянським ковчегом»..
…………………………..

Coffee break:
Перед тим як піти в минуле, совок спорадично пробував робити вигляд, що імперія все ще міцна і навіть розвивається. Прям, як вова зараз.
Але перші євреї вже починали шукати варіанти свалу. Варіант реально був лише один – отримати запрошення з Ізраїлю. Але в Ізраїль євреї (їх потім назвуть «ковбасними») їхати не хотіли. Жити в якомусь кібуці їм не світило. Ковбасні хотіли в США..
Ще до вильоту вони вже знали – законало, чи ні. Якщо квиток був: Москва – Рим, то значить ні і це Ізраїль. Якщо: Москва – Відень, то навпаки – законало і це Сполучені Штати..
Тобі дивно і виникає питання – а вони самі собі не могли квиток вибрати? Ні. Офіційно – їх висилали. Назавжди. З врученням One Way Ticket..
Вийшовши з літака у Вільному світі, вони (ще вчора комуністи) в паніці стартували бакланити срср прям на останній сходинці трапу. Це зараз вони обжилися і схарили весь інтернет текстами про те який путін маладєц, які в них були круті батьки і квартири, яка в них ностальджі за вєлікім срср, який вони їли пломбір і грали в «ігру – зарніца»..
В арагу пєгу вони тоді там грали..)))

До речі – а не час їх всіх назад відправити? Люба успєнська вже в москві..
Department of State – що там з пароплавами Палмера, наприклад..?))) Нехай знову
поживуть в тому бардаку, який самі ж придумали і створили – нє..?
Куди саме відправити? Так в расію звичайно. Вона ж себе офіційно об’явила спадкоємницею ссср.
…………………………..

Там пароплав, а тут паравоз..?
Я просто подумав. А чи не на часі – сформувати залізничний ковчег «красная большевічка – роза залкінд імєні рози люксємбург», видати по квитку всім майстрам димових завіс і відправити на історічєскую родіну. Нехай візьмуть з собою всі цінні сімейні реліквії та артефакти: диски з голосом кобзона, касети з випусками ґордона, партійні квитки дєдушков, будьоновкі там різні… Тут все одно так, як вони мріють, вже не буде… А там ще встигнуть пожити так, як їм подобається. Гімн срср співатимуть хором… Кібуц собі збудують який, чи яке інше поселення.. прапори червоні порозвішують… Красота ж – ну нє..?
***

Стерненко. Тобі вартує подати позов на всіх причетних. Не до держави, а особисто до кожного. Формулювання – використовуючи службове положення і з особистих мотивів. Не люблять вони тебе – це особисте. З відшкодуванням матеріальної і моральної шкоди. Вийдеш мільйонером..
***

M&M або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..

Голову розривало… на клапті… з усіх боків. Спереду, по боках, ззаду… На відміну від Юри, з його псевдо Рамштайном, голову Олегові ґвалтували Розовиє Рози…
Він відкрив очі.
На вулиці було світло і сонячно. Сонце пробиралося крізь щілину входу і освічувало криївку.
– Хтось пробував до мене добратися – подумав Алєжа, побачивши наполовину розмотаний колючий дріт. Пам’ять поступово почала повертатись.
– Клофелін кажеш… Буде тобі ще клофелін…

Алєжа встав на коліна і взявся двома руками за відро. В цей момент чорна думка влупила його в голову. Як кулак, при телекамерах, на погоджувальній раді… навіть сильніше – як охоронець генерала тоді в сауні… Рвучко повернувшись він засунув руки під піддони.
– Це кінець – вдарило йому в голову ще раз.. – А де ж пістолет..?
Життя, раптом – якось, не дуже вже й поступово, втратило сенс.
– Втопитися!!! – зайшов в голову розпач. Алєжа знову вхопився за відро і рвучко встромив в нього голову.
Втопитися не вдавалося ніяк, скільки він не пробував. Але прохолодна вода прогнала, поступово, чорні думки. Має вода таку властивість..
Алєжа присів на землю і озирнувся. На підлозі лежав складний ніж з
вигравіруваним вовком на жовтій кістяній ручці.
– Це ще звідки..? Мабуть Саливон згубив… – при слові Саливон – він не втримався і завив. Спочатку якось жалібно, потім виття окріпло, потім ще.. а потім – на видиху – перейшло у впевнену злу, фразу: парву суку!!!

Алєжа відкрив ножа і почав розгрібати тумбу під вікном. Діставшись до мішковини – потягнув за неї, впираючись ногами в землю.
– Сюди треба було все ховати. Ось і розкладай яйця в дві корзини…
– Ти на місці, мій дорогенький – пробурмотів Лєжа, нащупавши щось, і почав розв’язувати мішок.
Першим з мішка з’явився старенький, не змащений ТТ з зіркою на рукоятці і золотим гравіруванням:“товарищу Ворошилову К.Е. от товарища Горащенко В.В.”.
Олег невміло пересмикнув затвор, потім подивився одним оком в дуло, потім дивлячись, по театральному, патетично в голубу даль – промовив зловісно: – Одним зрадником вже менше на світі…
Поклавши пістолет на піддон, вийняв з мішка пакет “Лє Сєльпо” і дістав з нього голубенький піджак “Billionaire“Freddie“. Розглядаючи – де б його повісити, щоб не забруднити, не знайшов місця і знову вклав в пакет. Потім помив у відрі руки і дістав ще один такий же пакет. Знову, безпорадно оглянувшись навколо, зняв з себе майку і розстелив поверх брудно-зеленого пледу.
– Твою мать – буркнув він, вловивши запах від пледу… Зняв з себе шорти і жбурнув у дірку запасного виходу.
Після цього, дістав з пакета і одягнув на себе, сорочку “Paul Smith”. Від приємного дотику тканини настрій знову повернувся.
З пакету дістався галстук – червоний “Brioni” та коробка з написом “Fendi – Karlito”, а з неї – запонки у вигляді голови в чорних окулярах, чорному галстуку та з хутром замість волосся.
– Я їх раніше за Петра надибав – похвалив сам себе Алєжа…