МВА…2

CHAPTER TWENTY TWO..

The Theatre of the Absurd.
             МВА…2

И кто за ним пошёл – того дорога в ад..

Був теплий літній вечір. Нє – не так. Подзвонив мені якось один ні разу не дурний чувак. Чувак в Форбсі, тобто ти його знаєш. Запропонував очолити його девелоперську компанію. То був 2008й рік, навколо масові звільнення через кризу LehmanBrothers (я і з ними мав деякі справи, якшошо). Що за криза? О – це була найглобальніша афера МВА. Найглобальніша – це до крипти, якшошо. Я там вище писав про трьох дебілів на острові. Це було те ж саме, тільки масштабоване в мільйони разів. Ладно – про це десь там нижче. 
Завдання чувак з Форбсу переді мною ставив наступне: понимаешь, я набрал дебилов. Короче поувольняешь их всех нахрен. Где-то к сентябрю всё прояснится, наберёшь новую команду…
Перед цим дзвінком з ним був ще один прикольний телефонний діалог:
– Привет, у тебя во Львове есть где жить?
– Найду если нужно, думаю это как-то ни разу не проблема..
– Ок. Завтра летим туда моим самолётом. Давай в 9 утра в Жулянах.
– Ooops, problem.. Я не летаю самолётами..
– ???
– Да нет – проблем нету. Просто скажите, где и во сколько я должен быть и я там буду..
– Как скажешь. Завтра в 11 во Львове в кабинете у Вишневского….
Гудки..
Але я відволікся. Був теплий літній вечір. Я йшов вулицею в районі Володимирського ринку. Йшов конкретно злий. Чому не пам’ятаю, але мені в той момент потрібно було когось порвати. Недалеко від “Майямі” до мене підійшов хлопчина. Такий в костюмчику.. звичний пацанчик – з тих, що називають офісним планктоном. Підійшов і попросив купити йому хліба. Мене то чомусь вкурвило, я напхав йому повну торбу і пішов. Я й пройшов то всього кроків з п’ять, поки вкурив що витворяю, розвернувся – його нема. Я запізнювався на потрібну мені ж зустріч, але подзвонив і відмінив. Я облазив весь район.. Я облазив все Сільпо на теперішній Малевича.. Не було пацана – не знайшов..
Братанчік, всяко в житті буває, може колись це прочитаєш.. Вибач, Старий – я був неправий.. Бач скільки років пройшло, а я пам’ятаю..
І ось прям наступного дня мені пропонують звільнити всю компанію. Кажу – вы их набрали, вы их и увольняйте. Надо будет набирать – зовите..
Розповідаю знайомій. Вона крутить пальцем біля скроні. Потім тягне до себе в кабінет – вот его сайт, вот все его сотрудники… Это этих ты не хотел увольнять? Ты дебил…?
Морди там дійсно були ще ті. З сайту на мене дивилася секта отпетых идийотив…))
***

Coffee break..
Прикольний осінній вечір.  Субота. Порожні магазини. Порожні бари. На дверях теліпаються аркуші паперу (а4й формат, прозорий файл, скоч).
Персонал вакциновано. Не вакцинованим не заходити.
Ну ось вам – і сегрегація, і початковий геноцид…)
В магазинах нікого, лише запаковані в маски продавці. Від кого маска – нема ж нікого. В декотрих барах сидить по декілька чоловік. Дуже добре видно – хто вакцинований, хто сертифікат купив. Перші з виразом обличчя радянських активістів –  тобто чувство виполнєнного долга на всьо ліцо. Другі – з хитрим прищуром радянського комсомольця на виході зі спецмагазіну. З сумкою вареної ковбаси… Ці – илітні…))
І тих, і тих дуже мало. Скучно..
Весь світ два роки як зупинили, а фінансової кризи нема – не думав чому..?

Що таке геноцид?
Польське містечко Освенцім. Зовсім поруч – оздоровчий табір Аушвіц. Центральний майдан табору. Двома рядами стоять, колись могутні і вільні. Тепер вони чомусь в полосатих робах. Навпроти сидить в кріслі веселий, як смерть лікар – доктор Йозеф Менгелє. Сонце світить і всім тепло-тепло.
– Камаради – звертається «лікар» до шеренги – зараз вам всім зроблять по дуже класному укольчику. Такому – шо мімімі…
– Ми не хочемо – відгукується шеренга.
– О, а то чому?
– Бо це досліди над людьми.
– Ой, я вас прошу. Які досліди? То – шоб ви цингою не захворіли, або тріпером яким…
– Собі зроби.
– Так я вже давно зробив. Все населення рейху то бачило в прямому ефірі.
– Не хочемо, бо не віримо. Це геноцид в кінці-кінців.
– Ну так. Трохи є… А хто сказав, що геноцид то зле? Зможете мені показати того розумного? А сто щасливим, які перші вколяться, я переведу по тисячі!!! рейхсмарок на додаток «Arbeit» – ви зможете собі купити кошерного сала, чи квиток на індивідуальну VIP–газову камеру. З блакитним ароматним газом. А всі решта підуть групами і газ там буде зелений і смердючий…
Потім подумав і сказав – це в будь-якому випадку ваша остання війна – і, якщо програєте і, якщо переможете… Німец, бля))
А починалося все з сегрегації тих, що курять…
Хочеш присунути – Да как ты мог?!!! Різниці між тим, що діялось там і тим, що діється навколо не бачу. Там знищили чотириста тисяч, зараз в рази більше. Ті згинули в муках, а ці ніби тихенько і непомітно? Це для тебе непомітно. І ті, і ці пішли в розпачі. Розпач – він завжди однаковий, якшошо..
***

Сумний та невеселий сидів дурак при владі. Сумний та невеселий, бо був переконаний, що він має рацію. Рація не працювала, бо була російського виробництва, а раціо не включалось, хоч кіл на голові теши. Мене врятує точка біфуркації, подумав дурак.. Що це він не знав, але мав надію.

Глава має назву МВА…2? Так-так – звичайно.. Прошу-прошу..
«Ейчари» понабрали персонал. Персонал не працює. Не працює, бо не вміє, а головне – не хоче. Персонал не знає – ні меж своїх повноважень, ні зони своєї відповідальності. Якось так розмито, то деякі ще розуміють. А більшість не знають і розмито. Знайома фігня? Я знаю, що знайома..))
Перевір – хто може виразно і хоч більш-менш зрозуміло пояснити, чим саме він займається в твоїй компанії. Але всі дружно освоюють teambuilding’и і шукають мотивацію? Передивляються на тренінгах ролики про успішний успіх і грають в Арагу Пєгу..? А як щодо результату? А хто сказав, що процес це не результат?..)) Планктон, йопта…))
Є там ще одна фігня. Ті, що таки працюють, роблять це продуктивно лише чотири години на день.Працюють вони без особливого ентузіазму, але все одно – це все таки скоріше плюс для компанії. А ще вони заповнюють «звіти». Нах нікому не потрібні (ше раз: нах нікому не потрібні – в них ніхто не вникає…) звіти. Це теж входить в ці чотири години. Наступні чотири години – планктон не працює, але сидить в офісі. Спалює електрику, витрачає воду… Спалюють собі соц мережами моск. Це мінус. Мінус трохи менший за плюс (там де менший), тому вся ця секта якось тримається на плаву. Тобто не тоне. Яка в них ціль? Переконати власника бізнесу (у випадку держуправління – посполитих), що ще пару teambuildings і всьо буде заїпіс. Тих поодиноких, котрі приносять результат, «ейчари» до тімбілдінгу не залучають – розуміють, що будуть послані. Не залучають, але ненавидять, як поплавський бонч-бруєвіча. Проти таких вони плетуть інтриги – це їх ворог номер один. Тобто – людина, котра дає результат, є ворогом номер один людини, в функціонал якої входить пошук саме таких людей? Це – нонсенс? «Ейчару» платять за пошук.  Але шукає він тільки тих, котрі надаються до тімбидлінгу. Ти – набрал дебилов, і шукаєш – кто б их поувольнял? Дебілів тобі «ейчар» привів?  А «ейчар» в тебе звідки взявся? Ти розумієш, що ти сам собі доктор коморовський?…))
Якщо в тебе в компанії, хоч раз проскочила фраза: топ-менеджер во главе с HR-директором, начали масштабный проект…, то слово прибуток можеш забути. Хіба почнеш паралельно на даркнеті продавати наркотікі за крипту. Вона до речі саме для того була створена якшошо..))
Чому це так? Тому, що «ейчар» – це той, хто хоче покерувати, не несучи за це відповідальності. Ти це знав? Та шо ви такоє гаварітє…))

Що таке тімбілдінг? Це не складно. Все як в анекдоті:
– Сынок, ты почему такой поцарапанный? Что с лицом?
– У нас в садике утренник был. Мы хороводы вокруг ёлки водили…
– И …?
– Ёлка большая, а детей в группе мало….

Пам’ятаєш свої перші Teambuildings? Двір у новобудові.. Ще незнайомі між собою люди. Це потім буде – ах как хочется вернуться в городок… А поки що є потреба визначитись хто лідер… Але і це минає – дитинство проходить і дворова команда розсипається, як замки з піску. Пам’ятаєш геніальне – что ж вы все убегаете вместе, словно каждый нашел по невесте..?
Так ось – у дворовій команді Teambuilding доречний і логічний. А в твоїй компанії.. Ви там ще не визначились хто лідер? Панство, смію Вас запевнити, що у такому випадку, вже й не визначитесь. Відкрию вам секрет – бізнесом завжди керує одна людина. Всі решта тупо виконують її вказівки. Всі. Вся команда. Якщо це не так, то бізнесом не керує ніхто.
Не знаєш як назвати таку структуру управління? “Накидав, як дурному в шапку.”Назву дарую – це безвоздмезно.
Кожний чує тільки те, що розуміє… /продовження цього речення платне..))/

Розказати ще про айтишніків? Запросто. То такі люди, що обслуговують в тебе на фірмі системи звітності і управління. Майже у всіх юзаних CRMсистемах, зі ста відсотків інформації – корисної для тебе не більше, ніж десять. Але. Але ці десять відсотків надійно заховані під масивом тупого спаму. Тобто айтишнікам теж охота по модному тусувати офісом серед іншого планктону з надутими губами. Вони вже зрозуміли в чому суть роботи «ейчара» і «юриста», перейняли їх діловитий вираз обличчя і час від часу підкидають тобі спамчику. Щоб ти ні в якому разі в цьому музеї мотлоху сам не розібрався… Тобто – накидав як дурному в шапку..))
Ось ця вся банда отпєтих долбойобів – це і є пострадянський МВА…
На вихлопі і не Шредінгер, і не його кіт.. Скоріше коробка з-під кота, але це не точно..))
***

– Николай, здравствуйте. Нам очень понравилось Ваше резюме и мы бы хотели пригласить Вас на собеседование..

– Дякую.. Як Вас звати?

– Валентина.

– Дуже приємно, Валентина.

– Вам будет удобно завтра на 9 утра встретиться с нашим владельцем?

–  Валя, у Вашего владельца бессонница…? Почему в такую рань..? Или он  из тех, кто после садика имени 27ми бакинских комиссаров – сразу в Eton College? Жартую. Мені буде зручно. Скажіть – а який результат потрібний вашому власнику від  претендента? Яка ціль?
– Как какая цель? Работать.

– Ваш власник абсолютно точно знає, що мені необхідно робити і треба буде просто виконувати свій детально прописаний функціонал? А що – я можу якшошо..))

– Николай, не хитрите..)) – от Вас будут ожидать Результат…
– Валя, я кризис-менеджер. Мені потрібна ціль. Конкретна ціль. Наприклад я маю заробити для компанії сорок мільйонів доларів. Або розвалити компанію, бо там в долях вже колишня дружина. А потім відтворити її з попелу як птіцу Фєнікс, але вже без дружини. Або створити дві успішних компанії – одну для власника, іншу для його колишньої. Інакше це буде процес. Нє – ну можливо ви готові платити за процес, але акцентую – платити прийдеться багато, бо рутина відбирає в два рази більше енергії, ніж робота на результат.. Мені дорожче обійдеться відновлення сил..)) У вашого власника яка ціль?
– Я Вас услышала, я уточню і через час наберу.
– Гарного Вам дня..))
***

Вам треба всьо автоматизувати – це перше, що з заклопотаним виглядом скаже тобі  ембіейщик на першій же зустрічі. Далі, в прямій залежності від того наскільки він апгрейднутий, почне присувати про консультантів з Бостона і їх неперевершену матрицю. Про “товар – проблему”, “товар – звізду”, “товар – дойную корову” и “товар – собаку”. Тобто про те, що сніг білий і холодний. Можливо почне з чогось іншого, кажу ж – залежно від того коли його востаннє апгрейднули, але матриця незмінна – сніг білий і холодний. Ти готовий слухати, а тому – далі, як дурному в шапку. Про систему ERP, котра сама вирішить всі бізнес задачі, про комплексну цільову архітектуру рішень, про реінжиніринг бізнес-процесів та причетність співробітників. Якщо ще слухаєш, то про внедрение управление по целям, систему сбалансированных показателей, разработку системы нематериальной мотивации…
Коли побачить що інтерес згасає, швидко переключиться на методологію функціонального моделювання і запропонує малювати всі процеси.. Бажано блоками звичайно. Далі припхає пару слів на кшталт IDEF0 і заполірує то все томно-сексуальними NPV, DPB, PI, IRR… Якщо на цьому етапі ти зазвіздячиш йому в ніс – він образиться і піде. Але ти не зазвіздячиш – раз тобі його привели, то ти вже лох, а значить будеш слухати про те, що у кожного бізнесмена має з’явитися можливість відійти від справ. Але офіс має продовжувати успішно працювати на нього, навіть без його особистої присутності. Потім виявиться, що у нього якраз є спеціалісти, котрі зможуть це все в твою відсталу компанію впровадити. Вони дуже зайняті, але він їх приведе. В тому, що приведе – можеш не сумніватися.
Що далі? Та розваляють тобі все к іпеням – що сам цього не розумієш?
Можу на прикладі, якщо хочеш – навіть по схемі IDEF0..)):
Якщо я підтягуюсь на турніку тридцять разів, а сусід не може ні разу. Як ти думаєш – скільки разів він зможе, якщо йому біля турніка повісити графічне зображення турніка, фотографії згину ліктів у верхній точці, ключові показники ефективності разом із фотографіями інших турніків? Хотів на прикладі сексу, але згадав, що цю нішу вже зайняв сергій іванов…))
Хочеш на якомусь глобальнішому прикладі? Ок – давай на прикладі управління твоєю державою. Її вже спокійно можна перейменувати на «колгосп – 30 лєт бєс урожая». Потенціал держави? Надгігантський. Результат керування нею? Як кажуть наші сусіди – gówna warte(1). Надто грубо? Ну добре – mniej niż zero(2)..
Чи є в них бізнес-план? Ну, ми – ті в котрих в голові моск, а не ковидло давно знаємо, що бізнес-план, це набір псевдонаукової хєрні, котра за здатністю щось спрогнозувати, може змагатися з генератором випадкових чисел. Але в них і такого нема. Він їм і не потрібен. Вони навіть свій базовий інстинкт вже втратили. Ти думав, що основний інстинкт – це розставлені ноги прикольної актриси? Ні, базовий – це страх. Як основний захисний механізм людини. Тільки після нього іде інстинкт втамування голоду і аж тоді інстинкт розмноження. Як казав мер П’ємонту Андрій Івановіч Ковідло:  Андрійку, або йдем ввечері в сауну, або я тебе засаджу… І той пішов. І не через інстинкт розмноження…))
Тобто – вони неспроможні вирішувати примітивні задачі, але направо і особливо наліво називають себе професіоналами. Професіонали в чому? В ідійотизмі..?..)))

Розказати тобі про «товар-корову»?
Колгоспний Бик. Він веселий, міцний, він весело мичить “ Бикам Cлава ” у відповідь на – “Слава Бикам”. Потім на нього одягають законтачений, неякісно зпродукований ланцюг з блямбою «Arbeit». Бик ведеться, бо – а як я без нього заграніцу поєду, наприклад? Насправді про ніякі поїздки вже не йдеться, але він ще цього не розуміє. Він просто тішиться тому ланцюгу, як мала дитина – бренд, хулє..)) Але ланцюг реально галімий, тому бик інколи вазмущаєцця – шо за підораси його склєпалі, внатурє? То не ланцюх, а якась хуйня… А потім так зверхньо поглядає на тих биків в кого ланцюга ще нема… Так тіпа – ніщєброди, бля…
Ланцюг, поправлять. Вони хоч і жопорукі, але з цим якось справляться. А ось бик навіть не помітить, як з вільного Яйцеслава перетворився на тихого трильовочного славіка, прив’язаного поправленим ланцюгом до дверей колгоспної свиноферми..

Шо не так з криптою? Все.
Починаючи з того, що гроші, які не є еквівалентом товару, то не гроші, а якась хуйня галіма. Тобі розчесали, що то для боротьби з прєступностью і ти надів блямбу «я проти готівки» на свій фейс у фейсбуку. Розчарую.
Знаєш як зараз розраховуються за наркотики? Шляхом безготівкового банківського переказу міжнародної криптовалюти в розмірі 0,6 біткоїна, що за курсом НБУ становило приблизно 600 доларів США…Це була цитати з вироку суду якшошо..)) Чому то попало до суду? Бо сума мала. Там де більші суми, то суди йдуть лєсом. Ось такий МВА, безготівковий ти наш…))
Скажи краще ти мені – а що з нею так?))

Взагалі то ця глава не називається – “Майк і його понти..))”.  Ти хотів ознайомитись з главою “Майк і його понти”? Really? Та запросто..))
Розказати що таке BEP? Ой, та це просто. Це, всього-на-всього, обсяг продажу, при якому сукупний прибуток дорівнює сукупним витратам. Break-Еven Point – якщо англійською. Що таке обсяг писати не буду принципово. Що таке продаж – теж, і теж принципово. Напишу хіба для сертифікованих що то таке прибуток. Прибуток – це різниця між Total Revenue і Total Cost. Для сертифікованих знову ж – різниця дорівнює Total Revenue мінус Total Cost. Бажано щоб Total Revenue була вищою, бо якщо це не так, то буде повна зрада. Тобто, якщо ми раптом візьмемо Fixed Costі розділимо на різницю між Priceі Average Variable Cost – то що ми отримаємо? Так, чувак – ми отримаємо ту саму Break-Еven Point. Але це в натуральному вираженні. Треба ще в грошовому? Аж ні разу не проблема – чого тільки не зробиш для тих, хто вміє читати. Береш грам коксуTotal Revenue, мінусуєш від нього Variable Cost і отримуєш Marginal Revenue. Але який бізнес без коефіцієнтів – нє? Ок – давай вирахуємо коефіцієнт маржинального прибутку. Теж нічого складного. Береш Marginal Revenueі ділиш на Total Revenue. Так не вставляє? Ок – поділи Marginal Revenue відразу на Price, на вихлопі все рівно отримаєш коефіцієнт маржинального прибутку. Тебе зацікавило, а що вийде якщо твої постійні витрати (Fixed Cost) розділити на той коефіцієнт? Вийде, ти мабуть не повіриш, але та сама  точка беззбитковості. В грошовому вираженні. Точка “G” від бізнесу для ідійотів.Її ще називають порогом рентабельності, або критичною сумою виручки, при якій прибуток дорівнюватиме нулю..
Не знаєш як обізвати той весь процес? Я тобі підкажу – мастурбація. Це бізнес на папері, це – продаючи сімсот порцій корейської лапші в день, дрочити на графік прибутку компанії Apple.. До речі, про корейську лапшу – дуже цікавий кейс з практики, я навіть десь там нижче викладу окремою главою..))
Навіщо це все придумали? Для Start up’ів при кредитних грошах. Але воно, як і МВА, може працювати тільки в вакуумі. Чому так? Бо система МВА можлива тільки серед порядних людей. Мені хтось колись плів, що серед порядних людей і комунізм ні разу не людиноненависницька ідея..)) Що таке порядні люди? Колись головний дипломат ссср’у, нєкто молотов (справжнє прізвище скрябін) сказав Конраду Аденауеру: а як це ви допустили в своїй країні Гітлера? А той йому відповів: Я, на відміну від вас, руки йому не подавав..
Все таки на прикладі про ту BEP? Ок. Якщо ти купив яблуко за три, а продав його за п’ять, то ти бізнесмен. Якщо ти купив сто яблук по три, а збираєшся продати їх по п’ять, то ти бізнесмен. За умови, якщо є нев’яла впевненість, що на всі сто буде попит. Якщо у тебе є вихід на призедента і, на крайняк, він викупить всі сто за гроші з держбюджету по вісім, то ти не бізнесмен, а разом з ним ви два злодія і робите корупцію. Якщо ж ти вирішив, що ти все таки бізнесмен, а тому сидите в офісі з директором і вираховуєте Break-Еven Point, то ви з ним два ідійоти, котрим нема чим зайнятися. З чим вас і вітаю. Можете вже починати малювати графіки і влаштовувати персоналу тімбилдінги. Ну і дрочити на графіки прибутку Apple..))

Coffee break..
То був такий засніжено-передноворічний вечір. До мене в кабінет ввалився Кузьма. З музикантами, гітарами – всі заметені снігом..
– Майк, привіт братіку, ми до тебе…
– януковіч тобі братік, сірожа. Гримерка для артістів з того боку сцени..
Більше з ним не бачились. R.I.P., Чувак..
***

І про юристів, або сos mi się pokręciło(3)..
Якщо отак зовсім чесно, то не зовсім зрозуміло – навіщо в державі, де немає верховенства права, взагалі юристи, як такі. Але тут про офісних юристів. Як я вже там вище писав – від зятя призедента(4) я пішов. Ні, не через те, що там весь топ складався виключно з невенгрів. Просто стало скучно. Земельна ділянка під судом, судам не видно кінця краю, сидіти без діла – це не про мене.. Пішов, кароч, до Вови «олігарха» – там хоч насміявся…))
Якось при мені зять призедента запитав в своїх «юристів» – це я за 20 млн дол США купив собі суд з Нестором Івановичем? Суд почався в 2006му році. В 2014му дивлюсь новини – Wow!!!))) на екрані паркан, який буквально при мені зводили. Моя ділянка – тут мало би бути “місто майбутнього”.. Тим часом – з цього боку в клубах різнокольорового диму наступає група захвата. Вождь групи, свободний депутат з хвостиком волосся перетягнутим резинкою, пробує залізти на паркан. Його соратники пробують паркан ламати. Всі дії явно не узгоджені – паркан хитається, депутат падає. Та сторона відбивається непадєцкі – фаєри, димові шашки, загострена арматура… Баталія…))
Цю главу я писав в 14му. Було написано – Суд ще не закінчився.. Восьмий рік, як не закінчився.. Зараз редагую і за вікном 21й. Тре сходити глянути чи на місці паркан..))
Про паркани: бачите, як вміють зводити паркани, коли який начальнік над головою стоїть..))
Про депутата: бачите куди йдуть ваші гроші з податків?
До речі – відмовитися платити  податки злодіям (з точки зору закону це саме так називається) в голову ні разу не заходило..?
Якось так сталося, що юристи з обох боків були мої знайомі. Ну не так, щоб виключно мої, між собою вони були знайомі не менше..)) Сиділи ми на балконі “Арени”, я собі втикав на людей внизу, юристи вели жваву дискусію: – на цьому засіданні суду ми атакуємо, ви відбиваєтесь, на наступному атакуєте ви… як думаєш – на два роки зможем затягнути…? Затягнули. На вісім. Станом на 14й рік. Чи може на п’ятнадцять. Станом на зараз. МВА – бля..))
Олігархи, а ви точно про таке мріяли, коли «правильні» закони проплачували? Ви мріяли, щоб персонал тримав вас за лохів? Вітаю – у вас вийшло. Ваша мрія здійснилася..))
***

Про Lehman Brothers Holdings, Inc обіцяв..
У лорда Байрона є розкішний текст:
– Навіщо ти продав Вчителя?
– Кожен торгує тим, що має… я мав Вчителя…
Лєхмани торгували їпломгрошима. Потім, коли підійшло до критичної точки, почали бабло розпихати, як комуністи «золото партії». Були їх емісари й в Києві. Складових було дві. Перша – цифри. При таких цифрах стріляють завжди. Друга – сатана там був присутній і це реально відчувалося. Відчувалося навіть на запах. Не знаєш що то таке? То така галіма хуйня – краще не зв’язуйся. З ним ще нікому не законало. На тій зустрічі ніхто ні про що не домовися, якшошо. А я залишив собі на пам’ять блокнотик. Зі стильним написом фарбою кольору долара Lehman Brothers Holdings, Inc. на білому фоні..
Взагалі про них зняли кіно. “Margin Call” і “The Big Short”. Глянь, якщо цікаво. В першому навіть всі персонажі перераховані. І знову – чомусь всі невенгри. Чому б це..?))
А взагалі, коли замість моску сірєнєвий тєфтєль, і тебе тішить, що можна розрахуватися телефоном… Нє – ну я розумію, що засовувати руку в кишені, витягувати готівку… бля – це така морока. В тебе від тої мороки аж починається розтроєння роздвоєння, котре викликає надзвичайний головний біль і, як наслідок кристалічну діарею… А тут така дієва держава в смартфоні… Але, коли цей черговий криптолєхман рване, результат тобі ні разу не сподобається…))
Чи вибрані вони? Можливо. Але не тим, ким вони тобі присувають. Це швидше схоже на того, з ким – там пару рядків вище я радив тобі не зв’язуватися…))
Маєш моск і не знаєш що робити? Звіздошити тих, що тобі калічну дію присунули. Шо таке звіздошити? Ну – якщо хрест, то хрестити, а якщо звізда, то звіздошити – шо нє понял..?)))

 Ось так поцани торгують їплом, а потім здоровим пацанам викинутий на вулицю офісний планктон в пам’ять вгризається…))

Coffee break..
Не знаєш що то таке ідійотизм? Ось ти коли небудь бачив, щоб чувак який курить бігав за тими, що не курять з вимогою закурити? Не бачив? Це тому, що серед тих, що курять дуже мало ідійотів..))

Діалоги..
Товариш, що живе зараз в Герцлії:
– Понимаешь, Майк… мы странные какие-то. Если уже горит – мы хватаем чемоданы, распыляемся по миру и тщательно скрываем, что мы невенгры. Но когда нас в одном месте становится много, нам сносит крышу от идеи править миром... Бля – это какое-то проклятие…
Його ж діалог з ще з одним моїм знайомим:
– Ну вот теперь заживём как в Израиле… Кстати, знаешь, что у нас самый низкий процент антисемитизма…?
– Пока не заживёте. Это классно, что у вас мало антисемитов. Вот ещё б стало меньше долбойобов…

Знайома:
– Що я маю знати про Warren Buffett?
– Нічого.
– ..?
– Це лише ім’я. Знати тре про поступки і наслідки. Цього достатньо. Імена.. вони змінюються, а знати потрібно – якщо я зроблю так, то на вихлопі буде ось так..
– Це все?
– А ще варто знати, що гроші не підкріплені товаром, це не гроші. А hedge фонд, це не бізнес, а разводняк (шахрайство юридичною), результатом якого завжди буде викинутий на вулицю офісний планктон..
*** 

Тут би цю главу й закінчити, бо буде надто довга, але ще є що розказати.. Писати ще одну главу також влом… Ладно – там буде видно, а тут ще один лайфхак..))
Попав я в одну компанію. Девелоперили дуже серйозний проект в Ялті. Було два інвестори. Мій і ще один. Назвем його співінвестор, хоча дуже велике питання – хто там був кому спів…))
У співінвестора була своя будівельна компанія. Досвідчена. Забудували пів Києва. Але він, як чувак не глупий, сам запропонував його компанію не розглядати, щоб не було кривотолків в майбутньому. Мій вирішив «заробити» всі гроші. Каже мені:
– Сделаешь так, чтобы Володя выиграл тендер…
– Це нереально. Вони інженерна компанія – крім зовнішніх мереж і не робили нічого. На пса нам такі рамси..?
(Я б їх і на інженерію не взяв, якщо чесно..))
– Они построили девятиэтажный дом в Белоруссии…
– І з цим аргументом я повинен переконати партнерів, що беру його на будівництво двадцятиповерхового готелю? На зсуві над морем?
– Это не твоё дело. Задачу понял…?
Ну що тут сказати? Саме час валити нафік. Фірмою, де ти працюєш гордитися треба, а тут яка вже в звізду гордість? До всього ще й «друга» з дружиною боса в неловкій ситуації на кухні застукав..)) Не зрозумілі аргументи? Ок – коли все вилізе, а воно вилізе хоча б тому, що завжди вилазить.. як думаєш – мій інвестор перед іншим покається? Чи буде все на мене валити – та то мой руководитель проектов намутил, а я святой…
Пішов я прикольно..
Нарада. Мій «шеф», його «друг», співінвестор і я. «Друг» кладе переді мною бюджет. Переглядаю – все завищено в рази… Питаю:
– Скільки людей ви плануєте вивозити на об’єкт?
– Ты невнимателен, там есть страница со списком на поселение…
Кладу перед собою аркуш (а4, як юшченко) і пишу цифри:
– Ось це затрати на матеріали. Ось це – заробіток вашої компанії. Ось – зарплата ваших будівельників. Все правильно? Тепер давайте поділимо цю суму на їх кількість. У вас будівельники отримують по дванадцять тисяч доларів на місяць?  У вас вакансії для мене немає часом..?
– Да что ты плетёшь, быть такого не может… программа считала… у меня всё автоматизировано…
Підсовую йому його ж бюджет, листок а4:
– Покажіть де я помилився..

Ти інвестор і все ще переконаний, що автоматизація процесів прикольніша за те, що є в голові в здорової людини? Автоматизація тут ні при чому? Що туди напхали те вона і порахувала? Так – основна її проблема в тому, що ні в одному процесі немає всіх даних, які потрібні для обрахунків. Більшість з них «на глаз». Анекдот про «на глаз насыплю»я вже десь там вище написав..))

Чим все закінчилося? Співінвестор встав і мовчки вийшов. Я встав і вийшов вслід за ним. Зі словами:

Антрахт, Нєгодяї..))

1 (Польск.) Вартість близька до нуля.

2 (Польск.) Менше ніж нуль.

3 (Польск.) Щось я ніхуя не панімаю.

4 Я так часто вживаю це написання, що Wordредактор вже не реагує. BigBrother, бля..))

………………………………………

Попередні глави:

Gans Novilla Agregar..

Гроші..

Кривий ревОльвер..

Джинджел..

ПЛ ВН..

ОліґархЪ…

90th

MBA…

Вовка, Ромко і Гілюк..

Bonus track:

M&M або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..

Хіпстер..

Вже скоро в мережі магазинів “Книгарня Є”..

Гарного дня, Посполитий..