Театр, або той тойвово..

Money talks, money shouts
Don’t take much to hear..

Грошей в природі не існує. Самі по собі гроші – це функція, або нарізаний  на прямокутнички папір. Їх колись придумали для того, щоб не тягнути за собою на шнурку бика, котрого вирішили обміняти на два мішки кокаїну. Тобто для зручності – бо бик йти не хоче, бик впирається, бик хоче в чисте поле на свободу. Тим, що з кокаїном – їм було легше. Чому легше? Ой та то банально просто – порівняй вагу. І то ще добре, якщо відстань недалека. А якщо, наприклад, якогось чувака назначили послом доброї волі від Ісламського Емірату Афганістан, чи Ізраелю якого, в якусь, наприклад, недоросію. І замість портмоне в нього бик на шнурку. Уяви йде він – навколо то жар, то холод, то зустрічні недороси з бялорусами. А він того бика за шнурок тягне..
Ті зустрічні йому:
– Ты шо дэбил?
А він їм:
– Сами вы дэбил, моя бабушка говорит, шо я Солнышко…

Тобто гроші – це посередник при обміні одних товарів на інші. Ну – ще послуг різних. Враховуючи сексуальні. Тобто – для того, щоб покласти в кишеню гроші, потрібно було випестити бика, або виростити листя коки. Тобто таки функція, як не крути. Нє, ну і еквівалент – то само собою зрозуміло.
Звісно бика можна було й вкрасти. Але ми тут не будемо про «украл, выпил, в тюрьму». Залишимо це мешканцям недоросії – тим, котрі такую страну просралі… Тобто їм залишимо їх нехитрі наративи – і про тюрму і про просралі, а для себе просто зрозуміємо – якщо не випещувати і не вирощувати, то гроші втрачають свій сенс. Не буде товарів – не потрібні будуть гроші, не буде товарів – не залишиться сил на послуги..

Гроші, до речі – то дуже мощна функція. Є наприклад секта, котра називає себе «вибраним народом».  А в вождів тої секти є нав’язлива ідея – пацани натягнули на голови чорні капелюхи і понад усе хочуть спробувати покерувати світом. Чим аргументують? Натякають, що вони для такого вибрані. Проблема в тому, що ніхто ніколи не бачив – де, коли і хто їх для такого вибрав, тому вони пропонують повірити їм на слово…
Як в анекдоті часів ссср’у:
Так званий дєнщік, Пєтька повертається з Лондону – весь упаковано-нафарширований баблом. Його, так званий командір, Васілій Іванович питає:
– Пєтька, гдє бабла набрал?
– В карти виіграв…
– Як??? Ти ж дебіл…
– Не дебіл, а Солнишко. Сів там з одними грати. Граєм і один з них каже, що в нього два тузи. Я кажу – покажи. Він каже, що в них джентльмену прийнято вірити на слово.. Ну тут мені карта і поперла…
Чому функція мощна? Бо більшість з тих, що в чорних капелюхах і таких же лапсердаках, при слові “гроші”, від надзвичайного захвату та сильного збудження, падають в тимчасовий стан повної нерухомості…
Як це виглядає? Ну – виглядає так собі – не альо виглядає. Науковці називають такий стан – сардонічною посмішкою, або risus sardonicus..
Хочеш перевірити ці слова? Без проблем – візьми купюру в сто доларів і крути в руці перед «вибраним». Він може бути будь-якого статку. Просто верти купюру в пальцях і спостерігай..
Там недавно один пропагандист від секти на прізвище солонін вирішив включити випендрьож. Під час зйомок вийняв сто доларів і каже – ето сто долларов і я знаю в ніх толк… І все було б норм, але випадково на ту купюру глянув… Як його потім тільки не відкачували – і нашатир під ніс пхали, і скипидаром вуха мазали, і внєзапних підзатильників давали… Хотіли ще й підсрачників, але прибиральниця викликала амбулянс і ті його відкололи димедролом…

Тобто на слово пацанам ніхто не вірить і час від часу /приблизно раз на сто років/, хтось черговий «вибирає» цілу націю і масово знищує..
Чи це погано? Це дуже  погано. І те, що знищує, і те, що ті  дуже хочуть світом покерувати. Фігня ще й в тому, що покерувати світом хоче тільки секта – тобто маленька частина нації, а знищити завжди пробують чомусь всю, без огляду на сектантську приналежність. І страждає зазвичай та частина, яка і думки не мала про світове панування..
Тобто коли народ не хоче спитати свою «ыліту» – а ви це все витворяєте щоби що? Тобто коли не хоче – буде вигрібати.
Будь-який народ..
Українці, наприклад. Раз за разом дозволяючи комуністам «вибрати» себе в якості влади, чомусь кожного разу сподіваються на інший результат. Я розумію, що комуністи шифруються і прикидаються. То рабіновічєм, то сивочолим ґетьманом. То, на крайняк, як кажуть мешканці сусідньої країни – шлангом від ровера.
Але. Пацани, у вас шия закінчується головою. В голові десь там має бути моск. Пошукайте – то помічне. Та й прикидаються вони вкрай невміло. Якщо моск відшукати, то відразу побачите, що – то не вова переміг пєтю, а пєтя з вовою вам присувають. А ви берете.
Колись хтось казав – не роби з тата вар’ята.. Паньство – з вас роблять…

Але про гроші..
Ти не хочеш вигодовувати бика? Боїшся, що ще сплюндрує тебе до холєри?
Рослинництво тобі теж не дуже впирається? Ти хочеш – дєлать дєньгі із воздуха? Варіант. Дєньгі із воздуха роблять в, так званих комерційних банках. То в секти комерція така. До речі – ти не розумієш чому весь час ростуть ціни? Тут все просто – тому, що «банкіри» торгують грішми. Тобто тим, що не прив’язане до  товарів. Тобто тим, чого нема. Тобто – таки повітрям. Ти теж так хочеш? Це проблемно, бо всі «банки» вже зайняті сектантами. Може поясниш мені – а навіщо їм ти? В них і без тебе все працює. Ну – хіба може охранніком яким, чи менеджером.. Ну – щоб було кого в тюрму садити, якшошо..
Ще вони, за звичкою, торгують їпалом, але до цього абзацу це не має, чи майже немає відношення. Можеш теж спробувати, якщо зумієш.
Тут логічно було б включитися діячам від так званої ООН, але вони чомусь вважають, що їхня місія – це удосконалювати свій регламент, дрес-код та марнувати гроші американських платників податків..

Тобі подобається саме слово – гроші і ти хотів би ще про них поговорити? Ок – які проблеми:
Гроші, наприклад, кардинально розганяють почуття незалежності. Я про це ще в дитинстві здогадався. Роблять вони це потужно.. Майже на третій космічній швидкості. Майже, як космічна ракета. “Apollo” – наприклад..
Але..
Гроші мають ще одну властивість. Часто вони розганяють бажання покерувати. Дуже часто.  Іноді навіть цілим світом. А ось бажання покерувати, вже не слабше за той же  “Apollo”, розганяє залежність. Ну – може як “Javelin”, але для того, щоб загнати дурного в залежність, сили розгону вистачає..
Від чого залежність? У випадку з сектою коммі – від старших товаришів по номенклатурі. Про це детальніше десь там нижче, а тут лише скажу:
Все. Абсолютно все, в цьому світі, дається нам з самої найвищої гори /значно вищої за Сіон, Синай, чи навіть Еверест/. Потрібно тільки правильні висновки робити, бо дається воно без мануалу.. Людині просто пропонуються обставини – як тест на порядність.. Так-так, саме Тобі обирати. Вибач, що додав мороки..)) Хоча насправді – нічого складного. Просто – використовуй правильно те, що тобі дали згори в гарній упаковці, але без мануалу в комплекті..
Вибір насправді дуже простий – або щасливе життя, або нещасне життя. Ось аж настільки все просто.. “Всіх грошей не заробиш” – хто це зрозумів, той має шанс прожити щасливим.. Написав і згадав продовження ідіоми – “половину треба вкрасти..” Ні-ні – не треба – не бери дурного в голову..))
А гроші.. Апріорі гроші – це інструмент і не більше..

2024. Lyrical digression..
Що таке біткоїн? Це теж – і функція, і інструмент. Але це не гроші.
Біткоїн не має ознак грошей. Тобто жодної. Але має всі ознаки інструменту для виведення грошей за кордон мимо митниці. Не думав навіщо, так званий «уряд», «легалізував», так званий біткоїн, саме перед тим, як в країну зайшли 62 ярди грошей від партнерів? 62 000 000 000… якшошо.. Подумай – це цікаво.
Хто власник тої крипто-«валюти», котра не має жодних ознак грошей? Скоріше за все секта. Хочеш сказати, що є й інші країни, котрі його легалізували? Так тому й кажу – куди дивиться, наприклад, так звана ООН..
І не тільки тому. Послухай, що плетуть, так звані вожді тої секти. Всі їх тези і заклики – це неприкриті нічим заклики до геноциду. Прям, як щойно прийняті в члени гітлерюгенд пацани біля літрової пляшки шнапсу. Морди злі і криком кричать – унічтожім нє прастім… Ну, але то дурні діти, а тут діди з сивими бородами, а туди ж. Прям – бородато-поцоватий доктор зло. Чи скоріше – як акванавт під совдепівським «пивбаром» – дєржітє мєня сємєро… Ноги вже не тримають, але дєржітє сємєро…
До речі, як думаєш – чому з карного кодексу твоєї країни прибрали слово злочин? Чи не тому, що з точки зору секти – чинити зло, це саме те, що тре. Прям сатаністи, бля… Ото пацани про себе розуміють, а ти на світлофорі стоїш чемно, коли найближча до тебе машина ще за кілометр..
Прикольно, що на роль «містер зло» пробують назначити путіна. Ну яке він зло? Миршавий клоун. Нє шоб колю валуєва – пра? Зробили б його «президентом пєдєрации», нарізали шрамів на морді – Прізідєнт Коля Кувалда… і булавою з гвоздямі кошєрнимі соловйова в прямом ефірє па дурной башкє…  Ото було б мощно, а не вот ето вот… Ну погодься, що нема в секті креативщика…

Тобто – або умовний ООН, або – те, що було в Руанді, буде здаватися утрєнніком в яслях імєні карла маркса. Як ти? Мачете маєш?.. Рекомендую армійський “Mossberg” – це набагато краще. Я собі вже замовив, якшошо..

Хочеш тут якого висновку? Запросто:
Для того, щоб пухнастий лох не рахував гроші пархатих нео-нацистів, йому вирішили відміряти стільки грошей, щоби ледве-ледве було достатньо для виживання. Лох має бути постійно зайнятий думкою, як вижити. Тут дуже тонка грань, між іншим, бо як тільки в лоха щезне надія, що йому такі законає – лох піде палити маєтки….
Впізнаєш свої прибутки? Впізнаєш свій життєвий стайл? Глянь в дзеркало, чи вже пухнастий…
***

Тебе пруть «цитати» від “внєзапно поумнєвшіх актьоров”? На тобі цілий текст. Не знайшов хто автор, але це, на відміну від «цитат Фаїни Ранєвской», ілюструє – що таке насправді гроші:
Село в Альпах. Готель. Входить турист і каже господареві:
– Мені потрібен номер..
– 100 євро. Другий поверх. Ключ в дверях.
Турист йде нагору. Паралельно думки господаря:
– Сотку нажив. Класссс.. Блін.. Якраз сотку винен м’ясникові за м’ясо…
Йде до м’ясника і віддає.. Паралельно думки м’ясника:
– Сотку нажив. Класссс.. Блін.. Якраз сотку винен сільській проститутці..
Йде до неї і віддає.. Паралельно думки проститутки:
– Сотку нажила. Класссс.. Блін.. Якраз сотку винна господареві готелю..
Йде в готель і віддає. В цей час з другого поверху спускається турист:
– Вибачте, але номер мені не підійшов. Поверніть мені сто євро..
Господар повертає..
Тобто ніхто нічого не заробив. Але в селі ніхто нікому не зостався винен..))

2016. Edited – Серпень, 2021

Ну ось – що таке гроші вже знаєш. Хочеш мотивуючий анекдот може? Ок:
Дикий Захід. Ще західніше, ніж Львів. Два бізнесмени:
– Ти програв, Біл. На моїй стороні суддя… Тобто каре тузів по вашому…
– Та ні, Джон.. Програв сьогодні ти. У мене – по вашому, одні вісімки. Але сім патронів в барабані Кольта..

Хочеш навчитися з ходу впізнавати і відстрілювати брехню? Це не важко. Включи телевізор. Подивись спіч будь-якого чиновника. Вони брешуть всі і весь час. Кожне слово брехня.
Зверни увагу на «вираз обличчя», наприклад ляшка, коли розказує, що найстрашніша пандемія завжди в центрі парку, або в лісі.
Запам’ятай цей вираз. Якщо бачиш такий самий на обличчі чувака, який тобі щось розказує, можеш бути переконаний – бреше падлюка…
Все – ти тепер красавчік і я за тебе спокійний.

Coffee break..
Толерантності пост, або
Історія одного локалю.. 18+.

Ой – да какая разница
какой фільм?
– Главноє, что дождалісь…

Я бачив дивний сон..
Гарненький липовий гай неподалік від Козячого болота. На галявинці, пофарбований в яскраво зелене – дерев’яний клозет «тіпа сортір». Біля нього розбиває табір кочова община кабалістів-аматорів, що втікають на захід від військ Чингіз-хана..
– А чого ми тут стали..?
– Соболя собі на капелюхи наполюєм… Диви які навколо сосни корабельні…
………………………… 

П’ять століть по тому..
Виноградники від Лаври. Гарненька яскраво зелена собача будка. Це власність Бобіка – він вірний друг та соратник сторожа на виноградниках.
Навіщо там сторож? Щоб посполиті винограду не крали.
– Бобік, а кусь вон тего хама за сраку.
– Бля – як ти вже схарив. Ладно, зараз встану – сходжу вкушу..
…………………………

Ще пару століть..
Задній двір усадьби гєнєрала трєпова. П’яний сторож Афанасій замолоджує Мар’яну – струнку, як корабельна сосна, покоївку:
– Мар’янка, а ідьом чьо покажу..
– Ну шо ти мнє можєшь показать, ніщєброд галімий…
– Та іді сюда, дура…
– Сча пойду баріну всьо расскажу…
Мар’янка виривається і йде. Мабуть – геть.. Сторож дивиться їй в корму і прицмокує:
– Да баба… да…
…………………………

Ще декілька століть..
Будівля «цк кпу»…
– Моісєй Марковіч, а Лєнін всєгда молодой?
– Да
– А юний октябрь?
– Впереді…
Через годину моісєй присунув до себе каламаря, взяв ручку і почав виводити, водячи язиком вслід за пером: довожу до Вашиво сведения что…
…………………………

Ще два десятиліття later..
Generalkommissariat in der Bismarckstraße 11.
– Мольтке…
– Яволь, майн группенфюрер!!!
– Шо від тебе смердит, як від русішен швайн? Ґоріляки вчора напився?
– Яволь, майн групенфюрер!!!
– І шо файна була ґоріляка?
– Oh – es war fantastisch…
– Йди морде вимий…
– Яволь…
– Бери Сару, я візьму Мар’янку – організуєм ввечір группен-нахрєн..
…………………………

Ще п’ятдесят років по тому:
– Лєанід Макаровіч, ти флот китайцам продал..?
– Та то я випадково…
– Ґдє мої доля…?
– Не дали грошей, Даніловіч. Я тобі, як тезка тезці скажу…
– Ти мнє – как комуніст комуністу… ілі, можє хочєшь в Таращанскій лєс?…
– Ой – та хрєн би з тобою. Завтра принесу..
………………………..

Ще 18 років відійшли у минуле без сліду:
– Юлька, а идьом чьо покажу..
– Бабє своєй иди покажи корабельной…
– Юль, ти чєго?
– Сказала – нєт!!!, ніщєброд галімий…
– А чєго ето я ніщєброд? Бабушка говоріт, что я Солнишко…
– Кіріл Владлєновіч, ваша бабушка вас обманула…
…………………………

Але в тій локації енергетика я вам скажу… Там би свяченою водою покропити, але попи присіли на “Лєксуси” і пішли по тьолкам… Свяченої води не стало. Нема кому святити…
Дійсно якесь прокляте місце. Не можу зрозуміти в який момент воно таким стало.. Але кропити треба однозначно. Виписувати свячену воду десь з-за кордону і кропити..

Вова, може внатурє треба було тоді переїхати в музєй лєніна? Може той репер з Любавичів все правильно написав в своєму заповіті?..
Я тут недавно мав розмову з одним кабалістом – поганяло Мікроскоп. Такий весь – на понтах, як ти. В чорному лапсєрдаку ходить і шляпа на голові. Тобто ні разу не лєвий фраєр. Казав, що приймав участь в написанні сценарію для «Коду Да-Вінчі»
Ми з ним недавно сиділи на схилі Пейзажки – я пив колу, він курив сальвію. Після третьої затяжки, чувак відкинувся на лікті, задер голову в небо і каже так тихо підвиваючи:
– Віжу.
–  Що саме?
– Всьо віжу.
– І будинок на Банковій?
– І будинок на Банковій.
– І що там?
– Окружілі Вовку, ой со всєх сторон окружілі…
– А соратнікі шо?
– Уєхалі в Осєтію. Осталась с нім пару сподвіжніков і одна соратніца. Но он знаєт – і еті тоже здадут.
– Звідки знає?
– Відєніє єму. Відіт как оні думают.
– І як?
– Злорадно очєнь.
– Так, а що думають?
– Думают – всьо мєнтам раскажу, пусть только спросят…
– І що?
– Віжу зєльоний клозєт – тіпа сортір і трі всадніка…
– То ти щось задалеко в історію заліз, зараз що?
– Зараз? Я зараз…

В цьому моменті кабаліст відкрив очі, згрупувався в позу ембріона, обхопив руками коліна, повернувся спиною в бік Воздвиженки і, так званими задніми кувирками, покотився вниз по схилу, продовжуючи підвивати. Ще пару секунд і зник в кущах…
***

Я бачив дивний сон.. Гарненький липовий гай неподалік від Козячого болота. На галявинці, пофарбований в яскраво зелене – дерев’яний клозет «тіпа сортір». Біля нього пробує розбити шатро кочова община кабалістів-аматорів, що втікають на захід від військ Чингіз-хана.. З сортіру чути муркаючий баритон:
– Робітє вброси в інтернєт. Об’являйтє пандємію, а всє зони красньімі. Создавайтє димовую завєсу, а я пока что-то прідумаю… я обьязатєльно что-то прідумаю… я приду…

Що вові тепер робити? Думаю – садити Юzіка і Вінідіктову. Навіщо? По приколу. За що?  Ой там стільки всякого – можна до Мікроскопа не ходити..
***

Lyrical digression.
Паровоз Палмера..

До чого тут Палмер? Я в курсі, що ти знаєш хто це – просто нагадаю..
A. Mitchell Palmer – Генеральний прокурор США. Започаткував – “Рейди Палмера”.. Рейди Палмера – серія силових акцій, вжитих міністерством юстиції США проти комуністів. Пароплав “The Buford” – на якому відбувалася депортація коммі в срср, західна преса охрестила «радянським ковчегом»..

Перед тим як піти в минуле, так званий ссср, спорадично пробував робити вигляд, що імперія все ще міцна і навіть розвивається. Прям, як вова зараз.
Але перші євреї вже починали шукати варіанти ісхода. Варіант реально був лише один – отримати запрошення з Ізраїлю. Але в Ізраїль євреї (їх потім назвуть «ковбасними») їхати не хотіли. Жити в якомусь кібуці їм не світило.
Ковбасні хотіли в США..

Ще до вильоту з, так званої москви, вони вже знали – законало, чи ні. Якщо квиток був: москва – Рим, то значить – ні і це в Ізраїль. Якщо: москва – Відень, то навпаки – законало і це в Сполучені Штати.
Тобі дивно і виникає питання – а вони самі собі не могли квиток вибрати? Ні. Офіційно – їх висилали. Назавжди. З врученням One Way Ticket…
Вийшовши з літака у Вільному світі, вони (ще вчора комуністи) в паніці стартували бакланити срср прям на останній сходинці трапу при дверях. Це зараз вони обжилися і схарили весь інтернет текстами про те який путін маладєц, які в них були круті батьки і квартири, яка в них ностальджі за вєлікім срср, який вони їли пломбір і грали в «ігру – зарніца».. В арагу пєгу вони тоді там грали…
Але людина вільна і має право на особистий простір. Навіщо вони мордують себе тими Штатами? Саме найкращий час їх всіх назад відправити. Там все як їм подобається, навіть путін ще трошки живий. Секту назад в Любавичі, а самих лучшіх совєтскіх інжєнєров в москву і сколково.
Department of State – що там з пароплавами Палмера на сьогодні, наприклад?.. На паравоз і – юххху…
Там був пароплав, а тут паравоз..?
Ну через Атлантику пароплав, а далі – залізничний ковчег «красная большевічка – роза залкінд імєні рози люксємбург»… і на «істєрічєскую родіну». Нехай візьмуть з собою всі цінні сімейні реліквії та артефакти: диски з голосом кобзона, касети з випусками ґордона, партійні квитки дєдушков, будьоновкі там різні… Ще встигнуть пожити так, як їм подобається. Гімн срср співатимуть хором… Кібуц собі збудують який, чи яке інше поселення.. прапори червоні порозвішують… Красота ж – ну нє..?

«сколково» – «інноваційний» центр біля москви. Це вже другий. Перший називався – «Детройт в Іжорі»..

&&&&&&&&&&

Майк Новосад. “M&M, або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..”Видавництво “EuropeLiberal..” 2020.

Придбати можна на офіційному сайті видавництва..

В інтернет магазині“КнигарняЄ”

Не подобається електронна комерція? Можна в звичних книгарнях:

Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є”)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель ”Жорж”)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ “King Cross Leopolis”
(“Книгарня Є”)
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова”)
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 “Книгарня #1