Березень, 2020
Перечитывая Эренбурга

– Это вождь всех пролетарских ячеек Парижа.
У нее такой стаж, что можно сойти с ума.
Вы только поглядите на эти глаза,
полные последней решимости….
(Бурная жизнь Лазика Ройтшванеца)

Сумний та невеселий сидів владімір алєксандровіч, той що ні разу нє велікій князь, і переглядав якесь – ні-о-чьом – інтерв’ю матільди пуке, з якимось, так само ні-о-чьом западенським «націоналістом». Він скривися і перемкнув канал Yu zik.
Та й не YU zik, а YOUR zik– подумав він розчаровано – навіть англійську вивчити не в стані…
Боліла, натомлена думками, голова і, щоб переключитись – він поринув в дитячі спогади…

Згадався дєдушка… Як він весело розповідав про життя в Кривому Розі… Як кожен допит починав з фрази – атвічай, цюцькін син – за скільки фунтів продався лорду Керзону…?
– Цюцькін син – весело реготав маленький владімір – цюцькін син…

Що? – то було не в Кривому Розі, а в Гомелі? Ой, дакакаяразніца…
***

…Замечательная фигура — бывший портной
из воровской тюрьмы!
Мне нужны духовные наслаждения.
Может быть, вы скажете,
что вы умны, как Троцкий?
Может быть, вы скажете,
что вы умеете танцовать фокс-трот?
Вы даже не повели меня ни разу
в американское кино.
Вы только ходили и вздыхали,
как товарный паровоз.
Хорошенький любовник! Что же вы молчите?
(Бурная жизнь Лазика Ройтшванеца)

– Ленчик, я похоже стану президентом…
– Вова, ты шо дурак??? Давно в чужих руках не обсирался?
– Не боись, я их всех сделаю…
– Ты реально дурак? Тебе славы мало???
– В Славе всё и дело. Пиндосы его пропихивают, а я выступлю как альтернатива…
– Вова, а если выберут?
– В том то и дело, что выберут. Пацаны классную технологию придумали…
– Какие пацаны? Те, что на твои счета своё бабло позаводили?
– Ой, дакакаяразница? Я всё продумал – готовься быть первой леди.

***

– Десятый — это сторож. Хоть он и уверяет,
что он какой-то закавказский грузин
из полусамостоятельной федерации, я думаю,
что он скорей всего мой двоюродный
племянник из Мозыря и
что его настоящая фамилия Капелевич...
(Бурная жизнь Лазика Ройтшванеца)

Вова згадав телефонний дзвінок з Москви і смердючий, липкий піт миттєво скупав його в своїх оваціях.
– Чому він тоді обізвав мене кучерявим..? І звідки, блін – звідки вони все про мене знають? Вова безсило водив очима по кутках стін під стелею, вкотре шукаючи приховані камери. Хоча – що там шукати. Було схоже на те, що камери були скрізь, навіть в туалеті.. І цей голос… цей противний голос з легким кавказьким акцентом:
– Слухай сюды, кучерявый. Ты серьёзных людей поднял с места. У тебя в почте инструкция, что и как делать. Пошагово. В твоих интересах чтобы её кроме тебя никто не видел.
– Извините, я дуже перепрошую – а какие у меня будут гарантии?
– Письмо открой, лошара – там поймешь, что шутки остались в прошлой жизни.
– Да-да, звычайно, я вже видкрываю…
– В твоей «охране» семь моих человек – дернешься, ну ты понял… Будь здоров кучерявый. Не пробуй никого никуда прятать – будет ко всему ещё и очень больно…

***

Лазику пришлось отказаться от ужинов,
чтобы выгнать необходимые пять рублей.
Но Поль Виолон, он же, говоря иначе,
Осип Кац, гордо заявил Лазику:
– За какие-нибудь пять рублей я могу вас научить
отсталому вальсу, но американский фокс-трот
стоит десять рублей, потому что это
запрещенная литература и я должен буду
заниматься с вами в изолированном углу,
среди драгоценных ковров…
(Бурная жизнь Лазика Ройтшванеца)

– А скільки ти потратив чужих грошей на свого бородатого митника? Я не про те, що збоку прилипло, я про офіційно. Повернути назад в бюджет їх не хочеш?
– Ти хто? – Владімір шукав очима звідки лунає голос.
– Я Голос Розуму.
– А Макс нічого не крав…
– Ну звичайно, ти ж йому офіційно платив.. І не тільки йому.. Платив ні за що, зауваж…
– Бля, ти знаєш які в мене проблеми??? Хто знав, що так буде??? Я хотів… я думав, що про все з Владім Владімичем домовлюсь… Ми разом відновим УРСР… А він… він навіть говорити зі мною напряму не хоче… А я не зможу виконати ту інструкцію…
– Знаю. В тебе навіть вихід є.
– Який, бля, вихід???!!! Повіситися???!!!!!
– Як у вас все кардинально, владімір, той шо нє лєнін – у вас або на лисого стрибати, або вішатися. Рейган, той що Рональд і з яким в тебе хватило гумору себе порівнювати, сказав для такої ситуації, як в тебе зараз, геніальну річ – загнався в кут, не знаєш, що робити – говори правду. Тобі зараз варто оприлюднити все, що знаєш. Звернутися до лідерів демократичних країн…

***

Вот тогда-то придет к этому памятнику
Феня Гершанович и заплачет:
«почему я полюбила петуха-Шацмана без памятника,
а не этого прославленного на всю Америку героя»?
И хоть у Лазика будут бронзовые штаны,
он не выдержит, он сбежит с подставки,
он скажет: «я люблю вас даже после смерти и,
если вы хотите, мы можем сейчас же жениться
на все три трети».
Мечтая так, Лазик уснул...
(Бурная жизнь Лазика Ройтшванеца)