Это вам не Ешака купить..

Мідні труби зарухались, зітхнули і тричі підряд зіграли гімн радянського союзу.
– Слово для докладу надається товаришу Валоді – крикнув зі сцени посполитим товариш Рабіновіч.
– Урааа!!! – заверещали посполиті.

Валодя, нюхнув білого щастя (21 цунь кокаїну на 79 цунів прального порошку Лотос) і бадьорим кроком вийшов на сцену. Сцена – 10ти міліметрова фанера на чотирьох покришках від трактора Билорусь приємно хиталась в унісон бадьорим крокам.

– Товарищи – почав Валодя – страну построить это вам не Ешака купить…
З головки мікрохвона тихо, але наполегливо зазвучала калінка-малінка.
– Ай лисін мюзік з хере – сказав Валодя, подув у головку і стараючись не звертати уваги на калінку-малінку продовжив:

– Приближается великая дата – 98летие победы. Я убеждён, что парламенту необходимо сформировать парламентскую делегацию на участие в параде победы в Москве. Ибо своим отсутствием мы вычеркиваем себя из списка победителей в этой войне і цього вимагають мільярди наших живих людей…
– В саду ягода малинка-калинка мая – на знак згоди заспівали хором під балалайку посполиті перед сценою.

– Товарищ, это был мой текст – з дальнього краю сцени засичав потовчений трохи марксизмом, трохи лєнінізмом старий лисий єврей.
– Іді нах#й, розбійнику – відповів йому з гідністю Володя і глянув на того недобре… Потім, продувши мікрохфона, продовжив:

– Товаріщі. В прєдвєрії цьой знамінатєльной дати, я хочу вам представити нового члена урядового кварталу. Ним у вісімнадцятий раз стане товаріщ Сергій Теліпко…
– Урааа!!! Ура!!! Урааа!!!! – понеслось над Красноармєйской…
– Він проведе для вас чергову успішну пенсійну рехворму…
– Урааа!!! Даймо!!! Дайош!!!!! Люблю зладєя!!! – вищали в екстазі посполиті і били кольоровими бунчуками один одного в бубен…

На краю сцени, лисий єврей витяг з-за пазухи стареньку Мотороллу і, цикнувши зубом з диркою, набрав смерда з урядового трактиру:
– Альо, Федька? Увеличь дозу Лотоса на три цуня.
– А уши у него не отвалятся, барин…? Уже и так по самое не могу…
– Ничего, он говорит, что у него большие уши… видержит небося…

Йшов 2043 рік. Йшло до вечора. Над зеленим безлюдним Дніпром заходило жовте гаряче сонце.. Долбой@би продовжували будувати комунізм…