Кінь вербі не кінь..

WTF

Stop it!

CHAPTER THREE

2024. September, 15

– Андрійванович святий?
– Ну, певно шо так.
– Краде?
– Ну, певно шо так.
– А чого краде?
– То катька го заставляє – хоче золоті зуби.
– А чого його в тюрму не садять?
– Та того всі хочуть, але нема за шо…

Наймити секти накрали по музеях цілком реальних матеріальних цінностей. Ну – поки тобі парять моск ретроградним меркурійом у восьмому вікні і електронним біткоїном. Вони, як і їх поцоваті господарі, на відміну від тебе чомусь дуже люблять матеріальні речі. Ті – яких можна торкатися фізично. А всю метафізику віддали тобі – тішся. Чи є в них проблеми? Рівно стільки ж, скільки в тебе. Підвали їх будинків забиті золотом, брюлікамі і витворами мистецтва. Уявив, як то виглядає? А тепер уяви, що в тебе є мішок героїну. В шафі за рушниками. Викинути шкода, бо то сто тисяч долярів коштує і тримати в хаті страшно, бо то кримінал. Різниця в тому, що то в тебе героїн уявний, а вони в музеях порилися дуже скрупульозно – вивезли все. І не тільки з музеїв.
Так – героїн в тих підвалах теж є. І не уявний ні разу.
Тобто – страшно їм. То тобі з твоїм меркурієм пох, бо його ціна – рівно нуль… Чи ти може думав, що ретроградний у восьмому домі дорожчий? Ні, теж – рівно нуль. Відкрию тобі ще одну таємницю, Посполитий, але ти нікому про це не кажи. Ти живеш в дуже багатій країні. Матеріальних активів на острові Конча Заспа більше, ніж в Лас Вегасі. Просто в Лас Вегасі вони на вітрині, а в Кончі Заспі по підвалах.
Нема го за що садити? Ти впевнений? Там в підвалі половина картинної галереї і міського архіву – бери й сади…
Вони йобнуті? Так. Але наполегливість з якою вони крадуть вражаюча…
Боїшся, що все продадуть і доказів злочину не буде? Ти думаєш, що то так просто? Піди свій мішок з героїном продай – спробуй. А тут тони золота… І за шо продати? За біткоїни? Кому – тобі?…

Хочеш lyrical aside чи може який інший coffee break? Прошу –
Якщо хочеш відразу вираховувати ваксєр-агентів, то це простіше, ніж просто:
Якщо воно пише, чи натякає, що китайські компанії незалежні від уряду, то це воно – ваксєр-аґєнт…. Ну, бо китай, щоб ти знав – то комуністична держава і там від уряду залежить все. Мало того – локальні посполиті впевнені, що сонце, коли сходить чи заходить, то узгоджує це з секретарем райкому компартії китаю. Ти теж до цього йдеш – швидкість розвинув, що й не наздоженеш…
Наступне, що треба розуміти – кожен ваксєр працює в парі з одним, або декількома ваксєр-«коментаторами». Вони, щоб не пропустити свій вихід, засвічуються в перших коментах – ну, бо так люди влаштовані. Треба і відпрацювати, і поскоріше здихатися того, за що страшно. Бачиш в коментах гарячу підтримку з анкети без фото, чи з одним – знову воно.
Що ще? Бакланять Штати, Польщу чи, особливо, Англію. Пишуть – ми й без них справимось… Це знову воно – ваксєр-аґєнт.
Цих трьох фільтрів достатньо, щоб вичислити з першого посту 90 відсотків агентів. Ще десять? Вони роблять все те ж саме, але більш витончено…
Ще якийсь фільтр? Теж нескладно – коли тобі присувають – ну ти ж хотів в Європу, ну то ось маєш Європу?
Не знаєш що на таке відповідати? Кому? Ваксєр блогирам? А навіщо їм відповідати – вони за твої відповіді свої копійки від секти отримують. Все одно хочеш? Прошу:
Ти хотів в Європу, а не в новий есисер від міндіч-комуністів. А те, що тобі присунули, то не Європа, то галімий облізлий есисер. Ось так і кажи. Занадто багато букв? Можеш казати – нахуй ето вон туда..
До речі, кажуть, що ті іракці, котрих поляки не пустили до себе з білоруzсії, повернулися в Ірак і там дуже щасливі.

Яка найбільша мрія в тунельних міндічів? Хочуть заборонити Шевченка. Чому її не озвучують? Бо портніков ше Хмельницького не зніс. Ось, ніби – витончений, але ніяк йому не вдається…
Щось для тебе вже зараз корисне чи який лайфхак? Прошу – як казали наші з Великого Лугу – спершу вислухай. Своє сказати завжди встигнеш.. Це було про ведення бесіди, якшошо..
Що буде, якщо їм таки вдасться? Похоронять тебе, якщо буде кому. Але ж і себе разом з тобою? Безсумнівно? Тобі від цього легше? В одній могилі з підарасами буде тобі комфортно?..

Ти, до речі, зауважив – що кожний з двох вов ще не сказав ні слова правди. Ні разу. Ні той, ні цей. Що не скаже, то збреше. Як думаєш – з чого б це?..

Посполитий, я в курсі, що апелювати до тебе з Логікою, це себе не поважати. Ну, бо ти і сам мудрий. Ну, бо народився вже мудрий. Тому не буду. Апелювати в сенсі. Просто накидаю тобі метеликів на вентилятор. Нехай собі літають – мало чи шо, нє?.. Тобто – просто накидаю тобі тут фактів, а ти спробуй щось з них заперечити. Буде тобі, як науковий диспут. Ну, бо і ти – від народження мудрий, і я життя бачив.. Буде по-приколу. Ні – то не дискусійна панель. Ми ж з тобою проти псевдонауки – нє?..
Навіщо нам то треба? В кінці цієї полеміки отримаєм відповідь на запитання – щоби що?.. Поїхали:
Секта пархатих нацистів, аж спітніла, так хоче комунізьми. А ще – нового есисеру, підземного єрусалиму, піднебесного китаю, сім п’ятниць і всі в суботу, ну і оцифрованого танунаху. А в тому оцифрованому – щоб коричневими буквами на жовтому папірусі було написано. Що саме, щоб було написано? Та пох що – головне, щоб було написано. Ну, бо написане ж можна трактувати… Що роблять для перемоги комунізьми ва всьом мірє? Риють тунелі попід Бруклін і женуть пургу через засоби масової дезінформації. Що робиш ти? Розвісив вуха, читаєш і коментуєш. Ну, так – і робиш вигляд, що вони нормальні люди і все навколо тебе теж нормально і саме так, як має бути між людьми.

Вчора одна віртуально-знайома запостила в себе на сторінці текст. Свої враження від двох потоків першокурсників, котрим вона буде викладати історію економіки. Пише – «Історії вони не знають ніякої, але не роблять з цього ганебний секрет. Вони не соромляться, не приховують – тобто не знають історію яскраво, чесно та навіть привабливо. Вони схожі на міцні осінні яблука. Або на бурундуків…»
Прикольно написала – пра? Взагалі вона дівчинка цікава. Має почуття гумору, в душовій кабіні фантазує про йуморіста Виталія Чепиногу, визубрила колись «історію економіки», іноді, по-фійсбучно опустивши очі, делікатно оголошує збір на щось військове. Але не часто.
Не часто фантазує, чи не часто оголошує збір? Та збір, звичайно. Фантазує щовечора. І то так, що метелики хилитають тою кабіною..
Не розумієш, чому ті міцні осінні яблука ту «історію» так яскраво ігнорять? Бо відчувають брехню і на знаходять для себе вагомих причин заповнювати нею свій об’єм оперативної пам’яті.
Запитав в «AI» – скільки дисертацій захищено в Україні? Він відповів – понад 200 000. Спитав – оціни скільки грошей на це було витрачено. Відповів, що це визначити нереально, бо дуже задохуя.
Вірю йому, бо по закону кожна дисертація має мати доказ свого практичного втілення. Скільки платять «дисертанти» за такі «докази» «AI» не знає. Тому остаточну цифру назвати не може. Це б мали знати різноманітні «правоохоронні органи», але вони не знають і не скажуть, бо їм теж з того перепадає. І це теж складова цієї задохуя-суми.
До речі.. В цій главі знову буде багато – «до речі».
До речі – а, що роблять «правоохоронні органи» в державі де відсутнє право? Ні, це запитання було не до «AI», воно було до тебе, Посполитий.
Чи розмовляю я з «AI»? Ні. І з холодильником теж ні. «AI» – це просто вдосконалена «гугла». А холодильник – це просто холодильник.
Не зрозумів все таки – а чому ті міцні осінні яблука ту «історію» ніяк вчити не хочуть? Ок – давай на прикладі:
Наприклад, відкриває студент «історичну книгу» і там читає – «коли древні почали будувати Рим, то там стіни не було. Старший межи ними взяв плуг і проорав в полі межу рівним квадратом. Все, що всередині – то було про Рим, а все, що поза межею, про Марсове поле. Про це ніде не написано, але генетика, порівняльне мовознавство і археологія дозволяють нам це стверджувати…»
В слабкого ментально студента від такої «історії» може настати раптова істерика. Ну, бо – генетика і порівняльне мовознавство. Що більш лояльний студент? Той спершу почне гуглити – яка археологічна експедиція розкопала проорану навколо майбутнього Риму межу. Не знайде. Скаже – та ну нах – я вам, шо – бурундук який, щоб таку туфту зубрити. І піде собі на півасік…
Щоб ти собі розумів – майже кожен «доведений історичний факт» від есисерних «науковців» – це чиєсь припущення. А в танунаху просто кожен. Без майже. Хоча ні – там не про припущення, там про пропаганду. Але – кожен. Тобі цікаво, а якщо моя віртуальна знайома напише дисертацію-припущення, що в вищеозначеного чепиноги хуй був до колін, то чи вважати це наукою? Відповідь – ні. Це просто її припущення. Студенти це відчувають, а тому ігнорять її «науку» – яскраво, чесно та навіть привабливо. Мало того – не роблять з цього ганебний секрет, а просто йдуть на півасік.
Шо мені до тих «дисертацій»? За гроші, потрачені на них, можна було би очистити Дніпро, наприклад. Щоб знову річка стала річкою, а не тим, що з нею пархаті комуністи зробили.
Ти би ліпше віддав притулі, щоб купив якої «ядерки» для вови? Бля, йому ше тільки якої «ядерки» й бракує. І так виглядає, як бялоруzька корова Манька під мексиканським сідлом зі срібними заклепками.
Ти би собі купив? Якби ти тоді заставив «шоколадного баригу» виконати закон і посадити розенблата, а разом з ним і юву вуценка до тюрми, то й «ядерки» не треба було б. Зараз дивився б по телевізору, як «болотная площадь» пиздиться з «манєжною». Ось така ціна європейських цінностей, тобто положення – закон однаковий для всіх..
Ти так не думаєш? Ну, так – ти ж мудрий від народження. Піди, може, яку «дисертацію» собі купи…

Отже – за вікном стиглі міцні осінні яблука. Десь там у вирії товчеться, як марко по пеклі, нєкто – карл мордехай/маркс. А ще, десь там далі – блукає світом вічний жид агасфер.
Казала знайома Відьма, що бачила його вчора в Венеції. Каже – дуже схожий на молодого портнікова в тому його гей-порно, але трохи крупніший і волосся кучеряве…
До речі – якийсь псевдо-науковець написав в вікіпедії – «слово жид, це традиційний слов’янський етнонім для позначення, так званих іудеїв. Ця назва застаріла, образлива та діалектна і ще в радянський час це слово стало вважатися образливим…»
Маю запитання до того «дисертанта». А кого взагалі має цікавити – що там і як стало вважатися в радянський час? Вікі-дописувачу не ввижається, що то була недолуга недо-держава, котра сама себе завалила? І хто саме визначив, що вона застаріла та чому?.. А назвеш ще якісь народи, що мали застарілу назву в своїй назві, і що там ще стало вважатися в радянський час? Та й взагалі – що таке радянський час? І з якою ціллю «науковець» до нього апелює?..
Хочеш сказати – та ти що, то була супер держава і навіть з якоюсь «ядеркою»… Хочеш? Скажи. А я тоді скажу, що бачив її і виглядала вона десь так, як би виглядав твій вова на бялоруzькій корові Маньці, нехай навіть в мексиканському сідлі зі срібними заклепками.
Але тоді вже маю запитання до тебе – яке відношення має традиційний слов’янський етнонім до ніколи не слов’янської рф-педерації? І ще одне – хто там кому діалектний, бля?..
Пояснити, бо не знаєш о цо ходзі? О, ти вже й польську вивчив в черзі по бесплатну каву. Ну, то – kiedy nie wiesz, o co chodzi – chodzi o pieniądze..
Ну добре-добре – не буду вумнічать. Отой «радянський час» – це і є той есисер, при згадці про котрий пітніють сектанти під Брукліном. Так – пархаті комісари в есисеру прийняли «дєкрєт» про заміну слова «жид» на слово «єврєй». Навіщо? Бо аж занадто багато запороли. Як саме? Про Голодомор почитай. Тобто таким чином і тим «дєкрєтом» вирішили від того всього відмазатися. Чому аж так примітивно? Бо в них, як в найпростішому організмі, котрий називається амеба, є два положення. В організмі – приклеїтися/відклеїтися, а в сектантів – примазатися/відмазатися.
Тобто «дєкрєт» прийняли після Голодомору, але не відразу. А відразу після публікації французьким письменником статті – «Retour de l’URSS». В чому був трабл? Спершу той письменник казав, що готовий за той есисер померти – такий він йому файний. Де міг – там казав. Де не міг – теж казав. Договорився до того, що вони його в ту есисеру запросили. Він приїхав, побачив, вибачте – ахуєл і опублікував статтю, в котрій каже – гражданє французи, ізвінітє, був нє прав – есисер, то є хуйня галіма і я їх більше не люблю… Де сміх? Письменника звали – Андре Жид.
Моя думка про образливість слова «жид»? Вона наступна – слово, це просто назва для чогось. Слово лише означає щось, мало того – воно це робить без жодних емоцій. Образливими можуть бути інтонації чи контекст з якими, чи в якому, слово вживається. До чого тут власне саме слово? І чим наприклад слово «єврєй» краще, чи навпаки гірше? Слово – воно й є слово. Жид – воно й є жид. Що зі словом тобі не так? Без епітета на пару всяке слово то лише назва. Нє, ну звичайно, що є слова, котрі не потребують епітетів. Наприклад – «комуніст», чи «руzскій». Але яким боком тут слово «жид»? Нє?…

Казав, що в цій главі буде багато – «до речі»?
До речі – а в есисеру слово «бурундук» не ставало вважатися образливим? Не було там часом такого «декрету» в радянський час? Не було чи не знаєш? Там було багато різних «декретів», до речі. Особливо за часів лєніна-бланка-ульянова/бронштейна, наприклад. Вони там по три «декрети» на годину видавали. «Декрет» на «декреті» і «декретом» поганяв… В радянський час йому, бля. От не люблю долбойобів, особливо оцифрованих…

Щось я тут долбойобів цитую, а себе ні разу. Ну, то процитую й себе, бо – а шо?..

Березень 2019:

Колись наші предки придумали гроші, щоб не тягнути на мотузку бика, котрого вирішили поміняти на два мішки кокаїну. Тобто гроші – це еквівалент натуральної вартості товарів і послуг, або посередник при обміні одних товарів, чи послуг на інші. Тобто для того, щоб покласти гроші в кишеню, потрібно було – або годувати бика, або виростити листя коки. Звичайно, бика можна було вкрасти – але за таке чистили їпало, тому ризикували одиниці і на світову економіку це ніяк не впливало. Були звісно й такі, що пробували підробляти гроші, але їх старалися зловити і теж відразу начистити в табло. Бо розуміли, що такими діями цей інструмент знівелюється в нуль.
Хочеш ще Історії?..
Запросто. Колись до адольфа гітлєра – кажуть, що то був такий поц, підарюга і захланний геноцидник бідного єврейського народу – прийшов один міндіч і запропонував «конгеніальну ідею». Каже:
– А давайте надрукуєм тридцять ярдів фальшивих фунтів стерлінгів.
А той йому шо? А той йому:
– А на пса?
– Назвем то якось красіво, наприклад – операція «Бернхард» і скинем з літаків на The Great Britain…
– І шо?
– Ну, як шо? Як, то шо… – британці намайнять собі з повітря тих фунтів і підуть по магазинах. Через пів року тої Британії не стане. Їм буде піздєц, а ми з вами обмажемся молочним шоколадом…
А шо йому на те той гітлєр? Та сказав, шо таке зламає світоустрій. А він не для того хоче світ завоювати, щоб отримати на вихлопі поламаний. Гітлєра цікавив неполаманий світ.. Сказав так і послав того міндіча на хуй…
Тобто, навіть той геноцидник розумів, що двічі нуль – все рівно нуль. Хоч в банк його поклади, хоч плашмя собі в сраку запхай. Ну, може й не розумів, але відчував шо то поламає йому всі його мрії…
Схема острова Johny Walker, до речі, закінчилася трагедією Lehman Brothers. Чому трагедією? Тому, що криптовалюта – це звідти. Тому, що думка – а чи не вибрати отого смішного дурачка президентом – це звідти. Всі оці меріліпени, зєкоманди, міндіч-орбани та інші ушльопки – це теж звідти. Вірніше, як і самі Lehman Brothers, з того офісу де люблять тунелі рити…
Шо за острів «Johny Walker»? Шо реально не знаєш? Ні, то не острів епштейна, то така смішилка з мережі. Ок, десь там нижче – знайду і запощу тут. А поки що, тут знову буде про фальшівомонєтньій дворъ від міндічів – тобто про крипту. Тому, що так звані крипто ферми – це фальшивомонєтний дворъ чистої води.
Нє, ну – лох він на те і лох, щоб вірити в дєда мороза, політика дєда мороза, чи медика д’біла гєйца. Лох вірить на морозі, бо так йому зараз зручно. Бо він маленький лох, який хоче чистого спокою. Що буде далі, лох воліє не думати… А Логіка – це категорія космічна і вона не залежить від маніпуляцій трохи більших лохів над трохи меншими. Що каже Логіка? Та те ж саме – каже, що гроші являються такими рівно до того часу, поки вони є еквівалентом товару. Далі перетворюються в нарізаний прямокутничками папір. До чого тут криптовалюта? До того що це не валюта – це дєд мороз.
На що це все подібне? На дітей, котрі бавляться в магазин і малюють собі купюри до вжитку. Не бачив такого? Ок – ти вважаєш – що крипта то гроші. За такою твоєю «логікою», а до Логіки вона має відношення, як сучасний український «політик» до значення слова політик, кожен може собі намалювати тих грошей стільки, скільки знайде розеток на стінці. Ну, в принципі… може – давайте всі собі намалюєм… А хулє?..
Що таке легалізація крипти? Якщо потрібно в двох словах – легалізація піздєца. Що таке легалізація знаєш? Ок – не буду пояснювати.

В тебе немає бажання вирощувати бика, і рослинництвом займатись теж не пре? Ти хочеш робити гроші з повітря? Варіант. Але, тоді прийде час, коли гроші загублять свій сенс і знову прийдеться тягнути бика на шнурку, тобто повертатись до натурального обміну. Тобі пох? Теж варіант, але так повернешся в самий початок і будеш їсти те, що на дорозі знайдеш…
Ти так не хочеш? А тут вже той варіант, коли в тебе ніхто не питатиме, бо це закон Логіки.

Навести ще приклад з Історії?
Сто років назад міндічь-комісари вперше спробували на Логіку забити. Що отримали на вихлопі? Колапс всього навколо. Який знайшли вихід? Організували спеціальні «отряди», котрі ганяли по навколишніх селах. З якою метою? Реквізувати в «куркулів» їжу. Так – Голодомор це звідси. Але тоді по селах ще були «куркулі», зараз там залишилась незначна кількість в основному алкоголіків. Тобто з «отрядами» тепер не вийде, але з новим Голодомором запросто – з ним проблеми не виникне, живи спокійно далі.
Чим то тоді скінчиться? Думаю нашвидкоруч самоорганізовані банди будуть ганяти по маєточках на околицях міст. З метою реквізувати запаси тушонки по підвалах. Як довго то триватиме? Тижнів зо два не довше…
Не віриш в таке? Куркулі тоді теж не вірили…

Я так і не знайшов той текст про «Johny Walker» – ну, той, де про те, як міндічі підіймають «вартість» активів. Можливо тому, що заборонив пошуковикам присувати мені тексти на «мові агресора». Мабуть той текст був на язьікє в булгакова… Ок – напишу тобі з пам’яті вільний переказ:
Три чуваки летіли над Індійським океаном. Летіли з тренінгу про успішний успіх, а тому за звичкою вжерлися Johny Walker’ом і почали розповідати стюардесі, як їй жити, а якщо вона так не хоче, то куди їй йти. Вона, мабуть, їх почула і пішла. І їй, мабуть, там навіть сподобалося, бо вирішила – побуду поки що тут. А ось льотчиків пацани нє впєчатлілі ні разу і вони викинули всіх трьох за борт. Ті, щоправда, по ходу відірвали двері від туалету і прихопили з собою вниз.
Трохи поплававши, пацани прибилися до невеликого безлюдного острова, на якому крім піску нічого не було. Для початку назвали його Johny Walker, а потім вирішили провести інвентаризацію. Це було не складно – з собою були відламані від туалету двері, кілька блокнотиків з ручками (взяті «на згадку» на нещодавньому тренінгу) і стодоларова купюра, несподівано виявлена в кишені одного з них. Все інше полетіло кудись в бік Сомалі разом із літаком..
До чого прийшли? До того, що на острові є нефінансовий актив — туалетні двері і фінансовий актив, він же грошова маса — 100 доларів. Так, як більше на острові нічого немає, то типу справедливо стверджувати, що єдиний матеріальний актив, а саме двері, які підкріплені грошовою масою 100 $, ці 100 доларів і коштує.
Так, як пацани летіли з тренінгу-семінару про успішний успіх, а такі тренінги завжди залишають у голові нєізгладімий слєд, то один з них тут же заявив, що стає банкіром і приймає від населення гроші під відсотки за ставкою 3% річних. Той, у кого була сотка доларів, віддав її йому і «банкір» записав це у свій блокнот, як «Депозит». Другий тут же вирішив розпочати свій власний бізнес. Для цього запропонував власнику сотки забрати свої гроші з банку та передати їх йому під 5% річних. Угоду підтвердив листком з блокнота з написом – «облігація на 100 $ під 5% річних». Щасливий власник сотки розуміє, що поперло, забирає 100 доларів в засмученого «банкіра» і передає їх «бізнесмену» в обмін на листок з написом «облігація під 5%». «Бізнесмен» забирає 100 доларів і відразу робить внесок на банківський депозит миттєво звеселілого «банкіра».
Поблудивши островом, «бізнесмен» внєзапно пропонує власнику сотки на голому місці заробити додатково 1% річних. Для цього потрібно взяти в банку кредит під 4%, і докупити ще одну облігацію. Чувак йде до «банкіра» і бере в нього кредит – 100 доларів під заставу першої облігації на 100 доларів. Такі гроші в банку є — їх поклав туди на депозит «бізнесмен». Отримавши в банку кеш, чувак передає «бізнесменові» кредитні 100 доларів та отримує другу облігацію (листок з блокнотика). Тепер він власник облігацій на суму 200 доларів.
Успішний успіх процвітає, а отже, зупинятися не можна. Бізнесмен виписує чувакові третю облігацію. Той біжить в банк за новим кредитом під заставу тепер уже другої облігації.
Побігавши так островом зі 100 доларами туди/назад і списавши всі листи блокнота на облігації, пацани отримують наступну картину – один з них є власником облігацій на суму 5000 доларів, а другий має депозит у банку на 5000 доларів.
Мерседеса на острові не видно, і «бізнесмен» вирішує купити собі двері. Він пропонує за них сто доларів. Власник дверей теж не проти заробити і робить зустрічну пропозицію — тисячу доларів. «Бізнесмен» після недовгих роздумів погоджується. А шо – у нього на депозиті тепер п’ять штук баксів, і він може собі дозволити. Тому виписує доручення «банкіру» зробити переказ 1000 доларів з його депозиту на депозит власника дверей, і тепер сам стає їх власником.
Якщо цю «бухгалтерію» показати «економісту» з дипломом МВА, чи бухгалтерові з 770 EasterParkway, то вони обидва б заявили, що острів Johny Walker має в своєму розпорядженні на 1 000 доларів матеріальних активів (двері) і 10 000 доларів фінансових активів, які представлені у вигляді облігацій та депозитів…
І це означає, що вартість сукупного майна острова за день збільшилась у 110 разів…
Якщо про це розказати васілію голованову – півораку з сусіднього з пацанами будинку, то він зі всією пиворачно-пролетарською щирістю сказав би їм, що вони три ідіоти… і, що як були у них одні двері і 100 доларів, то так все і залишилося. Але то ж чмошник без мва-освіти – хто б його слухав…

Ну, так – хто вчився, а не купував диплом, той знає, що грошей, як таких,насправді, не існує. Ідіоти – ті існують, особливо серед чиновників. Там їх на всіх рівнях навалом. А ось гроші.. Гроші це таке віртуальне ніщо..
Хочеш ще одну смішилку? Прошу. Теж з мережі і теж не знаю хто автор:
Готель у альпійському селі. До рецепції підходить турист і каже господареві:
– Мені потрібен номер..
– 100 євро, другий поверх, ключ в дверях.
Турист піднімається на другий поверх. Думки господаря:
– Сотку нажив, клас… бляяя – якраз сотку винен м’яснику за м’ясо…
Іде і віддає. Думки м’ясника:
– Сотку нажив, клас.. бляяя – якраз сотку винен прастітутці…
Іде і віддає. Думки прастітутки:
– Сотку нажила, клас.. бляяя – якраз сотку винна господареві готелю за номер…
Іде і віддає.
З другого поверху спускається турист:
– Мені не підійшов номер. Поверніть мені будь-ласка сто євро.
Господар повертає.
У селі ніхто нічого не заробив. Але в селі ніхто нікому не залишився винен…
Чому все вищеописане погано?
Тому що наприкінці цього ланцюжка залишиться одне – їсти папірці з портретами президентів. Ти готовий жрать фарбований папір?.. Смішно тобі?..
***

– Гуляв вчора Центральним Парком. Йду і вдруг відчуваю, що охуїв..
– О, а то чого так?
– Мені назустріч йдуть притула зі стєрнєнком – обидва в капелюхах, з пейсами і в окулярах. Ще й з песиком на повідку… Йдуть собі – на язикє пушкіна разговарівают.
– Та ну нах..
– Та ближче підійшов, а то не вони. Азіяти якісь. Але песика кликали по-московскі – Шпіллєрман…
– Казав мені кум, що в фйодорова велика проблема – пейси му не ростут.
– Певно грішив дуже забагато.
– Певно з машов бірлінской…

Майк Новосад. “Хіпстер..” Видавництво “EuropeLiberal..” 2021.

Придбати можна на офіційному сайті видавництва..

В інтернет магазині“Книгарня Є”

Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є”)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель ”Жорж”)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ “King Cross Leopolis”
(“Книгарня Є”)
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова”)
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 “Книгарня #1”