2024. May, 27
Сирий туман огортає площу. В центрі, на дюралюмінієвій щоглі, так званий прапор, так званої лгбт-спільноти. Під нею розбірна, така ж дюралюмінієва сцена, покрита фарбованою в брудно-коричневе фанерою. На колись білому, поліхлорвініловому заднику сцени, висить фанерний щит з логотипом – три переплетені між собою літери «FYM». Над ними напис – 48й урбаністичний хакатон – «Легалізація валідації впливових середовищ і важких наркотиків». Під щитом з логотипом ще один щит з підзаголовком – «Валоризація площаді імєні Лєніна з подальшим перетворенням її в урбаністичний простір імєні Надєжди Крупської». Нижче меншим шрифтом – модератор форуму – Васілій Науменко (СЕО «Хаб партисипації іновацій Лєйби Штрумєля»).
На металевих перфорованих сходинках, що ведуть на сцену, сидять два монтувальники – Валік і Бронєслав. Їх залишили охороняти сцену від вітру.
Валік п’є джин-тонік з металевої банки, Бронєслав в смартфоні робить ставки на матч «Сосьєдад» – «Дінама Бабруйск».
– А чого тебе назвали Бронєслав?
– А в мене старший брат Бронєслав.
– І?..
– І його старший брат теж Бронєслав.
– Вас три брати?
– Так – я і ще двоє.
– Дєдушка був танкістом?
– Нє, папа продає китайські танки «т-34» для атракціонів в парках культури.
– Так вони ж пластикові.
– То шо – треба було назвати Пластєлін?
– Папа теж Бронєслав?
– Нє. Папа Васілій…
– Пластєлін калєц, бля – обидва довго і голосно ржуть…
– Валік, а шо означає «FYM»
– По-турецьки – я твоя мама шатал.
– Тіпа, як мазафака в Грін-Грей?
– Тіпа так.
– Бля, колись якісь концерти були, а тепер вот ето вот всьо… Може йдем кур’єрами в «Ґлово»?…
Вони все ще Валік і Бронєслав, але це вже недовго, бо вже зовсім скоро вони стануть кюаркодами – кожен зі своїм, придуманим, так званим модератором, номером. Сука вайна потребує сука м’яса…
– Ти знаєш, що ти людина? – написав колись поет. Він хотів, щоб вони й надалі залишилися Валіком і Бронєславом.. Тобто – людьми. А їм подобався, так званий Грін-Грей, а потім, так звані кюаркоди. Ну – бо поезія, то хуйня галіма, а майбутнє за айті… Так званим айтішнікам, на початках дійсно підкинули трохи дєніх – треба було якось виводити Валіка і Бронєслава з реального світу. Секта готувала сука вайну…
Це стало зрозуміло відразу після того, як айтішників почали виділяти в окрему касту. І не те, щоб IT технології це було зле. Вічна дилема – дивлячись хто і як використовує. Секта вирішила, що це саме і є той інструмент, котрий дозволить втілити ідею панування над світом. Сто років назад, так званому лєйбі троцкому не вдалось – ну, то ось він новий шанс…
Так звана партисипація, своє взяла і Валік з Бронєславом відчули себе причетними до глобального світу. Ну бо в натурє – вийняв телефон, підгрузив картку, приклав до терміналу, з третього разу вона спрацювала, а якщо спробувати підгружати заздалегідь – ще в черзі до каси, то майже миттєво… Ну – бо зручно ж. То ж не отево – витягуй з кишені гроші, рахуй їх… хуйня якась в самом дєлє…
Далі цієї нехитрої операції (телефон/каса) розуміння Валіка і Бронєслава – що то таке оцифрований світ, зайти не осилило. Глобальному світу було похуй і на Валіка, і на Бронєслава – він про них навіть не чув..
– Чуєш, Валік – мені тут червона полоска прийшла – пише, що я в розшуку.
– Мені теж. Щось я, бля, очкую…
Так – Валіку і Бронєславу присунули по кюаркоду. Потім їм присвоять номери, а скоріше за все просто модернізують ті, що вже присвоєні, так званою податковою. Потім відмінять імена. Особистий ідентифікаційний номер Валіка ніхто не буде запам’ятовувати – хіба двоюрідна сестра собі в блокнотик запише. Чому не будуть? Бо людині це непритаманно. Будуть казати – ну, той рудий, ну той, що монтувавльником сцени працював… Ну той, що в нього вираз очей, як в верблюда…
Чи є в мене застосунек «дія»?
Нема і не буде.
Чому не буде?
Бо я хрещений. Хрещений священником, а не кюар-підаром в рясі і на лєксусі…
Не зрозумів про – людині це непритаманно?
Це просто. Людині легко запам’ятати ім’я і прізвище. Вона так влаштована. Запам’ятати десять цифр то вже важче. Перевір себе – скажи, не підглядаючи, свій, так званий ідентифікаційний податковий номер. А якщо запам’ятати треба номери всіх родичів?… Не знаєш чому азіати верблюдам дають клички, а не десятизначні номери?
Ідентифікаційний номер-код придумали для зручності, щоб його міг класифікувати комп’ютер?
Комп’ютеру пох що саме класифікувати. А набирає текст для комп’ютера людина. Котрій легше записувати імена, ніж десятизначний номер. Бо, щоб внести в цифрову базу ім’я, достатньо раз глянути в аналоговий список, а щоб внести десятизначний номер-код, то треба п’ять разів поглянути і стільки ж разів перепровірити, чи всі цифри зійшлися. Ще раз – комп’ютеру пох що запам’ятовувати. Де саме тут зручність, наприклад?
Ну, бо це викривлена реальність?
Скоріше спроби її викривити. Викривлюючи реальність секта комуністів дійшла до апогею, далі реальність почне викривлювати їх. Вони не перші хитровиєбані на планеті.
***
Що таке валідація?
Це цікава історія. Років з десять тому назад я робив вигляд, що працюю в одній «девелоперській компанії». «Девелопер» був манєрний одеський комсомольцьо і була в нього така ж по-одеськи манірна дружина. Мені подобалось, як вона тримаючи в руці довгу папіроску, грайливо говорила йому – Вова, ну шо ти сєбя вєдьош, как галімий баклан, внатурє…
Може їй було скучно вдома, чи може йому так було спокійніше, але він посадив її в офісі і обізвав архітектором. Пані «архітекторка» мала дуже приблизну уяву про те як вмикається комп’ютер і з цим треба було щось робити. Тоді на роботу взяли Алісу. Ким взяли? Якщо по суті, то – «Аліса, прінєсі мнє кофэ». Так не буває? Ще й як буває.
Аліса закінчила архітектурний факультет і вміла не тільки вмикати комп’ютер, а навіть вставляти сходи і вікна в програмі AutoCAD. Як це виглядало збоку? А ніяк – сидить в кріслі перед монітором випускниця архітектурного факультету, в неї за спиною стоїть «архітекторка» і з виразом обличчя, так званого стіфанчука, за столом на сцені, так званої верховної ради, каже – а давай здесь ступенькі вставім…
Це дійство закінчувалось через півгодини фразою – Аліса прінєсі мнє кофэ. Потім «архітекторка» пила каву, замріяно розглядаючи щось в моніторі, потім їхала займатися тим, що так хотів унеможливити «девелопер», посадивши її в офісі. Куди їхала? В Видубичі «на промзону» – там був офіс уможливювача унеможливого..
А що Аліса? А Аліса чекала до 18:00, щоб мати змогу зайнятися чимось більш приємним, ніж тим, щоб чекати коли вже наступить оте 18:00. Це було нелегко, бо треба було весь день замислено дивитися в монітор, роблячи вигляд, що активно зайнята пошуком рішення – як все таки краще вставіть ті ступенькі. Так було годинами, днями, тижнями, роками… у фізично незручному положенні…. – бляяяяя…
Щоб не розвалити собі ду хулєри психомоторику і не впасти в який нехороший ступор – іноді поглядала у вікно на червоний “Jaguar” «архітекторки», запаркований в дворі «фірми». Чоловік Аліси не був комсомольським «девелопером» з Одеси – він був бідним студентом з Миронівки, котрий подавав надєжди і мріяв про “Kia Soul”, тому приходилось сидіти й втикати в монітор…
Пройшло десять років. Зустрічаю в фійсбуку акаунт Аліси. Тепер вона доцент і ще 48 різних «СЕО» в різних «компаніях». Ось той набір слів – там вгорі на вже не першої свіжості заднику сцени – з її коротенького поста-оголошення. Про що пост? Можу навіть процитувати:
Я в Вільнюсі. Приймаю участь, як експерт, в хакатоні… Далі читай там на заднику над Валіком і Бронєславом. Поки що Валіком і, поки що Бронєславом. Круто пра?
Мабуть вчила студентів. Мабуть робити вигляд що знаходяться в пошуку – як же ж все таки краще вставіть ті ступенькі. Ну бо ж не кофэ носіть вона їх вчила – нє?
Чому вчила в минулому часі? Тому, що навряд чи її ще тримають – вона зараз убєжєнка. Доцент чоловічого роду – це економічно вигідніше, тому що це бронь, і вагомий внесок в нову машину ректора. А доценткиня, що вчить чогось студентів через, так званий zoom – ну що з неї отримаєш?..
***
Хакатон – це приблизно те ж саме, що й brainstorming, тобто – сподівання на те, що може якийсь манєрий випадково видасть якусь ідею, до якої можна буде примазатися і видати за свою. Марні сподівання, до речі..
Валідація – це майже те саме, що й легалізація. Тобто майже синоніми. Середнє між легітимізація і ратифікація..
Валоризація – антонім знецінення. В, так званій «економіці» цей термін присунув, так званий карл мордехай (маркс). Якщо максимально спростити, то отримаєш текст анекдоту про «кірпіч за сто доларів». Цікавий опис цього поняття в, так званій «архітектурі» – придання додаткових властивостей архітектурному середовищу. Наприклад за допомогою пофарбування, чи додаткового декорування… Кароч – мошчна хуйня ота валоризація.
Партисипація – причетність, співучасть… По своїй суті – це розмиття відповідальності за, наприклад – «додаткове пофарбування». Тіпа – то не ми так самі собі придумали, то посполиті теж так хотіли… Тобто – нєвінаватая я…
Все це разом? Суповий набір псевдонаукових слів від, так званих «урбаністів».
Чим займаються всі оці псевдодоценти? Так званою псевдонаукою.
Псевдонаука – це діяльність, що імітує науку, але по суті такою не є.
Узагальнити? Прошу дуже –
Шахрайство – ст. 190 ч. 5.
Підроблення документів – ст. 358.
Курю собі на балконі – посполитих розглядаю. Посполиті біля своїх машин снують. Деякі навіть капоти повідкривали. Машина – це фетиш, а справжній господар – це чувак який стоїть в дворі біля відкритого капоту і робить вигляд, що знає де там акумулятор.
Тобто машину потрібно за будь-яку ціну, бо це ознака успішності. А маючи ознаку – як можна сидіти в хаті? Хто тоді ознаку побачить? Значить треба видумувати будь-яку причину і їхати… їхати – похуй куди, але щоб всі побачили – в мене є ознака, я сиджу в ознаці…
Особливо тішать, так звані «монашки». В них машина, то як сексуальна ознака – єбло дурне, очі такі самі, але воно їдееее…
Що ти там про затори на дорогах казав? А про те, що хабадники історію церкви переписали? Але воно – монашка. Їде до школи – дітям про моїсєя розказати – ну, бо вона прі ісполнєнії.
Прі ісполнєнії – то був такий сталий вираз в совку. Ним прикривалися від посполитих мінти і різноманітні чиновники. Навіть в законі було – якщо дати тягла просто посполитому, то лажа, але не так щоб дуже. А от, якщо дати посполитому прі ісполнєнії, то лажа наступала фундаментальна…
Тобто – уникай, так званих «монашок», не давай їм – бо ше си якої біди заробиш, чи зарази якої хапнеш…
***
Про 48 різних «СЕО» в різних «компаніях»?
Теж цікаве «know how» від тунельної секти. Спочатку створили развєтвльонную сєть інстітутов карманной бюджєтной тягі. Ну, бо Ізя підростав, а за ним ще один Ізя – мальчікам нужно било с чівота жіть.
Потім їм зайшло – якщо чувака називати експерт, то це просто експерт. А, якщо він засновник і директор цілого інстітута – то вже відразу експертище. Відразу цілий тобі погрєбінскій. До речі – ті, що його випустили, то вони вже в тюрмі?
Тобто створюєш «Інститут дослідження стратегічних комунікацій імєні Бабушкіна», наприклад, чи – «Інститут розвитку громадської думки імені Васілія Голованова» який небудь – і похуй, що він лише на папері. Головне його до бюджету примастирити. Але, так звані «інститути», то вже ацтой і вчорашній день, тепер – це хаби просторового девелопменту і перетворення простору на впливові середовища. В попередній главі описував, як саме там впливають і на кого.
Посполиті таке ловлять моментом – те, що так звана «влада» собі виганяє, вони мавпують прям на наступний день. До бюджету їх з їхніми «хабами» не допустять, але можна собі в резюме вставити. Особливо упороті створюють їх у великій кількості – для солідолу. Обвішуються регаліями «власника і засновника», як так звані руzкіє «казакі» медалями – заслужєний пчєловод Казахстана…
***
Що тепер Аліса? Панятія не маю – певно десь хакатонить по безплатній каві і
булочках з курагою на кофібрейках… З часом може ще раз себе напряже і вивчить ще якісь «наукові» слова…
Тоді замість списку з 48 «компаній», де вона «сео», буде 148 – а чого ні?
Сиджу на каві зі знайомою. Каже: прийшло смс зі школи. Пишуть, що треба прийти і підписати угоду, що я несу відповідальність за охайний вигляд моїх дітей. Згідно уставу ліцею… Що їм відповісти?
– А вони в тебе неохайні?
– А ти не бачив?
– Бачив – нормальні. Модні, я б навіть сказав.
– Ну то…
– Ну то нехай дадуть визначення, що саме в їхньому розумінні означає охайний вигляд і нехай перешлють тобі «устав ліцею».
– А далі?
– А далі запропонуй підписати з ними угоду – всі вимоги відносно одягу і зовнішнього вигляду, які вони пробують присунути дітям, повинні виконувати і, так звані вчителі. Тобто беруть на себе відповідальність за свій охайний зовнішній вигляд. Ну і директор – має бути найохайніший. Бо піанєр – всєм рібятам прімєр.
– Там директриса.
– Мабуть вона себе кличе директорка, але менше з тим, нехай буде піанєрка – всєм рібятам прімєрка. Зробіть охайну, згідно уставу ліцею, табличку з цим слоганом і прибийте на дверях її кабінету. Далі створіть «батьківський комітет з охайності» і кожного дня її перевіряйте. І ще – попередьте, що ніякого запаху пива з рота, бо будете нюхати. І часнику теж не можна, якшошо.
– Уявила..
– Уяви, що якщо цього не зробити, то вони спробують повернути в школу гімн савєцкого саюза. Секта бореться за «уми» підростаючих поколінь. Ти ж не цікавишся – чого саме вчить той «ліцей» твоїх дітей. Поцікався – не натішишся. Тобі твої ще не розказують як було класно в ссср?
– Написали, що устав є на сайті ліцею. Не відкривається…
– За що ти їм гроші платиш?
***
А пам’ятаєш, Посполитий, як з цією совковою формою «освіти» боровся, так званий міністр вакарчук? Як кричав з трибуни парламенту, як апелював до населення країни, як писав викривальні статті в наукові журнали? Не пам’ятаєш? Я теж не пам’ятаю…
І не розумію чому в його честь назвали таку коротку вуличку. Хрещатик треба було перейменувати, або хоч університет в Києві…
***
Coffee break..
Про що писав в січні 2020го?
Мустафа – Ібраґім..
Mustapha Ibrahim, achbar ish navin
Allah, Allah, Allah we’ll pray for you..
Що там в Мережі? А в Мережі – Мустафа реформи робить. З Лєщєнком пойнятно. Два «реформатори» стратегічної комунікації на тактичній залізниці, бля..
Потрапила на очі цитата від генія реформування:
«Мета, яка стоїть, яку ставить перед нами гендиректор, по-перше, це соціальні умови наших працівників, тобто щоб люди отримували зарплату»…
Тобто з ходу декілька запитань до «реформатора»:
Там у вас на залізниці… там, що – зараз всі без зарплати працюють? І шо, і шо – гендиректор без вас не здогадався, що треба щоб люди отримували зарплату, чи просто не було перед ким мету поставити? Вас туди взяли, щоб гендиректору було кому ту мету ставити?
А зарплату тим працівникам яку плануєте? Таку, щоб працівники не ставали досвідченими злодіями з маленькою зарплатою, чи білу і велику? Їм маленьку, а собі білу і велику?
А ви реформатор тільки по зарплатах, чи с любой стороны?…
Наступною «реформою» буде стійка комунікація – як їм переходити вулицю на світлофорі, як входити в метро, чи – як зливати воду в туалеті?
А на гармошці вашим працівникам в коридорі граєте?
Наступною реформою від Мустафа/Сєргея буде – щоб машиністи і надалі вели довгі поїзди з того локомотива, що тягне, а не з того, що в кінці підпихає. Бо так вони будуть бачити поперед себе колію, а не останній вагон і їм буде веселіше..
Скажіть.. а ви можете реформувати, наприклад атомні станції? Хоча – питання риторичне – ну звісно ж можете.
Вовчік, там всі кому не лінь щось реформують, а про тебе кажуть, що тобі все треба на салаті «олів’є» пояснювати.. Ну не казли – нє? Ти їм соціальний ліфт, а вони тобі «олів’є»..
Дарую ідею. Безкоштовно. Безвозмездно – для тєх, кто не понімаєт.
Вова, в Країні грандіозна проблема з брудом. То всьо виглядає, як середньовічна Європа перед епідемією чуми. Всі вулиці засрані, ніби двірника ніколи не бачили. Всі фасади розмальовані – як не рекламою від наркоділерів, то, як мінімум, тим, чим на роялях грають. Повна якась хєрня кароч. Лишається або Мустафу з гармошкою випускати, або легалізувати важкі наркотики..
Для початку видаєш указ. Юшчінко би видав якого «універсала», а ти видай такі «указ». Такі указ про правила поведінки в суспільстві. Правила одні для всіх. Незалежно від віку, посвідчення ветерана WW2, чи помічника депутата. Незалежно від male/female. Незалежно від порохобот чи зєлєбобі… Хм.. – одні для всіх кароч..
Ці правила треба написати на папері у вигляді закону – папір мобілізує та зобов’язує. Так склалось..
Правила прості – написав на стіні будинку «хуй», заплатив за ремонт всього фасаду. Нема грошей на ремонт – відпрацював на сміттєзвалищі поки не заробив… Кинув недопалок на тротуар /я курю якшошо/ заплатив 500 євро штрафу. Залишив після себе сміття на пікніку – заплатив, правильно 500 євро штрафу. Нема 500 євро – знову правильно – відпрацював на сміттєзвалищі поки не заробив…
Поліцейському, який затримав порушника – 100 євро премії. Тому хто “доніс” – 50 євро премії /вільні від оподаткування/.
Ти думав, що в Німеччині чисто тому, що там люди інші? Я тебе разочарую – точнісінько такі самі, як тут. Просто там є правила – одні для всіх, записані на папері у вигляді закону. Не було б цього, то на кожному фасаді був би напис «scheiße».. Великими літерами.. На деяких фасадах навіть по декілька разів..
Вовчік, через три місяці – три!!! Вова, акцентую три місяці – Країна чиста – як Німеччина. Витрат – ніяких. Навпаки прихід. Сміттєзвалищ в Країні дахуя єслішо…
Мотивація посполитих знову ж таки. Посполиті накінець побачать перший для себе результат. Вслухайся – вперше якийсь президент отримав результат.
А тобі ваще лафа – притикати всім будеш. Вони тобі про хуєм на роялі, а ти їм – підіть на вулиці гляньте.
Вовчік, ідея вєрнякова – можеш навіть в Любавичі не їхати. По перше – вони звідти давно виїхали в Бруклін. По друге – там тобі підтвердять, що ідея бомба, але скажуть дати мені дєнєх – щоб на фарт все пішло. Воно тобі треба? Чи маєш лишніх дєнєх?
PS:
Ідея про «стукачів» не спрацювала не тому, що хуйова, а тому, що траблшутера в тебе в команді нема. Траблмейкерів багато – прям через одного, а траблшутера жодного. Ти шо сам не допер – який комусь сенс здавати корупціонерів, якщо в Країні відсутня Юстиція? От посполиті на твою «ідею» й не повелися..
***
Як бачиш, Посполитий, я тоді наївний вірив, що самоповага та почуття самозбереження здатні вову вирівняти. А так виглядає, що тунельна секта тоді повним ходом готувала війну і в неї на вовчіка були інші плани…
***
Що ті два «експерти зі стійких стратегічних комунікацій»? Той, що мустафа настойчіво склоняє, того що діджеїть по кабаках – зайнятися паралельно реалізацією продуктів рослинництва Ісламського Емірату Афганістан. Прям там в кабаках, де той діджеїть. Але тому не до цього. Він діджеїть, щоб унеможливити своїй, так званій жєнє, котра теж там діджеїть. Прям челендж в них – possible/impossible. Поки що з відривом перемагає вона – ну, то яка тут торгівля, на самом дєлє…
Від цього мустафа грустіт і співає старовинні пуштунські пісні. І, ти навіть не уявляєш – я не маю нічого проти. Крім одного – якого нахуй їм платять з державного бюджету?
Помнож їхню, так звану «білу зарплату» на кількість місяців, а потім років. Помножив? Тепер скажи – ідея розділити вагони поїзда на жіночі та чоловічі, вона коштує тих грошей?
Ти б підкинув цю ідею, за десяту частину їхнього утримання з державного бюджету? Що – навіть запропонував би зробити окремі вагони для, так званих геїв?
Ну то чого сидиш не ініціативно? Створюй бігом кілька «хабів» та «платформ» і подавай резюме. Ти шо не реформатор в самом то дєлє?
Шахрайство – ст. 190 ч. 5.
Читаю – Україна офіційно легалізувала біткоїн? Реально? Був референдум? Вова легалізував і Україна легалізувала – то трохи про різне – нє?
Як сказати правильно?
Так званий «уряд», так званого призедента, зробив вигляд, що легалізував, так звану «валюту». І до чого тут Україна?
Ст. 199 – фальшивомонетництво. Ст. 199 ч. 3 – скоєне організованою групою осіб.
Є валюта американська, англійська, навіть (мабуть) сомалійська. Біткоїн це валюта тунельної секти? Чи може села Любавичі (Руднянський район, Смоленської області, поки що, так званої рф)?
Або вираз – державна політика у сфері цифровізації…
По перше – це ні разу не політика, а афера. По друге – не державна, а вовина з, так званим кварталом. Різницю відчуваєш?
Ти так хотів щоб тебе оцифрували і щоб тобі було добре? Ну ось – ти оцифрований – що тобі не нра? Приходять повідомлення – «ви в розшуку»? От, бля – хто б міг подумати…
***
Про некомбатантів розказати?
Попалося інтерв’ю того міністра, що не долетів кудись там на гелікоптері. На запитання – а чому, так звані мусора, переходять на сторону, так званої підарасії?
– Ну – відповідає він – бо вони некомбатанти. Тобто не мають права воювати. Коли армія відступає, їх залишають підтримувати правопорядок… По міжнародному праву вони мають право застосовувати зброю тільки в цілях самооборони…
Тобто, так звана підарасія, забила на це хуй і жене їх в, так звані штрафні фаршмак-батальйони? А ви чекали виконання норм міжнародного права від підарасії? Ви це серйозно? В психіатра на прийомі давно були?
А чому, так звані вони, не використовують зброю в цілях самооборони, коли їх записують в, так звані «шторм-зети» поки що, так званої рф?
Некомбатанти? Ми виростили 300 тис некомбатантів для, так званих фаршмак-батальйонів? А нахуя?
А прокурорскі – вони теж некомбатанти? А, так звані кавеенщікі?
Ще про некомбатантів?
Згідно, так званого «діючого «законодавства», захищати свою країну мають право і обов’язок лише її громадяни. Всі інші – некомбатанти. Запитання – а нахуя вони тут? Тобто секта комуністів хоче знищити якомога більше громадян і навезти різнокольорових некомбатантів? Тобто – поки одні в окопах, а інших позвільняли з роботи і вони сидять по хатах, всі, так звані «громадські середовища» мають швиденько обжити, так звані некомбатанти? Ахуєть яка класна ідея. А відразу після війни їх, як завжди мовчки, через так звану «дію» оформлять громадянами? І вони будуть присувати – Украина мая родіна… Really?
Вова, а ти за Україну, чи за некомбатантів?
Де закон про громадянство? Такий, як в усіх розвинених країнах. Такий – коли треба здати іспит з мови, іспит з історії, пояснити причини свого бажання отримати громадянство. Де?
Іспит з державної мови, до речі. Варіант перевезти сюди пару мільйонів паруzкєґаварящіх комуністів з Ізраелю – ні хуя не варіант. А аргумент – ані когда-то здєсь жілі… – ніхуя не аргумент. По перше – цього ніхто не бачив, по друге – все, що пише, так звана «преса», це лише те, що пише, так звана «преса» – не більше. По третє – на місці сучасного Ізраелю колись фінікійці жили – і, що тепер?
До речі – претендентам на громадянство замість запитання – чий Крим, можна задавати запитання – як ви відноситеся до пам’ятника Хмельницькому?
Якщо сподіваєшся створити за рахунок цих «возвращєній на історічєскую родіну» різнокольоровий кіпіш і жовто-білий шухер, а сам закритися мінтами-некомбатантами і потихеньку царювати, як той, що з себе, в так званому китаї, так званого маодзедуна ізображає, то – це теж ні хуя не варіант. Для тебе не варіант.
Чувак, схоже на те, що в тебе взагалі нема варіантів. Всі хуйові.
Посполиті, вони терплячі, але ніхто не знає в який момент і що їх тригерне. Уяви – завтра якийсь Мустафа Пуштун-Зжеде напише в мережі – встречаемся в 22:30 под монументом Богдану Хмельницкому. Одевайтесь тепло, берите зонтики, чай, кофе, хорошее настроение и друзей…
Некомбатанти впораються?
До речі, а на пса, так званий путін, так званого янека, за собою тягає – як мопса на повідку? Ізображає даму с сабачкой?…
***
Short coffee break:
Середня школа в Кривому Розі. Урок, так званої літєратури:
– Вова, ти прачітал Анну Кареніну
– Так. Я прочитав Фйодора Міхалича Достоєвского
– Вот так даже… І что ти скажеш о героінє?
– Мошчная вєщь… А почєму спрашіваєтє?
***
Вова, зберись і поясни посполитим на хуя ти зніс Залужного. Щоби що?
А Бєні оту всю хуйню нашо присунув? Він же ж тебе любив…
Як створити, так званий «громадський простір»? Елементарно. Можу на прикладі. Роздоріжжя біля храму святого Антонія. Частина вулиці відгороджується полосатими авто конусами. На бруківці і частині тротуару зеленою фарбою малюються хаотично різновеликі прямокутнички. На тротуарі встановлюється невисокий дерев’яний поміст. Це все. Ну – ще розганяються понти, що то не хаотично намальовані прямокутнички, а продумано-хаотично і саме тому це коштує 19 000 000 гривень. Плюс проведення хакатону, це ще 380 000 гривень.
Десь рік я проходив там щодня – жодного громадянина в громадському просторі. Поміст загадково кудись зник, а фарбовані прямокутнички і полосаті конуси ще є…
Що це таке?
Перетворення частини проїжджої частини вулиці на, так зване впливове громадське середовище. На що впливове? На 19 мільйонів гривень, котрі перемістилися з бюджету в кишеню ґєй-урбаністів і їх ґєй-покровителя.
Урбаністи це як онаністи – устал правой начал лєвой.
А коли, так званому «урбаністу», вже ну зовсім нєхуй дєлать, то він не лиже яйця, як аналогічний Тузік. Він шукає – що ще можна продумано пофарбувати. Якщо не знаходить – починають косити траву вздовж дороги. Ну бо красти ж десь треба, ну бо бля – машіну ж нову хоче…
Маком опіумним ще не засівають? Ще нє, а могли б – клімат вже дозволяє. Певно ще не придумали, а як то охороняти.
Цікавий момент до речі – цього року покоси були не тотальні і можеш сам переконатися – там де косили – трава жовто-пожухла, а де дурним руки не дійшли – свіжа і зелена. Є таке наукове поняття – місто для життя. Воно описане в книгах і обов’язково включає в себе розділ про екологію. Оці жовто облізлі «громадські середовища» то вони дуже впливові, щоб ти собі знав – особливо на онкологію… Але ґєй-урбаністи не читають книги – вони ходять на хакатони.
PS:
Не будь манєрним урбаністом – перестань, за так званими коммі-маніпуляторами, повторювати – президент китаю. В комуністичному китаю, немає такої посади. Главний в них називається – товарішчь гєнєральний сєкрєтарь. Немає потреби легалізувати те, що валоризації не потребує.
Ти ж розумний чувак, а не арахамія якась…
PPS:
Ще псевдонаукових слів?
Давай краще скажу одне з глибшим сенсом, але теж на літеру “В”
Вандалізм.
На прикладі, колись так званого Королівського міста. Його саме планомірно знищують. Будинок за будинком. Харків, так званими керованими авіабомбами, а його уйобками ґєй-«урбаністами», а особливо «урбаністками».
Навіщо знищують?
Згадай зовсім недавню Історію – якщо б тебе запитали про найбільш українське місто.., про місто символ.. – яке б ти назвав не задумуючись?
То зараз саме воно стало символом вандалізму.
В минулій главі згадував про будівлю посольства Венеції, яке перетворили на дешевий генделик. Так, це вандалізм. А ще раніше писав – знесіть вже ратушу до курвої мами і побудуйте замість неї яку висотку. Тоді сміявся, але до того йде. Тобто це не просто вандалізм, а вандалізм планомірний – секта хоче знищити культуру, знищивши історію.
Вулиця Федорова сплюндрована вщент – так виглядає, що готують місце під синагогу. Архітектурний ансамбль площі Міцкевича – вже двічі сплюндрований. Залишилось продати полякам пам’ятник Міцкевичу, а на його місці збудувати яку висотку. Думаю, так звані ґєй-«урбаністи» над цим працюють.
А далі пішла партисипація. Щоб розмазати свою відповідальність, локальним і не дуже посполитим дозволили прорубувати вікна/двері де тільки їм в дурну голову зайде. І ті погнали, як монашка на збори партактиву урбаністів.
На кожній вулиці щось зруйнували, щось набудували – за гроші секти, але в вишитих сорочках. Вона в них, як камуфляж в окопах. Мімікрія – можеш собі записати ще одне слово, до речі.
Спадок ЮНЕСКО? Нєсомнєнно..
Що не так з монашкою? Вона теж відпрацьовує гроші секти. Був недавно в Гарнізонному храмі – 40 днів, як загинув товариш. Були пацани з окопів. Деякі мовчки стояли і не хрестилися вслід за священниками. В них тепер своя релігія.. Подумай – що саме не так з монашкою…
Чому часто пишу так звана «влада» і так звані «закони»?
Був закон (ст. 214) за – так, саме за вандалізм. Потім статтю з карного кодексу вилучили. Сказали – ми той текст перенесем в статтю 194. Був навіть проект закону про перенесення від так званого фєльдмана. Все правильно – текст не перенесли, законопроект не розглянули. Не було часу – то ж не про жіночі жиди-вагони. Нема часу на хуйню всяку – нам замовили вандалізм, а нє вот ето всьо…
Що ти там казав про спадок ЮНЕСКО?
Але ж фєльдман старався – законопроект вносив? Знаючи, що його не будуть розглядати?.. Подумай – чому «так звана» і «так звані»…
Ой – та похуй? Ой та… Але тоді не задавай питань – звідки та війна в 21му столітті і чим то все закінчиться.
Де та секта стільки грошей бере? З торгівлі продукцією рослинництва Ісламського Емірату Афганістан. Хедж-фонди? Ти питав звідки бере, чи як легалізує?..
PPPS:
Коли проїбали площу Міцкевича? Коли дозволили, так званому «урбаністу» пінчуку (справжні ім’я і прізвище не знаю – можливо навіть лєйба штруммєль), збудувати там, так званий «унітаз». Він би може там і синагогу збудував, але тоді це було не на часі. Тоді на часі було розпочинати вандалізм, прибравши з карного кодексу статтю про нього.
PPPS:
Був в кафе уку на днях. Монашку бачив. Вони всі, як ілюстрація слова недолугість. А ця була прикольна. Реально прикольна – перстень з брюліком, класний make up, ключ-брєлок від елєктричного лєксуса.. Зустріну Ваньку, попрошу щоб знайшов її телефон. Ну так – виєбу, ну бо шо з нею ще робити?
Якось то все безрадісно? Що хотів – те маєш. Життя взагалі так влаштоване – маєш лише те, що хочеш. Ти не такого хотів? Навчися правильно формулювати свої бажання. Тебе чують..
Хотів закінчити главу розповіддю про Антонія, а там є що розказати. Але поцікався вже сам – це добре розвиває вміння правильно формулювати свої бажання..
Курва побачив елєктричний «Jaguar» – як можна було так спотворити таку колись класну машину?
&&&&&&&&&&
Майк Новосад. “Хіпстер..” Видавництво “EuropeLiberal..” 2021.
В інтернет магазині“Книгарня Є”
Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є”)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель ”Жорж”)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ “King Cross Leopolis”
(“Книгарня Є”)
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова”)
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 “Книгарня #1”
Майк Новосад. “M&M, або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..”Видавництво “EuropeLiberal..” 2020.
Придбати можна на офіційному сайті видавництва..
В інтернет магазині“КнигарняЄ”
Не подобається електронна комерція? Можна в звичних книгарнях:
Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є”)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель ”Жорж”)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ “King Cross Leopolis”
(“Книгарня Є”)
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова”)
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 “Книгарня #1