Основний інстинкт/ Або – де взяв?/Або монополія..
Основний інстинкт/ Або –
де взяв?/Або монополія..
(Брала – не брала… не могу понять..)
18+.
Квітень 2021.
На цьому світі стільки ірреального,
Шукаємо тверду земну основу.
Грудневе пиво біля кафедрального
І сірий день мугиче боса-нову..
Квітневе пиво то звичайно було б краще – квітень надворі. Але хто я такий щоб міняти щось – в не мною написаному тексті.?. Тим більше, що немає ніякого квітневого пива, є лох down і декілька запитань. Можливо хтось знає відповіді?..
***
Вова робить вигляд, що розганяє адмінсуд? Вова взагалі тільки те й робить, що робить вигляд.?. Запитання – що вова там до цього часу робить? Чому він досі ще там?
Про суд? Ок – про суд..
Адмінсуд треба розформувати – тому що судді там корупціонери? Тобто – злочинці.?.
Згоден – питання риторичне..
А чому тільки цей? Інші суди чим кращі? Там теж всі злочинці. І взагалі – навіщо суди коли закони пишуть чуваки, всі думки котрих крутяться в районі анального отвору? До речі – чому він досі в парламенті?..
Паралельно вова робить вигляд що пропихає закон про амністію? Амністію – накраденого завдяки корупції капіталу?Чи таки дійсно пропихає?
Запитання – а вова не знає, що судді це і є основа корупції? Вова хоче легалізувати їх капітали? Добуті злочинним шляхом? Стой там – іді сюда?.. Це покарання, чи нагорода?
Може то вова так американцям демонструє свою безпощадну боротьбу з корупцією? Тобто він переконаний, що вони дурніші за нього? Ок – тоді ще раз – чому він досі там, а не на прийомі в якого психотерапевта, чи в нарколога якого.?.
***
Ось така монополія на право..
Твоє право..? Виглядає так, що ти маєш право бути ідіотом.
Інших прав на даному відрізку Історії в тебе поки що нема..
**
Щось не так? А – я картинку забув поставити? Ща організуєм..))
На жаль не знаю хто автор..
Coffee break..? Запросто –
Сумний та невеселий сидів депутат селищної райради Їрьоменко і перечитував пошту. Пропозицій з аналом було багато. Аж сорок вісім. Була навіть від сторожа жомової ями з сусіднього улусу. Але у всіх пропозиціях йому відводилася пасивна роль. А він хотів на білому коні і з біноклем. Хрєн з ним – без презерватива, але з біноклем обов’язково…
– Ні ну це нікуди не годиться…
Звернувся він до сусіда по парламентській лавці – власника тепер вже вигрібної ями…
– Ой не усложняй. Сегодня ты монашка, завтра ты пастушка – шо тебе не нравится..?
– Ні!!! Ті сторожі… вони загубили грань. Вони перейшли мій Рубікон… Зараз же напишу законопроект!!!
З цими словами він витяг з кишені спінжака блокнот в косу лінійку і ручку..
– Юля, а хочешь посмотреть фото как в деталях выглядит мой рубикон? – вже строчив ігрівоє смс його сусід…
***
Амністія не для держчиновників, а для бізнесу – писав вова на вирваному листку в косу лінійку листа до Юлії Арманд..
Падав мокрий сніг з дощем. Прикольний такий. А запитання все не закінчувалися:
Вищеозначена амністія – то для того бізнесу, де власницею є родички держчиновників? Всі ж решту бізнесів потрощили лох дауном. До речі – а навіщо в країні знищили ресторанний бізнес? Це – щоби що?
Ок. Не відволікаюсь. Можливо в країні дійсно є чесний бізнес, де власницею є родичка держчиновника… Хоча питання залишилось відкритим – а чесні бізнесмени серед родичів чиновників бувають? Чи всі люблять скорость?
Ну добре – можливо є такий бізнес. Можливо навіть не один, а цілих десять – берем з великим запасом. То що – для десяти чоловік закон писати? Тобто закон про амністію таки для держчиновників–корупціонерів? Включно з суддями..? А як з показухою для американців?
Вова може ти зашився і не знаєш що далі робити? Запропонуй закон – перед кожним держчиновником і членами їх родин покласти листок паперу. На якому треба описати в деталях – де взяв? Можна навіть на листку в косу лінійку.
То не я придумав. Lee Kuan Yew так робив. Знаєш хто то? Чи будеш Юzіка садити..?
***
Ти мав ресторан і два кредити? Один на обладнання, інший на юзаний Mini Cooper? Після новорічного буковелю ти так і не зрозумів, що твій ресторан має відношення до поширення пандемії, як наш найвпливовіший до впливу? До впливу на будь що – навіть в Кривому Розі.. Коли тебе знову закрили на лох down – ти не вийшов на вулицю? Ти платиш 30–50 тільки за газ і світло? Власник приміщення – чиновник з податкової – ніяк не хоче скинути тобі орендну плату? Блін – а навіщо йому її скидати? Він те приміщення збудував – ще в 1870му році. Воно по закону його. Що – ті закони підараси самі для себе придумали? Шо ви гаварітє? Вони ще зараз і амністію отримають..
Що тобі з обладнанням робити? Подаруй амністованому податківцю. Що тобі робити? Кажуть звільняється посада сторожа жомової ями – переконав таки сусід по лавці діпутата, що то його основний інстинкт і діпутат бере тепер сторожа на полноє обєспєчєніє…
Ти набрав кредитів? Вимагай від вови амністію на кредити. Банки ляжуть? Та й хуй з ними – тобі до них яке діло – нє? Їм же до тебе нема..
От дуже хотів написати пост без жодного матюка – і на маєш))))))))))))
Ти подумав – як то так банки ляжуть? А хто ж тоді з мене буде получать на голому місці…? Ну тут або/або.. Та вони й не ляжуть – їхні власники збагатилися в три рази за час пандемії. З чого б це..?
***
PS? Запросто:
Пандемія з грецької – весь народ. Якщо поділити кількість населення планети на кількість хворих то виходить один до трьох тисяч. Це якщо хворих на голову не вважати ковідними. Де тут пандемія? Де тут весь народ? 1 хворий на 3 000 здорових – це причина знищити ресторани? Чи бажання знищити вибрані ресторани? Щоб потім їх привласнити? По закону від анального діпутата?
Bonus track..? Запросто:
M&M або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..
Віктор Андрійович сидів на камені під старою розлогою чинарою, гриз сало і стихенька наспівував:
– Платани, платани, бачу вас за селом край дороги…
Доївши сало – вже останній запас – він вийняв з-за вуха недокурений
чинарик.
– Але ж воно крепке, зараза… зато потім не йдеш, а танцюєш… Гарно тут в Узбекистоні. Мабуть потім переселитися сюди треба… Десь в Чуйську долину мабуть…
Віктор Андрійович прикурив і склавши долоні човником, як його навчив
старий аксакал смачно затягнувся.
– Ех Іринку б сюди… або… ту другу… – перед очима поплила спочатку невеличка, а потім все більша і більша групка «тих других». Віктор затягнувся ще декілька разів і затягнув на весь голос:
– Ви приходите в сни, кучеряві мої платани…