Les Adieux à la Patrie.. Pożegnanie Ojczyzny.. тридольний бальний танець у вигляді ходи урочистого характеру. Цим полонезом часто відкривають урочисті танцювальні вечори та бали. Якби вова таким кроком ходив до Гончаренка через зал засідань – той певно би всрався. А як би ще маску одів – то був би як Batman-бурєвєстнік. Не розумію – маючи в своїх рядах живого класика аслана бадоєва і ходити, як покалічена корова по обледенілій дорозі.

А взагалі вова якийсь нефартовий. Видно дійсно цифра 6 то лєніна пэчать.А коли ще й Льоша виступає – то у вови телепатія. Вовою теліпає. Вова – це дуже видно. Роби щось з собою. Бо ні разу на супермена не виглядаєш.. А так уяви – фонограма пре тридольний полонез, а ти – на глазах у всех – я к вам иду через весь зал.. Натягуєш маску від комуно вірусу на ходу і той перестрашений тікає, а всі навколо – в екстазі і в оваціях..

Перше травня, паска, зелені свята,
Niemcy, Żydzi, Polacy, Coś mi się pokręciło
Вперед поволи, граєм собі вар’ята..

​

– Пацани, а давайте будем аристократами, я буду граф…
– Давайте… а по голові не настріляють..?
– Хто не ризикує, той не п’є sparkling wine!!!

Хто не ризикує, той не п’є Dom Pérignon – казали поцани, закусуючи цибулею самогонку.
– Я вам всім покажу, як треба керувати країною – сказав поцан і відразу показав. Це виявилося зовсім не складно. Треба просто весь час піднімати ціни для населення. В першу чергу на сигарети..
– О, то так і я би зміг – подумав Ти… Та зміг би – чому нє..

А потім поцани трохи вкрали. А потім звиклися з тим, що вони тепер аристократи. А потім сказали – ми обрали демократію. Хотіли щоб їх в Америці, а особливо в Лондоні за своїх признали. Що, Лондон – то не в Америці? – ой да какаяразница…

Але який аристократ без свого войска в екзилю? Терміново прийняли закон про охоронні агентства. Але шо то за войско без оружія – ну нє? Шо будуть з дубінами, як лохи ходити? Не понтово ні хріна. Правильно – законом дозволити охоронним агентствам вогнепальну зброю і почали будувати палаци.
– Ось тут туйку мені посади, а тут ще одну, а ті всі високі дерева повирубай – вони мене нервують, а отут зроби басейн а коло нього скульптуру – моя жінка у вигляді Афродіти… Чуєш, а маєш якого художника? – мені тре мій палтрет у вигляді Юлія Цезара. Ту скульптуру вже зробив? Відбий їй голову, бо та сука з охранніком спала…

Йшов час. Поцани бухали. Вони вже не називалися комуністи. Вони тепер називалися державні чиновники. Поступово засрали всю країну – повирубували дерева, позабудовували якоюсь хуйньою всі міста, вішали на себе ордени і медалі… Були переконані, що якщо засруть все окончатєльно, чи у випадку якого кіпішу, то відразу сліняют в Лондон… ну чи в Голландію яку на крайняк… А там їх зустрінуть місцеві піндоси і урочисто скажуть:
– Пацани, ми дуже вам раді. Ми зберегли для вас, вкрадені вами у ваших лохів гроші. Ми дуже хочемо щоб ви сиділи в наших ресторанах і для цього навчили персонал язику достоевского…

І тут, чорним лебедем, налетів комуно вірус… І в Голландію не пустять… І паркани п’ятиметрові від тої холєри ясної ні хулєри не помічні.. І туйки ні фіга кісларод не виробляють… І охраннікі… сука охраннікі… вони ж знают приблизно де шо лежить… Ще й карабіни їм купив… Воно ще при графові нову жінку по сраці не ляскає, але в очі вже дивиться з визовом, сука… І головне – голландці… сука голландці – закрили кордон. І схоже на те, що замість вчити персонал язику пушкіна, на запитання – а де мої гроші..?, скажуть – пашьол на хуй, камуняка…І вишенькою на торт пришлють шарія новою поштою на знак поваги…

Час йде.. Комуністи розважаються як вміють. Закусують шпротами Dom Pérignon. Вова записався на тренінг лічностного роста і вивчає рухи кадрилі – «а ты давай, до свидания…»
А скрипаль виводить звуки полонезу..

Де ти, моя стежино,
Моя стежино, в ріднім краю,
Одним одна, одним одна
Біля воріт..