Серпень, 2020

Ты веди их за собой, позорная звезда..

Хочеш бачити правду в будь-якій ситуації? Це просто – дивись – хто з цього має гроші.
Але це, якщо ти хочеш бачити, а якщо ні, то все набагато простіше – маску на вуха і сиди собі – на сонці грійся, поки тобі світить..
Люди взагалі діляться на тих, що можуть дивитися і на тих, що можуть бачити. Не парся, кароч..
Слухай, а маска на вуха сильно тисне..?

– Киса, а зачем вам столько денег? Вы ж уже старенький…
– Сам дурак…

Ти свято переконаний, що «та сторона», як її називає найвпливовіший, вчинила маленьку війну, щоб загарбати наші землі? Та вони їй нах не потрібні. Землі в Америку не вивезеш. А гроші якраз навпаки. Тут один дядько показує документи, як нєкто сталін пробував, від безнадьоги, продати Крим Рокфеллеру.
Нашо тому був Крим? Шукав землю під Ізраїль. Прем’єр-міністр нової держави – нєкто Соломон Міхоелс, в нього на приміті був, а землі не було.
Але отримавши гроші, сталін передумав. Потенційного прем’єр-міністра пустили в Мінську під дорожньо-транспортне проішествіє. А не простий такий був пацан Соломон Міхоелс – тричі кавальєр ордєна лєніна. Зараз би в Україні отримував потрійну персональну пенсію за визначні заслуги перед державою.

Так, а навіщо їм була тоді війна? Ну там взагалі просто – злякавшись Майдану, а відповідно того, що і від корита відсунуть, і ще посадять до курвої мами – пацани знайшли для себе такий вихід. Їм,з одного боку,вдалося, навіть геніальна схема – там палюбэ погибнут особо активные майдановцы, а с нашей стороны элемент с низкой социальной ответственностью – теж спрацювала. Але. А далі що?
Сталін свої гроші в Форт-Ноксі не тримав, то йому було по тамбуріну. Сидів собі, пихкав трубку і дивився як п’яний хрущов пробує поставити на коліна тверезого кагановіча. Такої розваги йому було достатньо. А сучасні пацани вивезли до Америки на карточку все, що мали. А ми ж знаєм, що карточка то не гроші, а кусок пластику. І, чи буде вона інструментом платежу, чи таки куском пластику – ні разу не залежить від того, в кого той пластик в руках…

І ще одна аксіома: комуністи, члени їх сімей та прислуга – брешуть завжди. Це плем’я таке – на свою біду, вони народилися під позорною звіздою. П’ятикутною, чи шестикутною – не має жодного значення, а власне під позорною.

Чого вони тою війною добилися? Нічого – сидять рєпи чешуть, думають, як би то ті гроші якось узаконити. А шо населення «той сторони»? Теж нічого. Вже двадцять років, як їм здається, встають с колєн, але виглядає на те, що просто смокчуть. А що населення етой сторони? Нічого – наблюдають, як ті смокчуть, але деякі, бля, під масками вже починають облизуватися…

Не знаєш навіщо найвпливовіший лідер світу витягнув з під нафталіну двох протермінованих комсомольців? Та то, щоб лохторат свій калічний взбадріть. Бо біда з рейтингами. Карантин тримають з останніх сил. Хоч якого дусту посполитим в каву підсипай, бо ніхто не мре, а все менше й менше народу в ті волшебні маски вірить. Ще посадять до курвої мами. Не дадуть філармонію закінчитидо кінця терміну досидіти.

Що то за лохторат і де тут гроші? Ой – та навколо..)))
Стабільний лохторат найвпливовішого – це пенсіонери «за особливі заслуги». Багато їх? Порахуй чиновників, помнож на всіх родичів – отримаєш цифру.
Чому вони ті уряди так люблять? Бо то їх спокій і комфорт.
Може в них дійсно є якісь заслуги перед країною? Перед цією – ніяких. Швидше – діаметрально навпаки.
Як їх визначити? Закон каже – на підставі документів, які підтверджують особливі заслуги. Хто виписує такі документи? А ти таки прям не знаєш? Що – невже чиновники..? А хто тоді самі пенсіонери? Та невже родичі чиновників…?

Може тобі цікаво – що саме вважається особливою заслугою? Ну, наприклад – Герої Радянського Союзу, абоГерої Соціалістичної Праці – того ж союзу. Ще? Ок – особи нагороджені орденом Леніна, орденом Слави, абоТрудової Слави трьох ступенів. Ще? Всігда пажалуста – особи нагороджені Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР. Не маєш почесної? Можна просто – Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, а також особам, яким до 1 січня 1992 року було встановлено персональні пенсії союзного чи республіканського значення… Ну і звісно “За службу Родине в Вооруженных Силах СССР”– куди ж без них?
Що чиновники ще є, а ордєну лєніна вже нема? Ой – какой ты нелепый, право… – чиновники додали до списку орден Небесної Сотні. Трохи їм вуха ріже, але право на «за особливі заслуги» надає..
Ти подумав, що то якийсь брєдпіт? А ніт – це закон від 2016го року.

Як думаєш – важко було їхнім діткам виписати пару грамот, навіть почесних, навіть заднім числом?
І ще – як думаєш – є в них бажання щось змінити в країні? Чи може їх все влаштовує?
Це ти сидиш без роботи, а їм пенсію приносять вчасно. Тебе заїпло, що ціни на комуналку весь час ростуть, не дивлячись на карантин? Тобі важко?А їм не важко. Думаєш за них багаті діти платять? Нє – їм шкода гроші на хуйню тринькати, то вони їм пільги поробили… Як героям.
Дурний Соломон – треба було йому того прем’єрства – зараз би получав, як кавальєр, і навіть комуналку б не платив…

Що з тим робити? Можна сидіти собі на сонці, чухати рєпу і розглядати свою клаповухість, а можна, як поляки – прийняти закон, що скасовує позовну давність за комуністичні злочини.
А потім спитати: ти все життя чиновник – звідки в тебе оце все? Але толерантно так спитати..
Не знаєш що то таке толерантність? Та все дуже просто – це нездатність організму відрізняти чужорідні органи. Ті істоти, яких ти раз, за разом вибираєш до уряду – це чужорідні органи в середовищі здорових людей. Толерантність, якщо вона ненормальна, веде до апатії та байдужості. Повна толерантність, на слензі медиків, – це смерть.
Яка толерантність нормальна? Також не складно – роби все, що хочеш, не заважаючи при цьому іншим..
Як цього досягти? Правилами поведінки і законами, які для всіх одинакові. Хіба може в частині покарання з приписом – для держчиновників вдвічі більше..

Носиш маску? Носи на здоров’я – це твоє право. Я розумію, це можливо навіть зручно – можна зуби не чистити. А головне – це твоє право. І мене це абсолютно не обходить. Поки ти тримаєш від мене соціальну дистанцію. І поки, вирощені тобою під маскою віруси, на соціальній дистанції від мене.

Тобі колись розказали, що нікотин – це страшний ворог. А так, як ти не курив – тобі було пох. Ти думав – нехай курять де їм дозволять… Я ж не курю…
Тепер ти ходиш в масці туди, де тобі дозволяють.
Який тут зв’язок? Такий самий як між вирубаними деревами і тотальною онкологією. Не ловиш думку?
Тоді змазуй вуха салом – кажуть, що від сала вони трохи вирівнюються..

Дочитав аж сюди? На тобі милу картинку за це:

Окончен бой – беру портвейн, иду домой…
Окончен бой, зачах огонь и не осталось ничего..
А мы живем, а нам с тобою повезет – назло..