С любой стороны..

Грудень, 2019

Офіс Генерального Прокурора У країни
розпочне роботу з 2 січня 2020 року…
(з газети голос верховної ради)

Вова спав і йому снився прілічний сон. Красівий Владімір Ільїч Лєнін ходив кругами і ніс пургу дєтям. Дєті взвізгівалі, їли пломбір і кидали в Лєніна сніжками. Було весело…
– От нема Лєніна і снігу зімой неcтало – подумав уві сні вова і прокинувся.

Під вікном спальні, біля встановленого позавчора домашнього мавзолею, стояла Лєна зі свічкою в руках. На муаровій подушці, позаду Лєни, стояв портрет Єлізара Файтелеєвича Райхмана, а під ним на такій же муаровій тканині відсвічував золотим тисненням текст про славного героя.

– Привіт Лєнчік – уявляючи Юльку в піонерській формі, зіграв щиру посмішку вова – бачила, як гарно перейменував прокуратуру Русланчик? Буде тепер ОГПУ. Дєдушка би був довольний.
– Та ото ж я й зібралася йти до нього на кладовище – свічку з якої сторони ставити?
– Я ж тобі вже говорив – свічку треба завжди ставити с любой стороны – сказав вова і ще раз замилувався на міні мавзолей…

На стіні над портретом, на муаровій стрічці було написано:

Славный путь героя Родіни!!!

Нижче, на подушці стояв портрет, власне, самого райхмана.

Під ним золотом по муару було витиснено:

Элизар Файтелевич Райхман.
Видный деятель ОГПУ. Родился в Криворожском бассейне.

Славые вехи:
В 1917 году окончил 2 класса школы.
В 1921—1922 годах — ученик столяра в столярно-кустарной мастерской в Прилуках.
С 1923 года учился в профшколе и работал грузчиком в Екатеринославе.
С 1926 года — конторщик, счетовод конторы «Погрузка» в Кривом Роге.
С 1927 года — секретарь Криворожского горкома Союза пищевиков.
С 1928 года — столяр деревообделочной фабрики в Кривом Роге.

С декабря 1931 года стал негласным сотрудником ОГПУ.

В конце сентября 1939 года был послан во Львов, где под крышей некоего фиктивного научного учреждения искал подходы к главе униатов митрополиту Шептицкому.
Весной 1940 года входил в группу лиц, которым было поручено подготовить выполнение ликвидации военнопленных польских офицеров.

С 1941 года вторым браком был женат на балерине Ольге Лепешинской.
19 октября 1951 года был арестован «по делу сионистского заговора в МГБ».
После освобождения из заключения в 1953 году к жене не вернулся.

Умер 14 марта 1990 года в Москве от рака лёгких. Похоронен на Введенском кладбище.

…………………………

Вова, по приставних сходинках, зліз з ліжка, став на коліна перед портретом діяча ОГПУ і тричі напам’ять проказав інтернаціонал.

З кухні почувся голос Лєни – Вова, возьми ж трубку блин – там снова эта твоя держава в смартфоне звонит…
Телефон підскакував на віброрежимі. На моніторі світилося усміхнене лице і текст: губа не мєндєль.
– Привет – стараючись говорити якомога нижчим голосом – промурчав в трубку вова… Ало, вас не слышно… ало…
– Вова, шо ты алокаешь? – у тебя трубка вверх ногами. И шо это ты так разволновался? – на порозі кімнати стояла Лєна.
– Да тут Юльчік придумала новую идею… Переименовать МВД в НКВД. Будет теперь – Нємалозначітєльний Комітєт Внутрєнних Дєл – красіво правда?
– Эта корова б лучше придумала, какую ты о себе память оставишь. Витя вон вертолётную площадку сделал, Петя театр на Подоле? А ты шо?
– А я памятник Ленину восстановлю. Но так по крутому сделаю. Слушай, шо Юльчік придумала. На постаменте будет написано – Владимир Александрович Ульянов Ленин. Круто – правда..?
……………………………..