Березень, 2020

Вечір. Київ. Печерські пагорби. В країні вже тридцять років триває затяжна війна з корупцією серед держслужбовців. Пронизливий сирий вітер колише прапор над «офісом призедента»…

– Пацани, треба когось садити… я вам серйозно кажу.
– А кого? Єфремов більше не хоче – каже вже раз сидів і тепер нехай хтось інший буде… А більше ніхто не хоче.
– Ви розумієте, що карантином ми їх трохи стримаєм, а потім та вся сволота попреться на Майдан… І – то не зима з морозами… їх натешеться мільйони… Єфремов точно не хоче?..
– Нє. Каже, що він то в сраці мав.
– А він розуміє, що кордони з Польшою закриті і то всьо полізе в Київ, а нам прийдеться, як після Оранжевої валити в Москву… А там знов все повідбирають… І не факт, що зможем нового пасічника прикупити…
– Каже, шо розуміє, але ше раз сидіти – він бачив в сраці.
– А може Допкіна?
– Також не хоче. Каже, що тоді всіх здасть, по програмі захисту свідків змінить прізвище на Айвазовскій і переїде жити в Айдахо…
– Що так і сказав?
– Ага. А ще каже, що відразу організує народноє двіжєніє за перейменування проспекту імені Жукова на проспект імені Конєва…
– От сука… одні долбойоби навколо…
– Та таки так…
– О – а Віктор Андрійович?
– Нє не хоче – відразу переходить на російську фєню, розчепірює пальці і каже, що всіх запідарасить.
– Слухай, а ту, як її… Ну ту, що в санаторії з ковідниками два тижні сиділа… Санітарний міністр, чи як там її… Вона нічого про нікого не знає…
– Та я вже думав, але її десь шляк трафив. Десь заховалася, а робить вигляд шо образилася…
– Зашли когось в Санжари – може там сховалася… А чого образилася?
– Ну, бо не покликали, а вона мала надію і сподівання…
– О, знаю – ловіть ту зам міністра зі Львова, ту – шо проект закону писала, про свободу слова… Премію отримала – нехай відпрацьовує…
– Не хоче. Каже що почне всі схеми по міністерству культури здавати…
– Сука западенська…
– Ти сам її підтягнув…
– Ну бо театральну реформу хто мав писати?
– Ну ось з тюрми би і писала…
– Вова, ну ти сам відішь, шо кромє Юzіка то больше і нєково…
– Юzіка нє отдам, он…
– Слушайтє, а давайтє этого толстого сівошного акванавта закроєм… Он с Донєцка… за «днр» топіл…
– Єго нєльзя, он как выпьєт, то сразу сцится в штаны…
– Так нє давать єму піть…
– Он начнёт сцаться трєзвым…
– Так пусть тогда в шортах сідіт. Пусть парламєнт через «Дію” запрєтіт єму носіть штани.
– І, шо??..
– О, а може этого відєоблогера лысого… Он на тєбя гоніт нон–стоп…
– Нє… Діму Москва не разрєшіт… Он єщё не спісанный…
– Бля, може тогди давайте всі разом сядем?..
– А шо, було б нехуйово…
– Може тобі валер’янки дати, чи шо…? Перегрівся? Ембіейщик хуєв…

 Годинник показував третю ночі. Засідання тимчасового уряду тривало..