Бо Гравітація..

WTF

Stop it!

CHAPTER SEVEN

May, 26 (крім біркін)

«… і сказала тогди Ґольда Мєйєр Хольд – актівісту Абраму Щчєранскому:
– Паслушай міня суда, Абрам, нужно сдєлать так, чтоби іудєї нє моглі імєть другіх дєніх кромє шєкєлєй. Запрєтіть ім нужно законамі.
– О, а то шо за новий захєрмазох?
– Бо нікагда ми іх в одном мєстє нє собєрьом,
– Та ну нах?
– Бо іначє ісчєзнєт атєчєство. Утопнєм, как отрокі рьяниє – в Єлабугє от вєшнєго паводка…
– Почьом нинчє гріби на базарє?
– Бо нє будєт нам жізні в Галактіке… Карочє – запускай мальчіков.
– Пойнял. Запускаю снова Зяму Флічкіна к пєдєрасту Андрєю Іваничу.
– Ти чьо, баклан, рамси попутал? Долбойоба кусок. В єбанкінг запускай.
– Ти, куріце, кому ето сєйчас про кусок сказала?..
Не прішлі вопшєм к общєму мнєнію, хоть часи для прілічія свєрілі…»
Кніга пуштунскіх цадіков.
Псалом номєро 128 от Сірожі Абрікосова-Ззаде.

Не пойняв в попередній главі про Ізраель? Там все просто – сіоністи його створили, а комуністи від натаньяху знищать. Ну, бо комуністи по іншому не вміють. Вони колись розвалили расєйскую імпєрію, потім есисеру, тепер донищують рф-пєдєрацию і паралельно ізраель. Мабуть то в них такий вид спорту етнографічний…
До речі, в пропаганди есисеру було два основних враґа – «сіоністи Ізраеля» і «амєріканская воєнщіна». А зараз уряд натаньяху – лучшій друг товаріща путєна. Як думаєш – чому так?..

От реально не міг допетрати на пса пархаті наймити пархатих сектантів масово вирізають по містах дерева. При цьому зрізають здорові, високі та крислаті. І при цьому, якщо поруч стоїть дійсно мертве засохле дерево, то на нього не звертають уваги. На запитання – а ви це щоби що, теж не звертають. Мовчать, як партізанен з гомєля і з козлячою впертістю знищують. Ну, в принципі – а що їм тобі сказати? Що є такий наказ від секти?… Щось правдоподібне придумати? Не з їх розумовою здатністю… Ні – я крутив варіанти. Спершу подумав, що секта хоче проводити хімічні атаки, як в Алєппо. Але то ніби хуйова ідея – бо як тоді лапсєрдачних переселяти?… Зробити лапсєрдачним пустелю, бо вони привикли жити в пустелі?.. Та, якби – теж ні. Абсолютно не заселених пустель на планеті ніби не бракує. То навіщо тратити бабло на наймитів з китайськими неоцифрованими бензопилами…
А потім зрозумів – дерева закривають від дронів три нижніх поверхи… Особливо – здорові, високі і з крислатою густою кроною..
А шо ті шо з пилами? А їм дали бронь. Котру відберуть, як тільки вони все виріжуть. Бо свідків, зазвичай, прибирають…
Що дає оте «толерантне» переселення? Ні, не нових працівників, а те, що ти просто зараз можеш спостерігати в Італії, Франції і Німеччині… Так – саме те, що громить магазини «гермес». Будуть тепер переселенки з сумками «біркін» собі по Європі лазити… До речі – чому комуністка фрау мєркхєль досі не в тюрмі?..

От, що ти знаєш про проблеми?.. Тобі здається – бляяяя, назначили товаріщ прізєдєнт чергову «корабельну сосну» послицею в країну EU. Ото вона тепер заживе… Сосне вона там насправді і наживе собі менінгіту, а не заживе. В посольстві працювати, то не юльою вмєндєль по офісі в халаті на фоні державних штандартів шастати. То відповідальна і важка фігня, щоб ти собі знав…
Наприклад?
Ну, наприклад – біженці. А то на дев’яносто відсотків сім’ї чиновників-корупціонерів. Всі вони на понтах і всі – аби шо, то відразу в посольство – дєла парєшать. І оте «аби шо» в них постійно – як не вони щось вкрадуть, то в них щось вкрадуть; як не вони нап’ються і піднімуть кіпіш, то хтось поруч нап’ється, але кіпіш все рівно чомусь буде поруч з ними. Вони так і існують – с кіпішєм па жізні… А розрулювати то всьо паітогу послиці…
Але розклади з поліцією, моргом, охороною супермаркетів та венеричними диспансерами, то ще не все. Є ще основна робота – бабло прилаштувати. Так є «люди», і в них є потреба прилаштувати бабло. І, якби воно раптом десь пропало, то вони ж потім спитають. Уявляєш рівень менінгіту?
Та, ні – провезти, то якраз не проблема. Дипломатичну пошту ніхто не відмінив. Так – пропустять, навіть, якщо знають, що там нажите корупцією бабло. Назад? Ні, звичайно. В цього бабла дороги назад нема, в нього – one way ticket.
Тобто – привезти не проблема. Проблема – що з ним на місці робити. Власники наполягають його легалізувати. Наполягати, то справа не хитра, а от легалізувати… І нахуй не пошлеш, бо саме вони тебе сюди послицею прислали. В біткоїн перевести? То все рівно шо викинути… Таку транзакцію вони могли і вдома зробити. Тримати те бабло в посольстві і по потребі видавати? Ну, в принципі, можливо… було би… якби бабла не було так багато. Критично багато. А посольство, то не центробанк – храніліща не має…
От, що ти їй порадиш? Розпихати по наволочках і посипати нафталіном? Ну, варіант… але сейф все рівно тре… А вона до того всього ще й яжежмать… і збуджений рудий віслюк їй чомусь щоночі сниться…
Тобто нема чому заздрити ні разу.

Тебе все ще непокоїть – як біженців назад повернути? А нах вони тобі тут потрібні? Нехай краще відразу в китай повертаються – там комунізм і вони за той китай всячєскі агітували… Як заставити китай їх прийняти? Ніяк. Вони такі, що приймуть з задоволенням. Але ти в своїй думці на правильній дорозі. Заставити якось цивілізований Захід утримувати їх вічно – ну, ні разу аргументів не знайдеш. Тобто – швидше за все, їх таки повернуть тобі назад. Що з ними далі робити? Лишити права обирати і бути обраними і нехай живуть, як вміють. Аргумент? Вони покинули свою країну в найважчий для неї момент, а тому не мають права вирішувати її майбутнє. Свій остаточний вибір вони вже зробили…
Тобі їх шкода? А їм тебе ні. Ото в тебе дилема – нє?..
Ти дуже-дуже хочеш, щоб вони там проголосували за вову, а в посольствах нема місця на таку кількість? Ну, так – а ше й без них ціла купа мороки – читай там вище..
Шо? Так сильно хочеш, щоб тобі ще раз міндіча вибрали? Може все таки нехай ліпше в китай?..

Знайома дзвонить:
– Прікінь, то якась хуйня…
– Що сталося?
– Мені прислали рахунок «за газоспоживання». Цифра взята просто з повітря.
– Вперше?
– Це ще не все – через півгодини після рахунку дзвонить чувак і страшним голосом розказує – у вас заборгованість за газоспоживання. І так кожних двадцять хвилин…
– Видно сума на картці була недостатня, а то би просто зняли. Тепер мусить тобі чувак страшним голосом дзвонити.
– В мене на лічильнику інші показники, я йому кажу, а йому похуй на мої слова.
– Так.
– Що так?
– Йому похуй на твої слова.
– Я не про це тебе питала.
– Ти ще взагалі поки що нічого не питала. Коли тебе цифрували, я тобі казав, що так буде.
– Мені не потрібні твої повчання – мені потрібна порада.
– Час на поради вийшов – ти вже оцифрована…
Як їй допомогти? Ніяк. Можна погратися словами і зняти з неї бабла. Наприклад? Прошу дуже:
– Тобі потрібна порада, чи консультація?
– А яка між ними різниця?
– Консультація платна.
– Тоді порада.
– Порада – замов в мене консультацію.
Можна. Але брати гроші за те, чого не зроблю, мені масть не дозволяє..

Зараз міндічі навіщось розганяють фійсбуком два наративи. Перший – як Ізраель вломив Ірану. Другий – як всі єврєї переїдуть на «історічєску родіну» в колишню Україну і всім буде добре-добре.
По-перше – вломив, це коли над Тегераном буде ізраельський прапор. Поки що такого не бачу. Тобто – бажане за дійсне. Ні – нічого особистого. Пох і на одних і на других – в них своє семітське життя і мені до нього немає діла.
По друге – нах їм кудись переїжджати, коли вони Ірану вже вломили? І з якого в них в Україні «історічєска родіна»? Ще раз – вони азіати, а Україна це Східна Європа. І – а чому не Сомалі «історічєска родіна»? Там і ближче, і клімат схожий…
Ну і по-третє. Іудєй, котрий не в Ізраелю, то неправильний єврєй. Це не мої слова, це слова Ґольди Мейр і Теодора Ґєрцля. Хто така вона, сподіваюсь знаєш, а його прізвищем назване місто Ґєрцлія. Просто так, якби був якийсь дурний, то місто б його прізвищем не назвали – нє?..
Тут, правда, одна «гаспажа», а саме лєнка скумбрієвічь-взаде, каже – «в Ізраелє єврєєв 5-6 мілліонов із десяті. Ми прімєм болєє сорока мілліонов ізраільскіх бєжєнцев. У нас єсть всьо: пітаніє, пособія, жільйо. Главноє – чтоби люді чувствовалі сєбя в полной бєзопасності…»
А міністр транспорту Ізраелю – Мірі Регев каже, що виїзд громадян Ізраїлю з країни тимчасово заборонено і що уряд працює над масштабною операцією з повернення понад 100 тисяч своїх громадян…
Запитання? Звісно:
Перше – лєнка в школі вчилася? Як можна вивезти сорок мільйонів з країни де є всього десять? Друге – лєнка в курсі, що в цілому світі є всього 15 мільйонів іудєєв?
Третє – вона їх в себе вдома може прийняти? Лєнка має такі кошти? Вона в когось питала дозволу на це? Чи жільйо – це ті «ущільнені мікрорайони»? Це не під цю акцію її вова продавив через «парламент» свій «закон» про «множинне громадянство»?
Четверте – а, що є бажаючі їхати в країну де найкривавіша війна на планеті? Біженці в країну котра воює з трьома ядерними державами? Ви це серйозно?
П’яте – а як бути з заявою пані Мірі Регев? Гаспажє лєнкє похуй на неї і на її заяви? А шо так? Пані Мірі Регев все робить, як казали Теодор Ґєрцль – той, що місто і Ґольда Мейр – та, котру всі знають.
Ще? Прошу дуже:
Всі, так звані, «змі», котрі дотичні до мужа лєнки, написали, що Ізраель розхуярив Іран, як бобік ґрєлку. Тобто – сорок мільйонів біженців з країни, де живе десять мільйонів і котра перемогла врага – в країну, котру щодня обстрілюють крилатими і не тільки ракетами? А та лєнка в психіатра давно була? Чи вона і без нього розумна?..
Чомусь згадав анекдот:
Теодоро заходить в спальню, на ліжку лежить гола Сара. Вона широко розставила руки ноги і каже:
– А угадай шо я хочу.
А він їй:
– Ти хочєшь, такі, занять всю кровать?…
Що хоче лєнка? Тобто – яка в неї ціль? Примітивна – як сама лєнка. Хоче привезти 40 мільйонів азіатів. Сорок, це тому, що в країні живе тридцять. Тобто – щоб тих привезених «біженців» було більше. І щоб місцеві з тими привезеними звіздошилися. А лєнка щоб сховалася за мусорами і була над тим всім царіца. Тобто – чого хоче вона зрозуміло. Чого хочеш ти? А хуй тебе знає…
Чи ти може подумав, що вони на фронт підуть? Тобто – ті, що зараз воюють, то вони воюють за те, щоб лєнка з мужем привезли купу якогось народу, гроші на «пособія» котрому чомусь є, а на «пособія» тобі чомусь нема?.. І ті потім за те «пособіє» будуть казати тим, що воюють – ми тібя туда нє посилалі?.. Ну, кажу ж – а хуй тебе знає…

Що ти знаєш про вікна Овертона? Нічого? А варто б. Бо їх саме запустили на повну потужність. В бі-турбо режимі…
Пояснити? Прошу – це технологія секти по легалізації бруду з ціллю прискорити прихід повного хаосу. Чувака, котрий її розкрив і показав, звали Джозеф Овертон, і він чомусь прожив лише 43 роки. Сів не в той літак, пацан…
Чому про це згадав? Попалася стаття «магістерки з «уку». Ну, як стаття – ціла тобі «магістерська «робота». Що пише? Що ніяких вікон Овертона не існує в природі. Що тут не так? Лише те, що легенда про значимість самого «уку» створена якраз з використанням цієї технології.
Розкласти? Запросто. Але спершу розкажи мені про наукові досягнення того «університету». Бо я, чомусь, бачу лише пропаганду про те, які вони круті. А університет, це завжди і, чомусь, ні разу не про пропаганду, а завжди і, чомусь, таки про науку. Якось так Людство собі бачило сенс слова університет..
А ще – Космос завжди бачить напрямок твого руху і підкидує тобі сюжети. В той же ж день – сиджу собі у «Фраєрці», п’ю каву. За сусіднім столиком два штріхи обговорюють, як примазатися до корупції, щоб «пожити по-людськи». Розігріли себе тою розмовою до неймовірних 451 по Фаренгейту так, що вже не помічають що навколо діється. Один, тепер вже, мабуть, колишній ректор того «університету», інший ще чиновник в кабміні. Той, що «ректор», розказує тому другому, що не подаватиме себе на наступний термін на ректора, бо «через оту борьбу з корупцією, то є вже опасно». А той йому – як він «пристроїв стіфанчука на должность, а він тепер сука не бере трубку і то є проблема»… Потовчений безнадьогою «ректор» просить пристроїти десь його, то він буде брати і трубку, і все решта. А що той йому? А пропонує зайнятися блогерством, бо то дуже перспективно. Ото пездюк безперспективний – нє?..
Тобто той діалог був і цікавий, і пізнавальний. Мені навіть стало цікаво – яким саме блогерством зайнятися той йому запропонує – food чи travel… Але «ректор» помітив, що я їх з цікавістю слухаю. В цьому місці він щось шепнув свому візаві і обидвох як вітром здуло. Сіли в машину і пігнали…
Нє, ну може він йому запропонував вже показати, як він буде трубку брати – я не знаю. Ну, бо ж не злякався в самом то дєлє. Думаєш таки злякався? Здря. Я не борєц за справєдлівость. Я просто спостерігач – ТраблShooter.. Що то таке? Це переведення проблеми у розряд завдання для персоналу. Так – для мене не існує слова проблема. Легко вирішую будь-яку. Чи міг би зробити так, щоб стіфанчук знову брав трубку в того шлємазла з кабміну? Та то навіть не проблема – міг би звичайно. Ну, то скажи – на якого пса мені ті два долбойоби? Просто слухав, бо цікаво, як влаштовані істоти, що хочуть «пожити по-людськи». Тобі раптово стало сумно, бо ти вважав, що той «ректор» народний герой? Вибач, розчарую. Це банальна істота, з потовченим пропагандою від секти моском, котра – «пожити по-людськи», чомусь, зрозуміла, як – кради все, що бачиш… І це ще той, що читав «Fahrenheit 451»… Я знаю, що читав..

Відкрив фійсбук – якась баба, що називає себе коучем і психологом (ніколи не май з такими справи) з глибокою радістю сповіщає посполитих, що Україна тепер буде «всесвітнім центром єврєїзму». Тобі стало цікаво – а чому, наприклад, не маоїзму, монголізму чи буркіна-фасоїзму? А мені цікавіше – якого нах майже всіх оцифрували без референдуму?.. Тобі цікаво – чому не мати справи з тою бабою? Бо вона такий коуч і псіхолог, як той «ректор» науковець. Та, ще й на додаток і Рея Бредбері не читала..
Розказати про таку яка читала? Запросто. В той же ж день включив на YouTube дівчинку, котра розказує свій досвід проходження паломницького шляху Camino de Santiago de Compostela.. Чому включив? Бо відразу після закінчення війни планую його пройти. Пройти весь, а не як дівчинка – половину на поїзді, а фінал до Camino de Fisterra на автобусі. Вона йшла Camino Frances, тобто лише частину шляху. Я планую весь. Чому деталізую? Бо цей шлях, це не про фото в інсті, де ділянки без view можна проскочити на поїзді, а дещо про інше.. Але менше з тим – її тревел-блог я подивися з цікавістю, і навіть включив, після цього, інтерв’ю з нею ж на каналі ще однієї блогерки. Та бере інтерв’ю. Дівчинка, цілком слушно розказала подружці, що її блог краще монетизується, бо сюжет про Camino дивитимуться і через пару років, а інтерв’ю лише до новішого інтерв’ю з опитуваним. Тобто, дівчинка ні разу не тупа. Але має трабл – кількість переглядів катастрофічно падає. І які нові форми вона не вигадує, зупинити процес падіння переглядів їй не вдається…
В чому насправді її трабл? В тому, що теж би не проти пожити «по-людському». Так, щоб – сім’я, квартира в «ЖК – Веселі Віденські Фонтани на Печерську», машина і собака. Що для цього робить? Взяла в секти трохи дєніх і чеше, яка недолуга Європа. Бо відстала від України і не має ні «дії», ні «монобанку». При тому описує красу та чистоту Відня, віденські дерева і екологію. Тобто – тупі без «дії» зробили собі найкраще місто для життя на планеті, а розумні з «дією» повирубували в містах дерева живуть в гівні? А на додаток будують всесвітній центр сучасного єврєїзму без референдуму?.. Дівчинка мило розказала, як поляки відбудували знищені комуністами міста, але вони теж тупі, бо занадто віруючі. А тут розумні з «дією» і «монобанком» атеїсти донищують Львів, котрий і не треба було відбудовувати заново, а лише реставрувати?.. Натомість наполегливо і вперто його знищують і вирубують дерева?..
Знаєш, чому в неї падають перегляди? Бо фальш відчувають не лише коти і собаки.. Як думаєш – поживе по-людськи?..

Про цю писанину? Я просто іноді показую тобі, що саме буде наслідком тієї причини, яку ти пробуєш собі створити. Не більше і не менше. Безплатно, зауваж.
Розказати, як би я зробив, щоб стіфанчук брав трубку? До нього щоночі прилітало б таке щось в закривавленому брудному простирадлі і завивало на вухо – візьми трубку, суко ти нестерпна… Більш детально, бо то схоже, що я на приколі? Ця послуга платна, чувак. А ось цей текст поки що ні. Потім сформую з цих текстів книжку, а тоді їх звідси приберу і вони теж стануть платними. Так що користуйся поки – it’s free..
До речі, слово «католицький» в назві того «наукового» закладу має таке ж відношення до католицизму, як слово гонорея до слова гонорар, або як «папа» берґольцьо до все того ж католицизму..
Оце – «католицький», то якраз з того вікна Овертона, котре відповідальне за розмиття значення слова.

Таки розказати за ті вікна?
Є нюанс – розказати про вікна дискурсу коротко, звичайно, можна, але тільки в загальних рисах. Хочеш докладно – тре знайти і прочитати. Першоджерело, звичайно, а не його інтерпретацію від магістерки з «уку», або цадіка з барановичів мафусаїла подоляка…
Тобто є шість вікон (етапів) дискурсу, або п’ять переходів між ними. Тут розкажу про переходи, бо вони цікавіші за назви «вікон». Перший – абсолютне несприйняття: Красти, це злочин – і з точки зору моралі, і з точки зору закону. Красти – це немислимо. Крапка. Точка. Другий – десакралізація табу. Тобто – красти, звичайно, то не є харашо, але обговорити це ж можна. «Британським» «вченим», наприклад. Чи «внєзапно паумнєвшім совєтскім артістам». Ось фаїна ранєвская, наприклад, крала паперові салфетки в театрі, а товстий юzік тирив канфєти «порошен» в супермаркеті… Третій – перехід у вікно можливого: Красти не варто, але якщо нема свалу… Та й взагалі – а чому саме красти? То якось не толерантно. Де тут наші евфемізми? Чому – не заробляти корупційним шляхом, наприклад? А ти що – може конспіролог?... Це вікно розмиття значення слова. Саме в цьому вікні розмивали і «католицький» і «науковий», якшошо. Саме в цьому вікні «красти» змінюється на «заробляти». Не зовсім законно, але вже «заробляти». В наступному вікні – явище легалізується: Красти – це в природі людини. Влада не винувата в тому, що в українців корупція закладена на генному рівні. Влада нормальна, українці хуйові. Крапка. Точка. В кінці кінців, всі люди вільні і їм самим вирішувати – красти чи ні і скільки саме красти… Запам’ятай це речення, до речі..
Наступне вікно ще простіше – «соціологічні дослідження» показали, що абсолютна більшість соціуму хоче, щоб її оцифрували. Ми про таке й не думали, але раз більшість цього хоче, то ми змушені організувати міністерство цифри імєні абрама фйодорова… Зверни увагу – не референдум, а саме «соціологічні дослідження». Ось це і всі вікна разом з переходами. Шосте? Узаконення абсолютно несприйнятного…
Джозеф Овертон давав на таке п’ять років. Залужного прокатали за півроку.
На тебе таке не діє? А це не ти сьогодні вже три рази кумові казав – «ой, ну якісь же ж успішні операції в того сирского ж були… він же ж не тільки відступав… он пишуть, що Київ від чєчєнцов захищав»… Не ти? Мені же ж не пизди – я же ж знаю, бо бачив. А це часом не тобі здається, що ти вже не козак, а теж яжежмать? Не тобі? Як скажеш… Вчися співати тумбалалайку – будеш співати кожної шостої ранку голосно через вікно… Недовго лишилося – дай лише всесвітній центр добудувати…
«Fahrenheit 451»? Прочитай – воно того варте..

Навіщо було запам’ятовувати те речення там вище? Це теж цікава штука. Вікна дискурсу до цього моменту працюють на того, хто їх запустив. Від цього моменту і далі – проти нього. В цьому місці включається Космос і Логіка. А далі сектантів пиздять. Під час цього процесу вони кричать – вай вай вай і взивают к моралі. Кричать – пиздити нас, це нехорошо. А всі вже переконані, що красти – то заєбісцє. А пиздити – то по-приколу. А мораль – то хуйня на яку можна не звертати увагу…
Як насправді жити по людському?.. Не включай дурака – все ти знаєш. І – як, І по людському..
Уявив, як ти щоранку відкриваєш вікно рівно о шостій, ні – не Овертона, а своє, і голосно співаєш – тумбала, тумбала, тум ба лалай… Ржу..

Хочеш може поговорити за літературу, а особливо за художню прозу? Я так і знав, що ти матьорий літературознавець. Ок – давай за літєратуру. Був колись такий совєтско-єврєйскій пісатель ілья еренбург. Мав талант до письменництва, але потім ліг під секту і талант залишив його в спокої. Як саме ліг? Бля – головой в падушку… Це ж образно, а не дослівно. Ну, ок – прийшов до нього якийсь зяма флічкін і каже лагідно – ілья, прийшло тобі врємя під нас лягати. Ну, то він подумав і ліг… Але, поки талант того ілью не покинув, то вони разом встигли написати роман про бурниє пріключєнія лазіка ройтшванєца. Той лазік, то був замешканий в Гомелю іудєй, котрий вирішив зробити комуністичну кар’єру. З того часу життя ним і кидало, і товкло, як соломоном марковічем по арабському пеклі. В один з моментів розвитку своєї кар’єри він попадає до замешканого в бундесі збоченця, котрого звали доктор дрекенкопф. Якщо дослівно, то дрек означає гівно, а копф, зрозуміло, голова. Тобто разом – голова напхана всяким гівном. До речі, це нікого тобі не нагадує? Але, вже традиційно, менше з тим. Той дрекенкопф там по ходу спав з мохнатою туфльою. Як саме спав? Та, як – дреконив на неї, потім гриз, кусав і в потужному екстазі завивав – о, моя вєчная Гретхен… А той лазік шо? А лазік спав з жінкою того дрекена, бо вона мала таке бажання. Жінку звали фрау дрекенкопф, і була собою дуже схожа. На що схожа? А відразу – і на дочку соломона марковіча, і на фрау мєркхєль. Але, так – рівно в два з половиною рази була грубша, і мала бюст восьмого размєра по класіфікаціі ретроградного Меркурія у восьмом домє. Так, я теж відчуваю до таких відразу. Чи дихала маткою? Ні, про таке не чула, тому платила лазіку за той весьолий кіпіш некошерною ковбасою і обіцяла влаштувати завгоспом в кібуц імєні лєніна… Доктора дрекендорфа то курвило, бо пйос би з тою фрау дрекенкопф, а ковбаса, яку той поц зжирає, то вона взагалі то грошей коштує. Та й вапше, давай, краще про архітектуру поговоримо.
Наприклад, про те, що саме зараз відбувається в, колись славному, Королівському Місті. Що саме там відбувається? Та все по плану, привезеному від секти зямою флічкіним. Ґєй-«урбаністи» траву косять, дерева зрізають, всяков хуйнев кожен куток забудовують. Бабки з «бібліями» та брошурами «як створити сімейне щастя», на вказаних їм перехрестях, стоять… Як саме стоять? Як колись стражи єврєйской рєвалюціі в майбутній рф-пєдєраціі… На чому стоять? На тому, шо всі мужики зволочі і підараси. Що ще? Ще там блукають, як соломон марковіч через індійську пустинь в Бангладеш, найняті міндічамі «екскурсоводи». Ті зальотним «турістам» китайську лапшу на вуха вішають… Тобто – сектантська іділія. Про що саме лапшу?.. Та чешуть – «… папрошу обратіть вашє вніманіє – вон там на чітвйортом етажу жіла Емілі Львовна Наваховічь-Задєрацкая. Она шіла на швєйной машінкє платься із нємєцкіх парашутов. А в етом домє іногда бивал Сєня Нахман – разносчік пудри для брітья і мила от зєльной чєсоткі. Вон та таблічка, что вісіт на домє – то ето на єво чєсть…»
А шо ґєй-«урбаністи»? В тіші високіх кабінєтов, під головуванням вищеозначеного зями флічкіна, провели валоризований хакатон-«конкурс» про останнє вшанування полеглих за Незалежність методом створення інклюзивного громадського простору під назвою – меморіал Героїв…
Як би то мало виглядати? На їхню думку, на вулиці імєні Ільї Ільїча Мєчнікова треба створити площу. Кажуть – «…концепція нової площі полягає у зміненні осі міста на вісь історичну…»
Чи є до них запитання? Звісно. А до цього мудрого рішення вісь яка була, перепрошую?..
Хто б мав то всьо робити? Та як хто – під керівництвом, так званого «головного архітєктора», який родом, чомусь з рф-пєдєраціі… до речі, його попєрєднік каже: «…місту потрібні зараз не архітектори, а урбанпленери»… Ну, то під керівництвом того уєрбан-пленера, ту вісь мають прокладати «два архітектора з Хмельницького». Як їх звати? Уєрбан-пленер каже, що одного звати Вітя Голубєв, іншого Діма Райфшнайдєр. Ну, кому ж, як не їм, робити меморіал про тих, що на війні полягли – нє? Вони ж як тільки прокидаються обидва, то відразу про героїв цілий день тільки й думають. Мабуть… Але їх думання до конкурсу не пришиєш, тому потрібні були які аргументи і пояснення на їх користь. І вони тут же ж й знайшлись. Уєрбан-пленер каже – «бо вони вже раз вигравали конкурс і створили капличку на Янівському цвинтарі».
Я вірю, що ти відразу подумав, що аргументи відразу знайдуться, якшошо.
Чи є якісь запитання? Так – де у Львові Проспект Чорних Запорожців?..

Історична довідка:
Ілья Ільїч Мєчніков – попереднє прізвище Спетару, котре змінили на «модне» Мєчніков, при переїзді з Молдови в санхт-пітєрсбурх його предки. Тато – Ілья Івановіч у Львові не бував. Мама – Ємілі Львовна Наваховіч – теж. Сам Ілья Ільїч ні до Львова, ні до медуніверситету відношення не мав від слова абсолютно. Університет своїм розпорядженням заснував Франц-Йосип. До речі – де саме у Львові вулиця на його честь? Замість нього є Сахарова? А – ну так. Сахаров, то був видатний львів’янин.

Просто довідка:
«…активна проектна діяльність у сфері архітектури та містобудування…» Про шо це? Про досвід, так званого «головного архітектора». «…Працював з Німецьким Товариством Міжнародної Співпраці»…Це теж про досвід.
А що, наприклад попєрєднік? Та теж був уербан-пленером… Кароч – пленерять пацани бабки з бюджету в повний рот…
Може дійсно най би назву посади змінили – нє? Бо офіційно воно досі головний архітектор. До речі – а з Польським Товаристом Міжнародних Товариств – той урбан пленер не працював. Працював? А чого тоді в резюме не вставили?..

Що з тим всім робити? Щоб «ашкєназі»-екскурсовод Андрюша не пихтів над талмудами, вишуковуючи на Личакові «общую братскую могілу» на 400 000 персон, а займався собі спокійно пошуками свого берлінського роду, sorry – дрєвнєго бєрлінского роду, можна повернути. Повернути вулиці Федорова (від Руської до площі Коліївщини) її історичну назву – Жидівська. А вулиці Староєврейській (від Сербської до Галицької) – Жидівська Нова. Від Сербської до площі Коліївщини – Векслярська. Повернути і забути.
Друге. Ніяким чином не допускати до Марсового поля ґєй-«урбаністів». Це місце святе, а в них брудні руки і не тільки…
Хто такий той «ашкєназі»-екскурсовод? Писав про нього в главі «Ґіндзюлєвіч». То було в попередній книжці? Ну, так… Ну, то ось – маєш челендж на голому місці. Ти ж челенджі любиш…

От, що ти знаєш про життя бургомістрів…Тобі здається, що все в них суцільний сахар в сметані политій сиропом. Тіпа – сиди собі, кради гроші і складай в мішки. А паралельно грайся зі своїми андрюшками в котика і білочку та вимагай інформаційного спокою і доброзвичайного панування над тим, що встиг накрасти…
Але не так все в них просто… То зволоч оператор викладе в мережу відео на мові агресора про програну війну, то жінка риється по хаті, як майор кгб по корзині з брудною білизною. Чого риється? Мохнату туфлю шукає – хоче знищити ту хвойду і розлучницю…
Човгаючи ногами, невпевненою ходою старіючого педераста, анрій івановіч вийшов на балкон ратуші. Важкі думки огорнули його… І то так огорнули, що відразу і спереду, і ззаду. Спереду підкрався куратор мойша фрідман – каже, що міняє плату за кришу. Тепер хоче 75 відсотків. Ну, як хоче – поставив перед фактом. Каже – нашо тобі стільки дєніх – ти вже старенький, шо будеш з ними робив?… Хамити почав зверхньо і взагалі – то табличок, що тут бували єврєї замало, то місто недостатньо зруйноване… А, паралельно ззаду, зяма флічкін. І текст такий самий. Як під кальку яку…
А якраз перед тим подзвонила, як вони з Валєркою її не змовляючись називали останні десять років, йобнута катька. Подзвонила і дуже голосно верещала. Ну, бо знайшла в нього в пеналі для гоління і си наїла таблєток від вєчной молодости, то тепер її дуже мучит діарея…
– Я шо, курво, заставляв тебе їх їсти, суко ти нестерпна – буркнув «бургомістер» і вийняв мобільний:
– Альо, Валєрко, вимкни лохам світло на три години…
Після дзвінка полегшало, але ненадовго. Глянув стрічку новин. Новини теж були якісь нерадісні. Журналісти з «WSJ» – розкопали і стверджують, шо Ілон Маск сидить на важких наркотиках… ще й весь свій топ-менеджмент присадив…
– Блять – ми так всіх опініон лідерів просрем – буркнув анрій івановіч і почовгав назад до дивану…
Задзвонив Валєра:
– Там твоя Йобнута знайшла десь рудого асла і верещить на нього дурним голосом. А то вже асьол, то вже не птахи – може шо роби і взагалі ти обіцяв шо си розведеш…

Ти б собі отаке життя хотів? Отакий сахар з сіропом?… Так – отож…
А психічно неповносправну істоту ти собі «вибираєш» на управління раз за разом – то, щоби що?..

Через Митну площу і далі вгору по Личаківській підстаркувата блондинка тягнула на шнурку рудого лохматого кучерявого віслюка. Час від часу вона повертала голову і примовляла – та ти міня не бойса – яжежмать…

Сиджу в «Цукерні» цмулю каву, ніщо не предвіща револьту.. – тобто, все майже, як писав поет. Тобто дійсно сиджу там сам в залі. В сусідньому, теж сама, сидить фаріон в рожевому пальто і з кимось кокетує. Сидить і закатує глазкі комусь мені невидимому. Я аж нахилився, цікаво стало хто там. Не було нікого… Сиджу собі, в вікно дивлюся, чую:
– Йоб вашу мать…
Думаю здалося. Через хвилину:
– Йоб вашу мать, кажу…
Повертаю голову – два бармени за стійкою, а перед ними дві бальзаковсько-турнєнєвскі дєвушки – зріст 120, вага 120, вік 120, але вік, то вже на двох. Одна яжежмать, інша теж яжежмать:
– Йоб вашу мать. Що ви зробили з закладом. Я до вас більше не прийду.
Бармен, якби я давав йому поганяло, то був би Пундик:
– Ну, чому ви так? Ви ж не ходите в одному і тому ж одязі все життя – пра?
– Йоб вашу мать, я галицька інтелігентка. Ви були в Кракові? Так, ви звичайно ж що були в Кракові і бачили – там такого не роблять.
– Ну, розумієте…
– Не розумію!!! Більше сюда ні ногою. Всьо йдем звідси. Нє, чекай – я ше в туалєт сходжу….
А могла сказати правду – вибачте будь ласка, в мене вдома туалет брудний, як галіма параша в коломнє – ну, бо я лінива почвара, то можна я в ваш зайду? Дуже мені хочеться в чистий…
В якийсь момент хотів її спитати – пані, а вас обдерті фасади ні разу не дратують? Ви ж, я так розумію, в Кракові були?
Не спитав, бо знав відповідь – а при чому тут Андрійванович? То Андрійванович має ті фасади ремонтувати??

Ще через якийсь час чую вже з вулиці:
– Йоб тваю мать!!!
Невже фасади побачила – думаю. Ні, та й не вона то була. То кокетка вже вийшла і верещала на рудого віслюка, що незрозуміло звідки там взявся. Віслюк не був, як бармен Пундик, тому без делікатних прелюдій верещав на неї…

Додавалась мені якась дівчинка в друзі. На сторінці одне фото і одне відео. Ноунеймів не додаю, а відео чомусь подивився.
Берег річки, біля води стоїть леопард і по-котячому хлепче воду. Далі все очікувано – з води вилітає голова крокодила, хапає леопарда за шию і тягне під воду, як банальну антилопу. Вода бурлить, кипить, а далі неочікуване – з води вилазить мокрий леопард і за загривок тягне за собою крокодила. Потім йому чомусь здається, що так неправильно і він, притримуючи крокодила лапою, перевертає його і далі волочить вже за горло. Територія – ну ні разу не його… До чого цей текст? Люблю котів. Сам такий..

– Бачив моє нове відео?
– Те, де ти лежиш на дивані?
– Так.
– А це хіба не фото?
– Ні, це відео…
Початок грудня 2025 року. Ранок. Як співав свєточь сєрєбряного вєка руzской поезії з рф-пєдєрації юрій «хой» клінскіх – «всьо заєпло, заєпло, заєпло… Всьо і всіх..
Есемеска від знайомої:
– Хочеш прикол про моїх малих?
– Так.
– Зараз скину скрін переписки зі своїм старшим:
– Богдан, ти вже вийшов зі школи?
– Так.
– А зараз ти де?
– В «iq» – піцу беру.
– Ключі маєш?
– Ні.
– Мені треба виходити з дому, а Ярко засинає.
– Он як.
– Я залишу двері відкритими, але йди відразу додому.
– Краще скажи Яркові, щоб чекав.
– Казала, каже – що засне.
– Ти про піцу скажи. Йому на мене пуфік, а на піцу нє.
– Поділишся з ним?
– Так.
Стою в дверях – кричу Яркові:
– Ярку, зараз Богдан піцу принесе.
Голос з його кімнати:
– Я знаю – ви переписуєтеся в сімейному чаті…
Знаю її пацанів – 10 і 12 років. Класні вони…

От реально чекав хто з дєвок першою озвучить це слово. Першою озвучила ексжєна внука ступки. Так і сказала – мой бившій ето лох і нєудачнік, которий тєпєрь голодаєт, ібо нє понял, что наступіл матріархат. Тут правда ведуча їй каже – давай подкіну тєбє йаду в кофє. Всє говорят, что ти била ніщєбродка із мінска, а он затащіл тєбя в общєство мажоров. А вот тєпєрь когда у нєво проблєми, то ти открила елітний салон, а єго бросіла. Да он і сам так говоріт…
А що та їй на то? А каже – єму б лучше помолчать, бо єслі я начну рассказивать про ето сємєйство, то оні собой нє натєшатса…
Є один з основних законів Всесвіту – якщо ти вдруг вирішив стати гівном, то всі твої плани і проекти будуть Тузіку під хвіст. Після того, як богдан сильвестрович зіграли в кіно «рєжісьора» бортка на пару з боярскім, котрий ізображал українського козака, і обидва разом кричали – ми руzскіє, то всі його плани і проекти пішли саме туди – Тузіку під хвіст.
Внук, правда, діда хотів по своєму вибілити і сказав, що він був дуже добрий – вже вмирав в лікарні, але продовжував по телефону влаштовувати всіх до інституту. Нюанс в тому, що влаштовувати когось до інституту, то ні разу не про добро, а скорше про жадібність. Ну, але – яка хата такий тин..

Хочеш сказати, що того пса звали не Тузік, а Шаман? Як собі хочеш – нехай буде шаману під хвіст…

А дєффкам міндічі понаприсували в голову, які вони тепер важні. Дєффкі собі тепер ціни скласти не можуть. Всі оті «послиці», «міністерки» і решта «чиновниць» не розуміють лише одного – вони для серйозних міндічів банальні чікси, котрі до того ж ще й свій підпис ставлять там, де жоден розумний би не поставив. Ну, то й скажи тепер – який в песду матріархат? Це скорше можна назвати – матріпархат. Нє?..
На що отой їх «матріархат» схожий? На самуїла марковіча, котрого переконали, що він потенціальний чемпіон світу з боксу. І він тепер ходить важний і буде так ходити до свого першого рингу.
До речі – чікса, то з івриту (шікса) – мразь, мерзота. Тобто – дєвка, яка існує виключно для плотскіх утєх, ізвращьонних наслаждєній і, іногда, ставіть сваю подпісь, там де її ставити небажано. Тобто – якщо твій босс по матріпархату скаже про тебе лагідно – моя чікса, то тепер знаєш, що саме він має на увазі. Так це схоже на «курва», різниця лише в релігійному підтексті. Ні, це не схоже на Блядь, бо то слово благородне і взагалі воно про патріархат.
До речі ексжєна внука «карифєя» «свій» «елітний» салон відкрила на гроші якогось чувака з пейсами. Щезне чувак, то відразу за ним щезне й матріпархат. Ось аж на стільки все невесело з шіксами…
Колись карл мордехай-маркс казав кларі цеткін – мілочка моя, ну нєльзя же прі налічії только одной пєзди імєть такіє запроси і амбіції. Ну, але то був, курва, двоствольщік – ну, нє? То він так натякав, що для амбіцій тре мати по дві? Ціла біда з тими підарасами…
А шо, якщо «розумом своїм та взлєтєть повишє от лаврской колокольні»? То нічого особливого – побачиш, як секта підтягує «успєшних» тьолок і знищує чоловіків. Коли знищать, то «успєшниє тьолкі» стануть непотрібні і поїдуть на лагєря, бо підписів наставили там, де не треба було. Ну і про відторгнення з часом людським організмом «уколів краси» не забуваємо..
А вона тоді скаже – а как же… а как же моя кар’єра і как же мої амбіціі… Що вони їй тоді? Процитують карла мордехая-маркса – як то шо?..
А вони тоді за кордон? А там їм скажуть – ви там свою державу проїбали, а тут вам нікто нічєго нє должєн. А вони там тоді всі такі успішні успішно повиходять заміж? Можуть, але то тре вже їхати – ну, бо про відторгнення людським організмом «уколів краси» не забуваємо..

Колись, в тоді майбутній рф-педерації, міндічам майже вдалось створити нову націю – совєтскій чєловєк. Той їх етнос не вижив і здох… тобто, майже здох, як і все штучно, але недолуго створене. Принаймні в Україні майже здох.
Але міндіч, якщо вперся і його не зупиняти, то він і не зупиниться. Совєтскій чєловєк під їх управлінням перетворився на проміжний етнос – оцифрований совкодрочер. Ну, а вже через цю промєжность, вийшли на свій новий винахід – оцифрований ідіот. Що об’єднує всіх цих етносів? Словосполучення – клінічний ідіот. Сто з лишнім років, море енергії і що? Щоб витворити ось це щось? А нахуя?…

В рф-пєдєраціі? Та вона включила режим самознищення, то шо її обговорювати. Це тоді вона була майбутня, а зараз колишня..

Криворівня. Стилізована під outdoor вагон-ресторан в Рейкявіку кав’ярня коло входу в супермаркет «Розмай». Два гуцули… Не умнічать? Ок. Два гуцули пиют каву, за фарбованим на чорне столиком коло входу в супермаркет:
– Йване, а то правда жи стєфанчук з мештов спит?
– А я звідки знаю? Може й спит. Ти його бачив – яка баба з ним схоче? То може й спит – чого нє…То тобі той тєлєведучий, шо жиє в Верховині розказав? Бачив, як він до тебе на верх пробував на ровері заїхати…
– А я де би з ним говорив – я шо з москалєма коли мав? Приходит і каже – вуйку, зробіт ми ніж. А я кажу – Роман, нє ходітє мнє здєся, бо я вам ніц не зроблю.
– А він шо?
– Каже – тоді продайте мені медку. А я кажу – йди си перше навчи курити, бо лазиш як чорт, а в чортів від меду пієлонєфріт.
– А він шо?
– Каже – та я ше в Полтаві раз з сердючкою пробував навчитися, то дуже сильно ригав коло зупинки елетротранспотру. Кажу – піди тоді до Катрусяка, купи си в него перстень китайский, на нім Отче наш на язикє булгакова написаний… Та ото й вся розмова. Нє, про того з мештов, то мені єдна баба з Меденичів повідала. Слухай, але то тоді так виходит, шо він є мештофіл?
– Ну, так. Ще й мохнарилий на здачу. І шо тепер?
– Курва, одні збоченці навколо… Як жити? Як з тим жити?
– А ти так кажеш ніби в урядовому кварталі жиєш. В тебе навколо хати багато збоченців живе?
– Та так шоб офіційних, то вроді жодного. Хіба може старий Катрусяк, бо якийсь він подозрітєльний на вигляд і до церкви майже не ходит…
– То він тобі заздрить, бо маєш хату на сонячній стороні Черемошу, а він на темній. Але якби навіть і так, то один на село, то то ше в межах прілічної статистики…
– А новий цивільний кодекс читав?
– Нє. А нашо?
– Бо хочут нам міндічі верхи повідбирати. Таке враження, що його психічно хворий писав…
– Може яких не тих грибів си наїв?
– Отаке, отаке – як під не тими грибами то написане.
– Ну, то дати автору право на доброзвичайне посідання в камері, довічне панування над нарами, і інформаційний спокій через втрату актуальності.
– Тобто посадити і про нього забути?
– А він тобі шо – дорог как пам’ять?
– Та нє.
– Ну, то чого починаєш?..
– Ну, бо міг си хлоп файну кар’єру в маркетингу зробити.
– Яку?
– Був би бренд-фейс цифрової свиноферми в Меденичах.
– А там є така свиноферма?
– Під такий бренд думаю би хтось намайнив. Та баба, наприклад…
– Ну то най того хтося за то голова болит. А ту бабу, шо вже випустили з цюпи?..
– Ну, а як би я інакше з нею говорив? Мені раптом стало жаль шо такий потужний свінофейс так на марне пропадає…
– Ну, так – не доброзвичайно то…
Негарно підслуховувати? Нехай не верещать на всі Карпати і тихіше обговорюють державні секрети…

Як ми всі знаємо, без минулого не буває майбутнього – сказала блогерка Аліна блогиру-ідіоту і взяла в нього інтерв’ю. В котрому, обзивала його істориком і експертом та, як бульдозером, підпихала до наративу – ех, а может зря ми снєслі памятнік пушкіну. Тобі таке нра, бо то філософія, а ти і сам філософ яєбу? Та запросто – як ми всі знаємо, без дощу не буває калюж, без притули педана, без племенниці хомутинніка притули, а без міндічів при владі війни. Ще? Поки що досить? Ну, то пагналі далі.
Як ми всі знаємо, ти просто зараз хотів заперечити. Що саме заперечити? Та пох, що саме – головне заперечити. Що за блогир з блогеркою? Писав колись про нього – вживає слова, значення котрих не розуміє і розказує про те, що воду в паровози набирали, щоб охлаждать двігатєль. Її побачив вперше – цікава форма цицьок. Навіщо я це дивився? Та ж на цицьки купився – як навіщо? Я тут її прям зараз образив? Та ні – ціла купа народу зараз почне шукати той відосік – чисто на форму подивитися. Тобто додав їй переглядів. І це, як мінімум. Спойлер – більше там нічого цікавого. На взятому під рекламу напівелектричному Ніссані їздять собі по помийних колекторах і розмови філософські розмовляють. Вона з цицьками, він з фінгалом під оком. Розказує, що як вернувся з війни, то з «рукопашкі перейшов на бокс». Вона питає – а де ти воював мій вже майже герой? Він каже – та мене жінки сестра устроїла в спецслужбу, то ми їм помийні колектори показували. А коли підарів від Києва відігнали, то колектори спецслужбі стали нецікаві і я пішов на дємбєль. Побачивши, що статус «мій вже майже герой» став хилитися, як вежа в Пізі, то швидко додав – ми там ночували на бетоні в пилюці і я дуже простудив здоров’я…
Тобто реклама напівелектричному Ніссану була потужно-боневтічна. А, як ми всі знаємо, «електричка», то не паровоз. А в рекламщики набирають в основному неповносправних і обов’язково з хворою уявою. Ну, бо платять мало і розумні туди не йдуть. Хоча перебити в голові «якщо хочеш добре как…», то мабуть справа нелегка. Хіба додати – то насци сєбє в спінджак. Але ж запам’яталася всім – хочеш присунутися ти з коментарем? Розслабся. Як ми всі знаєм, запам’ятатися і продатися, то про зовсім різне…
Як ми всі знаєм – чим дорожча машина, тим більш детально вона за тобою слідкує. І доповідає куда надо – де був, скільки там стояв, коло якої іншої дорогої машини паркувався. Навіщо тим «куда надо» вся оця інформація і что ім с нєй дєлать? Як ми всі знаєм – када сабакє нєхуй дєлать, она яйца ліжєт…
Одного разу з товаришем на його, щойно купленій, бо щойно появилася, «Q8», заїхали поговорити за життя в «Чорний кіт». Він за звичкою пробує запаркуватися, на тротуарі, але дорога машина не дає на нього заїхати. Каже – не поїду туди і всьо. Колись, в 90-ті, ми, коли виникала потреба поговорити «за життя», то збирали і віддавали бармену на стійку кнопочні мобільні, щоб ті «кому надо» нас не слухали. А зараз купити собі за двісті п’ятдесят зєлєні машину, котра за тобою шпигує… як все в житті помінялось – нє?.. Я там вище писав про експеримент з «електричкою». Котру загнали в бокс і відгородили екранами від супутника. Відгороджена вона здуріла і почала вести себе неадекватно – прям, як автор реклами про чоловічі прокладки для чуваків котрі сцуться в труси, коли йому зарплату затримали. Зараз подумав – а ким бути гірше – блогиром-«експертом» з підбитим оком, котрий не знає таблички множення чи «артістом», котрий її мабуть знає і ісполняєт сцущєгося в труси… Що придумав? Що обома хуйово.

В тебе теж є базова проблема, чувак. Ти не розумієш значення слова компетентність. Ось тобі за щось подобається якась людина. І ти за щось (я не в курсі за що саме тебе покарано) не в стані оцінити її можливості до виконання певних завдань. Ти так «вибрав» собі прізєдєнта, навіть не спробувавши усвідомити, чи в змозі він бодай теоретично виконати те, на що ти сподівався. Я прям бачу, як ти зараз подумав – і шо? Он же ж якось справляється… Так. І, як результат цього справляння, ота вся хуйня, що в тебе за вікном. Я зараз не про Оман, це оцінять навчені для таких оцінок спеціалісти і то буде не буданов. Я про те, що несвідомо, чи усвідомлено він став причиною. А причиною того, що він став тим ким є, є те, що ти не в стані адекватно оцінити можливості людини. Ти не в змозі зсунути з місця паровоз, а він не в змозі виконувати свій функціонал. Це природньо… Ти топив за нього, а зараз втік в Європу, тобі пох і ржеш собі з того? Карма наздожене і там. Воно так працює…
Ти його не обирав? Я теж схильний вірити, що його «обирали» «соціологічні дослідження». Це дуже легко перевірити. Наприклад? Наприклад, через референдум. Паперовий. Не через імєні фйодорова. Як його проводити, бо війна? А це ціна твого похуїзму. Дорогий похуїзм на ринку нині – нє?..
Колись блогир-інтелігєнт павєл казарін задвігав – готуйся до переселення сюди «…людєй, которыє станут отлічатса от нас языком, цвєтом кожи і рєлігіознымі убєждєніямі»… Навіщо це згадав? Щоб ти потім не забув.
Навіщо він це написав? Бо, таке переселення на думку, так званого, «уряду» – то те єдине, що може їм врятувати накрадене бабло. Потім, здається теж він, писав – готуйся до переселення з рф-педерації мільйонів українців. Крутяться міндічі, як соломон марковіч на сковорідці. Маньякі, бля… Запитання – де ви, блять, там українців побачили?.. Десь там в попередніх главах писав про двох акванавтів на зєльоной лавочкє во дворє дома в подмосковьє. Пригадав? Ну, то прізвища отих двох персонажів – одного, того шо нікіта, то – кравчук. А того, що з ним, то – порошенко. Обидва ісконно паруzскуязьічніє. Завжди мріяли стати масквічамі… Ти точно хочеш, щоб вони сюди переселилися? Уявляєш яких «українців» тобі хочуть напереселяти міндічі? Ти так не хочеш? А скільки раз ти спитав «казаріна» на хуя він то пише?.. Навіщо то міндічам? Хочуть любой ценой сохраніть паруzскуязичность. Навіщо їм та язичность? Щоб раздєлять і красти. Все не просто просто, все дуже дуже просто, якщо ти раптом цього не знав.
До речі, Історія – то дуже цікава і корисна річ. Вона надзвичайно здібний і терплячий вчитель. Коли її урок не засвоюють, вона виходить на спіраль і повторює все заново. Аж поки не засвоять.. Подумай про нове Шпандау на острові Зміїний, коли будеш мати вільний час..

Хватить з тебе політики і хочеш про успішний успіх та який неякий кар’єрний злет? Але не про авторів тої «реклами»? Запросто:
Як ми всі в вузькому колі знаємо – Сєрйожа в своєму вузькому колі своїм не став. Чому такий висновок? Бо зробили Сєрйожу на фірмі директором щойно створеної фінансової пральні. Свої своїх на такі посади не ставлять. Нічого не зрозумів? Та, то ми в своєму вузькому колі поспорили про його подальшу долю. То, щоб потім не забути… А тобі то нашо, бо ти його й не знаєш? Згоден. Тому, як сатисфакцію розкажу тобі про «успішну» кар’єру. Був собі чувак, назвемо його допустім Пєтя. Ні-ні – не порошенко. Пєтя був здібний математик і досить швидко піднявся досить високо. До зарплати приблизно «двадцать зєлєні на мєсяц». А зараз його поставили на те, що хуйово закінчиться. А в нього немає свалу, бо вже привик до тих «двадцать». Тобто – ну, абсолютна безвихідь. Ну, та пойнятно, шо погодився – а шо в ніщєброди йти, на самом то дєлє?.. До чого цей текст? Вчися бачити на пару кроків вперед. Особливо коли робиш кар’єру. Чи стосується це умних дєвок, котрі за тиждень вивчають аероінженерію, бігаючи за дєнісом? Ну, звісно, що так – ізбранних людєй в природі не існує. Багатьом би хотілося, але не існує..

Хватить отого всього і хочеш якого йумору, або знов про блогерів? Запросто. Дивився пару днів підряд чувака з тревел блогом. Він знімає не на гроші секти, а чайної компанії, тому не присуває через слово – міндічам троєкратноє ура! ура!! ура!!!.. Тому й дивився. Додивився до Японії. Чувак каже – он дивіться, вони на відміну від нас, застрягли в минулому, бо в них кеш на кожному кроці. Ото, бля, лохи – ну, нє?.. Ну, як чувак, в принципі не тупий, то міг би мабуть розуміти, що настільки технологічна країна могла б собі дозволити і любе, і голубе. Але «застрягла в минулому», щоб мати майбутнє. А як ми всі знаємо – якщо в тебе немає майбутнього, то на твоє минуле всім пох і про нього через півроку абсолютно всі забудуть..
Прикольний чувак. Можливо хотів хоч чимось за свою країну гордитися… Хоча мабуть все таки ні. Все таки це про – ми мудрі вже від народження і кожен раз заново… Але менше з тим – пішов він в Ліверпулі на футбол. Каже – підходить до мене в пабі ірландець і питає – а ти, що з Австралії? Ні, а чого ти так подумав? Бо в тебе руки нема, а там у вас в Австралії, кажуть, багато акул в морі… Чувак розказував це на гуморі, тобто розумний. А чому кеш, то його майбутнє – видно не розуміє… Тобто – хто зрозумів, той зрозумів..
А що решта пропагандистів? Та саме задвігають дві тези.
«В Украінє працветаєт тотальноє воровство в висшіх ешелонах влади. І ето нє остановіть, ібо ето в крові украінца»… Бля, а нічого що в верхніх ешелонах влади немає жодного українця? Може все таки – ібо ето у маланца в крові – нє?.. І може такі остановіть?..
Друга теза? Видно секта вирішила відмазатися від клоуна. Тому стали писати, ніби то от ліца украінца – «то ж надо бьіло – среді такого умного народа найті сєбє єдінствєнного ідіота»… Брешуть? Так, бо ніхто його не знаходив, а пропагандою самі ж і присунули. Так – саме представники того «умного народа» среді которого знайшли єдінствєнного ідіота.
Ну і так, нєсомнєнно – він, то єдінствєнний ідіот, а всі решта гєнії с висшім в «уку» образованієм…
А, як ми всі знаєм – брехнею світ пройдеш.. Хоч, аж до Японії…

Ще про кеш і ідіотів? В наступній главі обов’язково..

Майк Новосад. “Хіпстер..” Видавництво “EuropeLiberal..” 2021.

Придбати можна на офіційному сайті видавництва..

В інтернет магазині“Книгарня Є”

Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є”)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель ”Жорж”)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ “King Cross Leopolis”
(“Книгарня Є”)
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова”)
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 “Книгарня #1”