WTF

Stop it!

CHAPTER EIGHT

Бобо Івул
2024. January, 21

В першій главі описав, як греки македонського потовклися по тодішній Іудєє. А про олімпіаду забув. То тут розкажу. Ну, бо там забув. Ну, то от – коли війська македонського пролетіли через Іудєю і погнали далі в бік Індії, то пролетіли не всі. Якісь залишилися. Ну – за порядком стежити і таке всяке. Іудєї на то всьо подивилися, та й давай асимілюватися. Ще всі поголовно себе украинцамі не називали, але греками вже пробували. Ну, то й кажуть:
– А, с какова нах, ми нє прінімаєм участіія в олімпіадє?
А греки їм:
– А хто вам забороняє?
А на олімпійські змагання тоді не допускали жінок на трибуни. А учасники змагань боролись голі. Такі були правила. Іудєї пороздягались і всьо програли. Кажуть: 
– Ви, грєкі, такі їбанатьі, блять. Ну, гдє ж можна заніматься борьбой на пєске? Татамі гдє –  я вас спрашіваю?
А ті їм:
– А шо з піском не так?
– Шо нє відітє, шо ми обрєзанниє? Нам пєсок забіваєтся тудьі,  куда єго нє просілі і натіраєт злачниє мєста.
– І шо?
– І мєшаєт насладітся вєлікой побєдой – вот шо.
– І, шо робити?
– Как ето шо? Ілі вам обрєзаться, ілі нам, в відє ісключєнія, разрєшіть одєть нацюцюрнікі і нє счітать іх одєждой…
– Які нацюцюрнікі?
– С сушоной мєсопотамской тьіквьі…
На наступні змагання іудєї прийшли в нацюцюрніках. І знову все програли.
Чи помстилися? Звісно. Довго чекали шансу, але таки дочекалися. Було то, аж в Константинополі. А греки вже до того часу  стали християнами. Як саме помстилися? Та – розказали султану, що то йому такий нєфарт через отого грецького патріарха. Султан дочекався Великодня і повісив патріарха на воротах церкви. А іудєї йому – і єщо євонних кентов тоже нада, бо фарта нє будєт. Той повісив на деревах навколо церкви ще 80 «кєнтов» – митрополитів різних і єпіскопів всяких. Висять вони такі там при повній параді – вітер ними хилитає. І планка на котрій патріарх висить поскрипує – скрип… скрип…
Ну і як таке витримати? Пішли ті знову до султана і кажуть – О вєлікій, а давай ми їх ісчо в Босфорє потопім – ну, шоб фарт бьіл с лаковьімі крьільямі нашєй надєжди… Ну, такой шобьі бьіл, как крупская, напрімєр…
Потопили і знову приходять:
– О, Вєлікій, мьі іх всєх потопілі, то тєпєрь ето – пойдьом прібьйом восьмісвєчнік на ворота.
– Який васьмісвєчнік?
– Пєрламутровьій…
А той взяв і не дозволив. Отакий був не толерантний похуїст…
Ти в таке не віриш? Патріарха звали  – Григорій. Прізвище – Ангелопулос.
Іудєєв, що його потопили звали – Мутал, Бітахі та Левій. Константинополь – 200 років тому. Як звали султана? Та Махмуд, пойнятно.
Що було далі? Капітан з Кефалонії  Ніколаос Склавос виловив того Григорія з води і поплив з ним до Одеси. Там його похоронили в  грецькій церкві Святої Трійці.
Ще тобі мало? Ворота на яких повісили Григорія стоять донині – від того часу опечатані. Ними досі не користуються, а заходять всередину через боковий вхід.
Чи греки їм то забули? Аж ні разу. Ти, мабуть, чув про «єврєйскіє погроми» в Одесі? Ну, то – почалися вони на вулиці Грецькій. Вгадай з першого разу – хто ті погроми почав.
Тобто – все історично прозоро і на папері задокументовано. То тобі не – і воділ он іх сорок лєт по долінам да по взгорьям… і сйєлі оні тагдьі уші тєх пєрсов нєдоразвітих…

Чим зараз займаються тау-міндічі? Та, як завжди – крадуть з бюджету і брешуть. Бюджет, то та їх прєсловутая «тумбочка». Ну, так – ще «танцюють» і рекламують оті «танці». Прям шальоний шквал з рілсів, де  якісь, на вигляд не зовсім адекватні чуваки, скачуть і підскакують як попало. Деяким на вигляд під дев’яносто, то ті тримають одне одного за руки і під дискотечні ритми ходять взад/вперед – туди/назад. Ну, бо возраст. знаєтє лі… Кароч – прям весьола франція.
От скажи чесно – що тобі нагадують ті «танці»? Тобі цікавіше, а чому вони  мовчать про погроми – італійцями, німцями, французами, англійцями і іншими різними хрестоносцями та румунами?  Бо – мало їх. Тобто їх дуже мало, а погромів було дуже багато. Ну, то вони поки що мовчать, але пам’ятають і виношують дєрзкіє плани. Так пам’ятають, що аж дим з тунелів попід сектою йде.
Чи, може, цікаво – а за що ті всі народи їх погромлювали? Що – просто так без причини?  Сиділи, пиво пили і раптом кажуть – скучно живем, йдем – будем погромлювати… Так буває? Просто так – от нєхуй дєлать?..
Той «акман», ну – котрий профінансував «пандемію», каже, що шалено бореться з шалено наростаючою хвилею антісєнітізма ва всьом мірє. А ще зовсім недавно на таку хвилю й натяку ніде не було. Ще зовсім недавно – прям до «пандемії», на котрій той «акман» «заробив» два з половиною мільярди, котрі тепер вкладає в шалену боротьбу. Тобто – чувак створює хвилю, щоб потім з нею боротися? А це все ще «бізнес» чи вже шизофренія?
Чи це йому самому не нагадує ідіотизм? Спитайся в нього при зустрічі.
Навіщо ті всі «танці»? Думаю – це банальний механізм підйому «бойового духу». Просто замість бубнів – мохнаті шляпи. Намагання – переконати всіх навколо чи, принаймні, самих себе, що вони хоч і обрізані, але ще ті жєрєбци-иґоґо. Ну і, мабуть, знову вирахували через кабалу час прильоту чергового «машєаха». Ну, то готуються – в свій паслєдній і рєшітєльний бой… Одним словом? Танцюючи – хорохорятся. То вже два слова? Ну, так – праїбав.
На що сподіваються? Що оце щось таки прилетить і вони всі стануть – как огнєнниє коні. А потім їм всім видадуть червоні штани, червоні мохнаті шляпи, партупєю і мешти без шнурків кольору лгбт-pro. Тобто вчергове йдуть ва-банк. Висновок? Та най собі танцюють – головне шоб ті два, котрим під дев’яносто, оті «танці» витримали, бо шось ледве ноги волочать.
Що буде, якщо не прилетить, а ти чомусь впевнений, що не прилетить, бо ще ні разу не прилетів? Та не прилетить, бо саме зараз, разом з Юпітером, в восьмому домі моднявим тьолкам лавандоси роздають… Та й хуй його знає, що то буде. Лиш би нові погроми не почались, бо то така хуйня – не естетична ні разу…
Чому «акман» в лапках? Бо то його несправжнє прізвище. Яке справжнє? А я їбу. Що робити розумним іудєям з тими «акманами»? Об’явити їм «чорний хєрєм», а саму секту – терористично-комуністичним угрупуванням. Чим вони по суті і є. Тобто – назвати речі своїми іменами.
Що буде, якщо цього не робити? На планеті Тау-Кита не залишилось місця під новий ісход…
Ти так і не розумієш навіщо вони це роблять?
По-перше – то секта, а значить фанатики. По-друге – психічно хворі фанатики. По-третє – секта йобнутих психічно хворих фанатиків. По-четверте – секта, це апріорі всі йобнуті. По п’яте – подивись шо вони плетуть, ну і ще раз пункти з першого по четвертий…
Резюме? Колись якісь фанатічні шизофреніки придумали собі, що можна переставлянням цифр одна поза одну  вирахувати прильот чогось нікому не зрозумілого, а всі на то дивляться і не роблять очевидних висновків. А мені шо до того? Нічого. Лиш би не прилетів їм зі всього разгону прямо в мавзолєй, бо ще зламає їм главную «святиню» … Щоб після такого ще не почали задом наперед ходити..

Нашумєвшій «закон» про антіміндічізм? Виділення однієї нації над іншими – називається нацизм. На цьому можна «закон» відміняти.

І шо, і шо? Шо там пробують присунути мені сьогодні міндічі через соціальну мережу фійсбук? Ну, так – з твердженням «вам це може бути цікаво». Та нічого аж такого. В стрічку – інтерв’ю з  Бібо Івулом, а в рілси – «таньці з реббі». Ще пост якогось, мабуть, адекватного чувака про те, що в Європі, якщо на сайті є кнопка «погоджуюсь», а нема «відмовляюсь», то сайт може попасти на серйозні трабли. Ну, бо відсутність вибору – це злочин.
Ти подумав – бля в нас всі «застосунки» злочин? Правильно подумав, але є нюанс. Думати треба вчасно і бажано на випередження. А що, якщо так не робити? А подивись в вікно. Побачив що?..
А міндічі з «київвстару» прислали мені цікавий текст. Пишуть – виконуємо вашу заявку і підіймаєм вам тариф – тепер ви вже точно будете щасливий…
Блять – я робив вам якусь заявку? Де, блять кнопка – «відмовляюсь»?.. Де, блять, моє право на вибір?
Це я так подумав. Мабуть відчуваючи мої думки мене тут же набрала дівчинка з того «оператора мобільного зв’язку». Каже:
– Чим ми можем вам допомогти?
– А я потребую допомоги?
– А не хочете встановити собі наше телебачення?
– Ні.
– А чому?
– А нах воно мені потрібне?
– А…
– О, я знаю чого я хочу. Зробіть «тарифний план», де я можу платити лише за те, що використав. Оцініть вартість за одиницю споживання своєї послуги і встановіть лічильник.
– Навіщо вам це?
– Тому, що це логічно. Тому, що саме слово тариф має на увазі – плату за використане.
– Але ж це зручно – тарифний план…
– Вам, на деякий час – без сумніву. Далі – брати гроші «із воздуха» породжує лінь, а з лінню ваша «компанія» піде вслід за «крейсєром» москва».
– Ну…
– Яна, (так мені представилась дівчинка) а власника вашої «компанії» звати Іван Петренко?
– Ні.
– А що в вашій (вона, поки що, ваша) країні є бодай один власник активу з українським ім’ям?
– Не знаю. Я зараз тут, щоб пояснити вам про тарифні плани…
– Ок. Поясніть мені навіщо моїй мамі тарифний план з інтернетом, якщо в неї кнопочний телефон. І навіщо я поповнюю їй 350 на місяць, а вона розмовляє лише зі мною і то дуже недовго, бо надає перевагу спілкуванню в реалі. Який у вас тариф без інтернету?
– Як лише з Вами? А подруги, наприклад?
– Вона їх пережила.
– Ну все рівно її заставлять встановити собі «дію».
– В її випадку не заставлять.
– Тобто?
– Тобто не встигнуть. Та й «дія» буде лише до того часу поки буде «бусічка». Щезне «бусічка», щезне й «дія».
– Як щезне, наприклад?
– Як «крєйсєр» москва» чи, наприклад, михаїло фйодоров…
Заходжу до мами. Просить почистити їй телефон від «смс». Бачу – «ми знизили вам тариф і тепер з вас буде лише 325». Знаєш де сміх? Зняли все рівно 350. Знаєш чому це так? Бо прізвище «власника» не Петренко…
Мама питає – що там нового в світі? Та – кажу – на вєрфі в Вануату заклали новий крєйсєр. Буде називатися «акадємік міхаїло фйодоров»…
Скріни? Можу поробити фото – ці «смс» не видалив. І про 325 і про 350. Чому фото? Кнопочний телефон не робить скріни.
Запитання? Прошу. В центрі Львова встановили китайське обладнання для «5g». Через місяць прилетів китайський дрон в церкву, де жидан з собакою кліпи знімали. Щось їх від тої церкви криє – нє? Але ж в саму церкву не попали? Там вище вже двічі написано слово – «китайське». Ой, та то збіг обставин? Ой – ну та певно шо так. Трохи курвить, що в центрі за пів години сідає акумулятор, а так то всьо заїбіс. Ось такий пандемоніум з поштовими операторами.

До речі – бачив вже декілька випадків з закриттям відділень «Нової пошти». Що це мені нагадує? Та класичне – «закінчилась кредитна лінія». Нема бабла, тому починається підняття цін і звільнення персоналу. А далі що? А далі «крєйсєр» москва».  Шкода, якщо це так. З ними було зручно.
Що таке пандемоніум? Pandemonium — хаос, безлад, «місце всіх демонів». Тобто, майже, як кондомінімум, але з «масштабуванням «бізнесу».

І шо, і шо  – підеш на бліжайшій концерт дурачка Бібо Івула? Чого це дурачка? Бо розвів його лисий дмітрій ільїч на своєму інтерв’ю, власне, як дурачка. А той, як вправний дурачок, повівся і плів шо попало на обсчєпонятном.
Бобо Івул – то є мистецтво і воно над війною, а тому ти таки підеш? Піди – буде епохальна картинка. Підстаркуватий дурачок на сцені і купа різномастьових дурачків в залі – іділія ж – нє? Пісню яку комсомольску разом заспіваєте хором… танець маленьких хасідіків си затанцюєте…
Нє, ну з тим «інтерв’ю»  було прикольно. Чувак розказує – «роділся у мєня син, а я тут же званю до ліаніда даніловіча і кажу  – можна я єго назву на чєсть вашєго папи?»…
Відразу виникло запитання – Вася, а в тебе шо – свого папи не було?.. Ну, так – виникло. Але – як внєзапно виникло, так відразу в астралі й розчинилося.. Полетіло – кудись в напрямку Вануату. Оце і все про це «інтерв’ю». Могли б цим фрагментом почати і ним же закінчити. До речі, було б па-пріколу – нє?.. Шо значить нє? Уяви – розпіарене в мережі інтерв’ю – ти включаєш а там:
«Роділся у мєня однажди син, а я тут же кажу до ліаніда даніловіча – можна я єго назву на чєсть вашєго папи? А он мнє – та називай, хуй би с тобой вже»… І всьо. І кінець інтерв’ю. Мільярд переглядів би набрав ролік…
А шо лисий дмітрій ільїч? Та, як колись розказав про себе, що в 90-ті ходив з газовим пісталєтом, то так його образ в пам’яті й зафіксувався – лисий міндіч з газовим пісталєтом… Навіть «інтерв’ю с Вадіком» цей образ вже не поправить..

Але давай про щось серйозне. Ось, наприклад, оті малахольні з UN… Таке враження, що дійсно – крім того, що перевіряють при вході один одному колготки на кількість ден, то ніфіга більше не роблять.
Ґєй, малахольні – а чому циганам не зробите свою державу? Цигани найстаріший народ в світі – і від гітлєра постраждали не менше за іудєїв… Чим вони гірші? І перші, і другі кочують. І перші, і другі не визнають паспортів. Перші – просто не мають, другі – мають по п’ятнадцять… І перші, і другі вважають себе ізбранним народом. І в перших, і в других – домік в «пшонка-стайл», як національна ознака… Ну, так – такий домік  лише в тих, хто бабла підняв, але – дайте того бабла любому з них, то відразу той домік почне будувати. І почне відразу з золотого унітаза. А, хто не матиме на золотий, то зробить собі бетонний, але позолочений.
Ґєй, малахольні – це ж якась крикунська несправедливість – нє? І взагалі – вам то не виглядає на расизм і сегрегацію за національною ознакою?
Та то ті цигани самі не хочуть? А ви в них питали?
Тобто, ви вже й самі побачили – що ніякої різниці між ними нема? А вона є. І не одна. Наприклад? Наприклад – цигани не носять пейси, а юдеї не вміють їздити на конях. А ще – цигани не рвуться до влади, щоб створити хаос, корупцію і красти, як в пандемоніумі? Але хто сказав, що це погано? Може, якраз саме через це, та їх держава буде найменш корумпованою в світі і відблискуватиме, як еталон вічної справедливості та неземної чистої краси… Цигани не мають своїх шекелів і не придумали крипту? Ой, зато вони вміють співати і мають народні пісні. А як будуть мати свою державу, то зроблять собі – і шекелі, і крипту.
В юдеїв теж є народні пісні? Назвеш мені хоч одну? Словосполучення народна пісня – це те, що характеризує народ. Ти ж знаєш, що таке циганська пісня, а що таке юдейська? Шуфутінскій? З оцим псевдоблатним «шансоном»? Ти серйозно? Ну, ок – а чому він тоді це не на івриті співає?
Юдеїв багато, а циганів мало? А ти рахував? В Україні, наприклад, їх завжди було – приблизно однаково. В Індії неоднаково? Ну, ця держава взагалі якась, як не з цього світу. В них корови священні, тому їх ніхто не годує, а вони лазять по сміттєвих баках і їдять газети «Голос Банґладешу», якщо знайдуть. Не може такого бути? Сам подивись – худі, як ровери і очі грустні. Кароч – тре циганам свою державу і всьо. Де зробити? З бялоруzсії, наприклад, можна зробити. Чи з того ж Банґладешу…
Не пойняв – а чому це цигани найстаріший народ в світі? А подивись, що в усному танунаху написано. Куди б древні іудєї не прийшли, то там завжди, чомусь, вже були древні цигани. Тобто, як не крути, а виходить, що саме вони і є найстаріший народ на планеті.
Куди бялоруzсів подіти? Ой, яка проблєма – спід, ковід, лєтнєє время, нє курі мнє здєся, атипова пнєвмонія з бульби, цифровий застосунек «Дзєяннє»… Потім нєдо-пєдєрація починає виганяти НАТО з Бабруйска – і нема  бялоруzсії. Тих, що чудом виживуть – в «пять новьіх городов», вздовж байкало-амурской магістралі…
Що це за пнєвмонія така? Та, то лукашенко переспав з бульбов, а її потім продали на базарі в Барановічах. Ну, і пішло-поїхало.. Тобто – бульбу ше мають, лукашенка вже мають – де проблема?..
Ну, так – є запитання й до самих ромів. А де ваш усний танунах? Ну, бо народ ви найстаріший, а усного танунаху не маєте. Ромале – пишіть, бо як будете включати дурака, а особливо лінь, то так і будете без  держави, як байстрюки.
Написати вам усну тору? Самі напишете, але не знаєте як почати? Ой, та то просто:
Спершу потрібно назву. Наприклад – «Me som Rom Рівайвел». Далі, ще у вступі, потрібно заявити, що зараз 10 024й рік. Потім треба випадково знайти світкі з папірусу на дні Балатону і сказати, що їм на днях виповнилося 10 018 років. Але – нікому ті світкі в руки потім не давати. Аргумент? Ну, бо вони трухляві – стільки літ під водою пролежали. Можна один фрагмент того папірусу через грубе синювате стєкло на огляд виставити. А на тому фрагменті, щоб виднівся напівстертий напис – «Ромуальд їхав на плямистому коні по стежці з товченого стекла»…
Що це має означати? Та хоча б те, що Рим названо в його честь. Ну, бо Ромуальд був найперший житель на планеті і вже тоді серед всіх жителів планети дуже усно легендарний. І взагалі – він був не якийсь там Пеніс Каніна з магільова, а справжній цар. І звали його – Ромуальд Чавелло Волохатий. Спершу він перемагав всіх ворогів і їв їх вуха, а потім йому то надоїло і він водив свій народ 40 років по березі Березини. А коли йому і той променад надоїв, то взяв і збудував Бобруйськ, а на здачу створив картоплю і третю симфонію Берліоза… Ну, бо той Мінск, то австрійський генштаб придумав, а в Бобруйську до 39-го року жило триста мільйонів циганів, і кожний дім в тім місті циганами збудований.
Де той фрагмент папірусу взяти? Ви шо до Єгипту ніколи не їздили?  Та там на кожнім базарі є спеціальні фахівці. Хоч – Ромуальд їхав на коні, хоч – кінь на Ромуальді – за десять доларів вам там любе намалюють. Хоч на папірусі, хоч на глиняній табличці. Можуть навіть на могильовському діалекті клинописом нацюкикати…
Але сувої з дна Балатону, то теж ше не все. Потрібно ще перший, другий, третій і бажано четвертий храми. З першим все пойнятно –  його збудував сам Ромуальд, але потім їпануті вавілоняни його розвалили. Про другий кажіть, що  то спасская башня крємля. Третій… Ну, наприклад – косцьол Магдалєни Подснєжной на Кіпрі. Його потім спалив прадід Ердогана, як йшов на Муром. Чого йшов? Ну – порядкі свої там насаждать чи, може, ше чого…
Далі потрібна монографія від проффєсора Блюмкіна про те, що в мавзолєю лежить, ні разу, не іудєй. І, навіть, на половину не іудєй, а – чистокровний циган. Той проффесор вам таке напише за штуку баксів. Дорого, але можете скинутися всі разом. Ще можете замовити наукову статтю студентці з «католицького» «університету». То буде у формі магістерської роботи і обійдеться в сто доларів. Нє-нє – то вона вам заплатить.
Четвертий храм? Скажете, що він на фінальному етапі проектування. Вже є домовленість з Віктором Андрійовичем про робочу документацію (600$ за м/кв) і будівельною компанією «Файна Оселя». Вони готові будувати, але сука мер Бабруйска хоче за дозвіл на будівництво мільйон баксів і трохи юзану Хонду-акорд. Ну, і – щоб в кожанім салоні, пойнятно…
Нє – нічого не пропало. В цьому місці ви знаходите на вершині Арарату камінь. А на ньому чорним по білому, на старовинній довірменській мові написано, що так званий, «Щит Давіда», то насправді «Щит Ромуальда». І тепер  ви просто повертаєте собі 200 років тому назад втрачене. Ну ось – маєте герб. Ну, бо «щитом давіда» він став в 18му столітті, а до того десять тисяч років був «щитом Ромуальда». Про це навіть було написано в одній книжці, що не зберіглася… Далі – перемальовуєте синю зірку в якийсь елегантніший колір. Ну, наприклад, бордо… ну, чи ще якийсь – тосканського бренді, наприклад… Вони можуть бути проти? Похуй на них.
Вони вам:
– То наш герб і всьо.
А ви їм:
– Аж ні разу не всьо. Бо – по-перше він наш, а по-друге ви його самі з козацьких знамен 200 років тому назад зкомуніздили і всьо.
Вони вам:
– Ви не обрізані, тому не можете бути найдавнішим народом.
А ви їм:
– На щастя не обрізані і саме тому ми найдавніші. Вашому першому хто circumcisiю робив? Бялоруzські партізани?..
Було би не зле, щоб на кожному домі в центрі Львова була табличка з написом – «тут жили цигани»? Знайдіть телефон флічкіна – він вам порішає.
Виглядає на те, що замало тих храмів?  Та – нормально чотири. Але п’ятий храм то ідея…. Падам!!! – на горі Арарат, під тим каменем, лежав ще один камінь – на нього просто відразу уваги не звернули. А на ньому білим по чорному було написано – Храм Софії в Константинополі – то і був п’ятий храм Ромуальда Волохатого. Вірніше його дружини з Тоскани. Ну, бо навіть древні філософині Лєра Сімферопольська, чи Бейла Ашкелонська, то часто  так і казали – та Софія, то була ще та циганка. А тарологиня з Любавичів Мєрєфа Дуст – то і досі так каже, як грибів наніч покушає.
Ще, як варіант – отой мисливець що вмерз в лід посеред Альп 9 800 років тому. Так ось – то був не мисливець. То була мисливиця Маґдалєна – друга внучка Ромуальда Волохатого. А до того, як вмерзнути – читала там доповідь на курсах про успішне мисливство, рибальство і регресологію… Про це знайшли напис на глиняній табличці в Намібії. Де та табличка? Вождь племені забрав собі, тримає в своєму віґвамі – закритою в сейфі, закопаному в землю під ліжком. І каже, що нікому не покаже, бо показувати, то не на фарт..
В таке ніхто не повірить? Ваші пейсаті опоненти – саме оце все зверху описане і розказують. Імена інші і кількість храмів. А так, то все  – один в один.
Справитесь, ну – бо не мені вас вчити, як  розчісувати. А тому – поводзеня, як кажуть в сусідній, вже тепер, з вами Польщі..
Будуть впиратися за той щит? Ой, я вас прошу, скажете – ніщєброди, у вас скільки храмів? Три? І лише два з них кошерні? А в третьому кошерна лише огорожа?.. А в нас – п’ять!!! І всі оливковою оливою змащені. Кароч – нах, ето вон туда…

PS:
10 000 years ago..
Великий цар – Найвеличніший Ромуальд Чавелло Волохатий докурює скрученого з папірусу папіроса, втоптує окурок чоботом в суху землю і каже: – Збирайтеся, малахольні. Йдем на Березину. Нєхуй тут сидіти… Будем ходили – туда/сюда сорок років.
Берег Березини. 10 000 years ago..
Поміж рідкими дубами і соснами бродить групка людей і натхненно наспівує – ара вай вай, дембел давай…
10 days ago..
Нащадок Ромуальда зі сторони коліна цьоці Анельки – Гриць Чавелло Губатий Junior – бичкує об підошву кросівка окурок і каже:
– Збирайтеся, малахольні. Йдем мадярам папироси продавати…
Берег Тиси. Наші дні..
До води підходить групка «малахольних» з величезними рюкзаками на спинах. Спиняються. До води підходить Грицьо Junior. Дістає з валізки металевий «Щит Ромуальда» і кидає в воду. Річка зупиняє течію, а потім вода ділиться надвоє. Одна частина тече куди й текла, а інша покрившись бурунами починає текти підгору в зворотному напрямку. За хвилю оголюється кам’янисте дно.
– Пайдьом, акі по сухому. Понялі, малахольні – каже Грицьо  і прокидається…

Приступ ґеморою відпустив. Відступив раптово – як рабочє-крєстьянская красная армія мойші тухачєвского «в боях под Нєманом». Хто на них там наступав? Армія крайова на рове́рах юзефа пілсудского.
Втішившись, цим дуже вагомим для себе фактом, лєанід макаровіч кравчух накинув на плечі синю курточку з символікою команди олімпійського резерву та, вихляючи дупою і почісуючи на ходу геніталію, пострибав на кухню. Там в нього було облаштовано домашній портал для виходу на «раша тудей ен еврідей тєлєвіжен».
Побачивши на екрані монітора цілого тобі патріарха від політікє, мало того – по-домашньому на кухні і в біло-синіх сліперсах, руzскуговорящая єврєйка із Монголії ольґа скабєєва – буквально протекла від щастя.
Ні – він їй ні разу не нагадував тих дєсять рослих мулатов з душових фантазій. Ну, тих – шо поймалі єйо і раздєлі. Навіть того найменшого з них не нагадував. Але ж повключать вєлікодєржавниє понти в прямом іфірє з цілим тобі патріарх-прєзідєнтом… Це ж – як умчатса жіть в Лондон на розовом форд-мустанґє. І шоб сосєді в окно відєлі…
Тобто – відчувши обопільно-генітальний приплив крові, пропагандістка та резервіст-патріарх, зі старту, жваво пообсуділі, які геніталії кращі – 86-ти річні чи 42 річні. Але до спільного висновку не дійшли – бо, щоб не нарватися на «новічок» замість форд-мустанґа, скабеєва не ризикнула задіти тонкі струни внєшніх полових прізнаков, вже свого, «патріарха». Ну – бо той «новічок», то вам не пеніс каніна, а тому вона на декілька хвилин втратила ініціативу. Цим тут же скористався патріарх-резервіст і ці декілька хвилин, наполегливо натякав, що він якраз жєрєбєц оґоґо. Ні – в монітор по-лошадіному не іржав, але два рази вжив фразу – «імпатєнт в сорок два роки…»
Моя думка? Запросто:
Які нах мулати бабі з задишкою і хворою печінкою? Їй і від одного стане зле. Навіть від того найменшого. Мустанг? А чому тоді вже нє «лада-маліна»? Бо нема дурних? Є. Ти навіть не уявляєш, як їх багато.. «Лада-маліна» їде повільніше? Так і набагато, але – щоб влупитися ап стєнку її швидкості буде достатньо. Головне здалеку розігнатися.
Про резерв-патріарха? Та, бля – якось то воно  всьо нє па-чєловєчєскі – нє?.. Тре було підключити до ефіру вову – це ж про нього був тонкий намйок. Нехай би він теж прийняв участь в тому диспуті. Нехай би подискутував –  чи таки вісімдесяти шести річні, чи можливо все таки сорока дво… Ну, та й взагалі – бо, а  шо ви його за глаза обсуждаєте, як байстрюка? Ну і посполитим такий диспут був би набагато цікавіший. Ну – нє?..

Атероматозний склероз відступив перед старечим маразмом і вітольд павловіч мазе-фокінґ теж дуже захотів комусь припхати, що і він – ще і оґоґо, і жєрєбєц. Тому відклав вбік планшет і набрав лисого, як ґеніталія бабуїна, дмітрія ільїча. Знаного проповєдніка за хорошій есисер. Набрав і запропонував, щоб той взяв в нього інтерв’ю. Дмітрій брати в вітольда павловіча на цей раз не захотів, а тому тонко з’їхав. Сказав, що ґєнітальноє зараз безумовно дуже в тренді, але його слід подавати впереміжку з правдивим ессеєм про трудящий люд бамбасу. І, як тільки такий ессей буде готовий, то тоді відразу… І відразу в вітольда павловіча почався умствєнний мєнінгіт. Ним і товкло, і теліпало, але впхати щось ґенітальне в свій ессей про трудовий бамбас ніяк не вдавалося. Виходило, або про трудовий люд, або про буфєтчіцу Дусю. Але так щоб – і про те, і про те, та ще й разом, то ніяк…
Вихід він звісно знайшов – витяг свою чьорную тєтрадку, знайшов там адресу і написав куданадо донос на дмітрія ільїча – щоби не був такий дуже мудрий… Ну і відразу на цілих вісім хвилин таки відчув себе оґоґо жєрєбцом…
Брешу? Так. Ні фіга він не відчув. Спробував, але  – возраст знаєтє лі… А от про чьорную тєтрадочку – то все правда.

А на березі Нємана, в кущах – відразу за болотом, в будиночку з милою назвою «Вілла «Чырвоны Кастрычнік», аляксандер рігоровіч лукашєнко вже третю добу поспіль дивився ролик про останню годину муаммара каддафі. Муаммар каддафі вже 422-й раз залазив в трубу під автострадою. Час від часу аляксандер звертався до своєї помічниці з однією і тою ж самою фразою: ты ж  глядзіш – яны ж звярюгі… Потім перемотував на початок і дивився знову.
Помічниця ліниво підтакувала, паралельно розмірковуючи – ну, дзе могл гэтай гермафрадыт схаваць скрынку з брулікамі?..

Дитяча мрія міндіча на мінімалках вови, а саме – стати всесвітньо відомим, таки здійснилася.  Тепер він, вже всесвітньо відомий, основоположник ґенітального фортепіанізму…
Він теж сидів і, третій раз підряд, переглядав відосік про муаммара каддафі. Марлева пов’язка сповзла йому на бороду, але він, не звертаючи на неї уваги, метикував – цікаво, от як би ото відібрати в брата єрмака свій албанський паспорт…

 Посполитий, ти може хочеш стати яким  «вченим-істориком»? Я тебе навчу. Це просто, насправді. Просто – плети собі шо попало. А коли спробують присунути, що ти пес Дюк газірований, відповідай – я не можу довести, що так було, але найкращим доказом моєї правоти, є те, що ніхто не може довести, що так не було.
Хочеш сказати – ну, так собі аргумент і хто на таке поведеться? Посполитий, шо за песимізм? На такому принципі збудований весь танунах, а ти йому беззаперечно віриш. До речі – на цьому ж принципі побудований разводняк з «днк-тестами», а ти вже тричі пробував його пройти. В різних місцях, бо ти хочеш, щоб тобі написали, що ти римський патрицій з Італії, а тобі весь час пишуть, що ти іудєйствующій татарін. І то – як не з Бабруйска, то з Барановічів..
Що то таке той «днк-тест»? То псевдонаука, Посполитий.
А, що справжні вчені? Серед істориків таких майже немає. Ну, бо – якщо копати звідки ростуть ноги в «інформації», яку вони видають, як доведений факт – то впрешся в чиюсь гіпотезу. Хочеш на прикладі? Ок на прикладі:
Так званий, «історик», натхненно чеше про те, якого розміру були зернята рису на місці сучасного китаю 12 000 років тому. Чеше, щедро вставляючи через слово, фразу – «як ми всі знаємо».
Що тут не так? Можеш мені назвати матеріал рослинного походження, який протримається 12 000 років в своїх розмірах і формі? ТІ зернята були окам’янілі? Ага, а потім їх посадили і вони проросли. Ну, бо той «історик», по ходу, детально описує їх стебло і кількість листочків.
Чи є той «вчений» шарлатан? Так. Але не завжди так, щоб принципово. В деяких випадках воно визубрило чиюсь гіпотезу, не задумуючись – чи це взагалі можливо. В сенсі – а, чи можливо, щоб той гіпотезер, і всі після нього, це могли звідкись знати? Чи можливо це – чисто фізично?….
Тобто – якщо хочеш бути яким  «вченим-істориком», то будь. Не встидайся.
Написати тобі початок наукової праці? Прошу дуже –
Як ми всі знаємо, в моїсєя під хатою стояла дерев’яна бочка з квасом… Ще? Далі сам.
Що можу впевнено сказати? Те, що за вову голосували всі ті, що вивісили на фійсбуку «сертифікат неодруженості» з «дії». А разом з ними – всі, хто проходив, так званий, «днк-тест» на національність.
Чому вони за нього голосували? Бо – «он такой успєшний мальчік». Але, це на їх думку. Що насправді? Насправді – чувак успішно вліз в такі для себе трабли і проблеми, що весь успіх відразу на всьо ліцо. Як казали його куміри з сєвєрньіх болот – «ґлядь, а онъ ужъ въ трясилѣ, ажъ по уши въ багнѣ – акі вѣпрь посконньій…»
Чи дійсно ходили і голосували ? Не факт. Можливо полінувалися. Але – те, що від нього в захваті – це теж на всьо ліцо въ багнѣ.
Дуже хочеш походити з древнього роду римських патриціїв, Посполитий? Напиши собі довідку – і пох не всіх. Всі так забрехалися, що вже все рівно тобі ніхто не повірить. Чи буде в тебе «справжня» довідка, чи сам собі напишеш – пох на те всім, від слова – абсолютно.
А, якщо хтось все ж в коментах доїпеться? Обзивай його конспірологом і антісімітом...

&&&&&&&&&&

Майк Новосад. “Хіпстер..” Видавництво “EuropeLiberal..” 2021.

В інтернет магазині“Книгарня Є”

Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є”)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель ”Жорж”)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ “King Cross Leopolis”
(“Книгарня Є”)
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова”)
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 “Книгарня #1”

Майк Новосад. “M&M, або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..”Видавництво “EuropeLiberal..” 2020.

Придбати можна на офіційному сайті видавництва..

В інтернет магазині“КнигарняЄ”

Не подобається електронна комерція? Можна в звичних книгарнях:

Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є”)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель ”Жорж”)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ “King Cross Leopolis”
(“Книгарня Є”)
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова”)
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 “Книгарня #1

Stop it!

Stop it!

Stop it!

Stop it!

Stop it!

Stop it!