WTF

Stop it!

2024. June, 01

Прівєт, Андрюша.
– І вам нє хворать.
– Алік тут не пробігав?
– Я большє нє хожу на «Вірменку».
– О, а то чого?
– Бо там етот грьобаний Ґандзюлєвіч.
– А шо його не закрили?
– Пад падпіской ходіт, хам.
– Читав, що його подзащітному дали 15.
– Он послє етого еще корєспондєнтку наєбал.
– О, а то як?
– Дєньгі взял, морду заліл і пяний на суд нє явілся.
– І ти через це на «Вірменку» ні нагой?
– Я ашкеназі із дрєвнєго берлінского рода, а он хам і бидлота.
– Берлінського рода? Про пінчука в вікіпедії начитався?
– Ваш Пінчук галімий сєфард, он брюнєт і заужєнноє ліцо – ви шо самі нє відітє?
– А в ашкеназі?
– А ми круглоліциє блондіни с голубимі глазамі. Долгоє прєбиваніє в Європє наложіло отпєчаток.
– Чекай, а ґандзюлєвіч – він хіба не ашкеназі?
– Он іудєйствующій татарін.

Літо. Площа Ринок. Літній майданчик ресторану «Атлас». Андрюша. Колись він якось влаштувався актором в театр. Був ніачьом, але якось взяли. Дуже хотів золотий браслет, а зарплата була ніяка, тому з директором не ділився. Звільнили. Потім бачив його – торгував бісером на «Вернісажі». Тоді він ще був, так званий руzкій і пролєтарского проісхождєнія. Потім влаштувався в тунельну секту екскурсоводом.. Такий – манірний екскурсовод в капелюсі і з паличкою. З ним поговорити було по приколу, тому коли трапляється його зустріти, то майже завжди зупиняюсь:

– Тобто, як татарін?
– Караїм.
– Так вони ж в Криму.
– Он галіцкій караїм. Бидло дурноє.
– А що сталося? Чому бидло?
– Бо только бидлу нє может зайті в голову, что намєкать прі мнє моєй дамє грязниє намйокі ето нє прізнак Казанови. От нєго воняєт чєсноком… фуууу… тупая башка….
– Так в тебе ж он палка – йобнув би по тупій башці, твоїй дамі б сподобалось.
– У нєво габаріти больше. А ви что єво защіщаєтє?
– Та ні в якому разі. Я його бачив – реально консервована комсомолія. Я таких не люблю.
– Он каждий дєнь пйот віно в «Винах Криму» на Дудаєва.
– Та ні, я аж не настільки його не люблю – ну комсомолєц, ну то й пес з ним, але ось сам бачиш – караїми і вина Криму…
– Та я вам говорю – он галіцкій караїм, і – а гдє ви відєлі «Віна Ґаліції»? Он би і адєкалон піл єслі б гдє налівалі бесплатно…
– І багато їх таких в Галіції?
– Сєчас пока нєт, а било много.
– І куди поділись?
– На Цитаделі всєх убілі.
– Багато?
– 400 000.
– Вікіпедія пише – сто сорок.
– Вікіпєдія всьо врьот.
– Тут навіть сперечатись не буду, а закопали де?
– Там же в ямє. Вирилі яму, накідают туди трупаков, зємльой прісипят нємножко і нових вєдут.
– 400 000??? Яма була глибиною 8 кілометрів? Чим рили?
– Ви хотітє подвєргнуть сомнєнію голокост?
– Пробуєш підвести мене під закон про антисемітів? І хто з вас двох ґандзюлєвічь?
– Он. Однозначно – он.
– Статистика каже, що в Бабиному яру знищили 70 000. Чому меморіал там, а не на Цитаделі?
– На Цитаделі рєсторан. Кстаті – нє знаєтє почьом там кофэ?
– Приблизно як і тут. До речі, а ті каземати – вони можуть вмістити 400 000 людей?
– Там ещьо в клєтках дєржалі.
– ???
– Построілі клєткі – 100 на 100 мєтров і в нєй дєржалі.
– 400 000?
– К чєму ви клонітє?
– К аріфмєтікє.
– А что нє так с аріфмєтікой?
– Там нема місця під такі клітки. Розбирали каземати, будували клітки, потім розібрали клітки і відновили каземати?
– Как нєту мєста?
– Піди сам подивись.
– І что там?
– Зараз ресторан і таке всяке. Колись була військова частина. В таких спорудах камер мало, в основному казарми. 400 000 – це три сучасних Тернополя, включно з багатоповерховою забудовою. Скільки в клітку поміщалося?
– Іх прівозілі, убівалі і увозілі на кладбіща в лєса.
– А де ті кладбіща?
– В каждом лєсу. Просто травой зарослі. А ви как думалі?
– Думаю декілька тисяч, може декілька десятків тисяч – так. Чотириста – примітивна маніпуляція і це курвить, бо ви спекулюєте на замордованих людях. Скільки тоді населення було у Львові?
– 300 000. Із ніх двєсті полякі, сто єврєї.
– А українці?
– Нє било.
– Відразу після війни все тих же 300 000 і місто на 90 відсотків українське. Тих 300 000 українців з Аргентини навезли?
– Ви антісєміт, как і Ґандзюлєвіч, вот что я вам скажу.
– А що таке антісєміт?
– Тот кто протів сємітов, что нєпонятно?
– А хто більший антісєміт – ізраельтяне, чи палестинці?
– ???
– Ну – і ті семіти, і ті семіти. Одні одних вбивають – тобто і ті, і ті антисеміти  полюбе.
– Араби антісєміти – что нєпонятно?
– Семіти – антисеміти? Нормальний двіж. От ти ашкєназі бєрлінскова рода, скажи – німці по жізні тупі?
– Дрєвнєго берлінского рода. Нємци ето развітая нація. Високоразвітая.
– І тому возили вузькими крутими вуличками на цитадель 400 000 народу. Чотириста туди і чотириста звідти? Ще раз – це населення трьох сучасних Тернополів.
– А что ім било дєлать?
– В грузовик влазить чоловік двадцять. Це двадцять тисяч грузовиків в один бік. Уявляєш – які там мали б бути затори? Через Калічу Гору тодішній грузовик би не потягнув, залишається з Коперніка. Там по Грабовського двом грузовикам розминутися – то таки тре бути драйвером. Кількість бензину порахуй.
– На плєчах нужно било носіть?
– Ну так. Сумніваюсь що в них були для цього верблюди. Знаєш мототрасу на Майорівці?
– Ну?
– Туди не простіше було? І клітка б помістилася. І не одна. І ліс навколо. І каземати зносити/відбудовувати не треба. Німці точно арифметику в школі вчили?
– Спіскі таінствєнно пропалі, но всє знают – 400 000.
– Ну, так – німці були педанти, то списки складали стовідсотково. Думаю навіть з адресами. Може тому таінствєнно пропалі?
– Я навєду справкі і в слєдуюшій раз…
– О, дійсно – наведи. І покажеш мені ті лісові кладовища. На Марсовому полі був?
– Внутрі нєт, но сбоку відєл.
– Там зараз тисяча похоронених. Уяви цвинтар в чотириста разів більший.
– О, вспомніл – братская могіла на Личаковском. Там закапивалі…
– Площа? Глибина? Кількість?
– Я же сказал – навєду справкі.
– Наведеш маякуй, заплачу за екскурсію три ціни – запросиш даму ґандзюлєвіча на каву в Цитадель.
– А вам зачєм?
– Свічку поставлю – на цвинтарях так прийнято.
– Договорілісь. Но она со мной нє пойдьот к сожалєнію.
– Золотого браслєта все ще не маєш?
– Нє начінайтє вот ето вот.
– А як робота? Кому більше платять – тобі, чи ілько лемкові?
– Пока єму, он чєл мера, но я над етім работаю…
– Теж іудєйствующій татарін?
– С фамілієй Сємьйонов? Нє смєшітє мєня.
– Що – ашкеназі???
– Ага аж два раза. Єслі по віду, то большє марроканскій сєфард, а по манєрам – то бидло нєкультурноє.
– Теж на твою даму глаз положіл?
– Та нє, то доходяга.
– Кабаліст?
– Ага – нашєму би тєляті, да волка скушаті…
***

Забув в нього спитати про пам’ятники Хмельницькому – зустріну колись, то спитаю.
***

А брехнею світ можливо й пройдеш… правда – лише в один кінець..

Андрійванович з катьков будували синагогу. Він клав цеглу, вона возила тачкою, так званий раствор:
– Ти пив і я пила, ти казав – я носила…
– Не верещи, бо всю вулицю Фйодоровича побудиш.
– Най слухают, я файно співаю.
– Ага, як курскій соловейко в Грибовичух…
– Сам підарас неотесаний… Андрію не ляпай так багато раствору, бо я не встигаю возити.
– Я нормально накладаю.
– А я тобі кажу менше накладай. І на тротуар не залізай, рівніше клади.
– А то чого?
– Бо процесія потім не пройде. І рівніше цеглу клади, бо як стіна впаде, то будеш клав всьо спочатку.
– Не впаде, не бійси.
– Давай може я буду цеглу клала, а ти раствор вози.
– Ти не вмієш. Не нервуй мене. Я і так вже ледве теплий.
– Не тре було гроші на синагогу тратити на ботокс для Андрійка.
– Шо ти си розумієш на городской любві…
– Ту червону цеглу вбік відкладай, зараз по неї цьотка Каролька приїде, їй на гараж трохи тре.
– Цьотка Каролька най си в Епіцентру купит, а то спеціально-кошерна.
– Їй саме такої й тре. Вони зараз з вуйком на жигулєх приїдут, шоб менше си в очи кидало.
– Хочеш, щоб хтось доніс в менору, що я кошерну цеглу на гараж продав?
– А на ній шо написано шо вона кошерна? Най докажут. Відкладай вбік я ти кажу, я за неї вже гроші взєла…
***

В секти закінчилися ідеї що ще можна намалювати на пачці сигарет. Вже фотки всіх сектантів використали, а далі ідей нема. Хоч хакатон проводь. От ви дурні, я вам скажу. Який хакатон – мастіт пачки солідолом і ставте по 300 за пачку. Скажете – солідол кошерний, а тому дорогий.
І ще. Що то таке літній і зимовий час? А весняний де? А осінній? А денний? А нічний??? Ранковий в кінці кінців?…
Хто там в вас за час відповідальний? Явно ж не допрацював. Його теж намастіт солідолом і об’явіт чорним хєрєм. Якщо був Барух, то тепер най буде Мустафа – от жеби знав. Най йде на жеде реформи робити…

… боротьба з корупцією, то тривала річ. Моїсєй сорок років по пустелі ходив, а ми при владі лише тридцять…

Так звана корупція з якою так нещадно «борються» твої, так звані «уряди» – це основа, яка цементує, так званих тунельних сектантів. Так ця секта задумана, так вона й влаштована. Прибери корупцію і секта розвалиться.
Ось саме тому вони й роблять вигляд, що «борються» з нею. Коли їх вкотре зловлять на черговій брехні, то падають в ступор і мовчать, як паралізовані. Потім відходять і далі «борються». Ось саме тому, так званий портніковь, виступає з довгими промовами про те, що корупція то дуже добре, бо вона цементує суспільство. Яке саме суспільство, наприклад вона паралізує цементує? Не підкажеш?
Ніколи не бачив як гомосексуалісти борються з проявами гомосексуалізму? Знайди відео про портнікова – в мережі їх навалом. Там чувак, зовнішньо схожий на нього (дуже схожий, прям – один в один) спонукає чувака, що зовнішньо схожий на його партнера до, так званої гомосексуальної оргії, нагороджуючи при цьому різними епітетами. Спонукає на язикє достоєвского. А той на язикє іосіфа бродского бореться з його проявами гомосексуальної агресії та гомофобії.  Ну винуватий в тому пойнятно Хмельницький. Десь процентів на чотириста не менше. Ну хіба ще трохи ґандзюлєвічь, але так процентів на сто тридцять – не більше.
Корупція непереможна?
Серед сектантів так – можеш навіть по пустелі не ходити.
Що треба зробити, щоб війна закінчилася через місяць?
Відправити секту в Любавичі, а її діяльність заборонити, як ультра-нацистську. Це все.
То буде двіж великий?
Великий не те слово. Грандіозний. Але воно того варте.

Сподіваюсь помітив що так звані «центр вакцинації» і «центр комплектації» влаштовані, як сіамскіє блізнєци братья. Схожість абсолютна. Як той не мав нічого спільного з медициною, так цей не має нічого спільного з комплектацією армії. Обидва були створені з метою зняти бабла на сертифікатах. Навіть назву не міняли – а нашо, якщо і так канає.
Єдина відмінність – у випадку з «комплектацією», крім бабла, ще можна паралельно українців перед світом зробити смішними та недолугими, щоб не виглядали аж такими героїчними.
Чи це вдасться? Ні. Героїчні і так будуть героїчними. Недолугі так і залишаться недолугими.

А що в славному, колись Королівському місті?
Все по плану – ґєй-урбаністи траву косять, дерева зрізають, хуйньою кожен куток забудовують. Так звані «екскурсоводи», зальотним туристам лапшу на вуха вішають –
… папрошу обратіть вашє вніманіє – вон там на чітвйортом етажу жіла Емілі Львовна Наваховічь-Задєрацкая. Она шіла на швєйной машінкє платься із нємєцкіх парашутов. А в етом домє іногда бивал Сєня Нахман – разносчік пудри для брітья і мила от чєсоткі. Вон таблічка вісіт – то ето на єво чєсть…

Що ґєй-урбаністи?
В тіші високіх кабінєтов провели валоризований хакатон-«конкурс» на створення інклюзивниого громадського простору – меморіал Героїв.
Як це має виглядати?
На вулиці імєні Ільї Ільїча Мєчнікова треба створити площу. «Концепція нової площі полягає у зміненні осі міста на вісь історичну». А до цього мудрого рішення вісь яка була, перепрошую?
Тобто, під керівництвом, так званого «головного архітєктора», кажуть родом з так званої росіїпідарасії, «група архітекторів з Хмельницька», а саме Віктор Голубєв та Дмітрій Райфшнайдєр виграли конкурс на концепцію зміни вісі міста???
Які аргументи на користь «групи архітекторів з Хмельницька»?
«Вони вже вигравали конкурс і створили капличку на Янівському цвинтарі».
Запитання перше – цена вопроса ?
Запитання друге – де у Львові Проспект Чорних Запорожців?
Історична довідка:
Ілья Ільїч Мєчніков – справжнє прізвище Спетару, котре змінили на «модне» Мєчніков, при переїзді з Молдови в санхт-пітєрсбурх його предки. Тато – Ілья Івановіч у Львові не бував. Мама – Ємілі Львовна Наваховіч – теж. Сам Ілья Ільїч ні до Львова, ні до медуніверситету відношення не мав від слова абсолютно. Університет своїм розпорядженням заснував Франц-Йосип. До речі – де саме у Львові вулиця на його честь? Замість нього є Сахарова? А – ну так. Сахаров, то був видатний львів’янин.
Просто довідка:
…активна проектна діяльність у сфері архітектури та містобудування…
Про шо це? Про досвід, так званого «головного архітектора».
…працював з Німецьким Товариством Міжнародної Співпраці…
Це теж про досвід.
Що про нього сказав «досвідчений попередник»?
…місту потрібні зараз не архітектори, а урбанпленери…
Попередник теж був уербан-пленером  – кароч пацани пленерять бабки в повний рот.
Може назву посади змініть – а то офіційно все таки головний архітектор…
А з Польським Товаристом Міжнародних Товариств – урбан пленер не працював. Працював? А чого тоді в резюме не вставили?

Що з тим всім робити? Щоб ашкеназі Андрюша не пихтів над талмудами, вишуковуючи «братську могилу» на 400 000 осіб, а займався собі спокійно пошуками свого берлінського роду, sorry – дрєвнєго берлінського роду, треба повернути. Повернути вулиці Федорова (від Руської до площі Коліївщини) її історичну назву – Жидівська. А вулиці Староєврейській (від Сербської до Галицької) – Жидівська Нова. Від Сербської до площі Коліївщини –  Векслярська. Повернути і забути.

Друге. Ніяким чином не допускати до Марсового поля ґєй-урбаністів. Це місце святе, а в них брудні руки і не тільки…

&&&&&&&&&&

Майк Новосад. “Хіпстер..” Видавництво “EuropeLiberal..” 2021.

В інтернет магазиніКнигарня Є

Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є”)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель ”Жорж”)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ “King Cross Leopolis”
(“Книгарня Є”)
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова”)
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 “Книгарня #1”

Майк Новосад. “M&M, або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..”Видавництво “EuropeLiberal..” 2020.

Придбати можна на офіційному сайті видавництва..

В інтернет магазиніКнигарняЄ

Не подобається електронна комерція? Можна в звичних книгарнях:

Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є”)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель ”Жорж”)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ “King Cross Leopolis”
(“Книгарня Є”)
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова”)
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 “Книгарня #1

Stop it!

Stop it!

Stop it!

Stop it!

Stop it!

Stop it!