
***
Легко здіймаюсь у небо з листям старого клену.
Потім, замруживши очі, падаю в трави зелені.
Тиша змішалася з вітром й шепотом диких трав .
І щойно, наче для мене, коник пісню заграв.
Небо, пролите на землю все іще теплим дощем,
Сяє між квітів на клумбі… Та причаївся вже щем
В серці моєму й шепоче, цього вересневого ранку,
Що теплі дні тихо тануть, що осінь стоїть вже на ґанку.
21.09.20
О.Ґріґ