Чорним феєрверком ворони обсіли,

Оточили фреймом чорно-синіх крил.

Розкажіть, понтові – що і де згоріло,

Що нового в світі, і навіщо ми..

Розкажіть, як гублять крила недалекі,

Як шипить будильник – розбуди мене..

Як безодня кличе – дивиться зухвало,

Як кричать у небо привиди живих..

Калічні фантоми над хрестами храмів,

що відходять тихо.. – Розбуди мене.

Ворон посміхнувся – так мені здалося,

І сказав – вже осінь, і вона мине.

В світі все циклічно – нас не обдурили,

Так – усе циклічно. Наливай, чувак..

Він підвівся з лавки, усміхнувся хижо.

Ворони притихли. Він допив коньяк..