Театр, або той тойвово..

Money talks, money shouts
Don’t take much to hear..

Грошей в природі не існує. Самі по собі гроші – це функція, або нарізаний  на прямокутнички папір. Їх колись придумали для того, щоб не тягнути за собою на шнурку бика, котрого вирішили обміняти на два мішки кокаїну.
Ну, бо бик, то є бик. Хоче йде на той обмін, а не хоче, то не йде – стане собі і шо ти йому зробиш? Він сильний.
Анекдот? Прошу:
– Відєокарту сломал…
– Як?
– Нє той стороной вставіл.
– Ти сильний, бля…
Тобто – гроші придумали для зручності. Але – коли гроші не є еквівалентом бика, тоді це, власне, нарізаний на прямокутнички папір. Біткоїн? Ні – це не гроші. Це інструмент, щоб робити корупцію і продавати наркотікі.
Тобі, як солов’ю, бо не маєш – ні бика, ні кокаїну? Там один каже, що солдатам похуй на політику. Але не каже, що вони стали солдатами, тому, що їм було похуй, коли почали легалізувати біткоїн. А так, то чувак цілий гєнєрал. Навіть криптогаманєц йому видали. Каже – а можна мені той ґаманєц до «дії» прив’язати? А ті йому – може тебе ще послом в Ісламський Емірат Афганістану направити? Чи може в Ізраіль хочеш?..
Кароч – гроші, то посередник при обміні одних товарів на інші. Ну, так – ще різних послуг. Так, враховуючи сексуальні.
Тобто – для того, щоб покласти в кишеню гроші, потрібно – або випестити бика, або виростити листя коки. Крапка.
Ти готовий і на натуральний товарообмін? То тобі лише так здається. Уяви, чувака, котрого назначили послом від Ісламського Емірату Афганістан в залишки рф-педерації. А в нього натуральний товарообмін. І замість портмоне в нього бик на шнурку. Йде він – навколо то жар, то холод, то зустрічні нєдороси з бялорусами. А він того бика за шнурок тягне…
А ті йому такі:
– О, а ти чьо – дэбіл?
А він їм:
– Самі вы дэбіл, моя бабушка говоріт, шо я Солнышко…
Або навпаки – йде собі через ту блялоруссію налєгкє і посвистує весело. Бо в нього кріптакашєлок і йому як солов’ю. Сів собі в генделику при дорозі і кричить:
– Палавой, прінєсі ка мнє картофєльного пюре і стакан «зубровкі».
Принесли. Поїв. І знов кричить:
– Давай тєрмінал, я расплачусь – і телефон показує.
Потім знов йде. Знов налєгкє  – без телєфона і зі слідами попиждження на табло. Видно термінал не спрацював – бодай го грім спалив…
Але – давай його залишим на нелегкій дорозі до посольства, а самі зрозумієм:
Якщо не випещувати бика і не вирощувати кока-колу, то гроші втрачають свій сенс. Не буде товарів – не потрібні будуть гроші, не буде товарів – не залишиться сил на послуги…

Ну, так – гроші, то дуже мощна функція. Секта свідків пархатого собі їх вибрала, як інструмент, для досягнення своєї мрії. Мав пес буду, а вони мрію? Мають. Навіть не просто мрію, а нав’язливу мрію. Хочуть покерувати світом. Натягнули на голови чорні капелюхи і хочуть. Чим аргументують? Натякають, що вони для такого вибрані. Де проблема? Ніхто ніколи не бачив – де, коли і хто їх для такого вибрав. Вони це розуміють? Так, а тому  пропонують повірити їм на слово. Не розказувати тобі анекдот про «ну тут мнє карта і поваліла…», бо ти його знаєш? Не буду.
Чому функція мощна? Бо абсолютна більшість з тих, що в чорних капелюхах і таких же лапсердаках, при слові “гроші”, від надзвичайного захвату та сильного збудження, падають в тимчасовий стан повної нерухомості.
Як то збоку виглядає? Та не альо виглядає.  Науковці називають такий стан – сардонічною посмішкою, або risus sardonicus.
Хочеш перевірити? Без проблем – візьми купюру в сто доларів і крути в руці перед «вибраним». «Вибраний» може бути будь-якого статку і будь-якого віку. Просто верти купюру в нього перед очима – буде по-пріколу.
Там недавно пропагандіст від секти – магк солонін, з якогось, спробував «гнать умняк». Під час зйомок вийняв сто доларів і каже – ето сто долларов і я знаю в ніх толк… І все було б норм, але випадково на ту купюру глянув… Як його потім тільки не відкачували – і нашатир під ніс пхали, і скипидаром вуха мазали, і внєзапних підзатильників давали… Хотіли ще й підсрачників, але прибиральниця викликала амбулянс і ті його відкололи димедролом…

Ти не хочеш вигодовувати бика? Боїшся, що ще сплюндрує тебе до холєри?
Рослинництво тобі теж не дуже впирається? Ти хочеш – дєлать дєньгі із воздуха? Варіант. Дєньгі із воздуха роблять в, так званих комерційних банках. То в секти комерція така. До речі – ти не розумієш чому весь час ростуть ціни? Тут все просто – тому, що «банкіри» торгують “грішми”. Тобто тим, що не прив’язане до  товарів. Тобто тим, чого нема. Тобто – таки повітрям. Ти теж так хочеш? Це проблемно, бо всі «банки» вже зайняті сектантами. Може поясниш мені – а навіщо їм ти? В них і без тебе все працює. Ну – хіба може охранніком яким, чи менеджером.. Ну – щоб було кого в тюрму садити, якшошо..
Ще вони, за звичкою, торгують їпалом, але до цього абзацу це не має, чи майже немає відношення. Можеш теж спробувати, якщо зумієш. З точки зору Історії, ця твоя спроба буде нікому нецікава. Що цікаве з точки зору Історії. Багато всякого. Наприклад?
Наприклад українці. Раз за разом, дозволяючи комуністам «вибрати» себе в якості влади, чомусь кожного разу сподіваються на інший результат. Ну, так, ті комуністи – і шифруються, і прикидаються. То рабіновічєм, то сивочолим ґетьманом. То, на крайняк, як кажуть мешканці сусідньої країни – шлангом від ровера. Правильно на ровері? Ключове – шлангом.
А з точки зору Історії цікаво – включиться в них моск, чи ні? Розумієш масштаб? Ну куди тут з твоєю спробою «побанкувати»? Кому це цікаво?..
Тобі подобається саме слово – гроші і ти хотів би ще про них поговорити? Ок,  – які проблеми:
Що таке біткоїн? Це – і функція, і інструмент. Але це не гроші. Біткоїн не має ознак грошей. Тобто жодної. Але має всі ознаки інструменту для виведення грошей за кордон мимо митниці. Не думав навіщо, так званий, «уряд» «легалізував», так званий, біткоїн саме перед тим, як в країну зайшли 62 ярди грошей від партнерів? 62 000 000 000… якшошо.. Подумай – це цікаво.
Вибір в тебе, насправді, дуже простий – або щасливе життя, або нещасне життя. Ось аж настільки все просто.. “Всіх грошей не заробиш” – хто це зрозумів, той має шанс прожити щасливим.. Написав і згадав продовження ідіоми – “половину треба вкрасти” Ні-ні – не треба. Не бери дурного в голову.

Штати мають долар, англійці фунт, французи франк, а хто власник тої крипто-«валюти», котра не має жодних ознак грошей? Секта свідків пархатого. Французи мають євро, а не франк? Поки це економічно вигідно. Стане невигідно, повернуться до франка раніше, ніж ти в п’ятницю ввечері добіжиш до найближчого пивбару.
То релігійна секта і їм похуй на політику? А ти прям не бачив, що вони плетуть в своїх відосіках? Не бачив і розказати? Сидить бородате, на коксі, чмо і кричить – накажєм, унічтожім, нє прастім… Прям, як щойно прийняті в члєни «маладьож за путєна», коло літрової пляшки шнапсу. Це воно про тебе кричить, якшошо. Ти йому нічого не винен? А йому похуй  на тебе – він на коксі і йому здається, що він коля валуєв. Це неприкритий геноцид і куди дивиться, так звана, ООН?.. А куди дивиться, так звана, ООН?.. Ті, шо «за путєна», то по суті дурні діти, а тут старий пердун з сивою бородою? Ну так, прям – бородато-поцоватий «доктор зло». Чи скоріше, як акванавт під совдепівським «пивбаром» – дєржітє мєня сємєро… Ноги вже не тримають і не йдуть, але – дєржітє сємєро…
До речі, як думаєш – чому з карного кодексу твоєї країни прибрали слово злочин? Чи не тому, що з точки зору секти – чинити зло, це саме те, що тре. Ото пацани про себе розуміють – нє? Поки ти там на світлофорі чемно стоїш і не переходиш, бо найближча до тебе машина ще за кілометр…
Будеш мати час, подумай – навіщо в країні, де народжуваність падає, кожен куток забудовують дешевими висотками? Для кого?.. Це все під час війни. Вони точно релігійна секта?..
Будують, бо будівельникам тре тримати «економічний фронт»? Нема в тебе ніякого економічного фронту. І будівельників в тебе нема. Це ти вчора кричав – у Львові потоп, бо то всьо природа і стихія? Подивися ролик, де твої «будівельники» набили «свай» прямо в колектор. Так саме в той, що не справився зі «стихією». Будівельники збудували тобі Оперу, а це долбойоби, котрі себе називають будівельниками – різницю розумієш?..
Смішно, що на роль «доктор зло» назначили путєна. Ну – яке він доктор? Миршавий клоун. Нє – шоб колю валуєва назначити. Зробили б його прізєдєнтом рф-пєдєраціі, нарізали шрамів на морді… Прізєдєнт Коля Кувалда – Доктор Зло. А нє вотетовот – ногами до паркету з крісла не дістає. А валуєв, як би зайшов прямо в прямий ефір, як би витягнув булаву з гвоздямі кошєрнимі і пропагандіста соловйова по голові – хуяк… Такий – весь в кольчузє і з ним помощнік його Шльома – теж в кольчузє на спінджак і в кітайскіх кросовках обидва. І такі два з криком – і-ґа-ґа… Яке к хуям – гойда?.. Ото було б мощно, а не во те мале ніяке. Вже б коло нього якого мєдвєдєва в мотоциклетному шльомі поруч садили… П’яний постійно? Лобове шкло в шльомі затемнене можна. Хитає ним? Там всіми хитає. Вся педерація хитається…
Ну погодься, що нема в секті креативщика…

Тобто – або умовний Нюрнберг, або – те, що було в Руанді, буде здаватися тобі утрєнніком в яслях імєні карло маркса. Як ти? Мачете маєш?..
Рекомендую армійський “Mossberg” – воно набагато краще за інші. Я собі вже замовив, якшошо..
Хочеш тут якого висновку? Запросто:
Для того, щоб пухнастий лох не рахував илітні гроші пархатих нео-нацистів, йому відміряли стільки грошей, щоби ледве-ледве було достатньо для виживання. Ну, бо лох має бути постійно зайнятий думкою, як вижити. Дуже тонка грань, між іншим. Бо, як тільки в лоха щезне надія, що йому такі колись па жізнє законає – лох піде палити маєтки….
Впізнаєш свої прибутки? Впізнаєш свій життєвий стайл? Глянь в дзеркало, чи вже пухнастий…
Який в тебе вихід? Згадати, що все, абсолютно все, в цьому світі, дається нам з самої найвищої гори /значно вищої за Сіон, Синай, чи навіть Еверест/. Потрібно тільки правильні висновки робити, бо дається воно без мануалу.. Людині просто пропонуються обставини – як тест на порядність.. Так-так, саме Тобі обирати. Вибач, що додав мороки. Хоча насправді – нічого складного. Просто – використовуй правильно те, що тобі дали згори в гарній упаковці, але без інструкції в комплекті..

Ну ось – що таке гроші вже знаєш. Хочеш мотивуючий анекдот може? Ок:
Дикий Захід. Ще західніше, ніж Львів. Техас. Два бізнесмени:
– Ти програв, Біл. На моїй стороні суддя… Тобто каре тузів по вашому…
– Та ні, Джон.. Програв сьогодні ти. У мене – по вашому, одні вісімки. Але сім патронів в барабані Кольта..
Хочеш навчитися з ходу впізнавати і відстрілювати брехню? Це не важко.
Включи телевізор. Подивись спіч будь-якого чиновника. Вони брешуть всі і весь час. Кожне слово брехня.  Зверни увагу на «вираз обличчя», наприклад ляшка, коли розказує, що найстрашніша пандемія завжди в центрі парку, або в лісі. Запам’ятай цей вираз. Якщо бачиш такий самий на обличчі чувака, який тобі щось розказує, можеш бути переконаний – бреше падлюка…
Все – ти тепер красавчік і я за тебе спокійний.
***

Тебе пруть «цитати» від “внєзапно поумнєвшіх актьоров”? На тобі цілий текст. Не знайшов хто автор, але це, на відміну від «цитат фаїни ранєвской», ілюструє – що таке насправді гроші:
Село в Альпах. Готель. Входить турист і каже господареві:
– Мені потрібен номер..
– 100 євро. Другий поверх. Ключ в дверях.
Турист йде нагору. Паралельно думки господаря:
– Сотку нажив. Класссс. Блін.. Якраз сотку винен м’ясникові за м’ясо…
Йде до м’ясника і віддає. Паралельно думки м’ясника:
– Сотку нажив. Класссс. Блін.. Якраз сотку винен сільській проститутці…
Йде до неї і віддає. Паралельно думки проститутки:
– Сотку нажила. Класссс. Блін.. Якраз сотку винна господареві готелю…
Йде в готель і віддає. В цей час з другого поверху спускається турист:
– Вибачте, але номер мені не підійшов. Поверніть мені сто євро..
Господар повертає..
Тобто ніхто нічого не заробив. Але в селі ніхто нікому не зостався винен..

Coffee break:
Толерантності пост, або
Історія однієї локації.. 18+.
2016. Edited – Серпень, 2021

Ой – да какая разніца
какой фільм?
– Главноє, что дождалісь…

Я бачив дивний сон..
Гарненький липовий гай неподалік від Козячого болота. На галявинці, пофарбований в яскраво зелене – дерев’яний клозєт «тіпа – сортір».
Біля нього розбиває табір кочова община кабалістів-аматорів, що втікають на захід від військ Чингіз-хана…
– А чого ми тут стали?..
– Соболя сєбє на капелюхі наполюєм… Сатрі какі вокруг сосни корабельні…
………………………… 

П’ять століть по тому:
Виноградники від Лаври. Гарненька яскраво зелена собача будка. Це власність Бобіка – він вірний друг та соратник сторожа на виноградниках. Навіщо там сторож? Щоб посполиті винограду не крали.
– Бобік, а кусь вон тего хама за сраку.
– Бля, як ти вже схарив. Ладно, зараз встану – сходжу вкушу..
…………………………

Ще пару століть ближче:
Задній двір усадьби гєнєрала трєпова. П’яний сторож Афанасій замолоджує Мар’яну – струнку, як корабельна сосна, покоївку –
– Мар’янка, а ідьом чьо покажу..
– Ну шо ти мнє можєшь показать, ніщєброд галімий…
– Та іді сюда, дура…
– Сча пойду баріну всьо расскажу…
Мар’янка виривається і йде. Мабуть – геть.. Сторож дивиться їй в корму і прицмокує:
– Да, баба… да…
…………………………

Ще декілька століть потому:
Будівля «цк кпу»…
– Моісєй Марковіч, а Лєнін всєгда молодой?
– Да
– А юний октябрь?
– Впєрєді…
Через годину моісєй присуває до себе каламаря, бере ручку і починає виводити, водячи язиком вслід за пером – довожу до Вашиво сьвєдєнія что…
…………………………

Ще два десятиліття later..
Generalkommissariat in der Bismarckstraße 11.
– Мольтке…
– Яволь, майн группенфюрер!!!
– Шо від тебе смердит, як від русішен швайн? Ґоріляки вчора напився?
– Яволь, майн группенфюрер!!!
– І шо файна була ґоріляка?
– Oh – es war fantastisch…
– Йди морде вимий…
– Яволь…
– Бери Сару, я візьму Мар’янку – організуєм ввечір группен-нахрєн..
…………………………

Ще п’ятдесят років по тому:
– Лєанід Макаровіч, ти флот кітайцам продал?..
– Та то я випадково…
– Ґдє мої доля?
– Не дали грошей, Даніловіч. Я тобі, як тезка тезці скажу…
– Ти мнє – как комуніст комуністу… ілі, можє хочєшь в Таращанскій лєс?…
– Ой, та хрєн би з тобою – Завтра принесу..
………………………..

Ще 18 років відійшли у минуле без сліду:
– Юлька, а ідьом чьо покажу..
– Бабє своєй іді покажі корабєльной…
– Юль, ти чєго?
– Сказала – нєт!!!, ніщєброд галімий…
– А чєго ето я ніщєброд? Бабушка говоріт, что я Солнишко…
– Кірілл Владлєновіч, ваша бабушка вас обманула…

Але в тій локації енергетика я тобі скажу… Там би свяченою водою покропити, але попи присіли на “Лєксуси” і пішли по тьолкам… І свяченої води не стало і нема кому святити…
Дійсно якесь прокляте місце. Не можу зрозуміти в який момент воно такимстало..  Але кропити треба однозначно. Виписувати свячену воду десь з-за кордону і кропити..

Вова, може внатурє треба було тоді переїхати в музєй лєніна? Може той репер з Любавичів все правильно написав в своєму заповіті?..
Я тут недавно мав розмову з одним кабалістом – поганяло Мікроскоп. Такий весь – на понтах, як ти. В чорному лапсєрдаку ходить і шляпа на голові. Тобто ні разу не лєвий фраєр. Казав, що приймав участь в написанні сценарію для «Коду Да-Вінчі». Ми з ним недавно сиділи на схилі Пейзажки – я пив колу, він курив сальвію. Після третьої затяжки, чувак відкинувся на лікті, задер голову в небо і каже так тихо підвиваючи:
– Віжу.
–  Що саме?
– Всьо віжу.
– І будинок на Банковій?
– І будинок на Банковій.
– І що там?
– Окружілі Вовку, ой, со всєх сторон окружілі…
– А соратнікі шо?
– Уєхалі в Осєтію. Осталась с нім пару сподвіжніков і одна соратніца. Но он знаєт – і еті тоже здадут.
– Звідки знає?
– Відєніє єму. Відіт как оні думают.
– І як?
– Злорадствєнно очєнь.
– Так, а що думають?
– Думают – всьо мєнтам раскажу, пусть только спросят…
– І що?
– Віжу зєльоний клозєт – тіпа сортір і трі всадніка…
– То ти щось задалеко в Історію заліз, зараз що?
– Зараз? Я зараз…
В цьому моменті кабаліст відкрив очі, згрупувався в позу ембріона, обхопив руками коліна, повернувся спиною в бік Воздвиженки і, так званими задніми кувирками, покотився вниз по схилу, продовжуючи підвивати. Ще пару секунд і зник в кущах…
***

Я бачив дивний сон.. Гарненький липовий гай неподалік від Козячого болота. На галявинці, пофарбований в яскраво зелене – дерев’яний клозєт «тіпа – сортір». Біля нього пробує розбити шатро кочова община кабалістів-аматорів, що втікають на захід від військ Чингіз-хана.. З сортіру чути муркаючий на нижніх тонах баритон:
– Робітє вброси в інтернєт. Об’являйтє пандємію, а всє зони красньімі. Создавайтє димовую завєсу, а я пока что-то прідумаю… я обьязатєльно что-то прідумаю… я приду…

Що вові тепер робити? Думаю – садити Юzіка і Вінідіктову. Навіщо? По приколу. За що?  Ой там стільки всякого – можна до Мікроскопа не ходити…
*** 

Lyrical digression.
Паровоз Палмера:
До чого тут Палмер? Я в курсі, що ти знаєш хто це – просто нагадаю.
L. Mitchell Palmer – Генеральний прокурор США. Започаткував – “Рейди Палмера”.. Рейди Палмера – серія силових акцій, вжитих міністерством юстиції США проти комуністів. Пароплав “The Buford” – на якому відбувалася депортація коммі в есисеру, західна, тоді ще вільна преса, охрестила «радянським ковчегом»..
Перед тим як піти в минуле, так званий есисер, спорадично пробував робити вигляд, що імперія все ще міцна і навіть розвивається. Прям, як вова зараз.
Але перші есисерні євреї вже тоді починали шукати варіанти ісхода.
Варіант реально був лише один – отримати запрошення з Ізраїлю. Але в Ізраїль євреї (їх потім назвуть «ковбасними») їхати не хотіли. Жити в якомусь кібуці їм не світило. Ковбасні хотіли в USA..

Цікаво, що ще до вильоту з, так званої москви, всі вже знали – законало, чи ні. Якщо вручили квиток – москва – Рим, то значить – ні і це в Ізраїль. Якщо – москва – Відень, то навпаки – законало і це в Об’єднані Штати. Тобі дивно і виникає питання – а вони самі собі не могли квиток вибрати?.. Ні. Офіційно – їх висилали. З врученням – one way ticket…
Вийшовши з літака у Вільному світі, вони (ще вчора матьорі комуністи) стартували бакланити есисеру паслєднімі словамі. Починали прям на верхній сходинці трапу при виході з дверей. Потім обжилися і схарили весь інтернет текстами про те який путєн маладєц, які в них були круті батьки і квартири, яка в них ностальджі за вєлікім есисер, який вони їли пломбір і грали в «ігру – «зарніца»..
В арагу пєгу вони тоді там грали…
Чи підписували перед вильотом «контракт» з «кгб»? Так.
Але кожна людина вільна у своєму виборі – нє? І має право на особистий простір. От – навіщо вони мордують себе тими Штатами? Саме найкращий час їх всіх назад відправити. Там – все, як їм подобається, навіть путєн ще трошки живий. Тобто – секту назад в Любавичі, а самих лучшіх совєтскіх інжєнєров і портних в москву і сколково. Department of State – що там з пароплавами Палмера на сьогодні, наприклад?.. На паравоз і юххху – нє?..
Там був пароплав, а тут паравоз?..
Ну – через Атлантику пароплав, а далі в залізничний ковчєг – «красная большевічка роза залкінд імєні рози люксємбург» і в рф-педерацію. На «істєрічєскую родіну» – там є і пломбір, і мавзолєй. Ну, звісно – нехай заберуть з собою всі цінні сімейні реліквії та артефакти – діскі з голосом кобзона, касєти з випусками ґордона, партійні квитки дєдушков, будьоновкі бабушєк… Ще встигнуть пожити так, як їм подобається. Гімн есисер співатимуть хором… Кібуц собі збудують який, чи яке інше поселення. Прапори червоні порозвішують, транспаранти – слава кпсс… Красота ж – ну нє?..
Що таке «сколково»? То вже другий «інноваційний» центр» біля москви.. Перший називався – «Детройт в Іжорі». Так саме в часи рейсів того першого пароплава.. “The Buford” – for ever..

Про вову і без жартів? А нахіба він мені нужен? Та мені шо шкода розказати?.. А мені, що за це хтось платить? Все рівно розказати? Про якого з двох? Про обидвох? Хіба давай разом розберем:
Вова не лідер. Ні один, ні другий. Лідер – це харизма і вміння підкорити всіх собі. В есисері останнім таким був сталін. Чи є між вовами схожість? Обидва хочуть есисери. Але є нюанси. Думаю, що московський, то таки двійник. А того, що «моль» і хотів бабла, таки зажмурили. Не знаю, чи жінка з двійником жити не хотіла, чи він з нею, але прийшлось їх «розлучити». І терміново ліпити з двійника мачо. То історія недавня – згадай, проаналізуй і все побачиш. І «развод» в антракті вистави, і всілякі кабаєви, та різні решта «любовніци»…
Не може так бути, щоб без лідера? Час царів пройшов і лідери тепер не світяться – чаушескою ніхто більше бути не хоче. Тепер лідер за периметром. І, коли умовного путєна порвуть, можна відкотитися, переосмислити і почати спочатку.
Хто передає «дірєктіви партії» «колєктівному путєну» і контролює їх виконання? Зверни увагу на такого чувачка в чорному капелюсі і з пейсами. Схоже, що він. По чому схоже? По виразу обличчя.
Засоби масової пропаганди присувають тобі образ самовлюбльонного ідіота, котрий звільняє всіх нормальних, щоб не програвати на їх фоні? Це було б можливо, якби він був лідером, а він таким не є. Розуміючи це, керівники проекту зі старту почали присувати про найвпливовішого. Зрозумівши, що з цього сміються, перестали.
Він звільняє всіх, хто щось вміє, чи може?.. А, як думаєш – навіщо? Щоб збити патріотизм, бо підари не справляються? А кажеш, що аналізувати не вмієш. Всі оці нон-стоп намйокі про скорі вибори, як думаєш – навіщо? Щоб ти подумав, раз вибори, то війна з дня на день скінчиться, і тоді на пса тобі йти і в останній день коні кинути? Нє?..
Хто такі керівники проекту? Тут, якраз той випадок – хто його охороняє, той його і танцює – нє?.. Ну і зверни увагу – хто саме контролює засоби масової пропаганди. Все просто, аж скучно. Ідіоти, а чому вам спокійно не живеться? Голодні ходите?..

Нє, чувак – таки не маю бажання безплатно. Соррі. В кінці кінців, це художня книжка про життя гіперлупів на Марсі. Все рівно хочеш? Ок – добийся, щоб одному з успішних топ-менеджерів щурмі заборонили розраховуватись готівкою. Тільки безнал. Особливо за алкоголь і сигарети. Тільки йому. Поки при посаді – заборона на готівку. Коли «парламент» прийме такий закон, тоді й приходь – проаналізуємо далі…

Money talks, money shouts..

&&&&&&&&&&

Майк Новосад. “M&M, або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..”Видавництво “EuropeLiberal..” 2020.

Придбати можна на офіційному сайті видавництва..

В інтернет магазині“КнигарняЄ”

Не подобається електронна комерція? Можна в звичних книгарнях:

Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є”)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель ”Жорж”)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ “King Cross Leopolis”
(“Книгарня Є”)
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова”)
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 “Книгарня #1