Театр, або той тойвово..

WTF

Stop it!

CHAPTER EIGHT

The Theatre of the Absurd.
НЕДОРОСІЯ…..
2020. January.

Колись, якийсь поляк закинув в мережу свою мрію. Мрію у вигляді намальованої карти, так званої Євразії, де замість, так званої росії, океан, котрий він назвав Океан Мрій. А саму карту – Світ без проблем.

А ще колись, хтось закинув в мережу, серед цитат «внєзапно поумнєвшіх актьоров» вислів, котрий приписують, так званому «руzкому мислітєлю» карамзіну – … а ви можєтє в двух словах опісать рассєю? Могу і в одном – воруют…

«Мислітєль» не шарив. Якщо одним словом, то це слово буде – брешуть. Можеш навіть до синагоги не йти. Брешуть там нон стоп. Вся їхня, так звана «історія» – це один неперервний танунах. І усний, і письмовий, і ненаписаний. І не тільки історія – в побуті те ж саме.

До речі – а що таке «мислітєль»? Від слова мислив? Тобто ганяв мислі в голові? Тобто думав? Він там один був такий задумчівий? Всі решта не думали? Тому ті поодинокі, що думали, то були «мислітєлі»? А решта хто були? Що ти там казав про вєлікій руzкій язик і літєратуру? Адекватнішого слова в язикє не знайшли?

Є в них ще одне слово, котре може дуже чітко охарактеризувати недоросію, це слово – ряженые... Воно просто ідеально ілюструє все те, чим вони там живуть і тішаться. Тобто – абсолютно все. Так звані «рассєянє» живуть тим, що приміряють не свій одяг і роблять вигляд. Як в примітивно-самопальному театрі – з «задумчівим ліцом» роблять вигляд, що вони «високоразвітая нація» і конкретні пацани. Що, так звана москва, то вєлікій город, а так звані рассєянє, то вєлікій нарот… Але, як сказав ще один їхній «мислітєль» – нє по хуану сомбреро. Бо вся їхня «велич», то примітивні понти, а москва, то велика клоака, яка кишить в очікуванні глобального міжетнічного конфлікту. Про конкретних пацанів колись класно написав Слава Gorky Look – …в росії, з її кримінально-національним менталітетом, секс існує в першу чергу, для визначення свого місця в ієрархії, потім для задоволення, і аж в останню чергу для розмноження. Тому першим про що расєянін спитає, потрапивши в незнайоме йому суспільство – від Європарламенту до дельфінарію, буде – «а они друг друга в жопу ебут?» Тобто відразу пробує визначитись зі своїм потенційним місцем в незнайомій йому ієрархії…

Тобто, конкретний, на словах, пацан, реально – банальний чмошнік, котрий все життя займається тим, що бросаєт піть.

Чи є він русскій? Аж ні разу.

Тобто – якщо все таки одним єдиним словом, то буде – брешуть. Бо брешуть і тоді коли воруют, і тоді коли в не свій одяг рядяться…

– Але, як???? – хочеш сказати ти – як, це в них немає історії? А царська династія романових, наприклад? Он навіть прокурор поклонская з портретом романова поїхала послом в Буркіна-Фасо. На стіні там прибила… як, то так – нема?…

Якась безумовно є, але зовсім не та, що вони тобі присувають. Ну і, як завжди є нюанс. По перше – в, так званій педерації, слово прокурор не несе свого прямого сенсового навантаження. Там, це про істоту, котра нарядилася в мундир прокурора, щоб красти – не більше. А від того, що якась істота в прокурорському мундирі спить з портретом істоти, котра нарядилася в «одяг царя» – ні вона не прокурор, ні «цар» не цар.

А історія… Колись, нєкто шуйскій, з чувака на прізвище сівокобилко, зліпив «царя» на прізвище романов. Чому романов, а не, наприклад, потапов? Тому, що римляни свою столицю назвали Рома, а не Потапа. Зараз пріоритети змінились і фамілійо їх «царя» було б – Алєксій Вашінг-Тонов.

Скоріше за все саме звідти походження їхньої ідіоми – врьот, как сівий мєрін…, до речі.

Чому рассєянін нє русскій?

Бо такого етносу не існувало ніколи. От, уяви – в Румунії є румуни, в Молдові є молдовани, навіть в Угорщині є угорці… А так званих русскіх нема. Де саме нема? В так званій, поки що, росії. І в Білорусії нема. І ніде нема. Як і білорусів, до речі. Тобто трішки ще є, але так, щоб ту країну можна було продовжувати називати Білорусією, то вже критично мало. Проте вони хоч були, а русскіх не було ніколи.

Хто тоді ті, що називають себе русскіє? Це мікс. Мікс зі всього, що під руку трапилось. З різних етносів, заржавілих бетономішалок і китайської ізоляційної стрічки. Ну, або – «разний сброд». То, якщо на язикє достоєвского і льва толстого.

Як так сталось? То треба йти в Історію.

Хочеш? Пішли:

Якщо стартувати з самого початку, то насправді оце, з дозволу сказати «недодєржаве», котре потім назвало себе рассєя, і в тому вигляді, яким воно є зараз, мабуть сам того не бажаючи, створив Тит Веспасіан (Titvs Flavivs Caesar Vespasianvs Avgvstvs). Можна додати “Junior”, щоб не плутати з його татом, котрий мав аналогічне ім’я. Так, саме він. Можеш поїхати до Риму і зробити собі селфі на фоні його арки.

Тобто – і не шуйскій, і не сівокобилко, і навіть не иван the terrible. Останній створив лише, так званих «апрічніків», придумав їм таку сяку «ідеологію», слово «ґойда!!!», і зовнішній вигляд. Нарядив тобто. Як воно, той апрічнік, виглядало? Як на мою думку, то – як ідійоти. На чорному коні, в коричневій китайській папасі, темно-сіромуу повстяному монгольському халаті, підперезаному червоним поясом і в червоних чоботах. До коня були прив’язані – мітла і голова мертвого пса. Навіщо аж так? Мабуть, щоб красіво було. Той «цар» був теж психічно хворий, до речі. Настільки, що повбивав власних дітей. Ходив потім по москві і чіплявся до перехожих з фразою – у мєня мальчікі кровавиє в глазах. Але пес з його «мальчікамі», ти уяви, скільки невинних псів ті казли замордували. Ну, бо та «деталь гардеробу», зі зрозумілих причин весь час потребувала оновлення. То мітла могла собі висіти, поки не загубилася десь по дорозі, а псяча голова – тиждень другий і вже не кондиція. Тобто втрачала товарний вигляд і ставала неліквідом. А далі, то взагалі – амінокислоти різні з неї назовні лізли, а це смерділо і зменшувало швидкість коня. Ну і зелені мухи, знову ж таки…

Відтоді, до речі, в них і пішло слово ряженые, а тодішні апрічнікі – то сучасне

«фсб рф», якшошо.

До чого тут Веспасіан? Він розігнав, так звану Іудєю. Розігнані розлетілись спочатку на секти, а потім в світ широкий. Одна з сект ломанулась через тодішню Вірменію. Тодішні вірмени вже пробували щось грати на дудуку і варити хаш з винограду. Потім їм з того варива вийде щось, що віддалено нагадує коньяк, але тоді ще виходило щось – «ну такоє…» По дорозі секта десь набралася ідей, що гроші не пахнуть, тобто ідей, котрі в майбутньому назвуть марксистськими, а вже потім опинилася на території сучасної, так званої педерації.

Там по лісах та на берегах річок жили собі різні невеличкі племена. Жодне з них не називалося русскіє. Вони тоді ще не грали ні на чому, бо не вміли, але вже пробувала взвізгівая пританцьовувати «камарінского». Були невимиті, бородаті і достатньо поцоваті. Тобто візуально з тими вимушеними переселенцями сквозь Армєнію, навіть схожі. Без пейсів, але в халатах. А головне – наївні, як і всі маргінали. Ну, бо що вони там в своїм селі бачили? Єлі с брюкви кашку, пілі с брюкви бражку, іноді грали в брашку, іноді в барашку – тобто жили, як вміли. Коли запаси бражки показували стабільний приріст, то пробували бірьозу заломаті.

Але тут з’явилися вимушені переселенці і тиха ідилія для цих милих аборигенів скінчилася назавжди. Яке ємке слово назавжди – нє?

Переселенці – то завжди трабл, пам’ятай про це.

Чи шкода тих бородатих, але без пейсів? По великому рахунку, може навіть так. Ну, бо що вони були кому винні?

Але не судьба…

А тоді глянули на них ті прієзжіє і зайшла їм в голову, до вже існуючої ідеї, котру потім назвуть марксізьм-лєнінізьмом, ще одна ідея…

В цьому місці тихе щастя потенційних рассєян закінчилося. Першим ділом іммігранти навчили їх брехати на промисловій основі…

Концепцію утримання влади придумали римляни і виразили її двома словами звичними і одним службовим. Розділяй і володарюй. Але Їм було просто – вони мали фізичну силу. Іммігрантам було важче, бо було їх мало, легіонів під рукою не мали, та й взагалі… Тому концепцію римлян по ходу розширили – спочатку всіх перемішай, а вже потім розділяй і володарюй.

Ось саме цим вони там в лісах і зайнялись. Стравлювали племена, змішували їх між собою, знову стравлювали і знову змішували…

Навіщо? Навіщо саме тоді – то залишилось поза кадром. Можливо хотіли з них поробити собі легіони і валити назад через Вірменію – розказати тому Титу Веспасіану некошерному, які ті дельфіни на вигляд.

Що вийшло в результаті? А ось це «недодєржаве» і вийшло. Перемішані між собою аборигени таки стали для секти фаршмак-батальйонами. Тобто, станом на зараз, це єдине місце на Землі, де секті вдалось зробити новий етнос. Можеш їх називати – совки, можеш – рассеянє, можеш навіть росіяни, але то вже буде ну дуже груба стилістична помилка.

Чи показали Веспасіану? Ще ні, але сподіваються.

– Чекай, чекай… – хочеш сказати ти – як це в росії немає росіян? Там в них всі

прізвища російські…

Ну, як тобі сказати… Якщо до імені батяні, чи мамані додати закінчення, що

відповідає на запитання “чий?” – наприклад назарбаєв, то казахом він від

того бути не перестає. (лєнін від слова Лєна, якшошо).

В них багато прізвищ «пєтров»? А ти на лице того «пєтрова» уважно подивись. З одного боку – вся грусть єврєйского народа, з іншого – сліди всіх, хто в етно-замєсі участь приймав.

Як вони отримали назву «russia»? Вєлікій кнєзє – «царь» пйотр пєрвий» їм купив за великі гроші. Завіз ті гроші в Королівське географічне товариство. А в тих якраз була фінансова скрута. То подумали – ой да какая разніца – най називаються, як хочуть. Нам то шо… Могли б це і без нас зробити, а так, то ще й бабла он по ходу підкинули… дєбіли, бля…

Вернувся той пйотр додому і каже – аж бігом мені принесіть туєсок брагі

холоднєнькой, а самі возрадуйтєсь – ми тяпєрь Рассєя…

– Хавана Гіла!!! – возрадовалісь придворні євнухі – Нагіва Хала!!! Уру-ру, йоп твая мать!!!

До речі – могли себе назвати Удмурто-Якутія, чи Буркіна-Фасотія, чи навіть Карело-Франція – суті це б не змінило. Звідки взялося слово – велікоросія? Танунах каже, що з церковних книг. Ось – чомусь ні разу в тому не сумнівався. Що це означає? Тільки те, що весь танунах, це те одне єдине слово, котре максимально можливо, так звану педерацію, характеризує. Звідки взялося – недоросія? Воно ось якраз саме зараз і береться..

Тобто мешканець педерації, це мікс-мутант, котрий вивели змішуванням різних етносів. Але не просто різних, а з ретельно відібраних найгірших представників тих етносів. Так звана «влада», підтягувала самих гнилих представників – бо нормальні не йшли.

Ось така селекція, ось такий негативний відбір. Тобто природа відбраковує те, що їй не вдалося, а секта комуністів пішла зворотнім шляхом – те, що комусь не вдалося, вони підтягували до себе і робили з них, так званих холуїв… Звідки взявся, так званий руzкій язик? – етноси ж різні були…

Та там все просто, для того й взявся, що етноси були різні.

Як саме взявся? Теж нічого складного. Просто донесли тодішнім локальним

посполитим:

– Ілі ти пєрєходішь на язик пушкіна і тогда возможно будєш інжінєром, ілі нє пєрєходішь і тогда вєрняково будіш помошчнік асінєзатора.

– Как інжінєром? Я ж нє учілся?

– Ой, да какая разніца. Ну – нє хочєшь інжінєром, то будіш бізнєс-

трєнєром…

В тебе на язику крутиться запитання? Давай краще покажу тобі, хто створив, так званий ссср:

Поїхали – ульянов владімір ільїч. Поганяло в секті – «лєнін». По папє калмик, по мамє юріст. Один з ідеологів секти. Його потім отруїв нєкто йосіпь «сталін».

Нєкто – бронштейн лєйба давідовіч. Поганяло в секті – «троцкій». Модератор того всього. На прохання «сталіна» – його зарубав льодорубом, початкуючий марксіст-лєнініст, прізвище не пам’ятаю.

Далі – розенфельд лєйба борісовіч. Поганяло в секті – «камєнєв». Ідейний лідер. Розстріляний, як «троцкіст-зінов’їст» з подачі «сталіна».

Наступний – радомисльській гершон ароновіч. Поганяло в секті – «зіновьєв». Розуміючи, що коїться – зробив з петрограда лєнінград. Не помогло – розстріляний на пару з «камєнєвим», як «троцкіст-зінов’їст». Чому тоді вже «камєнєв» був розстріляний не як «троцкіст-камєніст»? Де фантазія? Навіть той террібел мав більше фантазії – нє? Але менше з тим – розстріляв товаріща «зіновьєва» близький товариш товаріща «сталіна» – товарішчь карл паукєр…

Ось так пацани бабло і владу ділили.

Але то ше не всі:

Куди ж без жінок – залкінд роза самойловна. Поганяло в секті – «зємлячка». Їпанута на всю голову комуняка-істеричка. Спалила декілька десятків стволів в кулеметах, поливаючи полонених царських офіцерів в Криму. За це отримала погрємуху – «красная коса революции»…

Далі – мовшевіч янкєль міраїмович. Поганяло в секті – «свєрдлов». Член ЦК

РСДРП(б), РКП(б). Голова ВЦИК. Бум цик цик… і всіх решта цик. Отруєний за

наказом «лєніна»…

Наступний – собєльсон кароль бернгардовіч. Поганяло в секті – «карл радек». Начальнік «комінтерну». «Роздував «міровой пожар», поки не вмер в «гулагу», куди його пристроїли його ж товариші…

Хто там далі… – уріцкій моїсєй соломоновіч. Поганяло в секті – «борєцкій». «Предсєдатєль петроградської «чк». Нагло «прострочений» початкуючим марксістом – льонєй каннєгісєром…

За ним – мєнжінскій вацлав рудольфовіч. Поганяла в секті не мав, звали – менжінскій. «Глава ОГПУ» /ребрендинг «чк»/. «Умєрщвльон врачамі-врєдітєлямі» за наказом яґОди…

Знову ж таки – яґОда гєнох гіршовіч. Ще один без поганяла. «Нарком НКВД» /ребрендинг «огпу»/ – «прострочений» садистом-гомосексуалістом єжовим…

Звісно, що – єжов ніколай івановіч – «нарком МГБ» /ребрендинг «нквд»/. Особистий друг «сталіна». Офіційний гомосексуаліст. «Прострочений» берією за наказом «сталіна». Єдиний з усіх не реабілітований посмертно. Всіх інших реабілітували і оголосили героями… Може тому, що не жид?

Ось такі були засновники ссср… Всіх, крім лєніна, десь закопали…

Цікава тусовка – пра? Некрофіл – напівкалмик, що чомусь прикидався шлангом. Некрофіли євреї, що чомусь прикидалися «росіянами». «Росіянин»-пєдєраст, що чомусь ніким не прикидався – просто стріляв з перервою на хавчик і сон. Пару азіятів некрофілів з Кавказу…

Кароч – абрам породіл хаєма, хаєм породіл мафусаїла, самуїл породіл якова, яков породіл іуду, братів його та маршала ґрєчко… і ще, здається якова блюмкіна…

Я тепер розумію, чому в тих, що радянські на всю голову, сакральне блюдо

– салат «Олів’є». От – чому єжова не реабілітували, то ніяк не пойму…

З так званим «лєніном» теж цікава ситуація. Зі спогадів його прислуги, перед тим, як відійти, він дивився в небо і кричав – «ала… ала…. алала...», потім – пауза декілька хвилин і знову. І так пару днів підряд. Збоку виглядало так, ніби він з кимось спілкується. Не розумію – чому в небо кричав. Ті, з ким він пробував домовлятися, взагалі-то діаметрально протилежно – нє? Може вже не мав сили відкрити каналізаційний люк… Але менше з тим – з огляду на те, як вперто його не хочуть закопати в землю, напевне московська православна «церква» хоче оголосити його своїм святим…

Це був не весь список, якшошо. І, це лише одне покоління в історії недоросії. Список до цього, і список після цього – ну дуже довгий. Прізвища і поганяла були інші, але суть не змінювалася. Секта всіма силами і методами пробувала створити хаос. Ще відтоді, як перші переселенці зайшли в майбутню педерацію десь з боку, так званої Вірменії…

Розказати ще про секту? Запросто:

Колись їх виперли з Месопотамії. Ну, бо вони були хороші, а ті в Месопотамії

погані.

Потім вони виперли фінікійців з Фінікії. Ну, бо вони були хороші, а ті фінікійці погані.

Потім їх вавілоняни виперли в Месопотамію. Ну, бо вони були хороші, а ті вавілоняни погані.

Потім їх перси виперли з Месопотамії. Ну, бо вони були хороші, а ті перси погані.

Потім їх римляни виперли з Іудеї. Ну, бо вони були хороші, а ті римляни погані.

Потім венеційці їх виперли з Венеції. Ну, бо вони були хороші, а ті венеційці погані.

Потім їх іспанці виперли з Іспанії. Ну, бо вони були хороші, а ті іспанці погані.

Потім їх німці виперли з Німеччини. Ну, бо вони були хороші, а ті німці погані.

Потім французи їх виперли з Франції. Ну, бо вони були хороші, а ті французи погані.

Потім англійці їх виперли з Англії. Ну, бо вони були хороші, а ті англійці погані…

Достатньо? Продовжувати?

Це теж – далеко не повний перелік, коли хорошіх погані звідкись ізгонялі, якшошо…

Ти теж бачив відосік, де репер з любавичів істерить про те, як вони не простять Україну. Всіх накажуть і простять, а Україну ні. То ж, я так розумію, що їм весь той список тре наказати – нє? Тобто їх дурнувата ідея, станом на зараз, полягає в тому, щоб в Італію, Німеччину, Францію, Англію і далі за списком напакувати азіатів, потім всіх перемішати і створити хаос? Оце й буде наказаніє..? Що, станом на зараз, отримали на вихлопі? Напакувати, вдаючи з себе високоморальних інтелігентів, вдалось. Перемішати поки що ні. Але вони над тим працюють. Тобто створити цілком нову істоту – без роду, племені, а головне – без моралі навіть в перспективі, їм вдалося лише на території недоросії. Поки що. Але працювати над цим вони не припиняють.
Що було коли Папа Римський Іоанн Павло Другий, разом з Президентом Рональдом Рейганом розвалили їм ссср? Та нічого аж такого надзвичайного – мешканці педерації в розпачі почали кидатися в різні сторони одночасно. З криком – голосуй, бо проіграєш – топили за, так званого єльцина. Паралельно з криком – проіграй, бо голосуєш – топили за, так званого зюганова. Перпендикулярно до паралельного, з криком – Уру-уруру, йоп твая мать!!! – топили за, так званого жіріновского. Ну – бо він хам і наглий пєдєраст, а ще папа юріст, а мама єврєйка…
В результаті тих скорбних двіжєній, на вихлопі отримали від хабаду – нєчто. Нєчто було півтора метру зросту і повернуло їм гімн ссср. Тоді вони наряділіся в – можем повторить...
Спочатку хабад палко мріяв реанімувати ссср. Але з наскоку, через «вкусний пломбір із дєцтва» відновити його секті не вдалось. Тому – поки пробують, то тішать себе і локальних «руzкіх» «вєлікой рассєєй».
Тобто ще раз – «корєнной «рассєянін», це алкоголік в китайському спортивному костюмі. Він постійно пробує «бросіть піть», і «начать жіть по новому…» В обід навіть видаляється з «вконтактє» і інколи навіть пробує щось читати. Але до вечора то все проходить – ввечері воно відновлюється «вконтактє», а вранці прокидається з бодуна і в обмочених китайських спортивних штанах…
***

Пам’ятаю, що про післявоєнну історію ссср’у обіцяв – просто ще довоєнну не закінчив.
Вже двадцять п’ять років, як похмура комуністична імперія, де комуністи могли офіційно нести свій образ світові, офіційно здихла.
Як це не смішно, але осиковим кілком недоімперії стали тьолкі в Rimini.. За допомогою кіно, якого так прагнув «лєнін», вони проникли на територію ссср’у. Проникли відразу в голови – як контрольний постріл з “Маузера”.. Знав би той «лєнін», що те, чого він так прагнув, знищить те, чого він прагнув ще більше. Але це, як дві недоросійських біди – дураки і дороги. Парадокс – де перша біда постійно ремонтує другу. Знав би «лєнін» – то розстріляв би всіх кіномеханіків. Добре, що не знав, бо ми би зараз жили у північній кореї.
Тобто – жили собі комуністи жили, їли сало з цибулею, лічили геморой в спецсанаторіях і тут кіно – «как важнейшее из искусств»… Все. Їх світ перевернувся. Червоне жіноцтво в байкових панталонах, і зіркою на лобі – рімінійському жіноцтву в бікіні, змагання на тому конкурсі краси програло вщент.. Навіть з “Маузером” за поясом програло… Недоімперія здихла.
Залишились нащадки. З партійним квитком кпсс на антресолі, дєдушковою будьонівкою під диваном і кривим рєвОльвєром в ящику на балконі.

Прочитавши на фійсбуку текст про червоне жіноцтво – шо ты плитёшь… –написала мені якась баба з Ізраїлю в коментах – у нас, в СССР, были лучшие в мире портные…
Я їй там же порадив загуглити – «хрущов в кукурудзі». І – якщо головний комуніст вашого ссср виглядав саме так, то какіє портниє тоді були у Вас..? У тих, що рангом паніжє…

Щоб тобі до гугли не ходити:
Той, так званий «лєнін», неодноразово наголошував, що «важнєйшім із іскуств для нас являєтся кіно...» Імперія була малописьменна, а коммі пробували тримати владу за рахунок масованої пропаганди. Кіно вони бачили, як інструмент. Театр теж – якшошо…
Комісари казали про себе – «комиссары в пыльных шлемах…» Старі блатні /не сталінські/ казали про них – «чєкіст с кривим рєвОльвєром» /наголос на першому о/.
«ГУЛАГ» – абревіатура від «Главноє Управлєніє Лагєрєй». Найстрашніше, що придумала секта комуністів. Портал на той світ в особо ізвращьонной формє…
В Мордовії була одна з локацій «гулагу»

Парадокс, але вбиваючи в тім ссср’у будь яке прагнення до свободи, комуністи підсвідомо потягнулися до свободи за кордоном. Рабів завжди тягне до вільних людей. Вони їх ненавидять, але їх до них тягне. А ще в так званих «рассєян» якась шалена тяга до того, щоб їх визнали за нормальних. А от – якщо б ще і за елітних…
Під час другого Майдану до Києва приїхала група послів від EU – мали зустріч з «бригадою» януковіча – згадав? Ну тоді згадай, як перед ними прогнулася в кніксені з запопадливою посмішкою, так звана єлєна лукаш. Як лєва попрошайка – ми теж еліта, як і ви… признайте нас… А ті не признали. Просто подивились, як на лєву попрошайку – тобто вловили її суть сєрьмяжную. Для неї це було гірше, ніж якби батогом оперезали – і це було видно. Тобто, ні хрєна не актриса – не змогла втримати емоцію. Тобто комуняка, воно і є комуняка…

Може хочеш, як та баба з Ізраелю, присунути про ракети і балєт?
Давай розкажу про ракети.
… Руzкая єврєйка із Кокчєтау – Лідія Орестівна Абрамова-Шнєєрзон сиділа у сєбя на кухнє в передмісті Дрездена. Звідкілясь їй в голову залетіла велика розчепірена думка і вона почала її думати: – Эх какую страну просрали… в космос же ж летали… – позіхнула Лідія Орестівна, і задрімала – так і сидячи на табуреті і спершись ліктями на підвіконник.
Поки пані Абрамова-Шнєєрзон дрімає, розкажу тобі про космос. Ну, бо ця думка не їй одній в голову залітає.
Просранная страна дійсно запустила в космос пару десятків посполитих. На пса то було треба? Питання досі відкрите, але то таке – тут можна пропустити. Як воно виглядало? Розкажу на прикладі двох пацанів, один з котрих навіть з радянського звіздальота за двері вийшов. Як і навіщо вийшов? Ну – на шнурку прив’язаний і в скафандрі. Навіщо? Кажу ж – питання досі відкрите. І взагалі – тут не про те, як і навіщо виходив, тут про те, як їх на землю спускали з того космосу.
Звіздальот, як і прогнозували, впав десь в тайзі. Космонавти бєляєв і лєонов почали запускати сигнал “sos”. Тіпа – знайдіть нас вже до холєри, в кінці концов…
В кремлю їх крікі о помощі чули, але звідки саме кричать не розуміли. Тому просто літали над тайгою на гелікоптерах і дивилися – то в біноклю, то на заправлєни в планшети космічєскіє карти… Як не дивилися – нема… Нєту… Пропали, як пьйос Барбос на ярмарку. Разом з космічним лайнером, в араґу пєгу….
А пацанів, тим часом, в промерзлій тайзі крило. Пацани дуже хотіли на ручки, або хоч радянським «коньяком» назвіздошиться. Ніхто їх не знаходив. Потім німці зловили їх “sos” і передали керівництву недоросії координати заглохлого лайнера.
Головний фельдмаршал віддав наказ – поки ми наженем лохів, прорубаєм просіку і проведем узкоколєйку, то беріть і кидайте їм з гелікоптерів теплі речі і коньяк… Але, знов так сі стало, що чуваки «приземлилися» посеред дерев. Їм почали скидати зверху теплі шмотки і пляшки з коньяком. Шмотки зависали на деревах, а коньяк, чомусь в скляних пляшках, розбивався на очах радянських «героїв космосу» об мерзлу землю. «Герої космосу» псіхували, показували гелікоптерам знизу факи, підстрибували від бажання, що ніяк не хотіло збуватися і посилали нахуй.
Лохи узкоколєйку вели – шо коні педальні, але так, як коньяк їм було не по масті, то позамерзали. Десь там їх і закопали. Против фарту лоховского нет прийома с космодрома – залетіла в голову Лідії Орестівні наступна думка і вона на деякий час прокинулась…

Поки «фрау» Лідія бездумно дивиться в вікно, розкажу тобі ще про лєонова.
Ніхто так і не зрозумів навіщо, але його випхали в відкритий космос. Щоб часом не спробував емігрувати в яке созвєздіє, то прив’язали шнурком і випхали в люк. А назад він ледве заліз, бо його радянський «скафандр» роздуло там надворі і назад в люк він не пролазив. Дебіли легко створюють собі проблеми – якшошо…

Чи було щось нормального в, так званому радянському союзі? Так. Були люди. Люди, котрі його розвалили. Всі решта були долбойоби. Все решта було те, що долбойоби накреативили.
В сто перший раз:
«Автомат калашнікова» створив полонений Hugo Schmeisser – ось такий конфуз.
«Доброє совєтскоє кіно» створили ті, що совок ненавиділи – читай їхні спогади.
Ті, що совок любили, створили – «ленін в дєкабрє», «лєнін в январє», «лєнін на путіловском заводє»… Тут той момент, коли краще побачити те «кіно», ніж про нього прочитати. Але – обережно. Від перегляду можлива деліріум тременс..
«Вєлікій совєтскій балєт» створили ті, що при першій можливості з совка чухнули на Захід. Читай і їхні спогади.
Що там ще залишилось..?
«Вкусний совєтскій пломбір» – продали трохи золота і купили американське обладнання і рецептуру. Те саме з майонезом. Те саме з «вкуснимі совєтскімі булочкамі». Поламалося обладнання – скінчився пломбір.
Чи хочеш може ще про «велікую побєду» розказати? Про «свєтлую пам’ять» нагадати? Не варто – почуєш те, що чули «пілоти» гелікоптерів від «космонавта» лєонова. Краще почитай на чиїх машинах вони їздили, хто їх «кращий в світі» танк зробив. І скільки «свого» народу вони зарили в сиру землю…

То вон та – Коко Шанель..?

Космос і балєт, то цікаво, безумовно, але ми зараз про період до початку другої світової війни. По правді сказати – в довоєнний період илітні комуністи довго не жили. Їх тоді крило конкретно і вони валили своїх направо і наліво – чуть що, пох за шо, але – расстрєл на мєстє і хоронити на красну площу…
Як то виглядало?
Розуміючи, що кількість вождів на гектар поля не повинна перевищувати одного, «сталін» швиденько втруїв «лєніна», відразу за ним перетлумив всіх його «соратніків», зробив з них почесний цвинтар на центрі москви і почав ізгалятся в управлєнії страной.
В повітрі все ще літали іскри та ідеї недавньої хабад-революції, тому, пам’ятаючи, як самі захоплювали владу, «сталін» спочатку знищував все, що могло відкинути його на маргінес, а потім вже не зміг зупинитися і нищив посполитих мільйонами. Був там один шлємазл – звали нафталій ароновіч фрєнкєль. Ну, то він підказав гєнріху гіршовічу ягОді, що йому дуже шкода, що в лагєрях надаремно пропадає така кількість біоматеріалу, на якому можна непоганий ґешефт робити. Той побіг до «сталіна» і переказав.
«Сталін» гєнріха гіршовіча про всяк випадок, звичайно ж розстріляв, але слова його не забув і разом з товаріщамі створили, так званий «гулаг».
«Гулаг» – то був ґешефт помпезно-грандіозний. Але. «Гулагом» треба було керувати, «гулаг» треба було охороняти, про настрої насельників «гулагу» теж непогано було б знати… Потрібна була структура. Апологетів настоянки глоду та потенційних заколотників «сталін» поставив на охорону таборів – подалі від кремля. А для подвійного контролю присунув ще й кримінал «на службу государству». Тут він обійшовся вже своїм розумом – ну, бо сам був з гопніків, то мав уяву, що і як. Щоб тримати табірний піпл в покорі, «сталін» впровадив схему організованого криміналітету зі спеціальним кодексом поведінки. Там була своя ієрархія, зкреативлена – прям в кабінетах кремля. Створити це «сталіну» вдалося і по сьогоднішній день більшість «блатних» мають в закапелку ксіву агента вчк…

«Марксіст-лєнініст» гєнріх гіршовіч не збрехав – табори «гулагу» почали приносити бабло. Економічно обґрунтоване бабло – робоча сила була безкоштовна…
Бабло побеждает зло – вирішила «ыліта» і затанцювала… Щоби «ыліта» не почала забагато про себе розуміти, «сталін», час від часу, її проріджував – мову цього танцю іосіф розумів без перекладача. Колись, ще на дорогах Кавказу, один каторжанін поділився з ним геніальною ідіомою: пусть лох говорит – сам себя накажет… Малося на увазі – хоче людина хвалити себе, не заважайте їй, будемо мати потім за що її вальнути… «Сталін» видав кєнтам цю думку за свою – сказав і аж в дзеркало на себе подивився – який я розумний в натурє…
Кєнти все розуміли і бачили чим пахне. Як все закінчиться теж здогадувалися. Але – раз вже поцани, замість звичного ґешефту, надягнули шкірянки з “Маузерами” і зайнялися ґешефтом дещо незвичним, то вирішили, що воно того варте. Вирішити так їм було нескладно – основотворчий слоган коммі – бєй своіх чтоб чужіє боялісь…
Хто не ризикує, той не п’є шампанського – казали поцани, закусуючи цибулею самогонку. Потім підтягнули до себе «продавців опіуму для народу» – комуністичну «церкву» московського патріархату, назвали все це – коммунистическая партия советского союза і пошла плясать дєрєвня далі..
Прислужники секти, ще під фінал ссср’у погнали пургу про репресії 37го року. То була справді цікава ситуація. До того року комуністи вже знищили локальних аборигенів нємєряно-мільйонами, але в тому році «сталін» подумав, що він тепер вже і сам мафусаїл, і що не знесе його від влади вже ніщо. Крім – хіба що хтось з сектантів-іудеїв щось придумає. В 37му він взявся за них – зробив хід на випередження. Рвав секту, як дурний газету. Але хід був потужним, бо відновилися вони при владі, аж при так званому брєжнєві.

Взагалі «мислітилів» в недоросії було дофіга. Ідіомами сипали – «ранєвская» поруч не стояла. Іноді ніякі, іноді правдиві. Наприклад – в нашєм дурдомє, кто пєрвий халат одєл, тот і доктор. Або – понти дорожє дєнєг…
Про понти на цікавому прикладі розкажу:
Купила собі недоросія право на проведення чемпіонату світу по футболу. Навіщо? Бо понти дорожє дєнєг. Кажуть, що північним корейцям розказують в телевізор, що їх збірна виграє всі чемпіонати світу ще з часів «кім ір сена». Хто такий «кім ір сен»? Північно-корейський «сталін». Де недоросія, а де вони? Насправді майже поруч. І не тільки географічно. Кім, до речі – це закриптоложене «Коммуністічєскій Інтернаціонал Молодьожі». Що означає – ір сен? Не знаю – мабуть красная звізда.
Ну тобто – купила собі недоросія право на проведення. Збудували 11 нах нікому не потрібних стадіонів. Тобто бабла просто викинули нємєряно. Потім сіли і подумали – бля ото вилетіти відразу в першім колі, то якось буде виглядати не по вєлікому. Почали скуповувати інші збірні. Але чомусь не звернули уваги на Уругвай. Думали – ой да шо там того Уругвая, да ми їво адной нагой… А Уругвай взяв і показав чого варта збірна недоросії. Жорстко показав. Так званий кремль, свою помилку аж бігом зрозумів і витягнув ше бабла. А далі було те, про що тут і хочу нагадати.
Далі була збірна Іспанії…
Чого варті іспанці – показали вже вони самі. Я не знаю скільки заплатили Іспанії… ну поки що не знаю.. Ну, бо все таємне – раніше, чи пізніше перестає таким бути
На прикладі? Прошу дуже – бокс Льюіс/Холіфілд. Нічия. По очках. На нічию ставить всього одна людина на планеті. Ставить 10 мільйонів і на вихлопі отримує 270 мільйонів… Довго то було таємницею?
Але чемпіонат. Після смішного матчу з хорватами, за який заплатили півтора мільярда доларів і програли, в іспанців треба було «вигравати». Без цього казка про вєлікую рассєю розвалювалася на молекули, як лєнін в колумбарію. Як заплатили хорватам? «Пробачили» хорватському ритейлеру кредит. Це поки що те, що вже стало явним. Чому матч був смішний? Хорвати вже давали рассєйскім «футболістам» бити навіть в порожні ворота, але ті і в порожні не забивали… В кремлю замислілісь – якщо Іспанія програє в самій грі, то не повірить ніхто, навіть рассєянє. З – «команда-звізда» нє получілося, то робимо запасний варіант – «вратарь-звізда»… Тобто треба, щоб Іспанія програла в післяматчевих пенальті. Але до них теж треба було якось підвести…
Тут треба віддати належне іспанцям – вони з завданням впорались. Команда була дійсно талановита. Погодься, що перевчитися за три дні з гри на ворота на гру поперек поля, то потрібен талант.
Маркетологи кремля придумали для іспанської збірної «лєгєнду» – ми, сборная Іспаніі, супер команда і контролювали (нагадаю – поперек поля) м’яч всю гру. Але проти такої мошчної команди, як команда недоросії, то навіть ми не могли нічого вчинити? Ну, а їхньому воротарю, то взагалі неможливо забити… Уругвай?… Та то уругвайці мабуть цілу ніч мельдоній гризли, бо ніяк інакше пояснити те, що якийсь там Уругвай міг забити самій недоросії…
Тобто до пенальті іспанці дотягнули. А далі треба було ще й їх виграти. Воротар справився. В принципі це було неважко, коли знаєш, що бити будуть чітко в центр воріт. Ну і щоб вратарь-звізда не проїбав (знаєм ми етіх руzкіх) останній удар іспанці, про всяк випадок вдарили мимо воріт. Ну бо, а якщо пропустить, то що? Гроші назад віддавати?
Я не знаю скільки заплатили Іспанії. Поки що не знаю. Але знаю, що все таємне – раніше, чи пізніше перестає таким бути.. Абсолютно все. Бо не знищить людина те, що колись можна буде продати. Тобто з часом вилізе і це.

А чого ти скривився з недовірою? І та «гра», і ті «пенальті» є в YouTube – піди сам подивись.
Є в цьому і свій кайф – після цього «матчу» я тупо перестав дивитися «великий футбол». Коли дворові пацани грають на пиво – мені реально цікавіше.
Але – Уяви, які дебіли сидять в кремлі і яких дебілів мають за прислугу, якщо навіть підкупити без палєва не зуміли… Ряжениє…

Щоб тобі до медичної енциклопедії не ходити:
«…дебіли здатні до навчання, опановують нескладні трудові процеси, можливе їхнє соціальне пристосування у певних межах. Дебіли нерідко виявляють досить високий розвиток мови, їхня поведінка більш адекватна і самостійна, що деякою мірою маскує слабкість мислення. Цьому сприяють гарна механічна пам’ять, наслідування…
В той же час у дебілів наявна слабкість абстрактного мислення, перевага конкретних асоціацій. Перехід від простих до складніших узагальнень для них ускладнений. На відміну від імбецильності, при дебільності можливе навчання в школі, але при цьому виявляються відсутність ініціативи в самостійності в навчанні, повільність та інертність. Особи з дебільністю опановують переважно конкретні знання, засвоєння теорії їм не вдається…»

Знаєш до чого прийде коли весь час брехати? До того, що зараз навколо. Це не потребує підтвердження, бо саме те, що зараз навколо і є підтвердженням. А якщо не зупинитися з брехнею тут і зараз, то буде ще гірше.

Анекдот на мові льва толстого? Та – no problem:
Леди пятьдесят раз упала в грязь по дороге домой.
– Леди!.. – ахнул дворецкий, открывая дверь.
– С головы до ног, бля. – мрачно сказала Леди…

2016. Edited – Вересень, 2021

&&&&&&&&&&

Майк Новосад. “Хіпстер..” Видавництво “EuropeLiberal..” 2021.

Придбати можна на офіційному сайті видавництва..

В інтернет магазині“Книгарня Є”

Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є”)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель ”Жорж”)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ “King Cross Leopolis”
(“Книгарня Є”)
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова”)
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 “Книгарня #1”