Життя було б невблаганно прісним, якби не маленькі радощі, чуттєві насолоди, пристрасть, яка спокушає так ніжно і тонко своєю чарівною терпкістю і несподіваним поєднанням, таким бажаним, таким п’янким і таким bittersweet. І, звісно, життя можна спокійно прожити і без всього цього, безперечно можна, але чи вистачить снаги втриматись, особливо, коли щодня вимушений відвідувати супермаркет марнославства в своїх рутинних справах, і проходити повз вітрини із тістечками, тими самими bittersweet тістечками.

“Ні, я просто подивлюсь, я нічого не купуватиму, я так, гляну на асортимент”, – кажете ви собі.

І ось, ви вже забуваєте про все на світі, розглядаючи все, що є на тій вітрині. Ви вчитуєтесь у вичурні назви і вивчаєте цінники, вже подумки куштуєте ті, які впали вам в око, і от, до вас уже наближається продавець-консультант із кондитерського відділу, який пакує ті десертИ, і запитує вас:

— Доброго дня! Ви щось бажаєте?

А ви перелякано і сором’язливо йому і відповідаєте:

— Поки що ні, дякую, я просто дивлюсь, шо у вас є.

Він вам посміхається, і терпляче чекає, потім турботливо перепитує, чи не підказати вам чого. Але і тут ви пасуєте, віднєкуєтесь, і швидко змінюєте дислокацію.

Але тепер, йдучи домів, ви згадуєте всі ті неймовірні вигини кремових вензелів, чарівливі кольори ягід на вершечках тістечкових персів, подумки впиваєтесь фантастичним тістечковим запахом.

Якийсь час ви стоїчно боретесь, переконуючи себе, що тістечка нашкодять вашій фігурі, репутації, що не зможете себе вже спинити і стримати, спробувавши бодай раз. Але у внутрішній боротьбі своїй ви заплутуєтесь, тонете в чіпких обіймах Фата Моргани, що приходить до вас із морських глибин ягідних сиропів і озер розплавленого шоколаду. Вечорами ви мрієте про мармурову античну досконалість мигдалевої помадки, карамелізовані вишеньки сосків на вершкових горбиках і цукрову полуничку десь в нетрях бісквітної легкості буття, мрієте про шоколад із перцем несподіваної начинки, що приємно обпікатиме вас потім зсередини, і в намаганні доповнити цей ансамбль виникне бажання здолати ще цукерки із ромовим лікером.

Який час ви мужньо тримаєтесь, можливо днями, можливо місяцями, а дехто навіть роками, але от, одного разу незрозуміла сила тягне вас знову туди, у кондитерський відділ супермаркету марнославства. Спершу у вас все ще розбігаються очі – хочеться все і одразу, але не настільки, щоб відважитись. Але от, ви знаходите там саме таке тістечко, яке, як вам здається, має якнайкраще задовольнити ваші смаки, ніби там поєднали всі ваші улюблені складники та інгредієнти, додали якусь загадку, і вийшов такий ф’южн, який зносить вам дах.

І от, продавець вже посміхаючись вам з-за прилавка, запитує: чим може вам допомогти, він вас пам’ятає. Ви вказуєте пальцем, на омріяне тістечко, і просите загорнути, геть забувши глянути на цінник, але чи і був на ньому цінник? Ви вже й самі не зможете пригадати. Але тут ви дізнаєтесь, який рахунок виставляє продавець, дає вам чек із дивною позначкою, ви маєте показати його на касі при виході. І тут до вас доходить, що там написано, ви обрали серед всіх тістечок те, ціна в якого несусвітня, і вона аж ніяк не в тих грошових одиницях, які вам відомі, до яких ви звикли. Ви запитуєте, що означають ці каракулі і дивні символи у продавця, і дивитесь на його бейджик, щоб звернутись по імені, як велить етикет та ввічливість, і тут ви бачите, що там написано:

“Старший менеджер

Мефістофель “

Він всміхаючись каже, що ви зробили чудовий вибір, і це тістечко того варте, але вам далі невтямки, яка, власне, ціна.

— Ви можете зараз його повернути, але більше нам їх не завозитимуть, ми розірвали контракт із виробником, це останнє.

Ви приймаєте рішення, і йдете із того супермаркету, подалі від цього натовпу, камер спостереження і світла софітів. Ви вже дізнались ціну. Вона вас налякала та лягла на душу важким тягарем, але так чіпко і тонко хрустить паперовий пакет, ви його несете дуже дбайливо і з особливою надією, тільки ви знаєте, що там.

Безперечно, краще б тістечка взагалі не винаходили, та з ними життя набуває нових сенсів, смаків і відтінків.

Roxana Tors’ka