Трабл Shooting, або Характерник..

Рекомендовано DPA:

Крива липа

ЕПІЛОГ для NETFLIX:

Пароплав «улєксандр анєгін» пришвартувався в одному з бустерних портів вільної Еритреї. На квиток до Оману грошей забракло, тому транс національний коммі-voyager Ґарій Алякабане зійшов на берег.
Еритрея була країна прогресивна, спортивно-молодьожна, а тому осяяна сліпучо білим тропічним сонцем.
Ліхтарні стовпи вздовж «Naberezhna Promenade Avenue», ніби спеціально до приїзду Ґарія, були уквітчані прапорами. Строкатими – від лгбт, червоними – з ссср, навіть один бєларускій і один Ізраїлю. Бєларускій був – ні разу не гарныу…
Біля синьо-білої балюстради десь з десять, без видимих сексуальних признаків, негрів, ліниво танцювали ламбаду. Танцювали хором і з вихилясами. Всі вони були в однаково строкатих спідничках, але танцювали, по правді – не так, щоб дуже синхронно…
Вільна Еритрея була країною шаленого прогресу, з рівними можливостями для кожного посполитого, а особливо для коммі-voyager’ів. Ґарію відразу ж пощастило – вже на третій день він знайшов собі роботу. Робота була на свіжому повітрі і, що там казати – з розкішним функціоналом. Тобто – стій собі і цілий день відмітай пісок назад в пустелю. Що Ґарій і робив – захоплено і в своє повне задоволення…
А потім його впізнали і запросили відразу на головну чоловічу роль в кіно. Кіно знімали четверо, без етнічних ознак, арабів. Знімали на мобільний телефон. Виконавчий продюсер фільму – чорний, як кошерна смола еритро-араб, виступав і, як головний оператор. Він носив на голові, одягнену задом наперед, червону ярмулку з символом лгбт-спільноти на чолі…
Грав Ґарія автор цифрового контенту – високий сумний араб з мутними очима і довгими чорними віями. Дуже довгими і дуже чорними. Він теж був без етнічних признаків, але Ґарія це мало тішило. Йому було трохи незвично і навіть трохи невдобно, а тому він відразу спітнів і золоті окуляри сповзли по носі. Щоб він часом не відчув дискомфорту – продюсер зняв з нього окуляри і поклав собі в задню кишеню. Потім дивлячись в монітор і поправляючи ракурс – а можєшь вєсєло взвізгівать? – звернувся до Ґарія.
Вєсєло взвізгівать Ґарій не хотів, він стояв в ракурсі доггі-стайлом і лише уривчасто сопів. Московські чекісти, котрим він встиг подати сигнал, сказали, що прийдуть і відмажуть. Тож – поки вони йшли, він терпів, зціпивши зуби, аж жуть…
Вік брав своє. Ґарі теж брав. Вже чотири рази – по разу в кожного і два рази підряд в продюсера. А потім той з мутними очима ще захотів відосік – як він грає олігарха в кіно і на свій телефон теж. Довелось робити повторний дубль…
Ґарію вже трохи роздуло живіт, тому він в манері професійного «щіпача» надрізав гострим нігтем резинку на своїх спортивних шортах. Резинка тріснула і боляче смальнула автора цифрового контенту в живіт. Аж синюватий нєізґладімий слід залишила. Але, попри сподівання Ґарія, це мутноокого не остудило, а швидше якраз ще більше навпаки…
Чекісти все ще десь йшли, Ґарі облизав пересохлі губи, машинально поправив вже для нього неіснуючі окуляри і почав незвичні для себе, поки що, рухи назустріч…

Десять ефрікен-еритреєн в строкатих спідничках, похитуючись, сумно затягли «інтернаціонал» на мові банту. Монотонні звуки їх манірного співу понесло вітром кудись в сторону квітучого Сомаліленду…
Дублі продовжувались. Сонце сідало в Червоне море, а грьобаних москвичів все ще не було видно…

(Intro з наступного блог-роману –
“Веселі пригоди Ґарія Алякабане в Еритреї і не тільки”.)

&&&&&&&&&&

Майк Новосад. “Хіпстер..” Видавництво “EuropeLiberal..” 2021.

Придбати можна на офіційному сайті видавництва..

В інтернет магазині“Книгарня Є”

Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є”)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель ”Жорж”)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ “King Cross Leopolis”
(“Книгарня Є”)
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова”)
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 “Книгарня #1”