Липень 2020

Вуйку кінчайте торгувати –
Нема чим здачі давати..

Бізнес план – це така фігня..
Мав я, півтора року назад, зустріч з одним відомим бізнесменом.
Зустрілися в його емоційно-крафтовому рестора-кафе-барі.
Я прийшов, як зазвичай, чуть раніше. Цікаво було – як працює персонал не при інвесторі..

Підвали Опери. Місце прикольне.. Рестора-кафе-бар – реально ніочьом (я такі для себе називаю «панакота»)..
За барною стійкою відкриті (видно, що на кухню) двері і, спершись ліктями на барну стійку, мріє про щось своє, порядна галицька пані. Її, повиті паволокою очі – вперті в стелю.. борода лежить в розкритих долонях.. Пані у цілковитій нірвані – їй жарко і харашо.. На голові у пані двоповерховий чепчик – можливо повар, можливо посудомийка..
Бля – шо воно тут у залі робить???)))

Заклад недавно після «дизайнерського» ремонту. Власник брав «супер дизайнера», аж з
самого Харкова. Той, за 8 тисяч гривень, зробив йому дизайн – помалював всі стіни на біло. На що схоже? На морг при крематорії, але з барною стійкою.. Барна стійка чимось схожа на свого однофамільця – також ніочьом….
Ну і бізнес не йде. Не допомагає навіть геніальна задумка – проектувати онлайн на стіну – як ото за стіною тече каналізація..
Власника це хвилює, бо місце – центріше не придумаєш, а з моменту відкриття – профіт закладу мінус 320 000 доларів, і ця цифра, чомусь неухильно, але стабільно йде у все більший мінус. Ні EBITDA не помагає, ні партизанські рейди персоналу в фойє театру під час антрактів.. Як це виглядає ? Пацани, в антракті, бігають по поверхах фойє театру з «виїзною торгівлею». Збиті з нефарбованої фанери триноги і столики (театр – перлина архітектури).. А що в асортименті? Як що – крафтове пиво і панакота..)))))))
Бля – як можна йти в мінус, знаходячись на прохідняку в центрі міста і маючи, на відстані 0 і 50 метрів, два діючих державних театри, в котрих працює по 300 чоловік??

Але менше з тим..
Замовляю каву. Приходить власник:
– Ну як тобі?
– Панакота.
– Тобто?
– Ніяк.
– А чому панакота?
– Зараз поясню..
Офіціант приносить каву. Кажу йому:
– Запропонуй мені щось до кави..
– Можу запропонувати вам, наприклад, панакоту..
– Ні, дякую. Принеси сорок Мартелю..
– В нас по 50…

Включається власник:
– Взагалі, ми позиціонуєм себе, як коктейль-бар, по типу Бармен-диктат.. Зараз тобі принесуть коктейль в циліндрі від мотоцикла..
– ???
– У нас така подача.. ми продаємо емоції..

Суне офіціант, тягне важкий циліндр (замовлений коктейль – shot). Яка ціль? Це щоб офіціант надірвався? Може його простіше лівим спиртом отруїти..? (При тому всьому і офіціанти і бармени повністю адекватні і готові горіти (в хорошому сенсі) роботою.. їм по 18 і вони ще не циніки..)
Можливо – це така atrakcja? От, якби його зловили і почали силоміць заливати в горло спирт «рояль» було би атрактивніше.. Чи щоб співали всім колективом (разом з тою пані, що їй на кухні скучно) ораторію яку – мяв, мяв, мяв, пані киці, мяв – наприклад..
А так то нє – явна хєрня..

– І що продажі ніякі? А що ти продаєш?
– Як що?
– От глянь, тут все освітлення акцентовано на бармені і на галицькій пані, що саме кудись відійшла. Ти продаєш бармена?
– Та то Юра так зробив..
– Я, як клієнт, про Юру не знаю.. увійшовши, бачу одразу бармена і ту пані.. При існуючому освітленні – що написано в меню не видно, хоча це якраз плюс.. Я дивився меню – унылое гавно – весь урочистий набір.. Ну і.. офіціант, що пропонує панакоту..
– Що ти пропонуєш?
– Без бізнес плану – 60 000 доларів в місяць валового прибутку. На третій місяць від старту.
– А далі?
– Підготую тобі продукт, персонал, правильного менеджера, наб’ю пул постійних клієнтів і через півроку – adieu..
– А якщо не буде 60?
– Не заплатиш мені, але якщо буде – подвоїш..
– Блін твоя концепція, не співпадає з концепцією нашого холдингу… ми продаєм емоції…
– Якщо концепція холдингу – іти в мінус, то таки не співпадає.. проте не забувай, що хороший настрій – це теж емоція.
– Дай мені день подумати…
– Без проблем.. а взагалі – чистий тобі troubleshootingі, сьогодні, на халяву.. чи скажімо за той коктейль з циліндра мотоцикла – скидуй нахрєн цей актив.
– Ти про Холдинг? Ти на приколі?
– Він зараз на піку. Далі піде вниз. Зараз ти візьмеш найкращу ціну..

Я тоді, звісно, не знав, що буде афера з коронавірусом.. Ніхто тоді ще не знав, що з’явиться кадрова агенція «Брат єрмака» і знесе майже весь бізнес.. Тоді ще все було майже безхмарно. Але я бачив, що це початок кінця. Звідки бачив? Ну можна дивитися, а можна бачити. Навіть не зазираючи в цифри..))
Зараз бачу пост знайомої, яка заїхала в це ж місто:
І закриті улюблені заклади. Не факт, що не назавжди. Імітація життя. Та для мого досвідченого ока і професійного чуття — запах смерті. Хто не знається на економічних процесах глибоко, не відчує… Я дуже люблю помилятися в прогнозах. Та цього разу я помилилась лише в тому, що недооцінила масштаби. Фахівці зрозуміють. Диванні експерти вигадають версії. Всезнайки … та і всі інші… просто відчують.

Чим тоді закінчилося? Через день мені подзвонив помічник бізнесмена і запропонував взяти заклад у них в оренду..))))
Бля, чувак – а на хріна він мені? Це я вклав в нього бабла і валю в мінус, як німий до суду?
Я, за гроші, можу повернути тобі вкладене, а платити тобі за твої пройоби..?
Не делікатно? Ок)) – за пройобані твоїм менеджментом ризики і невміння розібратися в трьох соснах..

Що було б, якби тоді почув? Зараз би скупив дешево, найкраще з того, що є на ринку.
Що натомість? Банально – обсядуть кредитори і заберуть за дешево те, що нажив..

Гарного бізнесу, посполиті..
Troubleshooting- наше всьо..))

***

Прочитав, що перед держслужбовцями замаячив новий «бізнес» – об’явити себе хворим на ковід і отримати від 600 000 до 1 кислого. Нєфігово дєвкі пляшут, якщо це правда. Тобто спочатку вони закрили для всіх бізнес, самі отримуючи при тому зарплату. А потім отримають за це компенсацію. З держбюджету. І ніяких ризиків – то вам не рестора-гастро-диско-баркафе..)))
Хоча все логічно – 65 ярдів треба якось освоїти..
Як там на рахунок нульової декларації для них – га, посполитий?)))))