начальник
якось приятелька розповідала мені про комічну ситуацію із її співробітницею. діло було ще за совка у одному з науково-дослідних інститутів від академії наук, що на вулиці Науковій. в тому, в якому я не працювала, бо я не працювала жодного разу в жодному науково-дослідному інституті, тим паче на вулиці Науковій, тим паче від академії наук. ну, ви поняли.
була у відділі в них якось така женщина не сильно обтяжена мозгами, але доволі сексапільна. ким вона там в них була – я не знаю. може якась лаборантка, а може і не у відділі, а якась машиністка, ну не суть. і от женщина та все вихвалялась своїм мужиком перед всіма бабами (слова бойфренд тоді ще не придумали, тобто придумали, але не в совку). ну вихвалялась вона, вихвалялась всім, аж тут її беруть, і питають, хто він в неї. женщина не напружувалась сильно, і відповіла: ”начальник”. ну її давай далі питати, щоб уточнила: де начальник, який начальник, над ким начальник. на що вона дала ”геніальну” відповідь:
— ну не знаю, просто начальник. а яка різниця?
начальник! шо не ясно?