Серпень, 2020

Ты веди их за собой, позорная звизда…

Совок то була така, створена хасидами з Гомеля, держава. Головним ворогом тої держави потім, чомусь, стали ізраїльські сіоністи. Виглядає нелогічно? Мабуть. Але , це пост про квн на Софіївській площі, тому обмежимося розмовами за мистецтво.

З мистецтвом в ссср було не дуже альо і, взагалі – то була держава квну і пропаганди. Квн пропагандили локальним посполитим не менше, ніж досягнення марксизмо-лєнінізму. І дійсно – квн, особливо його музична частина, то був єдиний винахід тої держави в мистецтві. Вірніше в «мистецтві» – це якщо називати речі своїми іменами. Навіть свій перший, десь вкрадений, телевізор вони так назвали.

Зараз, нащадки засновників, часто кажуть, що їхній ідол (той, якого не варто собі створювати), а іменно, нєкто товаріщ сталін, сказав: ой – не треба нічого вигадувати – беріть готове…Це він про все казав, не тільки про мистецтво. Тобто сталін пропонував красти. Але крали вже і при іскопаємом лєнінє. При тому, якого ніяк в землю не закопають. Тобто сталін просто присвоїв собі чужу ідею. Тобто – мародьор украв у мародьора. Навіщо? Ну по-перше – бо покидьки (серед них так прийнято), а по-друге – дуже хотів, щоб про нього казали – как говоріл велікій сталін…

Вони всі щось говорили. Корейський хасид кім ір сен говорив – сонце вийшло і всім жарко-жарко... Всі корейці, миттєво, падали на коліна, кричали – ура, о вєлікій Чучхе, дякували кім ір сену за сонце і билися голосно головою до землі. Шо такі дурні були? Нє – тих, хто не хотів так робити, робили на довжину голови коротшими за зростом. А вони і так невисокі були ті корейці…

Тобто – тільки з’явившись на світовій арені, комуністи відразу почали красти. Крали все. Гроші, м’які крісла, золото, гіпсові канделябри, штани… Тих, хто казав – а нєсогласний я – тут же закопували в сиру землю. Скільки настріляють за день – стільки й в яму. Воно й логічно – а що їх всіх до мавзолею везти? А лєніна куди потім складувати?

Такі ями комуністи назвали братніми могилами. От ця назва – це теж те, що комуністи самі придумали. Все решта вкрали. Навіть той пломбір, про який ти постійно чуєш. Покидьки – що з них візьмеш.

Людина, то така істота, що іноді любить співати. Деколи по п’яні, деколи просто так. Потрібні були радянські композитори. А де їх брати серед покидьків? Назначили композиторами кого попало. Нашо щось створювати – бери готове. Всі радянські улюблені пісні – це трохи по дебільному написані слова на крадену по світах вже відому музику.
Тобто крали і брехали.
Тобі дивно, що тобі весь час брешуть? А в голову ніяк не зайде, що тодішній найвеличніший вова лєнін і найвпливовіший лідер вова – вони однієї крові.

До чого тут квн? Береш, по різному написані слова і прикладаєш їх на чужу відому музику. Ось це і вся історія успіху…
……………………………………

Спочатку говорив вова. Говорив, як цілий заслужений артист. Обіцяв, що всі посполиті зустрінуть з ним світанок на горі Синай. Брехав? Так. Чому так? Тому, що існує таке поняття, як таймінг. Тобто – чітко окреслені терміни. Коли сусід просить в тебе позичити сто рублів, ти ж не питаєш – повернеш? Ти питаєш – коли повернеш? Без цього фалічного «коли», сусід сприйме твоє запитання, як запрошення до того, що можна й не віддавати.

Ок. На власному прикладі. Сидить, якось навесні, моя знайома, за столиком навпроти – сумна і невесела. На запитання – що не так на базі снабжєнія? – говорить: хату мені будують. Вже четвертий рік. Міняються бригади, прийдешні лають попередніх, а я перестаю вірити, що той процес матиме кінець. Кажу їй – мені б твої проблеми. Вона каже – виріши цю проблему, тоді будеш говорити. Я кажу – до Нового року заселишся. 31 грудня їй аврально підключали кабельне телебачення – стіл стояв накритий, а без телевізора, як і без олівє – ну ви в курсі…

То була реклама собі? Ну нехай буде так – ок))) Але. Якщо людина обіцяє і не згадує в своїй промові про дати – ціна обіцянці – рівно нуль. Володіння професією завжди включає в себе таймінг і конкретику..
………………………………..

За вовою артисти пішли один за одним. Ну, в мережі вже написано багато. І про прапор під ногами, і про мову агресора. Воно дійсно так по совковому виглядало. Я б собі, наприклад, не дозволив наступити навіть на прапор, вже неіснуючої, Родезії. Не на фарт таке – в прапорі дуже велика енергетика.
Ідея зробити поппурі в якому всі будуть співати пісні один одного, місцями цікава, але точно не в цей день. Але – вони ж так хотіли показати тим рагулям…)))
Але – про це вже все написано, а я не блогер за гроші, тому повторятися не буду. Просто суб’єктивно пройдусь по професіоналізму виконавців. Включно з режисером.
А ну і про мову. Не в мові справа. Одна моя знайома пише мені з Берліну – Коля, ты стал националистом? Інша з Полтави – ти тікаєш від націоналізму як чорт від ладану. Мова, як і віра – це інтимне. Для мене це питання закрите – державна українська, освіта державною. Крапка. Розмовляй, співай – якою вмієш і якою хочеш. Друга крапка.

Якщо б я склав свій плей лист не англійських пісень, то 50 відсотків у ньому б зайняв Макаревич. Але на День Незалежності.. від імперії.. Ок – не буду повторюватися..

Як написав один мій знайомий – лінк кину внизу – о, артистів привезли..
Першим вийшов Монатік. Монатік – це не моя музика. Але. Професійно. Вміє. Без фальші. Вірю. Респект за володіння професією.

Не люблю відповідати на коменти – тому про всякий випадок – концерт не там і не тоді. Але тут і зараз – я про сам концерт.

За Монатіком вийшов Винник. Професійно. Я не знаю його пісень, але цю він виконав блискуче.

Джамала. Без коментарів. Класична школа. Від азів не відступає.

Матвієнко… В мене запитання до режисера – а що ви хотіли сказати номером на задньому плані? Тому, де на батуті пацан дівчинкою мотиляє? Що саме це мало б підкреслити? Чого він там махав нею, як дворнік на ворони? Який дворнік? Той, що жопа с мєтлой. На які ворони? На ті, що не туди прилетіли.

Потап… Говорити і співати – це трохи різні речі. Особливо коли немає для цього жодних даних… Це щось тотожне поющому ректору було…
А взагалі все в традиціях квну – поющій ректор, убегающій банкір… І хто там рагулі насправді? Ыліта нічого місцями не переплутала?

Далі хор і Кричевський. Та як вони могли – не воровка, не циганочка…
Якщо це концерт про то, що витало в повітрі за останні тридцять років, то я не розумію – а, що не так? Мало того – не розумію, а де «Владимирский централ»? Його в повітрі аж ні разу не витало?
До речі, пісня Кричевського «Тлеют листья» стовідсотково попадає в мій плей лист. Ну, але то мій суб’єктивний смак.
Питання – чому хор без масок? Робилося це все під фанеру. Влада змінила тут своє бачення захисту від вірусу? Я маю надію, що всі учасники, включаючи тих, що сиділи на державному прапорі були з паспортами? Чи карантин то для лохів, а показуха наше всьо?
Пане гарант, через ваш дурний карантин, я недоотримав 50 000 доларів. Повернути їх мені бажання не виникає?

Далі якийсь чувак (я не всіх артистів знаю) кудись йшов. Потім дівчинка заспівало пісню Джамали. Заспівала прикольно – окремий респект за стиль одягу.

Білик… в мене до неї сентименти ще з нічного клубу «Голівуд». Просто промовчу. Хасидський капелюх сподобався – скажу так…)) Два роялі? Білий і чорний? Пономарьов набрав лишньої ваги… нецікаво…
Цікаво інше. Тут музиканти в масках. Тобто ті, що хор – вони здорові, а ті що коло роялю хворі? Тому в масках?

Наскільки вірю Монатіку, настільки ж не вірю Бабкіну. Реально – фальш. Щоб співати «Вона» треба розуміти про що вона. Це реально хіт. І було реально – ніяк. Зате музиканти без масок. Пане режисер, ті музиканти теж не заразні – я правильно розумію? От чуваки на прапорі, ті що прапори тримали – вони на соціальній дистанції… чому вони в масках? Тому, що вони військові? Музикантам деяким можна, а військовим ні? Вірус на військових прапороносців кидається, а на гітаристів ні? Ви з тими масками взагалі зашилися?
А пісню «Я солдат» колись любив…

Далі був здається дует в кабріолеті. Все було рівно. Пісню відчували. Без претензій.
А ось дівчинка з піснею Пономарьова ніяк не зайшла. Не її. Навіщо бралася? Пане режисер, а артистам гроші платили? І податки вони заплатять? Чи так, як квнщики на корпоративі?))))

Далі була Полякова. Налетіли на баришню з усіх боків – пающіє труси… как она могла…
Знову моя суб’єктивна думка. Потенційно – це один з найкращих голосів країни. Там такий I’ve got a power… Репертуару нема. Банальна помилка у виборі. Навіть дві. Проба розкрутки в імперії і вибір продюсера, який їй кокошник порадив. Потрачені гроші потратити на композиторів і вона всесвітньовідома. А так… Хоча… блін зараз на мене Ніна Аркадіївна образиться – Полякова «Дикі танці» заспівала краще за Руслану. Енергія пре – в рази більше. Костюм на відміну від Тіни і Могилевської мене не здивував. Все там нормально з трусами, не включайте снобізм, посполиті.

От – що на тому концерті робила Руслана – це для мене питання… І пісня… В Павліка є дійсно хіт «Ні обіцянок, ні пробачень».. Хоча – це моє суб’єктивне…

Тіна… Не хочу обговорювати… Був знайомий з Женькою… Тіна при ньому і Тіна після нього – це дві різні співачки… А ось дизайнеру її «плаття» жирная двойка. Але знову – стиль це був Женя… І Білик цю пісню співає теж – розуміючи про що вона.. Знов Матвієнко і діти… Без масок. Тобто дітей не шкода? Шановне панство – ви самі розумієте, що ви забрехалися вже по повному запрєдєлу..?

Могилевська… Любив її. А можна було не любити «А в Киеве осень»? А «Лимоновый фонарь»? А «Відірватись від землі» – хтось міг би краще заспівати? А пластика яка була? Сумно…
До речі – а чого не запросили внучку ключового переговорника по мінській ТКГ? Пісень там особливо не було – це щоб зовсім толерантно, але яке було плаття… Заходжу в «Heaven» і бачу милу дівчинку в білому платті з написом «Ясука» на грудях. Могла б після Могилевської щось зі Скрябіна заспівати, наприклад.

Був знайомий з Кузьмою. Якось ввечері, вони цілим кагалом, всі в снігу, з інструментами в руках, ввалилися до мене в кабінет. Але – то вже було після того, як він ліг під яника. Я йому не суддя і не пройшов його доріг, але тоді йому сказав – Андрюха, гримерка з того боку сцени. Він мовчки вийшов. Більше не бачилися. Але. «Старі фотографії», крім нього співати нікому не варто. Це його пісня.

Знову Винник і Потап. Монатік і Потап. І «Не ту кохав» Винник співав, а Потап робив вигляд, що все нормально. І Green Grey Монатік відчував, а Потап шукав форму мимо змісту…

Хотів вже виключити і тут…

Під початкові акорди «Привиду в Опері», с позорной звіздой на голові – «Там де нас нема»… Ви всі це бачили.
Тіпа – а на тобі Вакарчук. І сердючка, і привид і, на додаток, там де нас нема… Нема тебе Вакарчук, тепер ти привид в опері)))) Щоб знав, як з найвпливовішим мірятися… Я сміявся хвилин 40. Це круче навіть, ніж фотографія з половиною Порошенка. Це КВН…

Я думав, ну що ще тупішого можна зробити? І тут, дрон від китайських побратимів илітного концерту почав набирати висоту… Режисер захотів розмаху. І постала пуста площа. Стоп. А для кого був концерт? Фінальний вихід артисти співали для хору, що співав «Киевляночку»?

Класно написав мій знайомий – Дощ, який почався після концерту, змив з площі все…
………………………..

А я ще подивився інтерв’ю з одним з учасників кварталу. Брехати він не вміє, але видно попросили. Він, звичайно, байкер і не любить Стьопу, бо Стьопа за совок. Нормальний тобто пацан. Але перехворів на ковід. Страшно перехворів. Враження в нього були такі, ніби по ньому грузовик катався. А температура була аж 37 і 2. Ну чистий тобі байкер…)))
Гарного дня посполиті)))..

Хасид (חסידות‎) – прибічник, послідовник…

Окончен бой – беру портвейн, иду домой…
Окончен бой, зачах огонь и не осталось ничего..

Щось підказує, що на цьому кавеені совок в Країні закінчиться.. Нє?)

А взагалі –
ключове в цьому пості – Незалежність.
Незалежність буває від того – від чого залежав. Країна була залежна від російської імперії.
Коли совки тобі кажуть – ми що будем від Америки залежати? То це вони не хочуть залежати від Вільного світу, бо там розуміють, що вони тупий, радянський квн.
А тобі бути залежним від Америки було б щастям, інакше будеш і далі залежним від імперії, яка до всього ще й здихає…