За чьї деньгі банкет..?
(Якщо називати своїми іменами..)
18+

Березень 2021

…в ее зрачках полыхнул тот древний гордый огонь,
который загорается в глазах любой женщины,
когда она чувствует, что за нее сейчас
станут драться самцы –
а саму ее бить пока не будут…

Епіграф.. Немає асоціації з урядом східноєвропейського сомалі..?))

Якщо сомалійському держслужбовцю платити мільярд сто тисяч на місяць – перестане він красти?
Що.. – можна віднести це запитання до риторичних? Тобто – звичайно буде?
Я в курсі, що ти в курсі..)))
***

Можна, наприклад замовити вакцину, на яку ніхто не поведеться. Шалено жестикулювати в телевізорі і робити при цьому вигляд, що всі навколо тільки те й роблять що чекають на неї.
Розуміючи, що ажіотажу не буде – гнати в етер: всі вже поробили, а нам ше навіть не привезли…
Заплатити «топ» блогерам за створення ажіотажу. Зрозумівши, що то гроші на вітер –
спробувати заставити вакцинуватись залежних… Отримати відмову й від них… Заспокоїти себе – трохи полежить, потім забудуть і спишем. Як цілий літак чудового фуфломіцину від свинячого грипу..
Не втриматись і піти відразу купити собі пальто за пітсот тисяч..
І так можна робити безліч разів – прям перпетуум мобіле, а хтось каже що його нереально винайти.
Реально, все реально – поки не почнуть бити в набат– соррі – в табло..
Ну от і як тут не красти..?
Нє – ну можна спробувати платити мільярд сто тисяч і ще пітсот. Ну – тіпа на пальто..
Дуже добре, а як жити? Як жити – якщо не красти? Не подумав? Подумай..))
***

Написав мені держслужбовець з Хмельницького:
Привіт! Я хоч і держслужбовець, яких усіх потрібно розігнати))) але хочу дещо повідомити…
Нормальний такий держслужбовець – з тих поодиноких, що не крадуть. Є такі. Відповів йому, розкажу вам.
Треба сісти, порахувати гроші на утримання, визначитися з необхідними – без якого щось перестане працювати. А решту 98 відсотків – таки звільнити.
Як звільнити? Вже писав, але мало що я писав. Два роки тому я писав: Игорь, твоя идея с Вовой – реально хуйня. Возьми палку и побей по горбу тех, кто тебе это насоветовал. Пострадаешь ты, а они от тебя откажутся в тот же день. Хочешь витиеватое решение – заплати мне. Можешь этого не делать, но потеряешь больше в питсот тысяч раз…
Але то таке – шо за то згадувати..
Ми говоримо про те як звільнити. Ок – покроково:
Дати всім чиновникам листок паперу і попросити без помилок написати своє ім’я і прізвище. Хто не впорається – звільнити з формулюванням – Д’Біл.
Так відсіється десять відсотків. Нє – це не стьоб.
Тим, що залишились – написати диктант за третій клас середньої школи. Враховуючи мінімальний вік чиновника – відмазатися на дистанційне навчання ще не вдасться. Йому тільки рік.
До речі – уяви, що через десять років вже буде покоління, яке говорити ще вміє, а читати вже ні. А ти – вже отримав інвайт в Club haus..?
Прочитав з недовірою? А нічого, що вже саме зараз читати (не завжди розуміючи про що йдеться) ще вміє більшість, а ось писати..
Так відсіється ще сорок відсотків…Тим формулювання – Полу Д’Біл.
Тим, що залишаться – запропонувати диктант за сьомий клас – ось два необхідних відсотки й залишиться…
Ну і всім описати походження майна, звичайно. Можна навіть з помилками, але виключно граматичними..)))
***

А ще той один з небагатьох держслужбовців написав мені:
Дякую за підтримку. Ваші останні статті якось дуже насичені передчуттям якось шухєра. Якогось* До того ж грандіозного…
Що йому відповів?
– Я проти шухера, але бля))))). Історія показує, що як тільки якась частина суспільства стає над законом, то починається піздєц. І де я тоді буду каву пити?)))))) Піздєца ще можна уникнути, тому й пишу. Ну, а якщо почнеться … тоді напишу – бля я вам говорив – нє?
І замість кави буду пити лісовий чай))))))
Якось так. Гарного дня, Посполиті..))
………………………………..

А читати варто. Хоча б тому, що: Ті хто читає, завжди будуть керувати тими, що дивляться телевізор..

Ну і не забувайте – повний місяць – наше сонце..))

M&M або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..

Навіжена вершниця вже була майже поруч. Вона так і летіла – ривками, задом наперед та піднявши вгору хвіст мітли і тримаючись за держак, щоб не з’їхати по ньому в море..

– А попка в неї нічо така – промовила Наталя – насолоджуючись поперемінними ковтками то “Louis Royer Grande Champagne Extra” то гарячого чаю – Нестору Івановичу би сподобалася. До речі не знаєш де він?
– Знаю – відповіла Інна – на виноградниках в Трансильванії переховується. Він тепер Іштван Сракоті по паспорту. Проблеми в нього – він чи не єдиний залишився абсолютно без грошей.. посивів весь.. Каже, що повернеться, хіба що, як американці полетять в космос.. всі до одного..

Тим часом і мітла, і вершниця, майже одночасно подумали, що – ну все, з мене досить і так же одночасно включили свої крайні аргументи. Вершниця різко потягнула за держак на себе і полетіла в сантиметрах від води. Вона, то поринала в море, як невидана стрибуча субмарина, то знову вилітала з води, як риба-меч, поки накінець не була нагло скинута у воду і брасом поплила до берега..

– Тільки не кажи, що вона теж з Ним була..
– Ні, вони навіть незнайомі.
– То чому вона тут?
– Хоче спробувати.. Ревнуєш?)))
– Аж ні разу.. На неї Він не поведеться..

Відьма десантниця видерлась на балюстраду і сіла, звісивши ноги, на Терасу. По ногах стікала вода. Вона оглянула всіх зеленими очима і сказала:
– Треба завжди вірно розраховувати траєкторію вогнів злітної смуги. Не роблячи цього – результат буде такий, як бачили..
– Браво – сказала підходячи до неї Даша – Тераса пригощає вас коктейлем “Підбитий “Спітфайєр” на бриючому польоті”, пані, Captain Obvious.. Ми зачаровані вашим польотом..

– А яке в тебе було звання? – запитала зі свого місця Відьма у сарафані, що вже був розстебнутий повністю.
– Гвардії капітан – бадьоро вигукнула десантниця, залпом влупивши коктейль.
– Я не про контору, я про армію.
– Ааа.. – молодший сержант – відповіла Відьма і звернулась до Даші:
– Класний коктейль, а як його самій зробити?
– Легко: 50 гр спирту, 50 гр горілки, 5 гр гренадину і лід.
– Треба собі записати.. я собі все таке записую.. ну таке, що не знаю..

Даша клацнула пультом і десантниця перевернувшись через балюстраду знову шубовснула у воду.
– Пані, Надю – сказала їй згори Даша – увійдіть будь-ласка в приміщення як всі порядні Відьми.. через двері.. Я дам Вам потім блокнотик, запишете собі, як треба заходити..