Нон-фікшн..
(Даже в пекле Надежда заводится..)
18+.

Квітень 2021

Тогда лижите и не пиз…

В парляменті стало на одного важкого академіка більше. Бідний Юzік – ушла монополія. Вова з Васьою обговорили через телевізор всі важливі справи. А саме – хто кому передавав привіт на Прикарпатті. Говорили, як брежнєв з устіновим – читали з бумажкі . Хоча ні, прогрес своє бере – кожен читав з монітора. Ніби й не було там важких для їх розуму слів, не було й складнопідрядних речень.. Але з монітора – то воно якось вєрняковіше… Згоден..
***

Дуже хоче вова амністію пропхати. Лідєра казахського мнєнія до Києва привіз. Той відразу каже – тре всьо всєм прастіть… Бо інакше економіка не підстрибне. Де він то казав? На порталі «Ґрдн-пдр Production…»
Шо, дурний хахол – ще казахи тебе не вчили як жити? Наступним вова привезе туркмен-баші.. Автобуси тобі почнуть продавати. В них нема автобусів? В білорусів куплять і тобі продадуть.

Що ше казав гуру з Казахстану? Казав, що в Україні наприймали стільки законів, які протирічать один одному і всім загалом, що на шайтан-арбі через них не продерешся. Правду казав. 30 років академіки закони приймають. Закон про амністію без сумніву цю ситуацію відразу виправить..
А та амністія – то прям всім-всім? Антоненка випустять? Стерненка..? Не включай дурака – амністія корупціонерам.
Якщо я вірно розумію те, що в вови в голові коїться, то його ідея така – після амністії всі корупціонери відразу перестануть робити корупцію. Прям наступного дня. Чому так? Як чому? Вова їм відосік запише – після амністії більше не крадіть, розбійники. І вони всі відразу перестануть. Як один. І економіка застрибає..
Вова, а без амністії такий ролік не можна записати? Чи ти вже в курсі, що їм пох на твої роліки ще більше ніж на тебе? І щось підказує, що після амністії буде ще більше пох – нє?))))

Чи, якщо не перестануть, то амністія буде кожного року? У французів є День Бастилії, в тебе буде День Амністії.
І нашо тобі той казах? Тобі цю ідею і Юля могла підкинути. Бєзвозмєздно при тому…
До речі – референдум на цей темат не хочеш провести? Не хочеш..? А чому?
***

Весна. Мери роблять транспорт по спецперепустках. Корупцію вони теж роблять, але ти й без мене це знаєш.. Скоро виступить санітарний врачь з промовою – найбільша концентрація ковідли в парках. Обмотати всі парки червоною ізолєнтою. Потім під осінь знову скаже – та то я так пашутіл… щоб вас налякати…Але це також ти й без мене знаєш.. Класно бути держслужбовцем – плети шо хочеш і ніякої відповідальності.. Класно – пра..?

Наступний абзац на нобелівську премію.
Я знайшов категорію людей, котрих ковідла не бере. Вони вже рік прожили – ніби карантину й не було. Ходили на роботу в ті самі кабінети по рай-обл-держ адміністраціях.
Цілий рік ходили. Якщо вірити на слово санітарним дохтурам – то мінімум половина з них мала б вимерти. А вони не вимирають. Закону про амністію їм правда дуже бракує, але то таке. Вижили ж.. Написали для тебе – ми працюємо, а ти сиди вдома.. Ти сидиш – вони «працюють». На амністію чекають.. Правда феномен?
Може то маска така помічна?
А ти б погодився ходити на роботу в масці? А ніззя – право на роботу тільки обраним. Сиди вдома.
Ти думав – а чого вася пішов в депутати? Бо вони всі безсмертні. Також рік там сидять як сиділи. В масках? А ти не бачиш? Зауваж – жоден не вмер.
Я розумію – їм теж дуже хочеться амністії, але я зараз про феномен – якщо працюєш ходиш на роботу – то ковідла пох..
Не віриш? Якщо послухати депутатів і порахувати, то в кожного на окрузі вже вимерло рівно половина населення. А в парляменті – ні один.
Ну от – і як тут виконати план з вакцинації? Дійсно вові ходити зі шприцом в плечі? А він шо – лисий? То певне тре депутатам вибрати поміж себе кожного четвертого і піти на сакральні жертви.. І таки треба – бо інакше посполитий нізащо не повірить…

До чого тут нобелівська? Збудувати під адміністрацією лабораторію. І дослідним методом зрозуміти – у чому цей феномен. То врятує світ. Адже саме думка, як врятувати світ – не дає їм спокійно робити корупцію – нє?

PS:
А може дійсно та амністія подіє..? Звичайно подіє. В Індонезії збільшила корупцію в чотири рази. Тут збільшить в десять..
– Шо пацани – робим далі корупцію?
– А чьо нє? – потім приймем ше один закон про амністію…

PPS:
Що робити? Ти знаєш що робити. Стрьомно? Тоді перечитай епіграф.

PPPS:
Бонус трек:
– Мама, а вы не хотите жареной рыбы?
– Хочу, Абрам…
– Ну так шо же вы лежите – встаньте и пожарьте…
– Абрам, у нас нет дома рыбы.
– Ну тогда лежите и не пиздите…

А нє то не був бонустрек, то був анекдот.
Bonus track:
M&M або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..

Двері скрипнули і до приміщення увійшла огрядна Раїса Максімовна – власниця підвалу.
– Доброго дня, пане Вікторе.
– О! Доброго дня, доброго дня, Раїсо Максимівно. Дуже радий Вас бачити.
– Збираєтесь кудись? Я по гроші прийшла…
– Так. Запросили на Форум Східного Партнерства. А потім ще заїдемо на могилу Рахілії Йосафатівни, вінки покладемо. За три дні буду.
– Та я ж ось бачу, що плаща підготували собі католицького. Гарний плащ. Як на форум то не альо, а вінки класти – то файно буде.
– Так, то дорогий плащ, мені його в Єрусалимі подарували за дуже великі гроші… До речі за гроші не переживайте, за дві години прийде Іринка, то гроші в неї. А там і я повернуся – то Ви помешкання тримайте за нами.
– А де пані Іра?
– Пішла на Володимирський за салом.
– Так, сало на Володимирському найкраще в Києві… синка там вашого бачила… А нашо вам стільки того сала? Ось же є – запитала Раїса Максимівна і показала очима на бочку з під шпротів.
– Та це не їстивне, – то ми поїдемо за два тижні чумацькі вози мазати… ну і попереки один одному – кажуть від такого ноги стрункіші…
– Ти диви!.. То я й собі відріжу шматок – і не чекаючи відповіді Раїса клацнула іспанською викидушкою і відтяла добрий шмат.
– Щоб ти вдавилася, падлюко – подумав Віктор і сказав:
– Прошу-прошу, Раїсочко Максимівно.

Раїса запхала сало в сумочку і понизивши голос проказала:
– Одразу за мною не виходьте, на розі стоїть машина, а біля неї троє піжонів курять.
– То й що?
– А те, що в машині сидить Катерина.
– Яка Катерина!!? – Віктор аж поперхнувся на слові.
– Та, що агент, я її впізнала. Кажуть вона тепер Директор Департаменту.
– Тю, а мені шо до Департаменту? Я ж чистий та шляхетний.
– Та то я так сказала… на всякий випадок… Не хочу щоб гроші мої пропали.
– Раїсочко Максимівно, нікуди не пропадуть, Іринка повернеться і Вам віддасть. Одразу за два місяці віддасть. Ви ж знаєте, що я ще ні разу не збрехав за все своє життя…

Раїса підійшла до дверей, повернула голову і по-жиганськи тихо промовила:
– Сотрі, Вітя, шоб я тібя нє іскала.

Потім смачно цьвіркнула слиною в кутик, та вирішивши, що наведені нею аргументи залізні і більш ніж переконливі, вийшла за двері. На вулиці буркнула собі під ніс – ніщєброд, бля… – і посунула за ріг Боричевого Току..