ЕРЗАЦ ТАБАЧНІК І КОВБАСОН..

Рекомендовано DPA:

Крива липа

2023. July, 29

Полудень. Сонце. Сорока на підвіконнику. Посполитий пише у фійсбуку:
– Вай! вай! вай!!! – центр Разумкова не включив Залужного в опит найвпливовіших… ну кому вірити? Ну – вай! вай! вай!!!
І ото вся проблема? Я тобі скажу, чувак – виходячи з того, що ти чомусь вибираєш джерело довіри лише серед комуністів, то – абсолютно без різниці кому. Вони брешуть всі. комуніст = брехня. Крапка. А ти може ще й арістовічу вірив? Лише час від часу? Тепер хоч стидно? Чи ти може айтішник? Серед ваших така хуйня чомусь павсємєстно.
Що з цим робити? Історію вчіть:
Брехав карл мордехай-маркс фрідріху енгельсу; брехав шмуль парвус Рахіль Львовні; брехала її мама, як на лавці лежала; брехав лєйба бронштейн-троцкій карлу собельсону-радеку, надєжді крупскій і її сьострам…
Брехали всі твої «уряди» – всі тридцять років. І не так, як ти час від часу, а кожне вимовлене слово брехня. Зможеш заперечити і процитувати хоч щось одне ними сказане, що б виявилося правдою? Тобто брехня на потоці і в цей брудний, смердючий брехнею потік просто влився твій «центр політичних досліджень». Діти комуністів пішли дорогами комуністів – а як ти від них хотів? Комуніст – це брати чуже і брехати. Ось таке – вай! вай! вай, чувак.
Брати чуже в усіх кримінальних кодексах світу, починаючи з первісних вважалося западло і називалося злочином. Ти можеш не повірити, але в кодексі твоєї держави теж.
Він не працює, бо всі твої «уряди» злодії і підараси? Ну так – а ще вони це
називають – «заробляти». Як бачиш – не тільки ті опитувальники маніпулюють. Тобто мають – і з кого брати приклад, і багату шедеврами історію балєзні…
В підручники Історії не полізеш, бо ще маєш термінову роботу? Ще два «застосунки» тре прописати? Один – для перевірок, чи не закриті двері в підвалах, а інший – для доставки бензину прямо в гараж кур’єрами на роверах? Ну добре – я тобі тут напишу. Не забудь – buy me a coffee.. Ну – або напиши мені застосунок, який автоматично буде відправляти в спам всі пропозиції встановити собі застосунок.

Отже – перше, що ти не знаєш – комуністів створив не той, шо маркс-мордехай і навіть не той, що фрідріх енгельс. Їх створили інші фільософи. Одного звали – йойсеф шльойме мілль, другого – аарон йосіфовіч кремер. Був ше з ними такий собі – вова давідовіч медем-гольдблат, але він виступав більше, як лєвий фраєрок.
Творили вони, кароч, той комунізм і брехали. Брехали так – аж дим йшов на всю бєларусію.
Так – друге, що ти не знаєш – свою партію секту під назвою «комуністичний бунд», вони створили саме в бєларуссії.
До речі – «бунд» в перекладі означає «союз». До речі – «колєктівний путінг» офіційно воює за «союз» і «граніци союза». До речі, ребрендинг – з «бунд» на «всєросійская комуністіческая партія» відбувся в мінську. А аарон йосіфовіч кремер був одним з дев’яти делегатів першого офіційного з’їзду комуністів. Решта теж були невенгри, якшошо.. Будеш мати перекур, як закінчиш перший застосунек – подумай який тут зв’язок…

Як то все виглядало?
Зібралися вони в тім мінску в такій невеличкій хатці. Хатка така собі – домік, гдє рєзной палісад. Пару вікон, двері і штахети пофарбовані в ядовито-зелений колір – тобто нічого особливого. Звідки знаю? Я там потім був – там тепер «музєй».
Тобто – зібралися і ну давай той ребрендінг робити.
Перші дві години, за звичкою, обговорювали в кого більші цицьки – в царіци єкатєріни, чи такі в Рахіль Львовни. Зійшлися на тому, що в царіци грубші, а в Рахіль довші і вже майже перейшли до основних питань. Але тут сталося непередбачуване – той, що йойсефе шльойм, нібито вкрав в того, що аарон йосіфовіч золотий годинник «павєлъ буре». Кишеньковий – на товстій «під золото» цепурі.
Той, що кремер каже йому лагідно:
– Вася, ти чьо апух внатурє?!! Вєрні часи.
А шльойме йому відповідає розгубленим голосом:
– А шо відразу я?… чуть що – сразу косой… Може то вон Моше Рухімовіч, або навіть може Моше Рафес… На Рафеса то навіть більше схоже… Чи ти може антісєміт, дорогой товарішчь? Твої слова мнє, как косой по бейцалах…
А тоді той, що рухімовіч на то:
– А шо ето я? Ми с Моше Рафесом в ето время на шухєрє стоялі у каліткі…
Того, шо кремер продовжувало плющити:
– Вася: вєрні часи, бо зараз ти морде виб’ю…
Тоді той, що йойсефе образився вже конкретно – забрав з собою вову медем-гольдблата і ломанувся з ним до Америки робити «бунд 2.0». Там їх сліди поступово згубилися…
Хто реально вкрав той «павєлъ буре»? Скоріше за все хтось з тих, що на шухері стояли. Чому так думаю? Бо одного з них потім розстріляли, а другого перетворили на перегній для тайги десь на Колимі – видно не хотіли признатися де сховали.
Що то був за годинник, що аж так всім впиралося його мати? Як пише «центр разумк» усна тора – знайшла його сама цариця Рахіля біля підніжжя гори Арарат в високій траві…
Шо там робила? Хотіла вірмен навернути. До чого? До гри на дудуку і на скрипку.
Хто його там загубив? Вони кажут, шо цар Давіт.
А він що там робив? Споглядав на той Арарат і думав – цікаво, а росте там нагорі клубніка, чи певно нє?..

Але менше з тим. Створили собі ті кучеряві секту і почали мислити, як би то всьо на світі завоювати. То в них національна ідея така. Почати пойнятно вирішили з царя.
– Тре робити терор – прикинули поц до носа «бундисти» і кинули в царя мощну торпеду. Той налякався, але виду не подав. Потрібен був якийсь серйозніший шухер. Знайшли одного газірованого на ім’я жора гапон (псевдо «поп») і кажуть:
– Можеш нам екшн який організувати?
– Запросто. Але принципово за бабло.
– Заплатим – нема базару…
– Зроблю демонстрацію проти царизму.
Як він виглядав? Ментально був дуже схожий на діму ґордона, але з чорною бородою, волоссям і народився в Кобеляках.
Екшн їм він зробив. Називалося то – демонстрація вручення царю петиції з проханням поліпшити умови життя.
Організував все, до речі, за всіма правилами маркетингу – 70 відсотків «демонстрації» були жінки та нарядно вбрані діти. Було їх дуже багато – тут до «попа» гапона питань жодних нема – пацан сказав, пацан зробив.
Царя, умови їхнього життя, цікавили приблизно так, як мера Києва боротьба з незаконною забудовою міста – обидва з того нехуйово мали. Один з рівня життя, а інший з хаотичної забудови.

Цар, пойнятно ще більше злякався, але виду знову не подав, а послав назустріч екшену «конних казаков». Підійшли до них демонстрантки і зупинилися – не виглядали ті казакі на добрих ні разу. Скоріше на їпанутих – сидять на конях, тульські папахи на голові поправляють, шаблями жонглюють і дивляться криво. Кароч ніхто в них булижнікамі кидатися не хоче. Тоді пацани з «бунду», розуміючи, що ситуація патова і, що отак постоять і розійдуться – затесалися помежи жінок, і ну давай валити по «казаках» з кривих ревОльверів. Аж тим самодєльні ордєна повідлітали…
«Казакі», пойнятно, озвіріли і порубали на капусту більше двох тисяч любителів покращення. Ось такий був, на уліце Гороховой, ажіотаж…
Ось так з’явилися в світі комуністи.
Що з тим гапоном далі?
А він прийшов до «бунду» і каже:
– Я вам акцію провів, прасвєтітє мєня, коли розрахунок.
А ті йому:
– Завтра пріході.
А він їм:
– А я вже сьогодні прийшов.
А ті йому:
– Постав собі застосунек, буде тобі розрахунек.
То я собі так гоню, слово «застосунок» вони придумають через сто двадцять років, а тоді просто сказали:
– Пашьол атсюда байстрючіна неотьосаний, бо ми тібя просвєтім еслі шо..
А він їм:
– Розрахуйтесь зі мною пажалуйста…
Знайшов з кого отримати – дурне нє? Ну ше би просив якою мамою розрахуватися, чи Рахілев яков, а то грошима…
Тобто він продовжував наполягати, і тоді вони його запросили на Парголовські озера – подивитися на тьолок з цицьками. Тьолок там не було, але його і без тьолок просвітили. Висів на шнурку на грушці і посміхався зарє навстрєчу. Ті озера потім хаотично забудували і тепер це проспект Просвєщєнія в Санхт Пєтєрбурзє.

Робити відразу хвасманейське царство пацани не ризикнули. Зробили комуністичну імперію зла і назвали то – совєтскій бунд союз. Замість чергового храму збудували мармуровий колумбарій, запакували під шкло труп одного зі своїх і почали розказувати всім белят неруzкім, шо він вічно живий…
Загалом – ідеологія і напрямок руху в «бунді» мінялися і часто, і постійно. Незмінним залишалося одне – Україна не може бути незалежною. Воно й зрозуміло – як можна відпустити корову, яка тебе годує. Тепер частина корови дивиться на то всьо і каже – ну кому вірити? Ну – вай! вай! вай!!!

Третє, що ти не знаєш – чому вони маніакально вирубують дерева. Я теж, до речі. З одного боку, як показав досвід того попа гапона – Історія зберігає назви дерев, то може які понтові хочуть посадити. Ну – шоб легендарно потім виглядало. Може секвої які хочуть, чи кипариси… От погодься, що текст: «портрет андрія барбарисовича висів на секвойї… рожевий шовковий шнурок від дольче-ґабана був натягнутий рівномірно, золоті окуляри злетіли і лежали на викладенім низькоякісною плиткою тротуарі… катерина абрамівна (цицьки менші, ніж в Рахіль Львовни), сиділа поруч на порєбріку і кричала на перельотні пташині стаї – еге-гей, йоп ваша мать…» – звучить краще ніж – «поп гапон висів на сухій грушці»…
З іншого боку – яка то буде хвасманея, як буде вся деревами заросла? А пісок де? То би виглядало – як депільований вірменин, наприклад. Ну – ні разу не хвасманея, скорше марахамія якась…
Але то оціночне мнєніє і припущення, а де-факто – параноїдально рубають дерева і стелять плитку. Теж параноїдально. Це не тільки зараз. Зараз рубають затято і мовчки. Тобто їм всі кажуть – навіщо ви то робите? Вони роблять вигляд, що не чують і рубають. А поверху плитку кладуть. Йобнуті? Так. Наскільки? Тут не вгадаєш, бо нереально прочитати щось в голові, де живе лише одна думка – лєнін всігда жівой…
Але це зараз вони вирубують мовчки, а колись робили це на законодавчому рівні – «закони» приймали. Загугли – вирубка дерев в Україні – 1929… 1939… 1948… ну і так далі… Форма подачі трохи інша, а лекала всі ті ж самі.

Ну і четверте, що ти не знаєш – до чого все це приведе. Ну, або ретельно робиш вигляд, що не знаєш.
Слово корупція вже так заюзали, що воно ніби й втратило свій сенс і значення. Насправді – це брати чуже і брехати, але вже якось частина корови з ним звиклася. Ну корупція, то й корупція. Ну вирубують, то й вирубують. Ну крадуть, то й крадуть – і хуй з ними. Ну немає законодавства – і шо?…
Що в перспективі? В перспективі сидять бабушкі на лавочці і буденно так:
– Он Ігорь пашол – він грабітєль, а он Валєра – він сєрійний убійца.. на дєло пошлі…
Нра перспективність перспективи?

PS:
Ну ось писав одні букви, опублікував, а там зовсім інші. Я пойняв – то всьо штучний інтілєкт. А шо йому – має всі паролі, він з ними в одному сервері живе, то робить всьо, що в дурну штучну голову влізе. Паролі тепер – анахронізм. Авторське право? Це вже давно пережиток. Нетфлікс он всю Агату Крісті переписав і що?
З іншого боку вимагати авторське право в мережі, то дійсно нонсенс. Це, як покинути десь в «громадському просторі» щось своє, написати на ньому – приватна власність і піти додому спати. Потім прийти і здивуватись – хтось забрав?
Ну, тобто – хочеш в мережі продати фото, то опиши його буквами, але тримай вдома – може хтось і купить. А якщо ти його в простір виклав, то не вимагай щоб тобі за нього заплатили. І взагалі – який бізнес? При комунізмі все безкоштовне – казав йойсеф шльойме мілль. Але то навіть нема про що говорити. Бізнес відпадає як непотрібний – бо, який бізнес, коли можна тупо спиздити з бюджету.
Ой відкрили пацани ви контейнер Пандори…)))

А ілон маск красавчік – ганяє на елєктромобілі тесла по Марсу і похуй йому на всіх…

Після того, як штучний інтелект зламав паролі в Голівуді, я перестав дивитися кіно. І що там «Опенгеймер»? Розказали – як в московський улус попали креслення нуклеарної бомбе?.. Чи делікатно промовчали?
А взагалі авантюра грандіозна – пандемія, війна, вирубані дерева, тротуарна плитка, штучний інтелект.. І все це маючи на руках лише колєктівного путіна і хитрий китай? Колода не виглядає занадто крапленою?

&&&&&&&&&&

Майк Новосад. “M&M, або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..”Видавництво “EuropeLiberal..” 2020.

Придбати можна на офіційному сайті видавництва..

В інтернет магазині“КнигарняЄ”

Не подобається електронна комерція? Можна в звичних книгарнях:

Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є”)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель ”Жорж”)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ “King Cross Leopolis”
(“Книгарня Є”)
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова”)
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 “Книгарня #1