Грудень, 2019

Фраїр, сладкій фраїр
На роялі нам іграїт…

Як казав журналістці найвідоміший фермер парламенту – курва, я ті скажу, я ті зроблю, я ті здєлаю… але то було просто бла-бла – нічого він їй не зробив та й не сказав, по суті, нічого..
А ось Пацан не фраєр, Пацан сказав – Пацан зробив..
Виконав все, що обіцяв:
Весна покаже хто де крав – Весна прийде будем садити – Ні обіцянок, ні пробачень – Зробимо їх разом…
Хто де крав, в принципі і так всі знають. Але будемо вважати, що це весна показала.
Садити..
Посадили в модні червоні крісла купу цікавого народу – вже за одного юзіка вартувало розпустити парламент. А то, шо лєнку і того, що янека грав не пристроїв – так то самі винуваті. Не відчувалося від них шаленого захоплення. І взагалі – то швидше янек грав того, що янека грав…
Що ще… – герусу дали зкомуніздити трохи папірусу… Тобто включили соціальні ліфти. Данелюк з лєщєнком на них вниз поїхали..? Так туди їм і дорога – їм нічого не обіцяли, то можна їм пробачити… бики трільовочні… Зате он фермера підняли… Зробили їх разом… Можна на відпочинок…

Фраїр, старый фраїр
На роялі нам іграїт…

Ведуть корову від бика, від курки півень утіка..
Прокислий запах молока – на батьківщині кравчука..

Сумний та невеселий сидів Старий Пердун на дивані. Все було ніби харашо – дивився собі порнороліки, мастив геморой на сраці новітнім, щойно у мусія, за великі гроші, придбаним чудодійним бальзамом. Так ні… Старі гріхи до раю не пускають…прийшли й покликали…

Я прийшов на зустріч на цей канал. Мене знайшли і сказали, що вона дуже важлива…

Ну звичайно знайшли і, звичайно, сказали.. Вони, навіть, що саме казати сказали. Вони всім своїм це сказали…
І поніс «патріарх»…

Навіщо ви йдете на Майдан? От я звертаюся до вас. Давайте ми в неділю підемо всі разом… от я піду… президент Грузії піде… підем в церкву і помолимся за успіхи в Парижі… в Нормандії…

Які такі гріхи, що аж від мусійового бальзаму відірвали? Та флот той, бодай він потонув весь в курву маму. Там би в Китаю най би й потонув… Який флот? Та різний – торговий, рибальський, подеколи трохи військовий…

Гроші можна вважати своїми тільки тоді, коли про них ніхто крім тебе не знає..
Так що – положіл пульт, бальзам і бєгом в тєлєвізор старий мудак…

Фраїр, толстый фраїр
На роялі нам іграїт…

Ренегати проводять дебати,
Філософствують конфедерати,
Проповідують дегенерати…

Сумний та невеселий сидів Толстый і нюхав покоцаний хімією кокс. Вкотре попробував додзвонитися до ярьомінкової прастітутки Аліни, але та трубку так і не взяла… Брезгует сука – подумав Толстый і облизав блюдце. А потім прийшли й покликали..

Я перед первой встречей пошёл в церковь Георгия в Москве и там долго молился чтобы встреча была успешной. Я б сказал, что не на майдан надо идти, давайте пойдём вместе, помолимся за то, чтобы встреча была успешной. Все украинцы... Это будет достойная позиция. Если Путин увидит, что вся Украина, весь политический спектр стоят в церкви на алтаре и все вместе молятся за успех переговоров, взявшись за руки, тогда Путин поймет, что он имеет дело с сильной, объединенной нацией украинцев…

От же ж барига коксохімічний. Багато тобі той Георгій в москві допоміг? Ти хоч сам зрозумів – що наплів..? Чи страшно, що громадянство знову відберуть?

Шо ж ты, фраер, сдал на зад..?

Як працюють соціальні ліфти в країні..? Ок..
Bonus track:

– Игорь, ты должен взять Марека к себе на работу…
– Мама, какого Марека…?
– Тети Фириного. Как уехали они из Москвы в 78м, так и сидят в том страшном Нью-Йорке как филины на берёзе…
– Мама, Нью-Йорк не страшный ни фига…
– Не страшный…? А чего они тогда там сидят…?
– Мама, он там ди-джеем на радио работает… Кем я его возьму…?
– Игорь, ты што идийот? Не надо чтобы его деньги тут пропадали…
– Мама, какие его деньги тут?!!!
– Игорь, не будь идийотом, я пообещала Фире, что привезу её сыночку здесь, чтобы заработать денег…

Марека взяли. Хто такий марек і куди його взяли? Марек – не першої свіжості дрочер-збоченець, густо политий елітним Christian Dior Fahrenheit’ом. Яким Фаренгейтом? Тим, що початкова нота кедр, а кінцева бояришнік. Ким взяли? СЕО в Бізнес Нерухомість олігарха, того, що зять. Звідки знаю? Бачив.

Офіс у нас був в Олімпійському (мій кабінет просто вікнами над входом) і коли піплу ставало нудно – всі перетікали в магазини та кафешки..
Гуляю торговим центром. Бачу – наш тьоті фіри мачо, стоїть біля відділу взуття і щось скрупульозно втирає продавщиці. Підхожу ближче – переконує баришню в перевагах безкоштовного мінєту. І так натхненно, аж слина з рота капає.. Фубля..
Ні Фаренгейту, ні мареку запасти глибоко в дівочу душу явно не вдається і дєвушка менжується та не знає як його відфакоффити. Підхоплюю лавіласа під лікоть і веду до ліфта. Не соціального. Воно по дорозі щось гонить і ніби погрожує. Їдемо в ліфті. Не пам’ятаю, що він мені сказав, але то був перебір і рука автоматом дістає до його печінки. Печінка, по своїй суті – це губка повна крові, і коли отримує короткий фіксований удар, то і поводить себе як губка – кров відходить, а власнику печінки враз бракує повітря. Марек сів на підлогу і робить вигляд що йому больно в нос. Ліфт зупинився, я підняв його і спровадив до кабінету. Не пожалівся. Певно мені пробачив))))))))..

Як марек закінчив? Його ліфтьор ігарь втратив довіру олігарха і перейшов в тюменскую нєфтяную кампанію. Марека з собою не брав – мама нічого не казали))).. До безхозного марека прийшли зі служби безпеки олігарха і попросили написати – що саме він робив півроку в компанії, і за що отримував, щомісячно, двадцять тисяч доларів зарплати і рівно стільки ж премії. Відповісти йому було важко. Продавщиці з Олімпійського, як варіант, не проходили, тому йому переконливо запропонували все повернути…
І скільки він не кричав, що це голокост, і що вони всі козли, а він підданий США, а тому їх всіх вертів і поїде до Новеґо Йорку, вони його не почули і він поїхав. До Нового Йорку. В гіпсі та з кредитом у банку олігарха..

Без тіні гумору – таких СЕО в країні 97%. Тому й бізнес «процвітає». Якшошо, то бути чиновником, чи митником – це не бізнес. Це кітайскоє морскоє параходство.. під прокислий запах молока..