мені подобається, коли люди починають розмову фразою: ”я не люблю пліткувати і не збираю плітки”. в такі моменти я вже знаю, що саме ця людина якраз вивалить на мене тонни чуток про всіх і вся. сьогодні зі мною розмову з цієї фрази розпочала моя сусідка.

— … а син Гальки, він же сидів.

— якої Гальки, хто така Галька?

— ну та, що в куті квартиру мала. біля якої Нінка, в якої притон.

— шо, який притон?

— ну. з племінницею онтої бухають.

— якою племінницею?

— ну, тої шо божевільна.

— так, я вже заплуталась.

— ті, шо навпроти Олега, який машину поміняв.

я стою як ідіотка, нарешті дізнавшись, як звати всіх цих людей, які також є моїми сусідами. стою, і думаю: божевільна є, алкоголіца є, мажор є, зек є, але для повного фулл хаусу бракує ще курви і наркомана, в кожному порядному домі має бути своя курва з наркоманом …

… і тут до мене починає доходити, що то, певне, я і зайняла посаду курви. а то ще, якщо жити зі мною в одному будинку, можна спостерігати, як до мене вічно приходить мій дружбан, інколи викладач, який перманентно танцює і співає так, ніби дунув (бо він справді дунув), товариш із запчастями до велосипеда, а недавно мене можна було бачити в супроводі загадкового високого чоловіка.

ну, з курвою розібрались. тепер мене цікавить – хто зайняв вакантну посаду наркомана в нашому будинку. дізнаюсь – напишу.