Єшака купіть..

ЄШАКА КУПІТЬ..
 Лютий, 2020

КІНОСЦЕНАРІЙ для «ВОВА-ФІЛЬМ»

Мідні труби зарухались, зітхнули і тричі підряд зіграли гімн радянського союзу. Потім два рази «Марсельєзу» і ше раз «Інтернаціонал»…
– Слово для докладу надається товаріщу Владіміру Алєксандровічу – крикнув зі сцени посполитим агент провокатор – товаріщь вадімь рабіновічъ.
– Уррааа!!! – заверещали посполиті.
Вова, нюхнув білого щастя /21 цунь кокаїну на 79 цунів прального порошку «Лотос»/ і бадьорим кроком вийшов на авансцену. Сцена – десяти міліметрова фанера на чотирьох покришках від трактора «Беларусь», приємно хиталась в унісон бадьорим крокам юного призедента.
– Товаріщі!!! – почав вова – страной рукаводіть это вам не «Ешак» пастроіть…
З головки мікрохвона тихо, але наполегливо зазвучала «калінка-малінка».
– Ай лисін мюзік з хєре – сказав вова в бік рабіновіча, подув у головку і стараючись не звертати уваги на «калінку-малінку» продовжив:
– Прібліжаєтся вєлікая дата – 74лєтіе побєды. Я убєждён, что парламенту нєобходімо сформіровать парламентскую дєлєгацию на участіє в парадє побєды в Москвє нах. Ібо своім отсутствієм мы вычёрківаєм сєбя із спіска побєдітєлєй в этой вайнє, а цього вимагають мільярди наших живих людей…
– В саду ягода малінка-калінка мая – на знак згоди заспівали хором під балалайку від рабіновіча посполиті малороси поперед сценою.
– Товаріщь, это был мой тєкст – засичав з дальнього краю сцени потовчений трохи марксизмом, а трохи лєнінізмом рабіновічь.
– Іді нахуй, розбійнику – відповів йому з гідністю вова і глянув на старого недобре… Потім, продувши мікрохфона, продовжив:
– Товаріщі!!! В прєдвєрії цьой знамінатєльной дати, я хочу вам предоставити нового члена урядового кварталу. Ним у вісімнадцятий раз стане товаріщ Сяргєй Тягіпко…
– Урааа!!! Ура!!! Уррааа!!!! – понеслось понад «красноармєйской»…
– Він проведе для вас чергову успішну пенсійну рехворму…
– Урааа!!! Даймо!!! Гойда!!! Дайош!!!!! Люблю зладєя!!! – вищали в екстазі посполиті і били кольоровими бунчуками один одного в бубен…

На краю сцени, лисий рабіновіч відклав вбік гітару, витяг з-за пазухи стареньку “Мотороллу” і, цикнувши зубом з діркою, набрав смерда з урядового трактиру:
– Альо, Федька? Увєлічь дозу «Лотоса» на три цуня.
– Барін, а уші у нєго не отвалятся?.. Уже і так по самоє нє могу…
– Нічєго, он говоріт, что у нєго большіе уши… выдержит нєбося.….

Вечоріло. Над зелено-коричневою водою Дніпра заходило жовте гаряче сонце. Сектанти продовжували будувати комунізм… Це слово вони тепер пробували не вживати і навіть робили вигляд, що то не вони його придумали – просто гнули і без цього вже викривлену по самоє нє могу реальність…

…………………………..

Знаєш, що мене курвить, посполитий? Думаєш – може вова, чи його оцифрований «офіс»?
Нє – то ти. Бо дякуючи тобі, вова за мої гроші бавиться в призедента і краде мій час.

……………………………………….

Bonus track:
“Хіпстер..” (Купити можна тут)

А також:
M&M або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..