Рекомендовано DPA:

Крива липа

​Маджонг..

Квітень, 2020

 

Невеличка, голуба планета, безцільно носилася навколо локального сонця в сузір’ї Тау Кита. Ти хочеш мені написати, що в цьому сузір’ї немає голубої планети? Навіть сперечатись з тобою не буду – ти ж працюєш в науково дослідному інституті. Ти за крок від Нобелівської. Що – не працюєш, бо карантин? Ну, в цьому випадку ти сам собі дохтур – що хотів, те маєш. Але, коли працюєш, то даєш результат за результатом – я все правильно розумію? Ти ж не ходиш в свій інститут протирати штани? Нє..?
Маленька, голуба планета, робила черговий виток. Голуба – тому, що там жили самі підараси? Нє, підарасів там, звичайно, не бракувало, але такого кольору вона була через своє повітря – чисте і прохолодне.

У прохолодному весняному лісі, на сухих осиках, рядочками висіли задубілі радянські чиновники. Від легенького пориву вітру, вони стукались один об одного, як бамбукові палички в стилізованому, під тау китайське, жалюзі. В момент дотику, чиновник відкривав очі, здавленим голосом говорив – йобтвоюмать і знову закривав очі. Тоді його візаві відкривав свої очі, казав – матьтвоюйоб і пробував мовою тулуба показати, що по ньому пройшов електричний струм. Їм там було весело в тому лісі..

Я в весеннем лесу, пил березовый сок
С ненаглядной певуньей в стогу ночевал…
***

На узліссі легенький вітерець перевертав землею розкидані марлеві пов’язки. На пеньку сидів Посполитий:
– Звідкіля ідеш?
– запитав він з недовірою в голосі.
– В лісі гуляв. А ти чого тут сидиш, та ще й без намордника?
– Не хочу. Хватить.
– Догадався, що він від вірусу, як волейбольна сітка від комарів?
– Просто заїпало. В Чилі поїду. Там зелень.. класно..
– Як тобі сказати.. На рекламних проспектах хіба що…
– А де класно?
– Тут.
– Там в лісі?
– На цій планеті.
– А там в лісі?
– Ну, за рік перетруться шнурки.. потім воно все перегниє, потім новими деревами заросте… Років через п’ятдесят буде саме так, як треба.
– Я стільки не проживу..
– Чекай, а ти що не безсмертний?
Ні.
– А на пса ти тоді.. Оті всі вигони з виборами..?
– Я не любив шоколадного баригу.. В мене не було варіантів. Не було за кого.
– А просто масово не піти не вибори не здогадалися?
– Ну, то треба було якось всім домовитися… Дай закурити..

Полем, край лісу, наближалася зграя вовків. Посполитий підтягнув до себе кам’яну сокиру – потріскану каменюку, примотану собачим повідком до ручки від мітли. Ручка була прикрашена синьою тау китайською ізолентою..