Міхуїл, сукэ, Швілі. Прогнозоване..

Міхуїл, сукэ, Швілі. Прогнозоване..
(Мелькнет в толпе знакомое лицо..)
18+

Червень 2021

Мелькнет в толпе знакомое лицо
Весёлые глаза..

Східна Борщагівка 2031рік. «Півная» при з’їзді з Кільцевої. Під’їжджає ядовито-зеленого кольору «Москвіч-412». З нього виповзає персонаж, з вигляду схожий на Вінні Пуха в театрі юного зрітєля з Нагірного Карабаху. Обтрусивши потрьопаний илітной жізнью спінджак і поправивши синю майку з написом «Динамо», персонаж сідає за стилізовану під Caffè Milano, але зі старим китайським монітором барну стійку:
– Два піва!
– За вчорашнє розрахуйся, Бариго семипалатинська.
– Моя лекція стоїт больше чем твой ресторан, Барыга ты півная.
– Навіть не сперечаюсь. Але халява і по четвергах, і не тут. Можеш піти грузчіком на пивзавод…
Збоку, вздовж барної стійки, підсувається бабушка в беретці. Вона в радянському пальто і зелених синяках. З виглядом цариці Єкатєріни присовує персонажу недопитий бокал:
– Угащайся, Красівий. Ти кто по жізні?
– Вінні Пох..
– Ты как сюда попаль? Сюда так просто не попадают. Тут все от кого-то. Ты от кого?
Персонаж, роблячи вигляд, що ігнорить бабушку, звертається до барменші:
– Give me break… бля, give me а beer…
– Халяви не буде.
– Ти знаєш кто я? Я Батум построїл.
– No money – no honey, мой строїтєль.
Персонаж повертається до недопитого бокала, але він вже в руках бабушки.
– Наташа? Барига ти телєвізіонная, ну как я тебя не узнал? Круто выглядішь. Дальше на тєлєвіденьї? Ілі на півзавод устроїлась?
– Нет. Я теперь голова виконкому ради реформ на шахте Бужанская.
– Імені Засядька?
– Имени Белинского-Катаєва.
– Тоже без денег?
Раптово оживає монітор. В ньому товста баба в леопардових лосінах починає псевдо читати псевдо реп – йов йов йов друзяшкі, я всьо ісчо уже в маскве.. Барменша ліниво б’є кулаком по барній стойці і монітор плавно згасає.. Потім звертається до персонажа:
– Он там мітла. Підмети перед входом – налию пів бокала.
– Я илітний, гордий князь, а не какой то нічтожество. Ти знаешь какіе у меня статкі?
– Як хо – хазяїн барін, о вєлікій кнєзє..
В цей час бабушка, романтично посміхаючись і наспівуючи під ніс: ах мой мілий нахтігаль, нахтігаль, нахтігаль…, допиває пиво і тихо йде геть – ій ще треба виспатись до початку ранкової зміни у виконкомі реформ. Побачивши це персонаж до барменші:
– Який жах.. Давай вже ту мітлу, Бариго Борщагівська…