CHAPTER EIGHTEEN..

The Theatre of the Absurd.
             МВА…

Это конец, Света..
Я вижу, а где пистолет..?

МВА..? Ще одна секта. Що проповідує? Якщо в декількох словах – підтягнути всіх своїх і ретельно робити вигляд бурхливої діяльності. Якщо потрібно процес без результату – тобі потрібний ембіейщик… Насправді так не буває, бо результат буде завжди. Хріновий результат – це також результат. Тобто комусь і кобила нєвєста. Тобто хочеш знищити Логіку – бери ембіейщика не встидайся.
Я ось тут зараз подумав, а що це власне таке Логіка.. Блін, а це захисний інструмент людини, як біологічної істоти. Все, що нелогічне істоту вбиває… Всі захисні функції, котрі виробило Людство, ця секта нищить примітивною пропагандою. Вони теж смертні, тобто і себе також. Навіщо? Долбойоби, сер..

Що означає підтягнути своїх? Ок – наведу в цій главі пару прикладів з власного досвіду..))
Працював я в олігарха (того, що зять) керівником проектів. Проектів було два. Перший на Видубичах – засрана промзона на березі Дніпра (від мосту до мосту). Олігарх дуже хотів збудувати там елітний мікрорайон. Ідея нічо така – йдеш по набережній і впираєшся не в ту саму промзону, а в “місто майбутнього”. Чувак де міг говорив – мы покажем всем, как надо строить города…Ну і – в конкурсі “приймала участь”Заха Хадід(1), на секундочку..))
Тобто – з одного боку Дніпро, з іншого ботанічний сад, а між ними навколо озера “місто майбутнього” від Захи.. Облизнулися? А індійський фігвам не хочете..? Якщо ти власник бізнесу – то маєш халявний лайфхак: В реалізації твого проекту зацікавлені всього дві людини – ти і керівник проекту. Чому ти – думаю сам розумієш, чому керівник – бо це запис в background. Всі решта – просто ходять на роботу. Це її слова, якшошо..
Якщо чесно, то на тому етапі я проектом майже не займався. Підтягнув німецьку компанію “Drees & Sommer”, через них незрівняну Заху і в принципі далі ним займалися більше архітектура і землевпорядники – Оксана, Олександр Архипович, – мої вітання.. Steffen Sendler – тобі теж…))
Чому не займався? В мене був ще цікавіший проект. Трубіж.. Розважальний Country club на березі Канівського водоймища. Facility programs? Ой – яхт клуб, аквапарк на 18 гектарів, крита лижна траса і ще дуже багато чого. Включно з рестораном “Криївка”(2) серед інших 18ти тематичних ресторанів. Розміри? 280 гектарів, плюс 70 гектарів лісу. Я коли стояв на причалі, то ліс на протилежному краю ділянки виглядав,як тоненька синя лінія..))
Дві вишеньки на торт? Запросто. Перша – гроші на обидва проекти були. Друга – це був той самий причал, куди тесть олігарха свого часу привозив на круїзному кораблику голів облдержадміністрацій. Спочатку всіх виселили на берег, а потім вхід назад був через підпис про прийняття Конституції. Тієї, на яку зараз всі чиновники не звертають уваги…
Облизнулися ще раз? Той самий фігвам. Так вже сталося, що обидва проекти напоролися на сук. Хочете смійтеся, хочете плачте – але в бізнесі кожного пострадянського олігарха є всього два ворога – його «ейчар–команда» і його ж юристи. Об’єднані магічним словом МВА – це Секта Нєсокрушімих Долбойобів…))

Безпосереднім моїм керівником був нєкто Льоша. Смішливий росіянчик родом з Уралу. Нє – ну він всім казав, що він з москви, але так, як я дуже близько дружив з його тепер вже колишньою дружиною, то знав трохи більше за інших..)) На його номер в мене стояв рингтон – пробурюсь под ту москву пускай вниз провалится… Він сидів навпроти, кожних десять хвилин  мене набирав, слухав і волочився, як лом магнітогорського заводу по піску на пляжу в Барвіхє. Одного разу Льошик страшно запоров на Арт центрі. До офіційного відкриття вже реально нічого часу, а йому привезли вікна на 20 см ширші за віконні отвори.. Кількість вікон? Підіть на Бессарабку порахуйте..)) Ми сиділи в мене на кухні і Льошою трусило. Можна було пускати під москву замість бурильного комбайна.  Він був не тупий, відкати брав не більше десяти відсотків, та й взагалі.., але тут впав с ступор. Арт центр – улюблена іграшка олігарха. Кар’єрі – всьо. Я знайшов йому вихід і урочисте відкриття було з вікнами. Деякі були відкриті, деякі закриті, але різати місяць стіни, щоб вставити ті, що йому привезли не було треба..)) Льоша зі мною розрахувався, але це йому не допомогло. Льошу поперли.
Ні – не через вікна.Ейчар команда олігарха на 85 відсотків була укомплектована представниками вибраного народу. В принципі 90 відсотків всіх держслужбовців середньої ланки і вище – в країні укомплектована так само. Може хтось мені пояснить чому це так? Варіант – бо то дуже розумні люди – не підходить. Так – є дуже розумні, але більшість звичні, як у всіх невибраних народах. Але менше з тим.  Льошу прибрали, бо потрібне було місце для свого чувака. Чувак, нєкто Марк, був з Новего Йорку і тупий – набагато тупіший за звичного пересічного, якшошо. Марка привіз «радник» олігарха Ігарь Городєцкі. Як це відбувається? Ой – та дуже просто:
– Игорь, ты должен взять Марека к себе на работу.
– Мама, какого Марека…?
– Тёти Фириного. Как уехали они из Москвы в 78м, так и сидят в том страшном Нью-Йорке…
– Мама, Нью-Йорк не страшный ни фига.
– Не страшный? А чего они тогда там сидят…?
– Мама, он там ди-джеем на радио работает… Кем я его возьму…?
– Игорь, ты што идийот? Не надо чтобы его деньги тут пропадали…
– Мама, какие его деньги тут?!!!
– Игорь, не будь идийотом, я пообещала Фире, что привезу её сыночку здесь, чтобы заработать денег…
Марека взяли на місце Льошика…

Coffee break..
Декілька десятків років тому.. матвєй давідовіч бєрман, сємьон грігоровіч фірін, нафталій ароновіч фрєнкель, янкєль іосіфовіч коган, яков давідовіч раппопорт, ізраіль ізраілєвіч плінер, янкєль сауловіч шмаєвіч-агранов… Ці «люди» під керівництвом нєзабвєнного єноха гершеновіча ягОды, за один рік втілили в смерть 681 тисячу 692 смертні вироки. Чи це багато? Це 1 800 в день. Там вище я вам перерахував топ-менеджмент будівництва Біломор каналу, якшошо. Канал має 227 км. По три трупи на один погонний метр.
Розказати про Голодомор? Просто повір на слово, що там все аналогічно. Серйозна фігня калькулятор – нє? Поділи площу України на кількість знищених комуністами сам..
Розумієш тепер чому береги Біломорканалу так густо кущами поросли? А чому в Україні такі чорноземи?Думаю, що за пару років всі поля засіють сертифікованими, і тоді чорноземи дозволять кипарисам проростати крізь асфальт…
Похмуре це дерево – кипарис(3)..

Гарадєцкій був ідіотом ембіейщиком. Марек був просто ідіотом в періоді. Крім того – повністю не в темі. Підходить до керівника служби замовника і пробує руководіть:
– Где вы были целых три часа?
– Ездил в ГАИ проект подписывать…
– Что такое ГАИ…?
Офіс у нас був в ТЦ Олімпійський і реально всі тусували по магазинах і кав’ярнях. Гуляю другим поверхом – бачу Маріка, що стоїть біля прилавка з взуттям і щось втирає продавчині. Підходжу ззаду – настойчіво торгується за секс. Слина буквально тече по бороді – фубля… Забираю його під руку  і веду в бік ліфтів. Їдемо ліфтом в офіс. Не знаю які гормони його крили, але він мені щось таке звізданув, що рука автоматом знайшла його печінку. Взагалі структурно, то печінка це губка повна крові і коли отримує короткий фіксований удар, то й веде себе відповідно – кров відходить, а власнику печінки раптово бракує повітря. Марік присів на підлогу ліфта. Добре що нікого не було коли двері відкрилися, картинку вони б не зрозуміли. Я підняв його з колін, як улюблений ним вовка непомиту росію і відвів в, тепер вже колишній, Льошин кабінет. Він про це не сказав нікому…
З компанії я пішов. Але кінець історії з Маріком знаю. Черговий «спеціаліст» випхав з компанії Гарадєцкого, а служба безпеки олігарха прийшла до діджея ортодокса. Маріку запропонували написати детальний звіт – шо саме він робив пів року в компанії і за що кожного місяця отримував 20 000 доларів зарплати і рівно стільки ж у вигляді премії. Сказати пацану було нічого. Навіть з його потовченим коксом моском він розумів, що продавчині взуття як варіант не проканають. Марік почав прикриватися держдепом і погрожувати посольством. Пацани зі служби безпеки знали де він знімає квартиру. Кароч – Марек поїхав до мами в Нью Йорк добре загіпсований і з взятим кредитом в банку на Шовковичній…))
Шо тіпа Happy End? Та нє – фігвам. Це просто поодинокий випадок.  Ну і я не знаю чи виплатив він той кредит. Може мама знайшла когось і з олігархом порішала – нє?)))
Але то все офісний планктон. Еталоном ембіаїзму був Кірілл. Кірілл був керівником структури “Бізнес – Нерухомість”. Чувак теж був «корєнной москвіч» і «вчився» в Лондоні. А ще, Кірілл був улюбленим манагером дочки екс презідєнта. Ні не корпорації – країни.)) Чим займався? Крав гроші в чоловіка дочки презідєнта. Тобто в тебе. І це все? Ні ще кожного дня ходив в салон. Двічі на день. Зранку полірувати нігті, а ввечері стригти бороду і бакенбарди. Навіщо так часто? Бо борода мала бути на два міліметри коротша за бакенбарди, котрі повинні були бути рівно чотири міліметри. Не знаю як саме він все це міряв…
В компанії в мене була подружка Іра. Мила єврейська дівчинка – вона відповідала за економіку всіх структур і підпорядкована була напряму КС (консультаційна рада) олігарха. Описати в двох словах? Гарна, розумна, не куплений диплом, ноги від вух і не сертифікована нічим.
Підходить до мене і каже:
– Коля, сколько будет стоить строительство дороги в Албании?
– В среднем примерно, как и у нас…Ты собралась эмигрировать..?))
– Кирилл хочет там землю покупать.. Семьдесят километров от Скадарского озера… Сказал написать IRR 56%.
– Ирка, не лезь в это. Попадешь под раздачу – уничтожат. Ты ему не подчиняешься, пошли его нах – пусть сам пишет..
– Блин, Коля ты знаешь, что она от него без ума… Я не хочу терять эту работу….
– Но он реально страх уже потерял…)) Так нагло «зарабатывать»…)) Албания))) я –холодный..))) Ирка, не вздумай!!!
Їду на Трубіж. Ірка проситься зі мною – їй скучно в офісі. Питаю:
– Ты его послала?
– Да..
Приїхали на участок. Як я вже казав – він був за 300 гектарів. Сосни, пісок, Ірка на каблуках.. Йдемо – підтримую її під руку. В неї дзвонить телефон. Вона пробує відійти від мене, але каблуки пісок..)) Чую:
– Да, Кирилл… Да… Напишу…
На вихлопі їй повезло. А Кіріллу не так щоб зовсім. Був у нього найближчий «друг». Ембіейщик «со школой в Бремене». А ще в компанії була босс юристів нєкто Галка. Як потім виявилось в них з другом Кірілла був нєізгладімий роман..)) Але настільки штірліцізований, що про нього не знав ніхто – романи видно люблять тишину..)) Чи то «друга» не вставляло, що Кірілл над ним, чи Галя хотіла вищого статусу для коханого – не знаю. Але Галя рила. Рила, як бульдозер. Поки Марік пробував купити трохи сексу в Олімпійському, поки Ірка ламала каблуки в пісках Канівського водосховища, поки Льошик слухав: добєрусь до той москвы, нєхай вниз провалится… Галя рила і такі ж нарила…)) Кірілла зжерли за 28 секунд. «Друг» зайняв його місце, роман штірліцізувати перестали, а Кірілла знайшли аж помічником губернатора Саратовської області. Будете сміятися – по земельным вопросам…)) Ну і з кредитом в банку на Шовковичній…
Що – все в кайф і злодєї покарані? Це був 2008й рік. Промзона на місці якшошо..)))

Навіщо я все це написав? Щоб ти знав куди йдуть твої податки. Це приватний бізнес і яке тобі до того діло? Ой лі – а комуналку ти кому платиш? Нагадай, якщо не важко…)) До речі, ці твої комунальні – це базовий і  головний «прибуток» тої компанії…
***

Про МВА маніпуляцію..
…товарищи, в наш космический век, век особенно бурного развития социально-сексуальной революции, каждый, лояльно мыслящий индивидуум, выражая цинизм своих помыслов, ассоциирует мистификацию парадоксальной иллюзии…
Наукоподібний набір слів..? Тобто – якась хуйня? Так, звичайно – якась. А як тобі таке?
…Разработка комплексной целевой архитектуры решений… разработка и реализация стратегического плана развития 1С на платформе SAP… операционное управление портфелем проектов по развитию функциональности систем и внедрению новых модулей. В эксплуатации находятся следующие основные решения: SAP ERP, SAP HCM & Portal, BW, BO/BI, SolMan. Новые проекты, которые планируются к внедрению: функциональность ERP – ТОРО, BPC, С4С (SAP CRM), миграция ERP на S4HANA Retail…
Що теж хуйня? Майже. Чому майже напишу нижче. Я це, до речі, взяв з сайту по працевлаштуванню. Що має подумати маленький лох прочитавши таке? Правильно – небоскрёбы, небоскрёбы, а я маленький такой…, або принаймні – як я безнадійно відстав від технологій.. Не бути мені ембіейщиком…Насправді всі ці букви – це платформа для створення корпоративних баз даних і бізнес-аналітики. Не більше.
Знаєш в чому развод? В тому, що бізнесу користі від цих букфф рівно нуль. Саме – нуль. Ще раз – нуль. Хоча… ні – скоріше, все таки, мінус. Як казав один – то бля не Дима, а сто рублей убытка…
Далі на сайті ейчар ідійот пише – функциональные обязанности соискателя: опыт управления большим коллективом от 15 человек (консультанты, разработчики, тестовальщики, администраторы ландшафта 1С). Системное и тактическое мышление, аналитические способности, проактивность, многозадачность, стрессоустойчивость, умение убеждать…
Бляяяяя – 15 чєловєк..!!!)) Треба було написати агромадним колєктівом – чого встидатися внатурє..)) Але Барбос з ними – знаєш яка зарплати положена цьому монстру сучасного інтелекту? Аж 12 тисяч гривень!!! Комунальні олігарху заплатити і два рази з дівчинкою в кіно сходити..)) Що вибере маленький лох? Скоріше за все поїде в Польщу і буде там отримувати 1.5-2 тисячі доларів. Правда слухати від поляків – шибчей, курва, ти бидлаку… то мало приємного, але всі букви знайомі і якісь зрозуміліші гроші в кишені. Ти думаєш олігархів огорне печаль? Ні навезуть арабів. Тут взагалі два в одной – можна «поднять» на продажу громадянства – це раз. Розділити на місцевих і тих що приїхали. Потім їх – на вакцинованих і не вакцинованих. Потім ще на тих, що курять і тих, що ні… Розділяй, кароч – і збирай комунальні, поки дурні між собою товчуться у фейсбуку…)) Прибуткова то хуйня родіной торговать – нє?)))
Чому майже? Тому що в цивілізованому світі, де долбойобів трохи менше, і де бізнес не означає красти в посполитих, цим користуються. Не роблять вигляд, а користуються. Тобто ставлять для себе конкретну ціль, вирішують яка саме інформація їм потрібна для досягнення цієї цілі, тоді замовляють під це CRM систему, яку обслуговує одна людина. Не – 15, не – накидав як дурному в торбу, а одна. Замовляють і у SAP, але тільки те, що треба.

Чому твоя країна не цивілізована? Вона такою стане не раніше того часу, коли в чиновника буде тваринний жах того, що озвіріла юрба розірве його.. Ну, чи повісить на гіляці, наприклад… За що? За одну лише думку – щось мені не альо, певне треба піти щось вкрасти в посполитих… Ось саме так – тільки подумав в той бік – відразу на гіляку…)) Не раніше.
***

А розумні знають – не бери більше, ніж тобі потрібно. А хтось сказав – працювати краще на скупого – він платить двічі. Ну – дурний взагалі платить постійно, якшошо…))
Цікаво чому постійно ростуть комунальні? Розкажу на прикладі. Колись хтось виклав на цей темат прикольний текст. Зараз його не знайшов, тому переповім в довільній формі. Тим більше, що саме тоді посполитим формували образ офісного мачо в коротких штанах і піджаку меншому на два розміри…
Отже три ембіейщики летять над Індійським океаном. Їм на тренінгу розказали, що успішний пацан всєнєпрємєнно must вжиратися віскаріком, то вони так і зробили. Від цього піднялися на новий левел самооцінки і почали розказувати стюардесі як їй жити, а потім куди їй йти. А вона, почувши це, взяла і дійсно пішла. І мабуть їй там навіть сподобалось, бо якийсь час її взагалі не було видно. А ось пілотам видно не зайшло. Один вийшов і дав пацанам тягла. Дати тягла ембіейщику, то взагалі ні разу не челендж. Хоча тоді офісні ще не були повні інфантіли і навіть пробували кіпішувати… – навіть двері в туалеті відірвали, але пілот був таки добре схарений і викинув їх за борт. Пацани трохи поплавали, а потім їх прибило до безлюдного острова. Ну як острова.. – гірка піску десять на десять посеред хвиль. Першим ділом вони провели інвентаризацію – єдиний логічний вчинок за всю подальшу історію “острова”. Інвентаризацію провести було не складно навіть ембіейщику – з собою в них були виламані двері від туалету, пару брендованих блокнотів і ручок, прихоплених “на пам’ять” на тренінгу з якого вони й летіли. А – ще, в кишені одного з них, виявилась купюра в сто доларів. Це все. Решта полетіла кудись в сторону Сомалі, включно з літаком, стюардесою, пілотами і навіть мамою Маріка – Фірою Абрамівною.
Ок. Ітогі падвідьом – вирішили пацани. Отже є острів. На ньому є нефінансовий актив – пластикові двері від туалету. Є фінансовий актив, він же грошова маса – купюра в сто доларів. Так, як більше там нічого немає, то згідно економічної науки, справедливо стверджувати, що єдиний матеріальний актив (двері), підкріплений грошовою масою (100$) коштує тих самих сто доларів.
Летіли пацани з тренінга. Так звичайно – тренінг про успішний успіх, як би заюзано це не звучало, але інших тренінгів не існує в природі. Тренінги завжди залишають в голові нєізгладімий слєд. Візуально схожий на слід від кулі з гвинтівки Бердана, що пройшла на дотичній траєкторії  по відношенню до металевої ґельми, випущеної саранським м’ясокомбінатом. Схожий слід лишають ше хіба тренінги по мережевому маркетингу. Але менше з тим. Перебравши всі варіанти і відкинувши навіть брейншторм, пацани зупинились на рольових ігрищах. Один обізвав себе «банкіром», другий «бізнесменом», а третій лишився в своєму життєвому амплуа «зарождающійся інфантіл». «Банкір» відразу об’явив, що відкриває банк, почав підстрибувати, вдаючи мавпу і вигукувати – пумп, пумп-пумп… Можливо йому здавалося, що то така реклама – не важливо. Пострибавши з півгодини, оповістив всіх двох посполитих острова, що його банк приймає гроші під три відсотки річних. «Інфантіл» почесав (опустимо що саме) і віддав сотку «банкіру». Той записав це в свій блокнот, як статтю «депозит».
«Бізнесмен» вирішив, що саме найкращий час відкрити свій «бізнес». Він робить пропозицію «інфантілу» – забрати свої гроші з банку і віддати йому під п’ять відсотків. Відриває листок з блокнота, пише на ньому – «облігація на 100$ під 5% річних» для підтвердження угоди. Спітнілий від передчуття шо папьорло «інфантіл» біжить в банк, знімає з «депозиту» сотку і віддає «бізнесмену» в обмін на «облігацію…». «Бізнесмен» бере сотку, несе в «банк» і кладе на депозит. Потім знаходить «інфантіла», це на острові було не важко, і пропонує йому заробити ще один відсоток річних. Для цього необхідно взяти в банку кредит на 100$ під 4% і докупити в нього ще одну «облігацію… під 5%». Мокрий від щастя інфантіл біжить до банку і бере кредит під заставу першої облігації. Потім передає їх «бізнесмену» і отримує від нього ще одну «облігацію…» «Бізнесмен» несе сотку в банк і тепер в нього вже 200$ на депозиті. Успішний успіх цвіте, як сині водорості коло пам’ятника засновникам Києва і «бізнесмен» виписує третю облігацію… «Інфантіл» біжить в банк за новим кредитом під заставу другої облігації…
Через, приблизно, одну годину на острові сталися шалені зміни. Шо пальма виросла? Ні – шалено виріс добробут населення. В одного «облігацій» на 5000$, в іншого депозит в банку на 5000$, третій сидить і просто дурнувато посміхається… Крипту, вірус і вакцину до нього, вони придумають пізніше, а поки що в них ще не закінчилися листочки в блокнотику. Тобто – “вечер обещает быть томньім…” Мерседеса «в кожанім салоні» на острові немає, тому «бізнесмен» вирішує купити єдине що там є, а саме – пластикові двері. «Інфантіл» вже не вчорашній і каже, що продати то він може, але двері вже коштують тисячу доларів. «Бізнесмен» погоджується. А шо – бабло є…)) В нього на депозиті 5000$ і він може собі дозволити. Тому просто виписує доручення «банкіру» перевести з його депозиту в офшорна депозит «інфантіла» штуку баксів.
З точки зору економічної «науки» на острові тепер є матеріальний актив – пластикові двері вартістю 1000$ і 10 000$ фінансових активів у вигляді облігацій і депозитів…
Чим все закінчилося? Тоді трагедією Lehman Brothers.. Чому трагедією? Тому, що крипта – це її відголоски… Тому, що думка – а чи не вибрати он того смішного дурачка собі призедентом – це її відголоски… Не варто з кокаїном змішувати амфетамін. Гроші за якими нема товару, це не гроші. Це – ніц..))
Родина отчаянно нуждается в героях, а матери упорно продолжают рождать долбойобов – плакав колись в агонії п’яний лєнін.
Чому все вищеописане то погано? Тому що на касі того універмагу залишиться єдине – кушать лісточкі з портретами призедентів. Ти – готовий гризти папір..?
То я собі гоню? Ок – саме зараз ти знищуєш екологію країни в котрій живеш. Зараз ти знищуєш все те, мірилом чого являються гроші. Знищуєш інструментарій для створення того, мірилом чого являються гроші. Ну не ти – нелякані чиновники. Але з твого дозволу – зауваж. Думка сходити до психіатра давно в голову заходила? Що нормальних психіатрів вже теж знищили..? Ну що сказати – то тобі ще повезе, якщо будеш гризти паперові гроші, а якщо криптовалюту..? Смачного…))
Не розумієш про що я – бо он же в магазинах все є. Так поки що ще є. Але все в житті колись стається вперше. Два роки назад ще не було примусової вакцинації і посполиті ще не товкли один одному в табло в черзі за нею. Ще не звинувачували в цьому «педофілів на квадрокоптерах, що нищать все ультразвуком…»
Завжди щось в житті відбувається вперше..
***

Хотів на цьому цю главу закінчувати.. Але.

2015й.. Дзвінок з незнайомого номера. Охриплий голос на тому боці:
– Привет, Майк.. Я тут в Киеве. Приехала в отпуск на пару дней.. Сейчас заеду в часть, оставлю все прибамбасы.. Давай через час на метро Университет..?
– Давай. А откуда приехала?
– С Курорта, Майки..
Через годину в кафешці на даху “Будапешта”:
– ..не знаю чего я поехала.. Прям с Майдана тогда и поехала. Кстати везла тебе презент – Glock 81й.. классный такой.. в оливковых ножнах.. Прикинь – суки спиздили.. Из рюкзака.. в нашем автобусе..
– Да ладно – не парься.. кого б я сейчас резал..?
– Так из своих же кто-то, понимаешь..
– Как ты там..?
– Сложно там всё.. Видишь человечек рядом.. и хороший, и наш.. и знаю, что погибнет.. А второй – поц, шо печать негде ставить, а ничего его сука не берёт…
Ще раз вона подзвонила з Курорту через місяць. Попросила поповнити рахунок на мобільному..
В пам’яті залишилась лавочка під деревцем на Львівській площі. І нічна кава з дівчинкою лікарем, що колись жила неподалік…
Ні – не так. Мала, я пам’ятатиму тебе завжди. Навіть в 120 років, навіть в повному старечому маразмі..

За що вона пішла? Як за що? За те, щоб чиновники крали, а ти вибрав собі призедента. За те, щоб чиновники брехали тобі кожним словом, котре вилітає з їх поганого рота, а ти єбошив в єбло іншому посполитому в черзі на укол. Ось за те і пішла. Нє сцать, стоять, єбошить, братанчік..
***

Якщо нігерійський міністр фінансів не помер раптово, перед тим залишивши дочці пароль, якщо ти не маєш 2000$ щоб переслати їй, а вона щоб перевела за ці гроші на твій рахунок 25 мільйонів доларів з Турції… Тобто якщо тобі це не вдасться, а тому не виходить сказати решті посполитих – чао-какао, лузери, то прийдеться тобі жити в цій країні. Окупованій пострадянськими держчиновниками казнокрадами.
Вибач забув – ти був бунтарем, ти вибрав собі призедента. Я тоді прям побачив, як від твого бунтарства дрогнула тьма…)) Він правда тобі здається не обіцяв розігнати чиновників. Я не слідкував за його обіцянками – погодься смішно вникати в обіцянки, розуміючи, що істота не може їх виконати чисто фізично. Він з перших днів щось плів про п’ять відсотків. Щось на кшталт – треба за 5% зробити амністію капіталу чиновникам, а отримані гроші витратити на оплату комунальних незаможним…)))
Як то виглядає? Знову на прикладі. Чувак краде в супермаркеті 100 пляшок горіляки. Підходить до каси і каже – давайте я вам п’ять пляшок віддам, а на решту нехай мені буде амністія. Я ж їх крав, то вважай заробив. А ті п’ять можете віддати незаможним. Можу навіть сам їм віднести, якшошо. Прям на Шовковичну. Запитання – супермаркету яка з цього користь? А тобі – га, Посполитий?))

Що з тим всім робити? Ой:
1 – ст. ККУ № 190. ..Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна…
2 – ст ККУ № 191. Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, – караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна..
3 – ст. ККУ № 209. Вчинення фінансової операції чи укладення угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів  караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна.
4 ст. ККУ №255. Створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об’єднань злочинних організацій або організованих груп – караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

А якщо злочинна організація в масштабах постссср? А ВР можна вважати за сходку представників злочинних організацій? Що ви там казали про 5% для незаможних..?

Щось задовга глава виходить. Решту допишу десь там нижче, а тут finally:

“Я живу не по-християнськи, я не плачу своїм працівникам гідну зарплату, я експлуатую людей, я займаюся брудними справами, я відмивав гроші, я веду подвійне життя.. В такому випадку краще вже бути атеїстом і не ходити до церкви..”
(Папа Франциск)

Перевір себе –

1 I am your Lord God, you will have no other gods.
2 Do not make idols and do not serve them.
3 Do not use God’s name unnecessarily.
4 Work six days, and seventh dedicate it to Lord God.
5 Respect your parents.
6 Do not kill.
7 Do not commit adultery.
8 Do not steal.
9 Do not lie.
10 Do not wish anything that is not yours; do not envy.

Бєхтєрєв, був такий, писав, що єдине чого він не може зрозуміти – чому одним масовий психоз передається, а іншим ні. Від чого це залежить.. Цю залежність він так і не знайшов. Хоча, як на мене вона банальна – досвід. Людині, яка вже бачила подібне – фуфло не припхаєш..))

А Григорій Савич казав:
Істинність життя – не у складності, а в простоті. Через це ми повинні дякувати Всевишньому, що він створив світ так, що все просте – правда, а все складане від лукавого…

Тобто – або Логіка, або тойвово.. Ну, чи – містифікація парадоксальної ілюзії..))

– Коля, где пистолет?

– В ящике стола. Все нормально, конца света не будет. Танцуем..

Антрахт, Нєгодяї..))

1 ZahaHadid – британська архітекторка. Лауреат Pritzker Architecture Prize (аналог Нобелівської премії в архітектурі). За участь її бюро в конкурсі їй заплатили рівно один мільйон доларів.
2 Кожен ресторан презентував кухню якоїсь частини України. В тім числі “Махновщина”,  “Коліївщина”, “Криївка” і тд.. Дизайн кожного передбачав композиції з воскових фігур. В композиції “Криївки” персонажі мали портретну схожість з працівниками офісу “Бізнес-Нерухомість”.
3 George Noel Gordon Byron – містерія “Каїн”.

&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&&