Рекомендовано DPA:

Крива липа

CHAPTER SIX

Та Ну Нах..
2024. January,21

Ніч в Лісабоні. Моросить, як звично, неприємний дощ осені 1878го року. Перехрестя двох кривих вулиць. Аптека на розі. Нічний ліхтар, що саме перебуває на етапі переходу від газового до електричного освітлення. Під ліхтарем, на зустрічних курсах, перетинаються дві обшарпано-облізлі істоти. Обшарпані та потріпані одним і тим же – чимсь, що віддалено схоже на життя. Вони з тих, про кого кажуть – без визначеного місця проживання. Помітно, що не місцеві. Одяг? Не суттєво. Парфуми? Ну, такоє – «вигрєбная кладь №5. Урюпінск. Проспєкт Ентузіастов, 7-б. Во дворє».
– Товаріщь, ти коммуніст?
– Да, товарішчь. А ти?
– Я тоже. А нє подскажішь – гдє тут можна нємного дєнюжєк прікомуніздіть?…

Що то таке – плєм’я  ортодокс-комуністів? То, чомусь, досі не заборонена секта. Проповідує нічим неприкритий нацизм. А, як тоді бути з легендою про вибраний нарот?  Ти правий, як завжди – проповідує прикритий легендою нацизм.
Відділення секти в Україні?
Якщо академічно стисло, то – це етнічне злочинне угруповання, морально і не тільки морально, брудних істот, що зовнішньо трохи схожі на людей.
Юридично? Постав крапку після слова «угрупування», решту прибери і будеш мати юридично.
Етнічне? Етнічне воно в плані ідей і керівництва. Поза керівництвом? В більшості там теж все етнічно, але є вкраплення різноманітних підарасів. В основному з тих, кому гроші не пахнуть. Тобто наймитів секти. Наймитів керівництво секти не «втаємничує» і за своїх не вважає, Проте – якісь гроші дає, а тим звіздюкам більше нічого й не треба. Ті підараси, то в основному твої держчиновники – це, якщо потребуєш абсолютної конкретики.

Які в тої секти основні ідеї? А ідея в них всього одна. Одна, але роздвоєна, як ратиці в пархатого. Хочуть залити все, до чого можливо дотягнутися, кров’ю, потім вимазати зверху то все брудом і створити хаос. Навіщо їм хаос? Вони й самі цього не знають, але роблять вигляд, що то їх місія. Це все.
Чи психічно хворі? Однозначно.
Звідки висновок? З огляду на їх зовнішній вигляд і тверезу оцінку їх вчинків.
Що випливає з цього огляду? Єдине – вони хочуть все знищити і відразу після того здохнути. Думаєш, вони впевнені, що виживуть? А тут той момент, коли пох – і в чому вони впевнені, і на що сподіваються. Кожна дорога кудись веде, а вибрана ними, веде лише туди, де – прочитай на три рядки вище.
Розказати коротко і ясно, що вони таке? Секта йобнутих сатаністів. Більш детально, але з фактчекінгом? Тут все з фактчекінгом. Поїхали:
Псевдо релігійне злочинне угрупування. Самостворились в, так званій, «бєлоруzсії», десь 250 років назад. Так – саме тоді, коли «вдруг» почали масово «знаходитись», так звані, «стародавні книги» та інші «світкі мйортвого моря». Ну – ті, що потім, «на жаль не збереглися».
Члени секти? Одержимі комунізмом, дємонами, саперними лопатками, містицизмом та іншими схожими містифікаціями. Вирізняються характерним для них запахом, орієнтацією на єдиного лідера, псевдомесіанством, несамовитою тягою до риття тунелів і споживання кокаїну. Власне тими саперними лопатками. Ні, кокс просто пхають в себе де попало, а лопатками риють ями і іноді пиздяться.
Які в них здобутки? Присунули світові комунізм, ссср, нквд і владіміра «лєніна». Страждають ідолопоклонством, марновірством, а особливо марнославством. Абсолютно позбавлені логічного мислення. В стані афекту зазвичай втрачають свідомість. Вісімнадцятого квітня цього року вчергове мав воскреснути їх гєнєральний сєкрєтарь, але щось їм знову пішло не так…
Гєнєральний сєкрєтарь вчергове не прилетів, тому вони, між риттям тунелів попід Бруклін і думками, де б ще хоч щось зкомуніздити, мрачно танцуют…
Важливо – при зустрічі їм не можна показувати паперові гроші. Побачивши купюру, вони впадають в транс, який переходить в сардонічну посмішку з частою втратою свідомості. Виняток складають китайські юані і бєларуzскіє рублі. При їх вигляді впадають в легку ейфорію, але продовжують перебувати в свідомому стані.
Тобі заходить коли двома словами? Прошу – песдюки ґазіровані.
Що таке сардонічна посмішка? «Стійка гримаса, яка обумовлена судомним скороченням м’язів обличчя. Кутики рота при цьому відтягнуті вниз і назад. Складається враження, що людина одночасно і плаче, і сміється. Хворий самостійно, без медичної допомоги, не може розслабити м’язи»

Як вони опинилися в Брукліні, і про які тунелі під ним йдеться?
В 1927му році очільник «кгб» міндіч – мєнжінскій відправляє очільника секти, котрого звали ребе іосіф іцхак шнєєрзон з рф-педерації в світ широкий. Той бере з собою в той світ широкий 30 найближчих поплічників і їде до Риги. Нібито хоче забрати з собою всі «книги» – «рецепти» і  «інструкції» по «кабалі», але мєнжінскій ті «книги» йому нібито не віддає і нібито каже – ми і самі с німі поколдуєм нєхуйово. Покушаєм камбалу́, найдьом шамбалу́ і наколдуєм сєбє счастья і вєлічія на многіє годи. А потом возрадуємся.
Той шнєєрзон забрав з собою лише 30 послідовників, а що було з рештою поплічників? Похуй на них. Кому? Абсолютно всім. Їх залишили ізображать «подпольє», але так, як те «подпольє» було нікому абсолютно нецікаве і так само непотрібне, то вони всі влаштувались бухгалтерами в жд-рф і «управдомамі» в «жекі». А після указу про ребрендінг з «жид» на «совєтскій єврєй» взагалі про того шнєєрзона забули, і особо матьорі теж пішли на службу в «кгб»…
А що ті, що виїхали? Приїхали в Ригу і відразу, зі старту, своїм зовнішнім виглядом, моряків мешканцям Риги ні разу не нагадали. Ну, ніяк не нагадали. І рибаків не нагадали.  І присувати локальним щось на зразок «курсов лічностного роста» їм теж не вдалось. А особливо надоїдливі, то навіть вихопили пару підсрачників від рибаків в барі на узбережжі, коли пробували тим розказати, що пити в суботу вино, то є срам і позор. Тоді той шнєєрзон вирішує, що в Ризі опасно, забирає сподвіжніків і їде з ними в Варшаву.
В Польщі на той час поселилися пару великих сект і між ними «емігранти» з Риги почували себе не зле. Але тут, нєкто гітлєр – по мамі теж міндіч, захоплює Польщу. Шнєєрзон попадає в окружєніє. І, що – ти подумав, що його відправили в концлагєрь? Ні. Глава гітлерівського «абверу» адмірал вільгельм канаріс – вивозить його назад до Риги. Так, до тої де вже опасно. Але самого – без сподвіжніків. Тобі в таке про того канаріса аж не віриться? Згадай, як тобі не вірилось в «іудеїв-нацистів третього рейху». Знаєш в чому «цимес» цього тексту? В тому, що це все дуже легко перевірити.
Що сталося з поплічниками? Похуй на них. Кому? Абсолютно всім. Їх просто залишили, бо в машині від канаріса було мало місця. В Ризі шнєєрзон не затримався, а через Стокгольм чухнув в Штати. Знаєш де сміх? З Варшави до Риги його везли через Берлін. Так – через нацистський Берлін – ти все вірно зрозумів. Чи зустрічали його там з транспарантами члени «Verband Nationaldeutscher Juden» зі своїм очільником – максом науманом на бєлой лошаді во главє? Не знаю – нічого про таке не чув. Можу лише додати, що ернст блох – офіцер «абверу», котрий віз шнєєрзона з Варшави до Берліна, колись до того був членом тої «Verband Nationaldeutscher Juden».
Але – віддай тому шнєєрзону належне – за час свого перебування в Польщі, чувак хуйнев не занимавси, а провів між своїми «тренінг про успішний успіх» і став для них йося-суперстар.
В Штатах його вже чекали нові сподвіжнікі. І не просто чекали, а купили ділянку землі в Брукліні і збудували йому там будинок.
Win-win? Ні фіга. Поки він жив, то ще було так-сяк. А потім він вмер і нові сподвіжнікі відразу розділилися на дві підсекти. За старшого той йося був в секті шостим по порядку. Ну, так – прям як бусічка в тебе. Хто був сьомим? Сьомим був – сьомий ребе менахєм-мендл. Але в 1994му і він помер. Тоді секта розділилася ще раз – але вже на наземну та підземну. Підземна частина секти каже, що той менахєм-мендл, то є мошєах, і що в квітні він воскресне і прилетить. Так кажуть щороку, але не прилітає. Спойлер? Не прилетить.
Наземна частина секти каже, що той менахєм-мендл, то є мошєах, і що в квітні він воскресне і прилетить. Так кажуть щороку, але не прилітає. Спойлер? Не прилетить.

Не пойнятно про підземну/наземну і що між ними не так? Ок – наземна володіє будинком, тобто має на нього документи. Вони себе називають – «агудас хасідей хабад» За главного в них рабин авраам шем-тов і його помошчнік – рабин єгуда крінскі. Останній до того ж був секретарем менахєма-мендла, поки той ше не був потенційним падишахом. В наземній частині будинку є кабінет, в котрому бували і «шостий» і «сьомий». Але тих, що знизу туди не пускають. Нижніх це курвить і це зрозуміло. За главного в підземній частині секти – рабин авраам хольцберг. Тут власне той самий варіант, як і в древній Іудеї – не можуть визначитися, які іудеї правильніші. Я колись писав – не маєте чим зайняти китайців, то нехай вздовж великої китайської стіни риють велику китайську яму. Ті в Брукліні видно мене почули, а може й самі здогадалися – кароч радикальні хасиди вирили під будинком синагогу. Де нариту землю діли? Кажуть розсипали по підвалах сусідніх будинків. Якийсь час воно так було, а далі, мабуть, щоб їх знову чимсь зайняти хтось радикальним сказав, що верхні мають десь збоку під землею свій елітний острів епштейна – з басейном і тьолкамі з Любавичів.  Підземних накрило і вони почали рити тунелі відразу у всі боки. А що їх главні? В основному судяться за будинок. Іноді зустрічаються на вході, хвилин по двадцять штовхають один другого зі словами – а ти кто здєсь такой і розходяться – один в наземну частину, інший в підземну. Якщо зустрічаються всі троє, то підземний мовчки проходить під землю, бо тих двоє, а дурних нема. Але так просто він піти не може – відразу з під землі нагору вискакують ті, що риють і міняють на вході табличку на свою. Тоді на підмогу прилітають наземні і починається мрачне мєсіво.
До чого підземні дорилися? До того, що в сусідньому будинку, якась мешканка почула, що в неї під підлогою хтось виє і викликала поліцію. Тунелі залили бетоном. Це не дуже добрий вихід з ситуації, бо як тільки пройде добрий дощ і, так звана «верховодка» піде в потрібному напрямку, то ті «бетонні зубила», котрі зараз замість тунелів, легко проріжуть фундамент і будинок завалиться.
Чи відбудують? Ізраелю вже он під 75 років, а храм все ще не відбудували. То ж не просто будова, то тіпа символ. Тобто, швидше за все,  побоїска з входу до підземної синагоги перенесуться на руїни будинку. Ну, так – між тими хто виживе під руїнами. Можливо у верхніх навіть буде чисельна перевага, але це не точно…

Ти не розумієш – а чому вони судяться в цивільному суді, бо мають, наприклад, «суд цадіків», котрий дуже хочуть присунути в ізраелю і не тільки? Так – мають. Називається той «суд» – «бейт дін». Але знову є проблема – «аґудісти» (ті, що зверху) мають свій «бейт дін», а ґабаї (ті, що знизу) мають свій. Вгадав – ні одні, ні другі не признають «бейт дін» опонентів. Так – точно так само, як в древній Іудєї не признавали храм і храмову гору одні других. В цивільному суді верхні мають перевагу, бо мають документи. Розуміючи це, підземні до того суду не йдуть, і кажуть – не підемо, бо там корупція. От хто б казав про корупцію – нє?..

А що на це все найправильніші іудєї? Ну, то вони себе самі так називають. Їхній главний – гаон раббі іцхак тувія вайс, він же главний по «бейт діну» в кварталі Меа Шеарім каже, що і ті, і ті – дебіли. Що сам факт того, що «любавичі» судяться у гоїв за святиню, доказує, що вони ненормальні. Чимось він мені навіть імпонує, бо дійсно на нормальних вони всі там мало схожі. Чи ті з Меа Шеарім схожі? Вони принаймні не занимаються хуйнев, а просто сидять і чекають. Поважаю тих, хто у щось вірить, але не пробує це присувати іншим. А ще більше – коли не пробує «вірити» за чужий рахунок..
Так от – отой гаон вайс звернувся до бруклінських і питає – «ви проміняли Усну Тору на Конституцію США?»… А далі прямим текстом і до верхніх, і до нижніх – мошєах не прилетить – ні до вас, ні до вас. Він прилетить в Єрусалим, а не в Бруклін. І не просто в Єрусалим, а конкретно до нас в квартал Меа Шеарім. Перестаньте товкти одне одного лопатами в бубен, придуркі… Спойлер? Сам знаєш? Ок.
Тобто – офіційно найправильніші, нібито, понад сутичкою, але чомусь дуже аплодують, коли бачать, як нижні «радикали» пиздять верхніх «корупціонерів» на вході в будинок справа від таблички.
А тепер пішли до цивільного суду. Уявляй – дві групи бородатих чуваків, у незрозумілому одязі і чорних капелюхах, стоять перед суддею-католиком у Брукліні і сперечаються за фундамент будівлі «770 Eastern Parkway». А суддя не розуміє – чому він має вирішувати, чи є ребе машіахом, якщо йому треба просто розібратися з порушенням пожежних норм…
Той іцхак тувія вайс виглядає на такого, що дійсно щось на тому си розуміє – нє?..

Розказати про «кгб»? Мрачний, як їх танці, силовий блок секти міндічів. Орган управління рф-педерацією. Назва узагальнена, бо ця «організація» пережила багато ребрендингів. Це в них на рівні менталітету – зробити якусь хуйню нездорову і тут же переназватися. Назвалися «вчк», організували «красний тєррор» і тут же переназвалися. Тіпа – ми тепер «нквд». Зробили «большой тєррор», винищили купу населення, знову ребрендинг – і ми вже «огпу». Станом на зараз назвалися «фсб» і, підозрюю, що то їх остання назва.

Щоб десь там далі два рази не вставати:
Тим, що десь завжди жили, немає потреби комусь присувати, що – ми тут жілі всєгда. Це й так всі знають. А ті, що таке присувають, то насправді, там ніколи постійно не жили. Просто шукають – кому б ще себе присунути. Навіщо? Шукають – гдє лєгше скомуніздіть.
Їхню народну мудрість – хороше там гдє нас нєт, потрібно сприймати буквально. Бо дійсно добре лише там, де їх нема.

Рф-педерація? Оце – «рф», то набір літер, схоже, як було на їх «літерному» жиде-вагоні. А – «педерація», то характеристика тотальної більшості населення.  Ти скептик і хочеш написати – гарна казочка, але ледве дочитав. Тим, що дочитав – свою функцію ти вже виконав, решта не має значення. Але, спеціально для тебе – варто завжди розділяти поняття «країна» і «держава». Кордони педерації ти окреслиш без проблем. Розкажи мені про кордони  країни з назвою росія… Що не було такої ніколи? Айяяй – кто б мог подумать.. Тобто, таки – величезна за площею імперія міндічів з майже знищеним місцевим населенням? І заселена натомість похуй ким? Ну, так – якось так..
Хочеш відразу присунути – ну, чому ж міндічів, а як же «сталін» і бєрія? Спробуй. Але спершу розклади лінгвістику. Допоможу – частина «швілі» означає – «чиясь дитина». Що означає слово «джуґа» в тюркських народів здогадаєшся? Ти порився і знайшов, що на «старовинно-грузинському» то означає «сталь»? Вітаю. Пошукай ще і знайдеш, що власне сам джуґашвілі це слово в «старовинно-грузинському» і «знайшов».
Офіційно серед керівників «кгб» було декілька керівників з не міндічів. Наприклад, єжов. Ще той був маньячіла. Півтораметровий гомосексуаліст, котрий розчленовував свої жертви відразу після соітія. Підозрюю, що саме після нього пішов вираз, яким так тішаться мешканці педерації, а саме – «єбать і рєзать». Чи керував цей монстр тою структурою? Ні. Його назначили на короткий період, коли одна підсекта знищувала іншу підсекту всередині самої секти… Тобі через кіно намалювали картинку – про визначних і пламєнних політиків? То були не політики, то були невпинні спроби зайняти верхні позиції у владі. Ну, бо всі секти так влаштовані.
Міндічі люблять про себе присунути утаємничене – ми пошлі от сєдьмого колєна… Уявив те щось базове – від чого вони себе ведуть? Якась така почвара, що має понад п’ятсот колін? Уявив? Сподобалося?
Там був не один єжов? Так – було ще два. Такі ж самі маньяко-пєдофіли, що сподівалися через секту кар’єру зробити. Чи зробили? Якщо розстріл з нагана в голову то кар’єра, то зробили.

Отам десь вище, де писав про проффесорів і хедж-фонди, то забув написати прізвище голови того «фонду»? В міндічів немає сталих прізвищ і тому, поки що, його поганяло «біл акман». Чим займаються хедж фонди, крім розподілу грошей від торгівлі рослинництвом Афганістану? Розкажу – це теж цікаво:
Треба знайти вдалий бізнес і примазатися до нього. Прям, як моїсєй марковіч до чєтвєрокніжія і десяти заповідей. Відразу, з ходу скинути всіх, хто той бізнес зробив вдалим, а самим руководіть ним – поки не завалиться. Оце і все. Що ще спонсорує отой оприлюднювач списку студентів? Ти це можеш бачити зараз на кожному кроці, Оті бабушкі і не тільки, котрі стоять з псевдо «бібліями» від «jw.org» під кожним деревом – це воно і є. «Jw» – це «єврєйскій мір», якщо ти раптом не знав. Тобто ці персонажі сповідують, так званий іудаізм, а проповідують християнство? Тебе ше не почало дисонансом резонансити?
Насправді все просто. Нічого вони не сповідують. Вони хочуть осідлати і цей «бізнес», щоб потім його розвалити. З християнством вони боролися завжди. Свого часу навіть домоглися приватизувати церкви і брати гроші за вхід. Коли це було? За часів Шевченка. Так – саме це мається на увазі в його – «запродана жидам віра, в церкву не пускають». Як розподіляються гроші на отих бабушек зі стендами? Як в піонерській організації імєні лєніна при брєжнєві – старший «звєньєвой» краде і списує… Тобто – самі крадуть в своїх? В міндічів не буває своїх – всє чужіє. Бабушкам платять по мізеру, бабушкі плюють собі в душу кров’ю тих, що на фронті. Ну, бо їм гроші не пахнуть. А «звеньєвиє» крадуть в «своїх» – комуністичний конвейєр…
Давай, мабуть, тут закінчимо з тим «акманом». Коли йому ті сороси повний рот пісєк напхали, то став трохи слабший на здоров’я. Тому зараз розганяє пургу про те, як він бореться з, так званими антисемітами. Що робить насправді? Розганяє, так званий, антисемітизм, котрого, до речі, ще відносно недавно майже зовсім не було. Таке враження, що він без антисемітизму, як без тої пам’ятної йому зустрічі з соросами. Навіщо він це робить? Думаю хоче підставити своє плем’я під новий шухєр. Навіщо? Щоб спиздити бабла з виділених на будівництво нових меморіалів.
Але – це суб’єктивна думка. Маєш свою відмінну? Все норм – в кожного суб’єкта повинна бути своя суб’єктивна думка, Переконай мене в своїй. Але аргументовано. Аргументи – бо так книжка пише – не приймаються. Чому не приймаються? По причині вітру, 15ти метрів висоти тої книжки і відсутності драбини, щоб її читати.
До речі, перший хедж-фонд в твоїй країні з’явився якраз перед Хмельниччиною. Тоді вони збирали податки для польської шляхти. А потім їм все, як завжди, розвалилося. З тих пір і йде – пам’ятники Хмельницькому треба знести і всьо!  Ну – бо то Хмельницький їх заставляв обдирати тодішніх посполитих до нитки. За це вони ненавидять його більше, ніж біл акман джорджа сороса – ну бо бляяя… полний рот пісєк … ну пєрєбор, внатурє…

Смішна фігня, до речі – Польща, до того, як привезли собі міндічів в якості «податкової» була реально найсильнішою державою Європи. Не просто так вони ту москву брали, як ти розумієш. А потім створили «податкову» і на 250 років щезли з карти світу. Зараз потроху підіймаються, але ж граблі ще не відмінили – нє?..

Чув недавно, як два, чимсь незадоволені, чорнобороді поцоваті подейкували. Що саме подейкували? Що в країні У є двадцять шість, ні – не бакінскіх комісаров, а сивобородатих поцанів в чорних капелюхах, котрі контролюють торгівлю наркітиками. По одному на кожну область і один самий главний над ними. Чи вступив з ними в дискусію? Ні – вони спішили в Умань. Мабуть ловити тих, що український прапор зірвали. Попросили в мене дві сигарети і пігнали на маршрутку. Ну, бо на ній, мабуть, ще можна їздити без «дії»…
Ось таке подейкували. Як думаєш брешуть?.. Що ще казали? Про тих хто контролює хід війни з обох боків, але я тобі не розкажу, поки не зрозумію чи можна тим подейкувачам вірити. Може сам щось знаєш? Поділись..

Давай, мабуть, тут закінчимо й з Хмельницьким. Там були ще дуже цікаві моменти з Семеном Палієм і Пилипом Орликом, але про це в іншій книжці. До речі – про Хмельницького можу теж зацитувати з іншої книжки. Невеликий фрагмент про Львів і Хмельницького:
«Валєра витягнув зі спідньої кишені піджака потріпаний листок а4-го формату і почав читати на два голоси, як в «театрі Віктюка»:
– А коли в Україні з’явилися іудєї?
– Приблизно 700 років тому.
– А як то було?
– Прикольно було. Розказати?
– Так.
– З’явилися, коли з різними хозарами, втікали від монгольського іґа. Зайшли з боку рф-педерації, котрої тоді ще не існувало. А 27 сімей – то аж до Львова дійшли. Хотіли йти до Ужгорода, але там вже були цигани. А розбиратися з ними – хто ізбраний народ, а хто нє, то не хотіли, бо тих циганів було більше. Зайшли, кароч, в ворота і кажуть до якогось чувака:
– О, Вєлікій Кнєзє, ми ізбраний народ і йдьом до Копенгагена на віно і шашликі.
А той їм:
– Я не Кнєзє. Кнєзє – он там в замку жиє, а я тут на Ринку. Ісідор Стри́ґун мене звати. Наголос на «и».
– О, Вєлікій, Наголос на И…
– Я не наголос. Я радник Магістрату, а по совмєстітєльству – урбан-пленер.
– О, Вєлікій Уєрбан Плеєр, а можна ми тут трохи перепочинем, бо до Копенгагена ше далеко .
– Тут нє. Он там за стіною можна. Але – за сто метрів від стіни і ближче не підходити.
– О, а то чого? Шо ми тій стіні зробим?
– Знаю, я вас – зара понаписуєте «слава кпсс» і ше хуйні всякої… а я тут відповідальний за моральний вигляд внєшнєго пєрімєтра городской стіни і партії реґіонів.
– То не ми написали. То древні армени.
– Вже, блять, написали??? Я так і знав. А то хто такі ті древні армени?
– То теж плем’я. З нами прийшли.
– Навіть не чув за таких. Багато їх?
– Так, як нас – 27 сімей, але в них сім’ї більші.
– Ну, то най там коло вас десь…
– А можна – шоб аж за нами? Вони наркотіками торгуют…
– Я си не маю часу занимати хто там з вас чим торгує – мені тре на засідання сесії міськради.
– Та то просто запам’ятати – ми їпалом, вони героїном. А чо йдеш на міськраду?
– Не – «на», а – «в». Та – там один тутейшій гівнюк Саломєй Масяк хоче в мене хату віджати… А я ростив його, ростив… Надовго ви?
– Не віддавай хату, о Вєлікій, бо шо будеш робив?
– Я си питаю – надовго ви?
– Древні армени кажут – пусти масяка під стіл, то потім перепишеш на него всю хату. Ми? Та – на тиждень-два… А Копенгаген – то в який бік їхати?
– Он там за ровом при дорозі свої кібітки паркуйте… А ви чого від монголів втікаєте?
– Бо хочуть нас оцифрувати, вшити нам спіралі і хтиво посміхаються…
Валєра, акуратно склав аркуш а-4 і засунув назад в кишеню»..

Ще фрагмент? Та прошу-прошу:
«400 років по тому:
Приїхав той Хмельницький на околиці Львова і зупинився в Лисиничах. Сів на майдані коло церкви і їсть собі хліб з салом. Хліб в Лисиничах дуже класний – знаю, пробував. Сало? Сало він їв чишківське, але того не знав – тому хвалив, як лисинецьке. Місцеві його в тому, що те сало взагалі то з Чишок не особливо й переконували – промовчали собі.
Сидить їсть, аж тут Максим Кривоніс суне з великим букетом півоній..
– Максиме, ти може вирішив яким поетом стати?
– А то чого ти так подумав?
– То тобі гора на козацький жупан схожа, то з півоніями ходиш. Де був – шо бачив?
– Аво, диви яке вирощують.
– Файне. А нашо?
– Продають у Львові на Галицькім базари.
– І, що – оце купують?
– А ти не бачиш які хати навколо?
Підходить до них козак і каже:
– Там до вас жиди прийшли зі Львова.
– Що хочуть?
– Кажуть, що мають для вас УТП?
– А що то таке?
– Унікальная торговая прапазіція – кажуть.
От, бля. Не дають людині сала з’їсти. Ну клич – подивимся.
Приводять. Ті:
– О, Вєлікій Кнєзє Богданє Сільвєстровічу, там вє Львовє на Високім замку, еті галімиє поляци нє протів тєбє заплатіть, чтоби ти город краямі такі обошол…
– Скільки?
– А скільки ти хочєш?
– Сто пітсот тисяч.
– Ми тібя услишалі, о Вєлікій Кнєзє….
Того ж вечора на площі Ринок:
– Етот галімий шлємазл хочєт такі трі раза по сто пітсот тисяч…
Три дні по тому на дорозі Чишки – Бабруйск:
– Так. Такі да. В етом Львовє, било хорошо, но еслі б еті галімиє поляци узналі… Всьо такі ідєя єхать в Любавічі била єдінствєнно вєрная»…

Ще про Львів – ну, щоб вже не вертатися?
От дивись – що не спитаю в гугли, а вона мені спершу видає  – у Львові в 1939-му році жило сто тисяч євреїв. Блять – і що мені робити з цією інформацією? Але, як скажете.
Як думаєш – правду пишуть? Давай разом подумаємо.  Перед цією війною у Львові жило десь біля сімсот-вісімсот тисяч людей. З них в центральній частині міста – сорок. Саме так – не чотириста, а власне сорок.
Державна статистика каже – станом на 2019й рік в центральному районі міста проживало 40 тисяч осіб.
Ота центральна частина сучасного міста в середні віки то і було все місто. Це зараз на Сихові живе людей більше, ніж в Тернополі. А тоді, так званих  спальних районів не було. На їх місці були – або навколишні села, або поля навколишніх сіл. Може тебе це здивує, але Київ в 1939-му році закінчувався там, де зараз палац Україна.
Зауваж – робити з однієї квартири вісім комуністи почали десь з 1945-го. А тоді в одній квартирі, а часто і в цілому будинку жила одна сім’я, котра той будинок і побудувала. Ну, тобто про кількість можна сперечатися, але Логіка каже, що в місті не може жити мешканців більше, ніж в нього може поміститися. Тобто в середні віки в місті жило не більше, ніж 10 000 чоловік.
Був тоді в місті і, так званий «жидівський квартал». Називався гетто, на ніч закривався брамою – все майже, як в Венеції, але з однією різницею. Гетто знаходилось за територією міста. Перші, так звані «жиди», прибули до Львова разом з вірменами в якості тимчасових переселенців – втікали від монголів, що валили ордою зі сходу. В саме місто їх не пустили, але дозволили оселитися за ровом, що оточував стіни. Територія тодішнього гетто – це там де зараз вулиці Староєврейська і Івана Федорова. Але не повністю – Староєврейська від Галицької до Арсеналу, а Федорова лише до Руської. Та, що зараз Федорова (до Руської) називалася Жидівська. А та, що зараз Староєврейська спершу називалася Бидлєнца – від слова «бидло», яким там торгували. Потім – Зарванська, бо знаходилась за ровом, що оточував місто. В 1871-му році її поділили на три – Капітульна, Векслярська і Жидовска Нова. Вексляр – це людина, яка міняє гроші. В ті часи на Жидовській Новій було найбільше таких «обмінних пунктів». Так ось проживало в тому гетто десь біля 500 людей. Не пітсот тисяч, а власне п’ятсот. Тобто співвідношення 1 до 20, що схоже на правду. Тобто, якщо в 1939-му році у Львові проживало триста тисяч осіб, то тисяч з десять з них могли бути, так звані жиди. Цей довгий текст можна було й не писати, бо є формула – від сектантів все діли на десять.
Чи були, так звані жиди, в навколишніх селах? Однозначно так. Майже в кожному. Навіть в Лисиничах. Навіть в Чишках. Жили в корчмах і в них же робили бізнес. Поляки, після того як австріяки їх нагнули, перестали бути моднявими і податки вже й самі збирали непогано, тому жидам віддали торгівлю алкоголем.
Скільки їх жило в селах? По одній сім’ї, котра тримала корчму. Це все. Чи ти може думав, що вони там поля орали? Помнож на кількість сіл – знатимеш остаточну цифру.
І тут раптом – 100 000. А за цим «раптом» – з міського архіву раптом загадково зникли всі метричні книги станом на 1939-й рік…

Я ні разу не збираюсь прикидатись тут професором. Просто вказую на невідповідність того – що заявлено, тому – що фізично можливо.

І тут «раптом» – хедж фонд виділив гроші на оцифрування всіх архівів. Ну бо ті «старовинні» книги, хоч інколи, б треба було десь світити, а так скажуть – оригінали десь загадково зникли, але в нас є цифрова версія. Уявив, що то буде за версія? Ну, то уявляй далі – в таке звісно ніхто (крім упоротих) не повірить і з того моменту науку, що називає себе «історія», можна почати забувати. Ніхто не буде вірити нікому. Навколо хаос і секта упоротих фанатиків досягла своєї цілі – такий комунізм, що аж горить все навколо. По приколу – пра?..

Ще про Львів? Без проблем:
Була собі вулиця. Називалася – Широка за Бернардинами. Потім – Панська, ще потім – Радянська, а зараз Винниченка. Чим відома? На ній, так звана, влада засідає.
Хто такий винниченко? Комуніст. Дуже хотів радянської України. Домігся страти полковника Болбочана, котрий ганяв червону армію міндічів, як тільки сам хотів. До речі – а чого та вулиця не імені Болбочана? Агов, ґєй-урбаністи – пачєму?
Ще раз, до речі – називати іменами людей вулиці, то дуже хуйова затєя. Тому, що треба дуже прискіпливо ритися в їх біографіях. Бо чувак міг все життя бути ідеальним героєм, а потім присунути собі «в карму» якусь не дуже здорову хуйню. Так ось – за Болбочаном такої хуйні не знайдеш. Можна спокійно називати.
Після його страти армія комуністів прийшли під Київ. А що – майже глава уряду незалежної України, винниченко? Забирає жінку – розу ліфшіц і втікає в Бердянськ. Там каже – раз то всьо вже пашло па піздє, то я струшую з себе пилюку політики, і вертаюсь в 95 квартал sorry ­– в несамовиту творчість. Забрав жінку і втік в Європу. Але без тої пилюки його видно сильно харило, бо відразу почав писати листи, так званому «лєніну». Каже – візьміт мене, товаріщ лєнін, на яку роботу, або дайте адрес вашого ейчара. Той «лєнін» йому запропонував місце заступника начальніка радянської України. А та жінка йому й каже – якась галіма та должность… якась ні разу не унікальна торговая прапозиція – ти ж там вже був першим, а не другим… Вона тим його врятувала насправді, бо якби повівся, то так, званий «сталін», його б через пару років припиздив палюбе – ну, ібо нєхуй. За що він жив там в Європі? Бляяяяя, ти не повіриш – за гонорари, що надходили йому з, так званої радянської України. Герой бля – нє?..
Питання – якого нахуй його іменем назвали вулицю? В кінці кінців – була радянська і він хотів радянської… Може тому, що Україна вже незалежна, а, так звана «влада» все ще «радянська»?..

Чи Львів українське місто? На 95 відсотків так. Коли вулицю, так званого винниченка, перейменують на Болбочана, то лише тоді можна починати говорити про стовідсотковість. Поки що, це українське місто, яке квапливо знищують промосковські підараси. Ще раз, до речі – де у Львові вулиця – Чорних Запорожців?..

Хочеш ще раз «до речі»? Прошу – до речі, якого у Львові встановлено «памнятнік» агенту секти – комуністу грушєвскому? Так – тому, що після здачі України, був обласканий «лєнінамі» в есисеру і помер від мочє-камєнной болєзні в санаторії в кисловодскє… Ти може думав, що його в таборах замордували? Ні. Помер обласканий в санаторії…

Хочеш присунути, що так можна всіх своїх героїв позбутися? Цих позбутися не можна – треба. А дійсно героїв в Історії України – тисячі..

Ще про «рф» Прошу:
Не знаєш, як правильно називати мешканців рф-педерації? Совки. Приїлося? Ну, краще всього їх видно тим, хто до них найближче. В окопах їх вже давно назвали – підарасня. Та, й – а нашо думати, як називати те, що і так скоро щезне?
Там взагалі моторошна історія в нації. Вони єдині кого секті вдалось знищити як народність і перетворити на міксованих совкових гібридів. Тобто – прізвища, поки що, нібито,  так звані, руzскіє – але ж на морді все написано – бурная смєсь всього зі всим і замість мозку талчьоноє гівно.
Ті, що були «руzскіє» колись жили, в так званому нєчєрнозємьйє. Потім їх почали змішувати і схрещувати зі всіми, хто під руку трапився. І віддалено схрещували, і комбінативно. І ось їх не стало. Ні в нєчєрнозємьйє, ні взагалі. Буває, якщо розум не включати…
Колись, якийсь поляк, закинув в мережу свою мрію. Мрію у вигляді намальованої карти, так званої, Євразії, де замість, так званої, рф-педерації – океан, котрий він назвав – Океан Мрій. А саму карту – Світ без проблем.
А ще колись, хтось закинув в мережу, серед цитат від «внєзапно поумнєвшіх актьоров», вислів, котрий приписують, так званому, «руzскому мислітєлю» карамзіну – «… а ви можєтє в двух словах опісать рассєю? Могу і в одном – воруют…»
«Мислітєль» не шарив. Якщо одним словом, то це слово буде – брешуть. Можеш навіть до синагоги не йти. Брешуть там нон-стоп. Вся їхня, так звана «історія» – це один неперервний танунах. І усний, і письмовий, і ненаписаний. І не тільки історія – в побуті те ж саме.
До речі – а що таке «мислітєль»? Від слова – мислив? Тобто ганяв мислі в голові? Тобто думав? Він там один був такий задумчівий? Всі решта не думали? Тому ті поодинокі, що думали, то були «мислітєлі»? А решта хто були? Що ти там казав про вєлікій руzскій язик і літєратуру? Адекватнішого слова в «язикє» не знайшли?
Є в них ще одне слово, котре може дуже чітко охарактеризувати нєдоросію. Це слово – ряженые.Воно просто ідеально ілюструє все те, чим вони там живуть і тішаться. Тобто – абсолютно все. Так звані «рассєянє» живуть тим, що приміряють не свій одяг і роблять вигляд. Як в примітивно-самопальному театрі – з «задумчівим ліцом» роблять вигляд, що вони «високоразвітая нація» і конкретні пацани. Що, так звана, москва, то вєлікій город, а так звані, рассєянє, то вєлікій нарот…  Але, як сказав ще один їхній «мислітєль» – нє по хуану сомбреро. Бо вся їхня «велич», то примітивні понти, а москва, то велика клоака, яка кишить в очікуванні глобального міжетнічного конфлікту. Про конкретних пацанів колись класно написав Слава Gorky Look – «…в росії, з її кримінально-національним менталітетом, секс існує в першу чергу, для визначення свого місця в ієрархії, потім для задоволення, і аж в останню чергу для розмноження. Тому першим про що расєянін спитає, потрапивши в незнайоме йому суспільство – від Європарламенту до дельфінарію, буде – «а они друг друга в жопу ебут?» Тобто відразу пробує визначитись зі своїм потенційним місцем в незнайомій йому ієрархії…»
Тобто, конкретний, на словах, пацан, реально – банальний чмошнік, котрий все життя займається тим, що бросаєт піть. Чи є він руzскій? Аж ні разу.
Тобто – якщо все таки одним єдиним словом, то буде – брешуть. Бо брешуть і тоді коли воруют, і тоді, коли в не свій одяг рядяться…
Але, як???? – хочеш сказати ти – як, це в них немає історії? А царська династія романових, наприклад? Он, навіть, прокурор поклонская з портретом романова поїхала послом в Буркіна-Фасо. На стіні там той портрет прибила… Як, то так – нема?…
Якась безумовно є, але зовсім не та, що вони тобі присувають. Ну, і як завжди, є нюанс. По перше – в, так званій, рф-педерації слово «прокурор» не несе свого прямого сенсового навантаження. Там, це про істоту, котра нарядилася в мундир прокурора, щоб красти – не більше. А від того, що якась істота в «прокурорському» мундирі спить з портретом істоти, котра нарядилася в «одяг царя» – ні вона не прокурор, ні «цар» не цар.
А історія… Колись нєкто шуйскій з чувака на прізвище сівокобилко зліпив «царя» на прізвище романов. Чому романов, а не, наприклад, потапов? Тому, що римляни свою столицю назвали Рома, а не Потапа. Зараз пріоритети змінились і фамілійо їх «царя» було б – Алєксій Вашінг-Тонов.
Скоріше за все саме звідти походження їхньої ідіоми – «врьот, как сівий мєрін…», до речі.
Чому рассєянін нє руzскій? Бо такого етносу не існувало ніколи. От, уяви – в Румунії є румуни, в Молдові є молдовани, навіть в Угорщині є угорці… А, так званих, руzскіх нема. Де саме їх нема? В, так званій, поки що, рф-педерації. І в Білорусії нема. І ніде нема. Як і білорусів, до речі. Тобто білорусів ще трішки є, але так, щоб ту країну можна було продовжувати називати Білорусією, то  вже критично мало. Проте вони хоч були, а руzскіх не було ніколи.
Хто тоді ті, що називають себе руzскіє? Це мікс. Мікс зі всього, що під руку трапилось. З різних етносів, заржавілих бетономішалок і китайської ізоляційної стрічки. Ну, або  – «разний сброд». То, якщо – на язикє достоєвского і льва толстого.
Як так сталось? То треба йти в Історію.
Хочеш? Пішли:
Якщо стартувати  з самого початку, то насправді оце, з дозволу сказати, «недодєржаве», котре потім назвало себе «рассєя», і в тому вигляді, яким воно є зараз, мабуть сам того не бажаючи, створив Тит Веспасіан (Titvs Flavivs Caesar Vespasianvs Avgvstvs). Можна додати «Junior», щоб не плутати з його татом, котрий мав аналогічне ім’я. Так, саме він. Можеш поїхати до Риму і зробити собі селфі на фоні його арки.
Тобто – і не шуйскій, і не сівокобилко, і навіть не иван the terrible. Останній створив лише, так званих «апрічніків», придумав їм таку сяку «ідеологію», слово «ґойда!!!» і зовнішній вигляд. Нарядив тобто. Як воно, той апрічнік, виглядало? Як на мою думку, то – як ідійоти. На чорному коні, в коричневій китайській папасі, темно-сірому повстяному монгольському халаті, підперезаному червоним поясом і в червоних чоботах. До коня були прив’язані – мітла і голова мертвого пса. Навіщо аж так? Мабуть, щоб красіво було. Той «цар» був теж психічно хворий, до речі. Настільки, що повбивав власних дітей. Ходив потім по москві і чіплявся до перехожих з фразою – «у мєня мальчікі кровавиє в глазах»… Але пес з його «мальчікамі», ти уяви, скільки невинних псів ті казли замордували. Ну, бо та «деталь гардеробу», зі зрозумілих причин, весь час потребувала оновлення. То мітла могла собі висіти, поки не загубилася десь по дорозі, а псяча голова – тиждень другий і вже не кондиція. Тобто втрачала товарний вигляд і ставала неліквідом. А далі, то взагалі – амінокислоти різні  з неї назовні лізли, а це смерділо і зменшувало швидкість коня. Ну і зелені мухи, знову ж таки…
Відтоді, до речі, в них і пішло слово «ряженые», а тодішні «апрічнікі» – то сучасне «фсб рф», якшошо.
До чого тут Веспасіан? Він розігнав, так звану Іудєю. Розігнані розлетілись спочатку на секти, а потім в світ широкий. Одна з сект ломанулась через тодішню Вірменію. Тодішні вірмени вже пробували щось грати на дудуку і варити хаш з винограду. Потім їм з того варива вийде щось, що віддалено нагадує коньяк, але тоді ще виходило щось – «ну такоє…» По дорозі секта десь набралася ідей, що гроші не пахнуть, тобто ідей, котрі в майбутньому назвуть марксистськими, а вже потім опинилася на території сучасної, так званої рф-педерації.
Там по лісах та на берегах річок жили собі різні невеличкі племена. Жодне з них не називалося руzскіє. Вони тоді  ще не грали ні на чому, бо не вміли, але вже пробувала взвізгівая пританцьовувати «камарінского». Були невимиті, бородаті і достатньо поцоваті. Тобто – візуально з тими вимушеними переселенцями сквозь Армєнію, навіть схожі. Без пейсів, але в халатах. А головне – наївні, як і всі маргінали. Ну, бо що вони там в своїм селі бачили?  Єлі с брюкви кашку, пілі с брюкви бражку, іноді грали в брашку, іноді в барашку – тобто жили, як вміли. Коли запаси бражки показували стабільний приріст, то пробували бірьозу заломаті.
Але тут з’явилися вимушені переселенці і тиха ідилія для цих милих створінь скінчилася назавжди. Яке ємке слово назавжди – нє?
Переселенці – то завжди трабл, пам’ятай про це.
Чи шкода тих бородатих, але без пейсів? По великому рахунку, може навіть так. Ну, бо що вони були кому винні? Але не судьба…
А ті прієзжіє тоді глянули на них і зайшла їм в голову, до вже існуючої  ідеї, котру потім назвуть марксізьм-лєнінізьмом, ще одна ідея… І в цьому місці тихе щастя потенційних рассєян закінчилося. Першим ділом іммігранти навчили їх брехати на промисловій основі…
Концепцію утримання влади придумали римляни і виразили її двома словами звичними і одним службовим – розділяй і володарюй. Але римлянам було просто – вони мали фізичну силу. Іммігрантам було важче, бо було їх мало, легіонів під рукою не мали, та й взагалі… Тому концепцію римлян по ходу підшаманили – спочатку всіх перемішай, а вже потім розділяй і володарюй. Ось саме цим вони там в лісах і зайнялись. Стравлювали племена, змішували їх між собою, знову стравлювали і знову змішували…
Навіщо? Навіщо саме тоді – то залишилось поза кадром. Можливо хотіли з них поробити собі легіони і валити назад через Вірменію – розказати тому Титу Веспасіану некошерному, які ті дельфіни на вигляд.
Що вийшло в результаті? А ось це «недодєржаве» і вийшло. Перемішані між собою аборигени таки стали для секти фаршмак-батальйонами. Тобто, станом на зараз, це єдине місце на Землі, де секті вдалось зробити новий етнос. Можеш їх називати – совки, можеш – рассеянє, можеш навіть росіяни, але то вже буде – ну дуже груба стилістична помилка.
Чи показали Веспасіану? Ще ні, але ще сподіваються.
Чекай, чекай… – хочеш сказати ти – як це в росії немає росіян? Там в них всі прізвища російські…
Ну, як тобі сказати… Якщо до імені батяні, чи мамані додати закінчення, що
відповідає на запитання «чий?» – наприклад, назарбаєв, то казахом він від того бути не перестає. (лєнін від слова Лєна, якшошо).
В них багато прізвищ «пєтров»? А ти на лице того «пєтрова» уважно подивись. З одного боку – вся грусть єврєйского народа, з іншого – сліди всіх, хто в етно-замєсі участь приймав. Тобто, по паспорту – пєтров, а по морді – баширов башировим.
Як вони отримали назву «russia»? Вєлікій кнєзє – «царь» пйотр пєрвий» їм купив за великі гроші.  Завіз ті гроші в Королівське географічне товариство. А в тих якраз була фінансова скрута. То подумали – «ой, да какая разніца – най називаються, як хочуть. Нам то шо… Могли б це і без нас зробити, а так, то ще й бабла он по ходу підкинули… дєбіли, бля»…
Вернувся той пйотр додому і каже – аж бігом мені принесітє туєсок брагі холоднєнькой, а самі возрадуйтєсь – ми тяпєрь Рассєя…
– Хавана Ґіла!!!возрадовалісь придворні євнухі – Наґіва Хала!!! Уру-ру, йоп твая мать!!!
До речі –  могли себе назвати Удмурто-Якутія, чи Буркіна-Фасотія, чи навіть Карело-Франція – суті це б не змінило. Звідки взялося слово  – велікоросія? Танунах каже, що з «церковних» «книг». Ось – чомусь ні разу в тому не сумнівався. Що це означає? Тільки те, що танунах, це те – одне єдине слово, котре максимально можливо, так звану педерацію, характеризує. Після «брешуть», звичайно. Хоча – це синоніми.. Звідки взялося – «недоросія»? Воно ось якраз саме зараз і береться..
Тобто мешканець  рф-педерації, це мікс-мутант, котрий вивели змішуванням різних етносів. Але не просто різних, а з ретельно відібраних найгірших представників тих етносів. Так звана «влада», підтягувала самих гнилих представників – бо нормальні не йшли. Ось така селекція, ось такий негативний відбір. Тобто природа відбраковує те, що їй не вдалося, а секта міндічів пішла зворотнім шляхом – те, що комусь не вдалося, вони підтягували до себе і робили з них, так званих, холуїв… Звідки взявся, так званий, руzкій язик – етноси ж різні були?.. Та там все просто – для того й взявся, що етноси були різні. Як саме взявся? Теж нічого складного. Просто донесли тодішнім локальним посполитим:
– Ілі ти пєрєходішь на язик пушкіна і тогда возможно будєш інжінєром, ілі нє пєрєходішь і тогда вєрняково будіш помошчнік асінєзатора.
– Как інжінєром? Я ж нє учілся…
– Ой, да какая разніца. Ну – нє хочєшь інжінєром, то будіш бізнєс-трєнєром – для етого учітса как раз і нє нада… Ну, ілі – псіхологом в школу…

Ще про «лєніна»? Там цікавого не менше. Внук ребе, котрому в секті об’явили чорний хєрем. Чорт. Вірніше – секта сподівається, що чорт. Насправді – чортів наймит. Зараз про два випадки:
Був собі нєкто путєн, котрий в якийсь момент осмєлєв і придумав собі – закопати лєніна в сиру землю. Відразу щез на два місяці, а потім знову з’явився – тіпа весь ботоксом до нєузнаваємості наколотий. Розказав в Мюнхені, що тепер, бля, відбудує есисер і всьо. А паралельно з’явилися «двойнікі» і «тройніки»…
Був собі нєкто Тальков. Такий весь – русіч-русіч. Пісні всякі співав і йому дозволяли. Поки не заспівав – «кровавий лєнін». Спершу порадили поміняти «лєнін» на «гєній», а потім на всякий випадок припиздили, як і того путєна. Ібо нєхуй трогать святиню секти..

– Хай, Майк, як ти?
– Привіт, Мала. Норм. Регулярно. Як ти?
– В Лісабоні.
– Далеко.
– Чим займаєшся?
– Створюю наративи і чорних лебедів.
– За таке нормально бабла капає?
– За таке не капає. З таким приходить Фарт. Бабло з Фартом поруч не стояло.
– Хочу кави з тобою..
Welcome..

Як відрізнити Біблію від танунаху?
Та дуже просто. Християнство, це – будь вільним і твори добро. Відкриваєш – і, якщо бачиш, що тобі присувають – терпіти з почуттям вини за те, чого ти не робив – закриваєш, кажеш – та ну нах і викидаєш в смітник. Можеш повернути назад бабушці під деревом зі словами – непані, запхайте це собі в сраку… можна разом зі стендом…

А що ті два поца з Лісабону?
Та вони були не з Лісабону. І взагалі на Тау-Кита Ліссабон, то столиця Гренландії. Просто там їх дороги розійшлися. Один розказав мотористу з пароплава, що має в Штатах два мільйони доларів, закопаних в парку під двома великими літерами – JW. І, що щедро поділиться. Моторист провів його на пароплав. В дорозі програв йому в шашки свої «доля», запасний поршень і шапку-безкозирку. Не міг заснути. Запропонував вночі подихати свіжим повітрям – бо плисти ще довго, і зіштовхнув з верхньої палуби за борт.  Той пробував плисти назад в Лісабон, але не знайшов дорогу. А моторист поправив безкозирку і пішов спати…
Другий? Той прикидався. То монашкою, то пастушкою… і пробирався в Україну. Пробрався і породив авраама. А авраам маммурімму.
Що далі? Похоронений вертикально на ввєдєнском кладбіщє в масквє…

Вірменська

Вежа Корнякта

Святого Миколая

Вулиця Федоріва

Успенська

Благовіщенська

Архіви