Грудень, 2019

Это уму непостижимо с каким упоением
берутся дураки за любое дело..

Що б такого вкрасти..? Вкрасти і продати..
Блядські ці питання зай@бують..
Здається – проблем не так вже й багато, лише дві. Але ж вони відразу розгалужуються в інші – де вкрасти..? кому продати..? А потім нові і нові розгалуження..
Є ще одна проблема – де і як сховати. Але на початках роздумів ця проблема ще примарна – спершу треба вкрасти і продати..
Тотальна проблема країни.. від бомжа валєри, до ылітного діпутата..

Чи є в країні ыліта? Звісно є. Триста тисяч ылітних чиновників. Всі зі знаком якості. Всі – made in ussr. Всі прагнуть мати Range Rover (включно з бомжом валєрою). Всім хочеться респекту в Європі.. І всіх зай@бує два блядських питання..

Півроку назад ыліта реально стратила. На голому місці..
Ыліта влаштувала «вибори». Дуже не хотілося, але без цього європейський респект, та можливе місце де сховати, йшов до сраки на глухий маргінес.
До цього ыліті жилось тепло, вологко та комфортно. Можна було годинами сидіти в телеефірі і балакати: – нам бракує голосів в раді. Виберіть нас і побачите як ми обнюхаємся коксом  подолаєм корупцію…
Не подумали. Тепер мають голосів аж забагато. І шо тепер? Знімати недоторканість..? З ыліти???
«Вихід» звичайно знайшли – на скору руку розписують діпутатів на своїх і «зрадників», що створять ще одну «опозицію». Тоді знову буде можна: – нам бракує голосів, ось як проголосуєте за нас…
Чомусь переконаний, що вони впевнені, що лохи знову це сглотнут..
Чим думали? А коли було думати..? І так голова постійно забита – є ж два питання. Ті, що кляті.. А ще ж треба робити якийсь вигляд.. Просто – blows your mind, right..?

Coffee break..
В одній з компаній, тримали на роботі племінника одного з власників. Племінник крав де міг. Потім доступ до будь-яких грошей йому перекрили. Той став позичати. Під любі проценти. Знаючи чий він племінник йому позичали. Потім приходили до власника щоб повернути позичене..
Одного разу сидимо на сходинка при вході в офіс – куримо. Я, власник і начальник його охорони. Власник розказує мені – как ахуел уже этот тип.. Потім звертається до свого сек’юріті:
– Серёга, ну вот и шо с ним делать..?
– Шо делать? Пристрелить нах#й...

Адін дуже красівий парінь, дуже бажав респекту. В першу чергу в Європі, звісно. Але і серед посполитих теж. Він взагалі багато чого бажав. Посміхався всім. Кого зустрічав – тому й посміхався. Комусь з його наставників згадалося: иди и целуй всех по дороге… Додали до цього – но если встретишь, где какого барыгу, то плюйся, кидай в него пудреницей и кричи: выйди отсюда, розбійнику… З цим вони його і послали в світ. З цим він і пішов. Позичати. Під любі проценти. С любой стороны… Щоб курс долара знизити. Нащо його знижувати він не знав, але мав надію, що посполиті посміхатимуться йому за це назустріч.. Долар впав, ціни виросли – економіст.. прям уму непостижимо..

Питання:
Товаріщ, ты хочешь одалживать, а я чтобы отдавал? А пудреница не склеится? Ты, хочешь своё славоблудие получить за мой счёт? А что я думаю по этому поводу – спросить не хотел ни разу? Постеснялся? А не хочешь, например, одалживать под свои личные обязы? Ах у тебя нету денег… Ну шо тебе сказать.. – продай, что-нибудь, например..
Или может тебе ещё и на два блядських питання на халяву ответить..?