The Енд..))

Серпень, 2019

This is the end, my only friend, зе енд..

Світлої пам’яті якогось зефанатика, звідкілясь з Волині..

Написав мені, якось, якийсь дядько – ты классно пишешь, но злоупотребляешь потоком сознания, а времена Марселя Пруста давно ушли..
– Ой лі, дядьку..)))
Потік свідомості – ось він навколо, озирніться..

– А ти знаєш, Вакарчук – то побочний син Пінчука…
– Ага, поблочний бля..)) З чого ти це взяв?
– А він на форум до нього їздив? – їздив. Тепер тобі всьо понятно..?!!
– Чекай.. Він, що один на той форум їздив? То був форум на двох? Форум блудного сина і побочного тата..? Більше там взагалі нікого не було..?
– Ай, не придуруйся – там всьо понятно – всьо геніальне просте…

Цікава фраза. Більшість знає її автора, як рейхсміністра пропаганди доктора гебельса, з його: все геніальне просто – дайте мені змі і я з будь-якого народу зроблю стадо свиней…
Але це зе трактування. Є ще одне:
Простота – це найважче у світі; це крайня межа досвіду і останнє зусилля генія..
Це трактування було озвучено за, майже, п’ятсот років до пана гебельса. І воно робоче. А яке воно робоче в бізнесі – якби ви знали..)) Тільки Логіка – єдине правило для всього живого у Всесвіті. Не треба сідати грати з нею в зекарти, бо як тільки ти подумаєш, що ти зебужанський і, що в тебе на руках лише козирні зетузи, вона почне грати з тобою в шахмати..))

Класно вчора  на Ґ+Ґ сказав Вакарчук:

Ми не влада, ми не опозиція, ми – надпозиція..

Цікаво вийшло з Петром Олексійовичем. До речі – а я йому пропонував за, відносно невеликі гроші, вирішити всі його проблеми. Це не була жадібність з його боку, він безсумнівно розумний, а розумні жадібними не бувають. Це не була занадта самовпевненість з мого боку. Так – я траблшутер, але без лишніх понтів: є трабл – я його, за гроші, вирішую – не більше. Просто збоку видніше. Просто все геніальне – це просто..)) І що на вихлопі? Він впав в стан – із послєдніх сіл до конца, і пішов как бык на красный цвет, а я пішов на басейн пити каву з коньяком. І хто тут виграв?))))))))..
Але цей абзац не про це, тут я про трохи інше: Уявіть, чувак, останні тридцять років, сам вирішував на котру годину йому йти на роботу. А тепер що? З дев’ятої до шостої? Тепер буде постити на FB: четверг – это уже почти пятница! Помни об этом в среду…
І прогуляти ніззя – зежурналісти тільки цього і чекають..)) Нє, – тре було тоді таки посадити земосійчука і зерозен-блата. Зараз би й далі сам планував свій час.. А так – на дев’яту на роботу і чекай п’ятниці..)))

До чого тут The end?

Перше – це геніальний витвір мистецтва. Просто це крайня межа досвіду і останнє зусилля Джіма Моррісона. Рекомендую послухати. Це геніально.  зеюзік про таке навіть не чув. Зегринів мабуть чув, але не зрозумів..

Друге – це ендшпіль шахматної партії. Шпілі-вілі добігають кінця..))

Болєє подробно? Ок спробую болєє/мєнєє..)))
Якщо Україна стане успішною – російській імперії зе енд. Заперечень думаю немає.
За шахматним столом американський Джон, який вчився в школі, і руській пинька, який взагалі в школі не вчився і тому пробує зіграти в чапаєва.

–Можу тобі грузовик з камікадзе до Парижу присунути…
– А Болотну площу не хочеш..?
– А я тобі своїх в Сирію присуну…
– А ми твоїх по пустелі розмотаєм..
– А я маю ракету…
– А вона в тебе здетонує завчасно..
– А я маю бронєносіц Кузя…
– А ми під ним плавучий док втопим..

Джон не афішує, але – як грати в чапаєва теж знає..))
Джон не париться – він вже виграв подібну партію в Польщі, виграє і тут. Куди йому спішити – він незалежний від п’ятниці..))
Джонові потрібна успішна Україна. Пиньку  врятує тільки малоросія.
Джон заходить зі Славка. Пинька відповідає івобобулом. Потім каже – ой я нє так походіл і починає гарячково ставити на стіл один за одним різноманітних бобулів та бобулих. Врешті заходить з красівого емоційного мальчіка.

Джон, розуміючи, що отримавши владу, Славко стає під приціл всієї артилерії пана гебельса, відходить Славком півкроку назад. Довольний пинька, наперед смакуючи перемогу, ходить мальчіком направо і налєво, руйнуючи останнє, що дєди йому навоєвалі. Джон знову робить півходу Славком. Тепер у того міцна позиція. Тепер він – надпозиція. Можна спокійно перечекати поки по шахматній дошці літає з непередбачуваною траєкторією юзік, що, як кеглі, збиває останнє чим гордився зебужанський. Разом всі «досягнення» сссру, вкупі з зепродюсером зенаташою, зелабрадору під хвіст..

А коли вони все розвалять, Славко весь в білому зачитає про програму Маршала для України.

Game is over..

PS:
Траблшутінг випливає з аналітики, аналітика з Логіки, але, як сказав один цікавий єврей – мне уже не нужна аналитика – с высоты своего опыта, я могу сразу делать выводы..

This is the end
Beautiful friend
This is the end
My only friend, the end
Of our elaborate plans, the end
Of everything that stands, the end
No safety or surprise, the end
I’ll never look into your eyes…again

Can you picture what will be

Поводзеня, шановному панству..))