Анекдот часів вінилових дисків:

Мама залишила маленького сина на тата і пішла в справах. Той вирішив не паритись з вихованням і поставив малому віниловий диск з казкою. Допив на балконі пиво і вертається в кімнату..

З динаміка:
– Хочешь я расскажу тебе сказку, малыш?
Малий навпроти:
– Хочу..
З динаміка:
– Вжик (заїло голку) Хочешь я расскажу тебе сказку, малыш?
Малий:
– Хочу
– Вжик – хочешь я расскажу тебе сказку, малыш?
– Хочу..
– Вжик – хочешь я расскажу тебе сказку, малыш?…

Вони ще там сидять..

Хочеш я розкажу тобі казку, Малий..? Про колгосп.. колгосп – “сорок лєт бєз урожая”..

Скинули мені добрі люди лінк на один вже, як виявилося відомий ролик.. Мол – гля як сильно, іноваційно і класно.. Давно так не сміявся – по засніженому бульвару йде красівий чувак. Доходить до жовтого тролейбуса.. Вжик і все спочатку.. Вжик.. Вжик… Вжик…. Де тут іновації – чиста тобі компіляція – Go, Forest, Go..

Класика вона на то і класика шоб з неї тягнути, чи це просто привычка выработанная годами– класти свої слова на чужу музыку..?)))))

Але на цьому класика не закінчується)) – перша і сильна асоціація на іновацію – теж вже класика. Командпейщу з запікуванням – пане, Олесь звиняйте, що впхався у Ваш текст з правками – але шо можна Юпітерові, те не завжди можна бикові..)) Якщо ж Ви вважаєте, що порушене Ваше авторське право – я це зніму, як і весь пост. Але поки Ви нічого не кажете – най тут повисить..))):

Лесь Подерев’янський –“Данко”.

Дiя перша.

Ліс, зроблений з папьє-маше. Входить натовп. Натовп дико і страшно реве. Подекуди можна почути обривки розлючених фраз типу: “Хлопці! Хорош ноги бить. Начальство очки гребе, а ми синці лопатою вигребаємо.” Входить Данко та стріля з пістолету в повітря.

Данко. Мовчать!
Всі мовчать так, що навіть стає ніяково.
Данко. Не розмишлять! Чмо японське! Іттіть!
Голос. Та куди ж іттіть?
Данко. Іттіть. Контра. Кто не хоче, вб’ю нах#й!

Данко вириває з грудей сердце, яке світить карасиновим світом, і вимахує ним як фонарем.

Голос з натовпу. Ні х#я собі!
Данко. (Кричить.) Урааа! Вперьод, чмо японське!

Всі біжать за Данком у напрямку протилежному тому з якого прийшли.

Дія друга.

Болото. Входить натовп з Данком.

Данко. Іттіть!
Голос з натовпу. Та вже мабуть прийшли.
Данко. Контра. Не п#здіть. Іттіть.
Голос з натовпу. Я їб#в таку жизнь.
Данко. Харош, п#зда ваша мати. Шо поставали?
Запопадливий голос з натовпу. Данко! Серце згасне!

Справді. Серце в руці Данко починає гаснути. Данко кидає його з розмаху об кочку і затаптує ногами. Потім вирива у себа печінку. Печінка відразу ж починає горіти синім вогнем.

Данко. (несамовито реве) Іттіть!

Данко і натовп зниккають у напрямку протилежному тому з якого прийшли.

Дія третя.

Пустиня. Входить натовп з Данком.

Данко. (шуткує) Вот ніх#йова пагодка. (Натовп мовчить)
Данко. Шо мовчите? Га? Де Ізергіль, стара б#ядь!
Голос з натовпу. Вчора здохла.
Данко. (Невпевнено) Іттіть.
Голос з натовпу. А не пішов би ти на х#й!

Запопадливий голос з натовпу. Данко! Печінка згасає. (Данко кида об пол смердючу згорілу печінку)
Запопадливий голос з натовпу. Данко! Нирки рви – вони горітимуть. (Данко вирива нирки. Вони горять, але не так яскраво, як хотілося. Тоді Данко і їх кидає у пісок.)
Данко. Що, падлюки. Тепер довольні? (Натовп мовчить)

Данко. Тепер Вам п#здєц!(помирає)

Голос з натовпу. Ніх#я нє піздєц! Ми тут в пустині сад зробимо!
Голоси. А вірно хлопці! А діло каже!
Голос. Ураааааа! Вперед, чмо японське!

Всі. Ураааааа!

Завіса.

Репутація – штука одноразова якшошо..

Антрахт, Нєгодяї..))