CЮЗАННА..

CHAPTER NINE /скорочено/

Прокинувся – крізь відкриті балконні двері долинав приємний ранковий шелест лісу. Відьма ще спала – на животі, розкинувшись сніжинкою поверх одіяла. Спала спокійно і він любив таке – коли жінка спокійно спить, значить все навколо добре. Коли спокійно спить Відьма, значить і сам красавчик. Перевів погляд зі смуглих ніг і помітив на холодильнику магнітик – червоно-білий кораблик і напис “Viking Glory Line ferry”. Згадав Сюзанну..

Вона любила плавати. А він любив дивитися, як вона плаває. Робила це вміючи і з задоволенням. Одного разу на поромі – десь рівно посередині між Хельсінкі і Таллінном, спитав:
– Пропливеш сорок п’ять кілометрів?
– Запросто. А чого сорок п’ять? Ширина заливу дев’яносто..
– Ми посередині. Полюбе сорок п’ять – чи туди, чи назад.
– Та я й 90 пропливу..
Якщо Мері дійсно була однозначною володаркою рекорду по кількості, то Сюзанна не менш однозначною по кількості локацій. З усього часу, що вони були разом, напевно половину провели в машині.
Тої ночі після “Маріо” вона відірвалася на ньому так, що він потім аж до наступного вечора тільки й міг, що дійти до холодильника і пити льодяну колу, сидячи на підлозі. Вона була Німфою над німфами..
Зранку сказала:
– Давай перевіримося разом.
– ?
– Я хочу щоб ми спали без презервативів.
– Без проблем..
– І щоб кінчав в мене не тільки через рот. Принаймні через раз..
– А..
– Я поставила спіраль. Я шарю – я лікар.. І ще – я не китаянка. Зі мною на інших в тебе часу не буде..
Потім закрила за собою вхідні двері, а він доповзав від ліжка до холодильника і назад..

Десь рік перед тим він познайомився з дівчинкою. Вона жила в китаї, але вже була в годинах від того, щоб покинути його назавжди. Звали Віка. На «мамбі» – “Мотя”.
– Як ти туди потрапила?
– З чоловіком. В нього тут були трабли.
– ?
– Він працював в конторі. Одного разу я взяла вдома його пістолет і поїхала з подругами на дискотеку..
– Ді-джей присів на мрачний хаус і ти його пристрелила?
– Ді-джей був норм. Козел був таксист.
– ?
– Я сиділа на задньому сидінні. Він спочатку проїхав мій квартал і розвіз подруг – сказав, що йому так зручніше. Потім знову проїхав мимо мене. Я спитала – ей, ми куди? А він каже – спочатку заїдемо в лісопосадку.
– А ти?
– Вийняла пістолет і вистрілила в лобове шкло.
– Ого. А він?
– Злетів з дороги – аж мотор заглох. Постріл почули мінти на «уазіку». Нас прийняли.
– І в результаті?
– Таксист сидить. Чоловіка поперли з контори і ми переїхали в китай керувати нічним клубом.
– ???
– Там половина кабаків оформлена на українців. Власники напівлегальні – їм не можна світитися, бо перед народом вони комуністи.
– Я колись хотів китаянку і не знайшов.
– Ти б з нею не спав.
– ??
– Тебе влаштує жінка, яка ніколи, ще раз – ніколи не робила депіляцію? В них під руками заросло по лікті, а внизу майже до колін. Парфуми – то теж не про них. Уявив?
– А китайці? Приставали?
– Ми їм нецікаві. Для них жінка – це така як я тобі описала. Інші – то, або проститутка, або мавпа. А чого ти хотів від мужиків, котрі тридцятиградусну горілку розбавляють теплим зеленим чаєм?…
Тоді зустрів її в Борисполі – вона була розкішна у всіх можливих сенсах. Не менше як тиждень вони майже не виходили з квартири. З нею було класно і цікаво. Але нічого не вийшло. І в ліжку вона була надзвичайна, і серед людей – Королева. Та була в неї потреба бувати в Кривому Розі – і тоді вона включала такі ревнощі, що в кінці-кінців тріснуло, а потім і обірвалося..

Одного вечора Сюзанна приїхала з пляшкою “Delamein XO” – я сьогодні до ранку. Але в мене дні. Сьогодні замість сексу бухаєм..
Вони дійсно впились конкретно. Вона щось пробувала йому доводити – на його ноуті відкривала свій профіль в «мамбі» – показувала переписки. Потім розказувала про попереднього бой-френда – байкера, котрий переховувався в “Легіоні” від влади. Як їздила до нього в Вінницю в шубі на голе тіло.
– Не могла їхати нормально, а перед його домом все зняти?
– Була домовленість – якщо знайде в машині бодай трусики, то я буду наказана..
Тієї ночі вона була наказана. Орально. Жорстко. Якщо тобі хтось казав, що від орально в жінок не буває оргазму – скажи йому нехай запишеться в секту Свідків Кожного Дня і не пхається туди, де люди займаються Сексом..
Після цієї ночі в його “Мас’у” залишились всі її паролі.

На другий день сидів на якійсь черговій, нікому не потрібній нараді в офісі, коли вона подзвонила:
– Попала в аварію прям на Євбазі. Ти вдома?
– Зараз підійду.
– Підійди, бо дзвоню своєму дебілу, а він каже, що в нього нарада..
Вона сиділа на бордюрі – курила тонку чорну сигарету. Залишки її машини стояли навпроти неї через дорогу. Метрів за тридцять далі по дорозі стояв, втершись боком в відбійник, майже так само знищений, “Hyundai-Tucson”. Коло нього якийсь штріх робив своє «вай вай вай». Мєнтів ще не було.
– Як це сталось?
– Дібіл, видно нафантазував собі, що раз він на такій модній дорогій машині, то.. Кароч – попер на червоне, а я йшла сто двадцять.
– Ну так – власники Tucson’ів, то секта візуально схожих на свою машину.
– Ага – як собака на господаря.
– Тут діаметрально навпаки, але пох. Те, що ви живі залишились, то вже чудо.
– Каже, що його дуже шия болить.
– Твоя машина вдвічі важча за його.
– Якби я не вивернула – то його б від того Tucson’а зараз відшкрябували.
– Ну так – йому зараз би свічку купити і на коліна встати..
Але дебіл по свічку не побіг, натомість йшов до них. Чувак, зовнішньо, дійсно був дуже схожий на передок “Tucson’а”. Пішов йому назустріч.
– Вона значно перевищила швидкість!!!
– І?
– В мене шия…
– Твоя машина застрахована?
– Ні. Але…
– Слухай мене уважно..
Стисло розказав «передку» – куди саме йому йти зараз і куди потім принести гроші. Потім – як сховатись в китаю, якщо він їх раптом не принесе. Потім приїхали мінти. Потім загрузили її машину на лафету і він пішов назад на нараду, яку перед тим покинув зі словами – я вийду на п’ять хвилин..
Наступного дня вона подзвонила:
– Я домовилась в салоні. Сьогодні можна забирати нову. То на Подолі – поїдеш зі мною?
– Знову шість зірок Плеяди на решітці радіатора?
– Саме так.
Через три дні вони вже на новій їхали в Північну Європу..
***

Вийшов на балкон. До самого горизонту був тільки ліс. На стоянці в дворику стояв червоний “Mini Countryman” з двома чорними смугами через кузов..
Згадав де бачив вчорашнього чікатілу…
Десь рік перед тим до нього приїжджала Таня з Дніпра. На «мамбі» Таню звали “Клавдія” – була реально і цікава, і неординарна. Працювала дитячим лікарем, а чоловік при високих погонах в локальній мінтярні. Перший раз він зустрів її на вокзалі. Другий теж. На третій вона подзвонила – в’їхала в Київ. Можеш не зустрічати – дорогу знаю.
Це все за один тиждень і навіть без попередження в цей раз. Просто – за годину буду в тебе.
– А якби мене не було в місті, а якби я був не сам – подумав він, але без злості. За те, яка вона було в ліжку – пох було на все інше..
Подзвонила в двері – відкрив. Увійшла – кинула на підлогу сумку.
– Роздягай мене..
– Хочеш на порозі з відкритими дверима?
– Обговоримо.. Розкажеш – як мені завтра добратися на Лепсе?
– Без проблем. А шо там?
– Салон “BMW”. Привезла завдаток – кивнула на сумку – мій собі «беху» hand made замовив за 150 штук.
– Тобто, ти хочеш сказати, що в цій сумці..
– Сімдесят.
– І ти вночі перлася сама з вокзалу через темну Жилянську?
– А на ній що написано – тут бабло?
Вранці почала бакланити якогось ідіота, який їй пропонує зустрітися з ним в плащі на голе тіло десь на Троєщині.
– Прикинь – він мені написав номер маршрутки якою туди добратися. Каже приїжджай, я зроблю з тебе стерву. Це я маю на маршрутці їхати в якісь єбєня, щоб з мене там стерву робили? У вас тут в Києві багато таких розумних?
– Трохи більше ніж в Дніпрі. Напиши йому номер тої самої маршрутки і – ресторан “Шапіто”.
– Ти хочеш, щоб я з ним зустрілася???
– Так. Він з фото?
– Без.
– Напиши нехай тримає в руці скручену газету.
– Що за вигон???)))
– Ти одягнеш плащ на голе тіло. Сядеш за окремий столик. Потім витягнеш сигарету..
– Я не хочу.
– Потім витягнеш сигарету, оглянешся по залу, побачиш мене і попросиш прикурити. Далі я все зроблю сам.
– Так хочу. А ти де будеш?
– Я сяду так, щоб він бачив, що на тобі нічого крім плаща, коли ти пересядеш за мій столик.
– Ми ніби незнайомі?
– Так.
– Розвести для нього ноги під столом?
– Так. Але тонко – так, ніби заговорилася і зробила це випадково.
– Йдем.
– Я вийду перший. Кину смс коли він прийде. Ти через хвилин десять увійдеш. Нехай почекає.
– А як ти будеш знати, що то він?
– В нього буде газетка – забула?
Коли увійшов в зал, там вже сидів той дрочер. Один в порожньому залі. Чувак такий – з тих, що «спить в окулярах». Глянув недобре, потім вийняв з кишені складену газету і скрутив її. Мабуть подумав, що вже не один, то щоб не переплутала. Увійшла Таня. Замовила собі каву. Ноги показувати вона вміла. Той і спітнів і почервонів одночасно. Вона вийняла сигарету, подивилася на вчителя ізящної стервозності – подивилася так, що того взагалі замкнуло. Потім повернула голову – вибачте у вас немає запальнички?
Далі все йшло по сценарію. Хвилин двадцять вони фліртували, того крило, але сміх в тому, що він не йшов. Сидів з тою газеткою в руці і мабуть сподівався, що ще не все втрачено. Його стало шкода і вони пішли. Вона йшла першою і пішла так, що вони пройшли повз його столик. Коло столика повернула голову:
– А в тебе точно нікого вдома нема?
– Та всі є, а що нам до них – повиганяєм якшошо…
Обняв її за талію і відкрив перед нею двері..
***

Відчув на собі чийсь погляд, потім побачив і її – сиділа на лавці і насмішливо його розглядала. Поруч гуляв – ну так, як вони гуляють – йорік з бантиком на голові. Вернувся в кімнату одягнув джинси. Відьма змінила позу, але все ще спала. Взяв сигарету і повернувся на балкон. Покурив і увійшов в кімнату – Відьма сиділа за столиком в чорних лайкових джинсах на голе тіло, як і він – з незастебнутим зіпером:
– Привіт, коханий..
– Не говори мені так.
– Чому?
– Після цього слова обривалися всі мої стосунки.
– Не віриш в кохання?
– Скоріше не люблю ярлики на людях.
– Тому роздаєш їх направо і наліво?
– Кожен має право на ліво. Я не люблю ярлики між своїми.
– Ми свої? Це тішить.
В кімнаті з’явилося сонце і вона широко відкрила вікно. Пересіли на підлогу –поруч, впершись спинами в стінку. Курили, насолоджуючись кавою і ранковим сонцем.
– А ти колись мав справи з проститутками?
– Так. Двічі. Один раз невдало – вона просікла мене через вікно і си встрашила.. А інший – мені зайшло.
– Розкажи.
– Була на «мамбі» така дівчинка Юля. Нікнейм “Deja Vu”. Ми з нею якийсь час переписувалися, але ніяк не могли зустрітися. Потім вона з сайту зникла. Десь через рік появилася знову. Написала, що була замужем. Я вже був вільний і міг зустрічатись в будь-який час. Але все одно воно ніяк не ставалося. А в той день я сидів в офісі і вона подзвонила на “мамбівський” телефон:
– Привіт. Чим зайнятий?
– Нічим.
– Давай пообідаєм..
– Давай. Де?
– Давай через годину в “Велюрі”.
– Домовились.
Зустрілись. Приємна блондинка. В дуже гарному доглянутому тілі. Вишукано вдягнена. Не замовляла відразу все меню. Схарила трохи моск тим, яка вона крута і вхожа у все вище суспільство. Тобто – все рівно і без натяку на секс. Потім я викликав таксі, сам вийшов на Львівській площі, а вона поїхала кудись на Приозерну. Я вернувся в офіс. Дзвінок від неї:
– Привіт. Чим зайнятий?
– Нічим?
– Давай зустрінемся.
– Ми щойно бачилися.
– Мені мало.
– І що ти пропонуєш?
– Ти пропонуй. В сауну давай сходимо.
– Ти де?
– В “Арені”.
– Зараз приїду.
Замовив сауну на Великій Васильківській і поїхав за нею.
В сауні вона обмоталась простирадлом і залягла на дивані. Потягнув за край простирадла, вона притримала його рукою і сказала:
– Не спіши. Я не вулична дєфка. Я з вищого світу. Для того, щоб почати зі мною відносини, потрібно довести, що наміри серйозні.
– Як я відразу не здогадався. От йолоп. Дійсно.. А, як ти кажеш це можна довести?
– Подаруй мені кальцо і сірьйожкі з брюлікамі.
– Я пойняв. Завтра ж це зроблю. А зараз викличу тобі таксі. Тобі вже час бути вдома і брати уроки гри на сольфеджіо..
Викликав їй таксі, а сам пішов пішки на каву в “Арену”
Я думав, що вона зрозуміла, що лохи проживають компактно, але в іншому районі міста. Проте на другий день вона написала:
– Я знайшла комплект. Коштує сорок тисяч доларів. Потягнеш?
– Запросто. Завтра ж поїду і куплю.
Через два дні:
– Знайшла ще один. Коштує двадцять дві тисячі. Він мені подобається навіть більше..
– Я тебе почув – починаю збирати гроші..
З того часу вся переписка поступово звелася до двох фраз – де мої сережки? – де мій секс?
Це писалось вже на автоматі. В мене було тоді декілька екаунтів. Раз мені був потрібний якийсь номер телефону і я зайшов на сайт. Переписав номер, дивлюсь – Юля онлайн. – Де мій секс? – пишу механічно, замість добрий день.
– 500 доларів.
Секунду втикаю, потім розумію, що я без фото і вона це не мені пише:
– Ок. Анал? Глибокий міньєт?
– Анал ні. Міньєт так, але залежно від розміру.
– Де?
– Можна в мене.
– Адреса?
– Набери мене. – і пише номер телефону.
Набираю з робочого. Каже:
– Приозерна, 8…
– Через годину буду..
Приїхав. Піднявся на сьомий поверх. Вийняв гроші, сперся на її одвірок і подзвонив в двері. Вона відкрила і ми зіткнулися ніс в ніс. Підняв два пальці з грошима. ЇЇ вираз обличчя вартував тої суми..
Відьма докурила.
– І як вона в ліжку?
– Гарна фігура. Швидко прийшла в себе. Опустивши очі сказала – проходь, ванна там..
– Я спитала про в ліжку..
– В ліжку не було.
– Тобто?
– Було на незручному диванчику.
– Тобі сподобалось?
– Емоція на лиці коли відкрила двері – більше..))
– Але ти ідіот..))
– Так. І – мене ніколи не цікавив секс за гроші..
Теж докурив і пішов в душ. Вернувся – вона лежала в ліжку:
– Пропоную поспати. Сьогодні я поведу тебе на нічне озеро..

Заснути чомусь не вийшло – через три години вони вийшли за ворота і пішли гарним листяним лісом, що щебетав відразу всіма наявними голосами.

Через годину – десь збоку в лісі почувся якийсь двіж і голоси.
– Йдем глянем шо там?
– Не найкраща ідея. Хочеш?
– Йдем.
Вони зупинилися під старим дубом – на пригірку над лісовою дорогою. По дорозі, розбиті на групи, колоною йшли солдати. Декотрі з білою, декотрі з червоною пов’язкою на рукавах польової уніформи. Кінця колоні видно не було…
В одного білобрисого солдатика на шиї висіла портативна вluetooth-колонка. Хриплий баритон з неї наспівував під гітару – просто зємлю вращают, куда захотят наші смєнние роти на маршє…
Солдатик підвів на них очі, всміхнувся і ніби жартома прицілився з автомата. Нарвавшись на холодний байдужий погляд – почав змінювати емоцію на обличчі, але колона йшла, задні підштовхували і він просто помахав в повітрі кулаком…
– Пішли звідси?
– Куди вони?
– Кров здавати.
– Донори?
– Долбойоби. Хочеш побачити?
– Можна.
Вийшли стежкою на високий камінь, що стояв майже на краю широкої круглої ями. Її дна їм видно не було. Високі, порослі мохом та заляпані червоним стіни стрімко обривалися вниз. Було видно верх великої зубчастої шестерні з п’ятикутними отворами нижче зубів. На півметра нижче – зуби ще однієї. Вони повільно оберталися. В повітрі стояв неприємний липкий солонуватий запах. З ями чавкало і парувало.
Підвів погляд – на тому березі стояло пластикове сіре крісло, а в ньому сидів «чмонькін». У в’язаних штанах, червоному светрі, брудному сірому плащі і тірольському капелюсі. Його голова була викривлена вбік, як за командою – «рівняйсь». Мабуть з цієї причини крісло стояло в півоберту до ями. Чушпан з діловитим виглядом подивився вниз, потім підняв худу ногу і почухав собі ратицею стегно вище коліна.
По широкій ґрунтовій дорозі до урвища рухалася безкінечна плямиста колона. За сто метрів до обриву – солдати вивертали голови вбік і далі пробували йти строєвим кроком, як на параді. Ряд за рядом вони зникали в ямі і величезна м’ясорубка перетворювала їх на фарш.
Підійшла чергова група – в ній був той білобрисий. Видно, зрозумівши – що й до чого, білобрисий ванька підвів автомат на «чмонькіна». Але колона рухалася, задні підштовхнули і він разом з автоматом зник в ямі…
– Ну вони тут крім крові ще й по фаршу донорами виступають…
– Кажу ж – долбойоби, Сер..
***

Ще до виїзду з Міста він знав, що байкер родом з Вентспілсу і, що в “Легіоні” він переховувався саме від латвійської поліції. І, що досі не спішить повертатися назовсім. Коли вона запропонувала зупинитися в Вентспілсі днів на десять, то він був не проти – цікаво було подивитися на своє альтерего. Байкера не було, проте все інше було просто чудово.
На звороті вони зупинилися в Паланзі. Засіли в милому ресторанчику неподалік дерев’яного пірсу, що йшов просто в море.
– Наступного разу зупинимся надовго тут. Мені тут нра..
– Як скажеш. Мені теж. Там не сподобалось?
– Ти права. Зупинимось власне там. Пох на ресторани. Там є чарівні дюни..
Вона закинула ногу на ногу..

Десь – на Волині, залишивши позаду тисячі кілометрів, з’їхав з дороги на заправку. Була ніч – в очах вже троїлося. Відкинув спинку сидіння і сказав:
– Далі не поїдем – я все.
– Ой. Та прям не поїдем.
Вона пересіла на водійське крісло і через три години вони були в Києві. Йшла нон-стоп на максимальній швидкості, кожен раз повертаючись в правий ряд при обгоні. Під домом глянув на спідометр – до чотирьох тисяч кілометрів бракувало всього два..
***

– Я завтра буду зайнята. Знайдеш чим себе зайняти?
– Запросто.
Вона поїхала, а він згадав про паролі, котрі автоматом зберігав ноутбук і зайшов на її «мамбу». Відкрив свіжий чат з якимось чуваком:
– Привіт.
– І вам добрий день.
– Замужем?
– Так.
– Зустрінемось?
– Київ великий – все може бути.
– Думаєш невеликий?
– Я написала великий. Ми перейшли на ти?
– Так.
– Я люблю брутальних, але де факт, що ти такий?
– Я був в тебе вдома. Ми спали разом.
– Що???..
– Зранку ти подарувала мені CD з музикою…
– Ти??? А чого без фото? Заміж вийшов?
– Одружився.
– Давай в середу. Я під’їду куди скажеш..
Середа була завтра. Вона подзвонила ввечері і сказала:
– Ти вдома, я через годину заїду?
– Ні. Маю справи. Давай вже завтра.. – в чаті ще не було продовження переписки, а йому було цікаво, зустрілись вони, чи ні.
Так він продинамив декілька днів. Потім переписка з’явилася. Вона написала:
– Мене харить секс в машині. Якщо ти не маєш грошей на готель, то скажи – я дам.
Чувака видно заділо за живе, бо написав – завтра їдем в “Мушкетери”. Я зняв там котедж..
На другий день, за годину до їхньої зустрічі, написав їй смс:
– Я закінчив справи. Чекаю.
– Я сьогодні не можу – їду на цілий день в Бориспіль на склади. Хочеш хіба ввечері десь в місті, але не довго. Мені треба раніше бути вдома.
– Ок. Я подзвоню і скажу де..
Було цікаво – в чому вона їздила до того. Зустріч назначив в “Козачку” на Совках. Сидів собі на терасі і неквапливо насолоджувався сигаретою. Вона приїхала на таксі. Встав, відкрив двері, сів до неї на заднє сидіння і назвав водієві свою адресу. Вона була в короткому вільному платті. Сиділа мовчки і дивилась вперед. Машина рушила з місця, а він, сівши в півоберту, рукою розвів їй ноги. Вона пробувала стискати коліна. Розвів силою – вона залишилась так сидіти. Закотив плаття – на ній був чорний пояс і такі ж мережевні панчохи і трусики. Відстебнув застіжки пояса і почав знімати трусики. Вона, дивлячись в лобове, підняла попу і він їх зняв. Приїхали під його дім. Мовчки піднялися до нього. Зняла туфлі, увійшла в кімнату і зупинилась посередині. Підійшов і розстебнув зіпер на спині – вона підняла руки і він зняв плаття. За ним, не розстібаючи, а так само через голову чорний бралет. Вона повернулась до нього. Він легенько підштовхнув її до ліжка. Вона лягла, розвела і зігнула в колінах ноги. Він ліг зверху і увійшов.
– Вдар мене.
– Без проблем.
– Ще. Сильніше..
Встав – вийняв з кишені її трусики, скрутив і вставив, як кляп. Вона затрусилася..
В ту ніч він не відпустив її додому. В ту ніч, він помстився за ніч після “Маріо”.
Вже розвиднілося, а він продовжував її трахати.. Потім вона, похитуючись, зібралась і поїхала на роботу. Потім прийшло смс:
– Я вчора здається один раз навіть від’їхала – тупо була в обмороці.
– Це тому, що ти класна..
– Як мені повезло з мужчиною.. і похвалитися нема кому…
– Що ми ввечері?
– Йдемо в “Оперу” пити коньяк.
– В платті на голе тіло?
– Якщо скажеш – то навіть без плаття..
Зайшов на «мамбу» і відкрив їхній чат:
– Як тобі в “Мушкетерах”?
– Ніяк.
– Тобто?
– Тобто ніяк.
– Коли ми…
– Забудь.

Вони сиділи на вечірній терасі “Опери”. Сказав їй одіти сарафан на голе тіло і зашпилити лише на два ґудзики. Які саме два може вибрати сама. Всього ґудзиків було шість..
Було цікаво спостерігати, як гордість змагається з бажанням.. дуже цікаво…
Була з Вищої Ліги, але зараз просто знала – провинилася і буде наказана. З таким настроєм і йшла.
Вона так і не взнала, що він просто побував в неї на «мамбі». Просто відчувала – щось знає..
Ще при вході сказав їй – сьогодні в тебе буде МЖМ.
Сіли за столик, вона підняла очі:
– Як змінити покарання? Я не хочу.
– Ніяк.
– Хто він?
– Масажист футбольної команди.
Про те, що «Шахтьор» зупиняється в Києві тільки там вона не знала. А він знав. Під’їхав автобус. Повиходили футболісти. Половина розсілися за столиками, інші пішли в готель. Вона знову підняла очі на нього. Через паузу почала розстібати ґудзики – два верхні і два нижні. Штирило її неймовірно.
Трусилися руки – вона не могла прикурити. Коли він торкався її – ні це словами не передається..
Підвівся:
– Йдем додому, а то масажист вже мабуть зачекався))).
Вона встала з-за столика, поправила волосся. Футболісти притихли – на терасі з ногами на ширині плечей, пружинячи ногами на високих шпильках – стояла Королева Німф.

Йшли вниз вулицею. Ґудзики вона не застібала. Відійшовши від тераси метрів десять – заступила йому дорогу. Обійняла за шию, притиснувшись майже голими грудьми і сказала – дякую Тобі..

&&&&&&&&&&

Майк Новосад. “Хіпстер..” Видавництво “EuropeLiberal..” 2021.

Придбати можна на офіційному сайті видавництва..

В інтернет магазині“Книгарня Є”

Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є”)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель ”Жорж”)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ “King Cross Leopolis”
(“Книгарня Є”)
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова”)
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 “Книгарня #1”