
Ескаватор.

Декілька слів про те, як можна по-різному реагувати на деякі вчинки дітей в залежності від того, знаєш ти якийсь мінімум з дитячої психології, чи ні.. Ідеш з кімнати в кухню, і шпортаєшся за екскаватор, що валяється посеред дороги.. Можна голосно кричати: “Ти знову порозкидав свої іграшки по всій хаті?! Ану негайно прибери!” Але коли знаєш той мінімум – розумієш: саме таким чином дитина, в якої є молодший брат чи сестра, привертає до себе увагу.. Видно, ми замало складали разом пазли чи конструктор, читали книжки, дуркували, як раніше.. Видно, замало просто раз чи два на день сказати: “я тебе люблю” і лише один обняти.. Видно, потрібно цього всього більше.. І тоді той неакуратно припаркований екскаватор викликає сльози, а не гнів.. А що ж в маленькому серденьку робиться, коли гнів?.
Діана Калинюк. 24 грудня 2016
