нема нічо гіршого, як дурень, із власною думкою. бо дурні як люблять? мають думку і тільки її й думають, бо їм в голову нічо більше не влазить, оскільки вони дуже напружено думають вже ту єдину думку, шо спромоглись десь надбати. насправді, думка в дурня не власна, то він її так називає, бо де ви бачили дурня, який може сам щось критично переосмислити? якби він це міг, то перестав би бути дурнем. ту думку, що так посилено думає дурень, насправді той дурень десь знайшов на узбіччі. а як ви розумієте – там рідко валяються 100доларові купюри, все більше перфоровані кондоми. та й якшо десь і валяються зелені папірці, то на всіх дурнів їх аж ніяк не вистачить. отак і ходять дурні по світу і визбирують те, що вже хтось викинув, а потім прив’язуються до того сміттячка і починає їм здаватись, що то шось дуже цінне (бо воно ж дурне, воно ж не розуміє для чого той кондом чи консервна банка) і захищають свої скарби, з особливою образою ставлячись до всіх тих, хто хоче забрати в них і донести до смітника їхні ржаві консервні банки і запилючені липкі кондоми, або принаймні попросити дурня, щоб сам це зробив – бо здається тоді дурням, що то є посягання на щось їхнє, сокровенне.

​

Оригінал тут..