БЛАГОСЛОВЕННА БУДЬ..

William Sydney Porter
LITTLE SPECK IN GARNERED FRUIT
Переклад Майк Новосад
2023. July, 10

Медовий місяць був  в самім своїм апогею. А ще була квартира з новими найчервонішими килимами, портьєри з китицями, та шість глиняних пивних кухлів з олов’яними кришками, що розташувалися на виступі   над панелями в їдальні. Зачудування всім навколо все ще літало над молодими. Ні він, ні вона ще ніколи не бачили жовтого первоцвіту на березі річки, але якби в цей час їх очі зустріли щось подібне, то сприйняли б це так само, як якийсь найромантичніший поет..
Наречена сиділа в кріслі-гойдалці, поклавши ноги на земну кулю. Вона була огорнута рожевими мріями і такого ж кольору кімоно. Їй було цікаво, що саме говорять люди в Тасманії, Ґренландії та Таджикистані про її одруження з Кідом МакҐаррі. Не те, щоб їй на цьому залежало – від Лондона до Південного Хреста не було нікого в напівсередній вазі, хто б зміг простояти чотири години.. та ні – чотири раунди проти її нареченого. І він був її вже три тижні.. І вигин її мізинця може похитнути його більше, ніж кулак будь-якого 65-кілограмового в світі.
Любов, коли вона є нашою, то це інша назва самозречення й жертовності. Коли люблять сусіди, що живуть з того боку вентиляційної шахти, то це означає зарозумілість і чванство. Наречена схрестила свої туфлі і замріяно глянула на розмальовану нудьгуючими амурами стелю.
– Любий – сказала вона з виглядом Клеопатри, яка питає Антонія, чи не зміг би він, запакований в папір Рим, прислати до її резиденції – я думаю, що хотіла б персик..
Кід МакҐаррі підвівся і надів пальто та капелюх. Він був серйозний, поголений, сентиментальний та кмітливий.
– Нема проблем – сказав він спокійно. Так – ніби щойно погодився підписати контракт на зустріч з чемпіоном Англії –  зараз принесу.
– Але не довго – сказала наречена – мені буде самотньо без мого неслухняного хлопчика.. І – вибери класний та стиглий.
Після серії прощань, як ніби він збирався  до неминучої подорожі в далекі краї, Кід спустився на вулицю. Тут він небезпідставно замислився – була рання весна і шансів вирвати десь соковитий плід золотистого літа, посеред оцього холоду вулиць та вогкості крамничок, було мало.
Він зупинився на розі біля італійського кіоску з фруктами і зневажливо окинув оком паперові апельсини, відполіровані яблука та сумуючі за сонцем банани.
– Персики маєш? – спитав Кід мовою Данте.
– Та де, нє – зітхнув вендер – хіба може де через місяць.. Ще надто рано. Ось маю найсові апельсини. Апельсин – нє?
Нічого не сказавши Кід продовжив свій квест. Він увійшов до цілодобового чопхаусу, кафе та боулінг-клубу, що належав його другу та шанувальнику –  Джастусу О’Каллахану. О’Каллахан був на місці.
– Кажу прямо – звернувся Кід до нього – моя стара повинна переконатись, чи хоче вона персик. Якщо маєш, то витягуй швидко, а якщо вони в тебе є у множині, то заберу всі.
– Цей будинок твій – відповів О’Каллахан – але в ньому немає персиків, бо ще надто рано. Думаю, що зараз ти не знайдеш їх навіть на Бродвеї. Не повезло тобі. Якщо у жінки апетит на щось, то подавай їй саме те і не інше. Зараз вже пізно і ти не знайдеш відкритою жодної фруктової крамниці першого класу. Але якщо ти думаєш, що місіс погодиться на чудовий апельсин, то я щойно отримав коробку таких..
– Вельми вдячний Кел, але за умовами поєдинку потрібні персики і заміна неможлива. Піду шукати далі.
Було близько півночі, коли Кід вийшов на одну з авеню Вест-Сайду. Кілька магазинів було відкрито, але і в них його ідею з персиками, швидше, освистали ніж підтримали. А десь там – в своїй,  окопаній ровом квартирі, наречена впевнено чекає на плід з Персії. І що? Чемпіон у напівсередній не знайде для неї персик..? Не переступить тріумфальним кроком через сезони, Зодіак та календарі, щоб принести амсденський червень, чи навіть всю Джорджію для своєї єдиної?
Його око помітило попереду освітлену розкішну вітрину, що виблискувала найчарівнішими кольорами природи. Потім світло згасло. Кід підскочив і схопив продавця, що замикав двері магазину:
– Персики? – запитав він.
– Та ні, сер, не буде ще три, а то й чотири тижні. Я навіть ідеї не маю де б ви могли їх зараз взяти. На все місто може бути хіба декілька парникових, але і їх знайти буде дуже важко. Можливо в дорогих готелях.. там де тратять великі гроші. Я маю дуже класні апельсини – з корабля, що прийшов сьогодні..
Кід на мить затримався на розі, а тоді рішуче звернув до пари зелених ліхтарів, що оточували сходи будівлі на темній бічній вулиці.
– Капітан десь тут? – запитав він чергового сержанта у відділку поліції.
В цей момент капітан вийшов з-за спини чергового. Він був в цивільному і виглядав заклопотаним.
– Привіт, Малий – сказав він до боксера – думав ти у весільній подорожі.
– Повернувся вчора. Я тепер статечний громадянин. Думаю навіть зацікавлюсь муніципальними справами. Як би тобі підійшов варіант потрапити сьогодні ввечері до Денвера Діка, Кеп?
– Відіграний перформенс – відповів капітан, покручуючи вуса – Денвера накрили ще два місяці тому.
– Майже так – погодився Кід – Рафферті виніс його з сорок третьої вулиці, то тепер він осів на твоїй дільниці і гра там йде більша, ніж будь-коли. В мене з ним свої рахунки. Можу поставити на твою гру проти його.
– На моїй дільниці? – гаркнув капітан – Малий, ти впевнений? Я скористаюсь цим. А ти шо – вхідний туди? Як ми це зробимо?
– Двері винесеш – їх ще не встигли оббити залізом. Бери чоловік десять.. Ні мене туди не пустять. Денвер пробував мене зробити.. Він подумав, що то я здав його під час минулого рейду. Хоча це було не так.. Поспіши, Кеп, бо мені додому треба. Будинок знаходиться за три квартали звідси.
Не минуло десяти хвилин, як капітан з десятком чоловік прокралися за своїм провідником в темний коридор благопристойної на вид будівлі, де вдень вершились цілком легальні справи.
– Третій поверх з тилу – тихо сказав Кід – я покажу дорогу.
Двоє з сокирами встали біля дверей на які він показав.
– Здається, там тихо – з сумнівом промовив капітан – ти впевнений, що твоя здача правильна?
– Зрізай – відповів Кід – мені видніше.
Сокири врізалися у все ще незахищені двері. Спалах світла зсередини через розбиті панелі. Двері впали і рейдери увірвалися в кімнату з револьверами в руках. Велика кімната була обставлена з барвистою пишністю, відповідно до ідей Денвера Діка, а патронована ним гра була саме в процесі. Відразу близько п’ятдесяти чоловіків, що перебували в приміщенні кинулися на поліцію в грандіозному прориві за особисту свободу. Більшій половині відвідувачів це вдалося і вони втекли. Того вечора Денвер Дік прикрасив гру своєю присутністю. Він і очолив цей масований прорив, який мав на меті змести меншу групу  рейдерів. Але, коли він побачив Кіда, то його дії прийняли персональний характер. Будучи у надважкій вазі, він з радістю накинувся на свого легшого ворога і вони, обійнявши один одного, покотилися вниз по сходах. Лише на сходовій клітці вони розчепилися і Кід зміг застосувати деякі зі своїх професійних тактик, які були марними в збуджених лапах дев’яностокілограмового  джентльмена, що саме втрачав майна на двадцять тисяч доларів.
Вклавши на землю свого супротивника, Кід заквапився сходами нагору і минувши кімнату для гри, через двері у вигляді арки, потрапив до меншої кімнати. Там стояв довгий стіл, сервірований сріблом і порцеляною та щедро заставлений вражаючого вигляду їжею, котра, як вважається, має подобатися прихильникам спорту. Це теж мало б бути сприйняте, як ліберальний і екзотичний смак джентльмена, що був тезкою міста на Заході.
З-під скатертини було видно лакований штиблет сорок третього розміру. Кід вхопився за нього і витягнув з-під столу чорного офіціанта у білому галстуці і фраку.
– Вставай – скомандував Кід – ти за головного на цих безкоштовних ланчах?
– Так. Так, я був.. Вони зловили нас знову, сер?
– Виглядає на те, що так. Слухай сюди. У цій дислокації є персики? Якщо ні – то я в нокауті.
– В мене було три дюжини, сер, ще до початку гри. Але думаю, що джентльмени вже з’їли їх. Але, якщо ви хочете класний апельсин, то я знайду для вас.
– Займись цим – суворо наказав Кід – переверни тут все, бо якщо не знайдеш персик, будуть трабли. І, якщо ще хтось заговорить сьогодні зі мною про апельсини – я його зламаю.
Рейд на дорогоцінний і марнотратний обід Денвера Діка виявив одинокий останній персик, що якось врятувався від епікурейських щелеп прихильників випадковості. Він миттєво опинився в кишені Кіда і цей невгамовний фуражир з місця рвонув зі своїм призом. Ледь кинувши оком в бік сцени на тротуарі нижче, де офіцери пакували своїх затриманих у патрульний фургон, він довгими, швидкими кроками рушив додому. У нього на серці було легко. Так лицарі поверталися до Камелоту після небезпек і величних справ, зроблених на честь своїх дам. Його леді наказала йому і він підкорився. Правда, це був лише персик, який вона хотіла, але це не було простою справою – дістати персик опівночі, в зимовому місті, вкритому, як залізом, лютневим снігом. Вона хотіла персик, вона була його наречена – в його кишені персик гріється від руки, якою він тримає його, боячись, що той може випасти і загубитись
По дорозі Кід завернув в нічну аптеку і сказав клерку в окулярах:
– Привіт, старий, можеш оглянути мої ребра чи цілі? Я мав невеликий кіпіш і мені довелося зіткнутися з прольотом сходів, чи навіть двома.
Аптекар, оглянувши, промовив:
– Перелому немає, але у вас синяк, який виглядає так, ніби ви двічі підряд випали з хмарочосу Flatiron.
– Все нормально – сказав Кід – дай, будь-ласка щітку для одягу.

Наречена чекала в рожевому сяйві, рожевого абажура. Дива ще не зникли. Видихнувши бажання якоїсь незначної речі – квітки, граната, чи.. о так – персика, вона може відправити свого чоловіка в ніч. У світ, який не може йому протистояти і її бажання здійснюється. І зараз він стоїть за кріслом і кладе персик в її руку.
– Нечемний хлопчик – ласкаво сказала вона – хіба я казала персик? Думаю, що швидше за все, я б хотіла апельсин…

Blest be, щойно одружена..

&&&&&&&&&&

Майк Новосад. “M&M, або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..”Видавництво “EuropeLiberal..” 2020.

Придбати можна на офіційному сайті видавництва..

В інтернет магазині“КнигарняЄ”

Не подобається електронна комерція? Можна в звичних книгарнях:

Київ:
вул. Толстого,1
вул. Лисенка,3
вул. Спаська,5
(“Книгарня Є”)
Львів:
проспект Шевченка, 8 (Книгарня НТШ)
проспект Свободи, 7
пл. Міцкевича, 1 (готель ”Жорж”)
проспект Шевченка, 8
вул.Стрийська,30 ТРЦ “King Cross Leopolis”
(“Книгарня Є”)
вул. Федорова, 4 (“Книгарня на Федорова”)
вул. Володимира Великого, 34. Центр української книги.
пл. Ринок, 3 “Книгарня #1

Apple Books

Rakuten Kobo

Smashwords