Етюд з воронами.
На цьому світі стільки ірреального,
Шукаємо тверду земну основу.
Грудневе пиво біля кафедрального
І сірий день мугиче боса-нову.
Відлига, як сльоза над містом лине,
Автобуси приходять і відходять
І в наших кухлях писаної глини,
Колишеться гірка бурштинна подать.
Ми так цього тепла затято прагнули,
Як вимерзле пагіння винограду.
Ворони ці маленькі чорні ангели,
Збирають на фронтоні чорну раду.
І тане сніг в якому так намішано,
Пісок і сіль, тяжкі земні мірила.
А ми в холодні кухлі тепло дишемо
І дивимось як мають чорні крила..