Зими убогий маскарад

притлумив сон життя.

На стільки кривд і стільки правд

одного вороття

замало буде. Чорний дріт

вишивано ухрест.

А вічність вічний творить міт

плачів, хоралів, мес.

…………………………..

М’ЯКО ВИСТЕЛИВ ІНІЙ..

М’яко вистелив іній

український обік,

тільки довшають тіні

і коротшає вік.

Ночі врвала Варвара,

сонце йде за Різдвом,

і чигає покара

за сусіднім горбом.

На Водохреща маєм

Об, Іртиш, Єнісей,

а в очах не світає,

тьма не йде із очей.

Пси, наглядачів крики

і заліззя тобі ж.

Пригравайте ж, музики,

за колимський рубіж!

…………………………..

Bonus track..

***

В понеділок зустрівся з дівчиною.

У вівторок — поцілував.

За першим разом — образилась.

За другим — мовчала.

В середу освідчувався в коханні.

Доводив довго-предовго,

коли четвер пропливав,

як козацький байрак — порогами.

В п’ятницю не прийшов на побачення.

У суботу згадав,

але

не прийшов і в неділю..