День Азіата..

Липень 2019

Космос на мобільному.. Моє прокурене:
– Алло..
– Альо, это Алина?.. /азіатське, з акцентом/
– Чувак, а ты как думаешь? /хто чув мій голос зранку – зрозуміє))) ../
– Просто это номер Алины…
– На основі чого таке глибоке переконання?
– Ну, я подумал – может просто не она взяла трубку…
– Старий, звиняй, нема поруч Аліни.. Була колись така знайома, живе десь на Голосіївці, але вона тепер знатная ватніца і я наше знайомство помножив на нуль..
– Извини…
– Удачі..
***

… посаджу собі там дерево і фонтан збудую – щоб було прохолодно… Гарно буде – як в Багдаді… ще в тому з казок, ще до хусейна…

Чувак, якби тобі, через біл-борд, запропонували: вибери мене в президенти, бо хочу дерево, фонтан і щоб ви всі дивилися свати – ти б як проголосував?
А сказав би: зароби собі бабла , купи собі той музей і роби шо хочеш.. хоч зелене дерево, хоч з одною сухою гіллякою – то твої проблеми.. Сказав би? Чи пох#й?Запитання чисто риторичне – можеш не відповідати..

Космос на мобільному.. дзвінке дівоче:
– Алло, це Ольга Вадимівна..? Можна взяти у вас інтерв’ю..?
– Ви що їбанулися? Я не маю часу – якраз пишу законопроект про дематюкацію мови.., на тім тижню буду писати про день вільний від фарммафії оттоді і дзвоніть..
– А що це у вас з голосом Ольго Вадимівно..?
– Курю дахуя вот і просєл голос..
– Дякую. До побачення, я наберу Вас через тиждень..
– Прошу-прошу..

Блін мій номер в якийсь довідник потрапив…?

А ще побачив:
День боротьби з поліетиленом..
Это чтобы что..?
Ось ти сидиш на лавці – борешся. Цілий день вже.., а тут я йду – обмотаний поліетиленом, в поліетиленових пакетах на ногах і з двома поліетиленовими пакетами в руках. А в тих пакетах двостороння броньована поліуретанова плівка Best Suit і ціла купа презервативів з натурального латексу, того шо виробляється з соку гевеї. Є ще правда пару з поліуретану – подарую Аліні, якщо випадково зустріну.. І що? Твої дії..? Вся боротьба псу під хвост..?
Чувак, коли приймуть закон про заборону використання /крім там де необхідно/ і будуть цього закону дотримуватися всі, а не тільки ти – оттоді і буде перший день боротьби з поліетиленом..

Як цього досягти..? Та без проблем – вимагай.. Ти ж голосував за діюче законодавство? То й вимагай – щоб тобі не ролики про Трускавець крутили, не розказували – хто тепер буде в кварталі за сладкого, а заставили тебе, але разом з усіма, дотримуватися діючого законодавства. Але таки з усіма – з юзіком включно.. і з лєнкою.. і з богданом.. з усіма – крапка.

Я, наприклад, проголосував собі за Славка.. Славку, бля – не підведи мене, бо я тут таке за тебе обіцяю)).. Але ти ж за діюче законодавство? Isn’t it..?))

Щоб отримати результат – потрібна ціль. День лавочки – це не ціль. Закон, що передбачає покарання за знищення лавочки – це вже ціль. Дотримання всіма, без виключення, цього закону – це нереально, але покарання будь-кого за порушення цього закону – це реально і це вже результат..
Ось така х#йня, Ольго Вадимівно..

Ціль і результат настільки взаємопов’язані – шо просто караул)))
Поляки сказали собі – давайте збудуємо для себе країну і – отримали результат..
У нас – а давайте ви всі будете долбой#би, а я буду ваша принцеса.. Дерево собі посажу за ваші гроші – прикольно буде.. Долбой#бами в нас готові бути лише на виборах, а на постійній основі щось не дуже, тому ідея трохи буксує))..

Прям якийсь день азіята..

Пішов на каву –

Антрахт, Нєгодяї..))

PS:

Перестаньте юзіка годувати. Бо то якийсь галімий встид. В зал його з собою беріт – чи шо..